ших об'єктів виробничої зони і сельбищної території у відповід-
ності з діючими нормативними документами.
9.16. Заходи щоду захисту водоймищ, водотоків і морських ак-
ваторій необхідно передбачати у відповідності з вимогами вод-
ного законодавства і санітарних норм, затверджених Міністерством
охорони здоров'я України.
9.17. Сельбищні території сільських поселень і місця масового
відпочинку належить розташовувати вище за течією водотоків і
водоймищ відносно виходу виробничих і господарсько-побутових
стічних вод. Розміщення їх нижче виходів, що вказані, допуска-
ється за умовами дотримання санітарних норм, а також Правил
охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами і сані-
тарної охорони прибережних вод морів.
9.18. Розміщення сільгосппідприємств у прибережних смугах во-
доймищ не допускається. У трикілометровій зоні Узбережжя Азов-
ського та Чорного морів забороняється будівництво:
- сільськогосподарських підприємств та інших об'єктів,
які не пов'язані з розвитком і обслуговуванням курор-
тів, об'єктів морського транспорту, рибної промисло-
вості і організацій, які виконують берегозакріплюючі
і протизсувні роботи;
- індивідуального житла, крім населених пунктів, що
вказані в розпорядженні Кабінету Міністрів України;
- будівель, споруд і комунікацій в прибережних смугах
завширшки менше 100 м від зрізу води.
9.19. При розташуванні складів мінеральних добрив і хімічних
засобів захисту рослин, тваринницьких і птахівницьких підпри-
ємств слід передбачати необхідні заходи, що виключають проник-
нення вказаних речовин, гноївки та посліду у водойми. Склади
мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин належить
розташовувати на відстані не менше 2 км від рибогосподарських
водоймищ. У випадку особливої необхідності припускається змен-
шувати відстань від указаних складів за умовами узгодження з
органами, які здійснюють охорону рибних запасів.
9.20. При проектуванні нових сільських поселень необхідно пе-
редбачати вздовж берегів водоймищ організацію водоохоронних зон
завширшки від берега не менше:
- для водосховищ 500 м;
- малих річок завдовжки, км: до 50 - 100 м,
50-100 - 200 м,
100-200 - 300 м.
У водоохоронних зонах (смугах) забороняється розміщення полі-
гонів для твердих побутових і промислових відходів, що неутилі-
зуються, складів нафтопродуктів, складів для зберігання ядохі-
мікатів і мінеральних добрив, накопичувачів стічних вод тварин-
ницьких комплексів і ферм. У межах населених пунктів за погод-
женням з органами охорони природи допускається розміщення окре-
мих об'єктєв виробничої і соціальної сфери, обладнаних центра-
лізованою каналізацією.
9.21. Заходи з охорони грунтів, водоймищ і повітряного басей-
ну повинні забезпечувати зменшення виділення шкідливостей в ат-
мосферу шляхом застосування найбільш досконалих технологій, а
також дотримання нормативних санітарно-гігієнічних розривів
між джерелами відділення шкідливостей і житловими територіями
у відповідності з санітарними нормами.
- 73 -
Примітка. З визначенням меж санітарно-захисних об'єктів, які
активно впливають на навколишнє середовище, крім кліматичних
даних наведених в проектах районного планування (вітряний режим,
опади тощо), повинні враховуватись мікрокліматичні особливості.
9.22. Для охорони водоймищ і водотоків належить передбачати
улаштування водоохоронних і водорегулюючих зелених насаджень,
параметри яких визначаються у відповідності з даними табл. 9.1.
Таблиця 9.1
(рекомендована)
---------------------------------------------------------------
| Види | Характеристика |Розміщення та улаштування|
| насаджень | насаджень | |
|-------------------------------------------------------------|
|Захисні смуги |На річках I,II і III|Вздовж річок, водоймищ - |
|вздовж річок і|порядків-від 100 до |у вигляді смуги або діля-|
|водоймищ |1000 м,на малих річ-|нок лісу у чергуванні з |
| |ках-від 40 до 80 м; |сінокосами, пасовищами, |
| |вздовж водоймищ ши- |угіддями, садами, полями |
| |рина смуги від 20 до| |
| |1000м(в залежності | |
| |від їх розмірів) | |
|-------------------------------------------------------------|
|Вздовж магі- |Вздовж магістральних|Суцільне лісонасадження з|
|стральних |каналів-30-50 м. В |одного боку каналу(за ви-|
|міжгосподар- |окремих випадках до |нятком великих магіст- |
|ських зрошу- |100 м; вздовж між- |ральних). Однобічні на- |
|вальних і |господарських, неве-|садження-з південного бо-|
|скидних кана- |ликих магістральних |ку з широтним і з захід- |
|лів |і скидних каналів - |ного та східного - з ме- |
| |10-20 м. |ридіональним напрямком |
| | |каналів |
---------------------------------------------------------------
9.23. При розробці пропозицій з рекреаційного використання
лісових масивів, лісових і заплавних лук, розташованих у межах
території місцевих Рад, належить користуватися даними щодо
екологічно допустимх навантажень на ландшафт, наведених в
табл. 1 додатку 3.
9.24. У випадку розміщення на території місцевої Ради запо-
відників, ландшафтів, що охороняються, необхідне дотримання
охоронних зон цих природних об'єктів від підприємств різних
категорій, транспортних магістралей і сельбищних територій у
відповідності з даними табл. 2 додатку 3.
9.25. При проведенні на території сільської Ради високовольт-
них повітряних ліній необхідно влаштовувати спеціальні охоронні
зони у відповідності з даними, наведеними в табл. 9.2.
Таблиця 9.2
-----------------------------------
| | Ширина зони в |
| | кожний бік від осі |
|Потужність, | лінії, м |
| кВ |--------------------|
| | поза на- | в межах |
| | селеними |поселень |
| | місцями | |
|---------------------------------|
| 1150 і вище| 300 | - |
|---------------------------------|
| 500 | 150 | 50 |
|---------------------------------|
| 220 | 55 | 18 |
|---------------------------------|
| 110 | 20 | 14 |
|---------------------------------|
| 35 | 15 | 9 |
|---------------------------------|
| 22 і нижче | 10 | 7 |
-----------------------------------
- 74 -
9.26. Розміщення об'єктів хімізації сільського господарства,
пов'язаних із зберіганням ядохімікатів (пестицидів) і мінераль-
них добрив повинно відповідати таким вимогам:
- склади зберігання хімдобрив і пестицидів повинні зна-
ходитись з підвітряного боку відносно житлової забу-
дови, з урахуванням переважного напрямку вітрів;
- майданчики, на яких вони розміщуються, повинні добре
провітрюватись, не затоплюватись поверхневими водами
і мати рівень стояння грунтових вод не вище 1,5 м.
9.27. Будівлі складів і споруди засобів хімізації повинні бу-
ти віддалені від автомобільних доріг і залізниць (крім під'їз-
них), не менше ніж на 60 м.
ПРОТИШУМОВІ ЗАХОДИ
9.28. Головними джерелами шуму в сільській місцевості є заліз-
ниці та автомагістралі, по яких здійснюється вантажне і паса-
жирське сполучення, промислові підприємства, окремі об'єкти
сільськогосподарського виробництва, гаражі, пилорами, ремонтні
майстерні, машинно-ремонтні двори, насосні станції та ін.
Примітка. Санітарно-захисні зони підприємств з технологічним і
допоміжними процесами, які становлять джерела шуму та вібрації,
установлюються від будівель, споруд та майданчиків, де розмі-
щені механізми та агрегати, що створюють шум і вібрацію. Роз-
мір санітарно-захисного розриву повинен бути підтверджений аку-
стичними розрахунками відповідно до СНиП "Защита от шума".
9.29. Вибір засобів захисту від шуму, визначення необхідності
і доцільності їх використання необхідно здійснювати на підставі
розрахунків рівнів звуку на території населеного пункту і пот-
рібного зниження до нормативно допустимого. Допустимі рівні
шуму на територіях та для приміщень різних типів будинків не
повинні перевищувати показників, наведених в табл. 9.3.
Таблиця 9.3
(довідкова)
--------------------------------------------------
| | Допустимі |
| | рівні звуку,|
| Типи приміщень та | LA і LA |
| територій | екв, дБА |
| |-------------|
| |вдень |вночі |
|------------------------------------------------|
|Жилі кімнати квартир, спальні при-| | |
|міщення у дитячих закладах,будин- | | |
|ках відпочинку,будинках-інтернатах| 40 | 30 |
|------------------------------------------------|
|Лікарні (палати, операційні) | 35 | 25 |
|------------------------------------------------|
|Поліклініки | 35 | - |
|------------------------------------------------|
|Гуртожитки, готелі | 45 | 35 |
|------------------------------------------------|
|Школи, дитячі заклади, класні | | |
|приміщення | 40 | - |
|------------------------------------------------|
|Адміністративні будинки | 50 | - |
|------------------------------------------------|
|Їдальні, кафе, ресторани | 55 | - |
|------------------------------------------------|
|Магазини, побутові установи | 60 | - |
|------------------------------------------------|
|Територія житлової забудови, дитя-| | |
|чих закладів, будинків поліклінік | 55 | 45 |
|------------------------------------------------|
|Території майданчиків відпо- | | |
|чинку лікарень | 35 | - |
--------------------------------------------------
- 75 -
9.30. Зниження рівнів шуму від різних точкових джерел та
транспортних засобів досягається раціональним розміщенням про-
мислових, складських об'єктів і підприємств сільськогосподар-
ського виробництва відносно сельбищних територій і місць масо-
вого відпочинку, раціональним трасуванням транспортних комуні-
кацій та шумозахисним озелененням з використанням різних типів
посадок та порід дерев і кущів.
При проходженні крізь сільський населений пункт залізниці аба
автомагістралі відстань до житлової забудови визначається спеці-
альними акустичними розрахунками.
9.31. Шумозахисні смуги насаджень рекомендується використову-
вати як додатковий засіб захисту від шуму в діапазоні високих
частот. Акустичний ефект зниження рівня звуку визначають такі
фактори, як ширина смуги, конструкція і дендрологічний склад
посадок. Зелені насадження, сформовані у вигляді спеціальних
шумозахисних смуг, можуть дати максимальне зниження шуму 8-10
дБА. Але зниження рівнів транспортних та інших низькочастотних
шумів зеленими насадженнями незначне і для звичайних міських по-
садок дорівнює нулю, і в розрахунках його не треба враховувати.
9.32. При влаштуванні спеціальних шумозахисних екранів акус-
тичні розрахунки повинні виконуватися у відповідності з СНиП
"Защита от шума".
ОХОРОНА І ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ І ОБ'ЄКТІВ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
9.33. Заповідний режим - це є комплекс науково обгрунтованих
заходів, спрямованих на збереження і відновлювання унікальних і
типових заповідних природно-територіальних комплексів, їх ком-
понентів, а також окремих природних об'єктів.
9.34. Розмір і режим охоронних зон, який передбачає заборону
будь-якої господарської діяльності, що негативно впливає на
природні комплекси заповідних об'єктів, для державних заповід-
них урочищ парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого
значення запроваджуються обласними Радами народних депутатів,
охоронні зони державних парків-пам'яток - Міністерством охорони
навколишнього природного середовища України.
9.35. Режим використання охоронних зон не допускає:
- дій, що змінюють гідрологічний режим земель;
- порушення грунтового покриву;
- будівництво будівель і споруд, доріг і трубопроводів,
ліній електропередач та інших комунікацій;
- застосування хімічних засобів як добрив;
- прогін домашніх тварин і масовий проїзд транспорту.
9.36. При улаштуванні охоронних зон об'єктів природно-запо-
відного фонду необхідно дотримуватись естетичних і екологічних
вимог. При комплексному характері природної пам'ятки вимоги
збереження екологічного і архітектурного середовища повинні
враховуватися нарівні.
9.37. Для зменшення навантаження на природний ландшафт і його
збереження необхідно:
- всі об'єкти культурно-масового призначення, що мають
відношення до природної пам'ятки, повинні бути розмі-
щені в охоронній зоні;
- упоряджувати охоронну зону переважно у вигляді зеле-
ного масиву, що охороняє ландшафт від зайвих антропо-
генних впливів;
- підбирати асортимент насаджень охоронної зони, який
не суперечить насадженням заповідного об'єкту.
9.38. Розміри охоронних зон визначаються у відповідності з
законодавством України і повинні погоджуватися у старому поряд-
ку (див. додаток 3, табл.2).
9.39. У відповідності з законодавством України до складу при-
родно-заповідного фонду входять:
- державні заповідники;
- біосферні заповідники;
- природні національні парки;
- регіональні ландшафтні парки;
- заказники;
- пам'ятки природи;
- ботанічні сади;
- 76 -
- дендрологічні і зоологічні парки;
- парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;
- заповідні урочища.
Порядок організації, використання і охорони територій і об'єк-
тів природно-заповідного фонду визначається законодавством Укра-
їни і республіки Крим.
9.40. Пам'ятками природи заявляються унікальні або типові,
цінні в науковому, культурно-пізнавальному і оздоровчому відно-
шенні природні об'єкти, (гаї, озера, ділянки долин і узбереж,
визначні гори) і окремі об'єкти - рідкісні і опорні геологічні
розкриття, еталонні ділянки родовищ корисних копалин, водоспа-
ди, печери, мінеральні джерела, мальовничі скелі, метеоритні