кратери, окремі рідкісні або історично цінні дерева тощо, а та-
кож прирдні об'єкти штучного походження (парки, ділянки покину-
тих каналів, кар'єри, стави, тощо), які не є пам'ятками істо-
рії і культури і не входять до складу єдиних природно-історич-
них пам'яток.
9.41. При розробці містобудівної документації сільських по-
селень слід враховувати кожну пам'ятку природи, незалежно від
розмірів і площі, яку вона займає.
9.42. У відповідності з діючим законодавством державний бота-
нічний сад і дендрологічний парк повинні створюватися з метою
збереження і збагачення різноманітних рослин в спеціальних умо-
вах для ефективного культурного господарського використання, а
також для ведення науково-дослідницької роботи.
9.43. Згідно з діючим законодавством України найбільш видатні
об'єкти паркобудівництва взяті під охорону держави для викори-
стання в наукових, естетичних, природноохоронних і оздоровчих
цілях. На території державних парків-пам'яток допускається
проведення екскурсій і масового відпочинку населення, а також
можуть проводитись наукові дослідження.
9.44. З метою запобігання розвитку самосіву і на заміну виру-
бок догляду деревно-чагарникові насадження доцільно використо-
вувати для озеленення сільських поселень, а територію парків -
пам'яток розглядати як базу для підготовки посадкового матері-
алу; можливе влаштування невеликих розсадників і оранжерей міс-
цевого користування.
9.45. Основою для здійснення заходів з охорони і використання
державних парків-пам'яток є закон "Про природно-заповідний фонд
України" і проекти планувальної організації їх території. Про-
екти повинні розрблятися спеціалізованими проектними організа-
ціями і затверджуватись у встановленому порядку.
9.46. У відповідності з діючим законодавством державними за-
повідними урочищами заявляються лісові, степові, болотні або
інші природні комплекси, що мають велике наукове, природоохо-
ронне і естетичне значення.
САНІТАРНА ОЧИСТКА
9.47. Санітарна очистка сільського населеного пункту повинна
включати в себе заходи для збирання, видалення і знешкодження
побутового сміття і різних видів твердих відходів. Для сільсь-
ких поселень доцільно приймати комбіновану систему санітарної
очистки від твердих побутових відходів:
- планово-подвірну - для громадського центру і багато-
поверхової забудови;
- планово-квартальну - для зони індивідуальної садибної
забудови.
9.48. Збирання побутових відходів здійснюється сміттєзбірни-
ками, контейнерами, для яких передбачаються спеціальні майдан-
чики або приміщення (павільйони).
9.49. При виборі місця розташування майданчика або приміщення
для сміттєзбірників повинні бути враховані такі умови:
- мінімальне віддалення від вікон і дверей житлових бу-
динків і громадських будівель повинно бути не менше
20 м;
- величина радіуса обслуговування - не більше 100 м;
- можливість проїзду транспорту для вивозу сміття у
будь-яку пору року.
9.50. Розміри майданчиків для сміттєзбірників залежать від
кількості контейнерів, що на них встановлюються, і приймаються
- 77 -
площею від 9 до 45 кв.м. Для попередніх розрахунків площі за-
критих приміщень для сміттєзбірників слід приймати не менше 1,5
кв.м на кожний сміттєзбірник.
Примітка. Майданчик (підлога приміщення) повинен бути заас-
фальтований або забетонований.
9.51. Сміття і тверді відходи підлягають видаленню за межі
населеного пункту для наступного знешкодження на спеціально
обладнаних ділянках аба переробки на підприємствах.
9.52. Періодичність вивозу твердих побутових відходів залежить
від сезону, кліматичної зони і екологічних умов місцевості і уз-
годжується з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.
Влітку необхідно забезпечити таку періодичність вивозу сміття:
- від житлових будинків безсадибного типу, гуртожитків
і дошкільних установ, лікарень, поліклінік, їдалень -
не рідше як один раз на добу;
- від шкіл, СПТУ, клубів, кінотеатрів, підприємств тор-
гівлі, ринків, комбінатів побутового обслуговування -
не рідше як один раз на 3 доби.
Норми накопичення побутових відходів приймаються за табл.9.4.
Таблиця 9.4
(довідкова)
----------------------------------------------------
| |Питомі норми накопи- |
| Побутові відходи |чення на 1 люд.на рік|
| |---------------------|
| | кг | л |
|--------------------------------------------------|
|Тверді: | | |
| від житлових будинків, | | |
| обладнаних водопроводом, | | |
| каналізацією, цетральним | | |
| оплюванням і газом | 190-225 | 900-1000 |
| | | |
| від інших будівель | 340-450 | 1300-1500 |
| | | |
| загальна кількість по на-| | |
| селеному пункту з урахува| | |
| нням громадських будівель| 280-300 | 1400-1500 |
|--------------------------------------------------|
|Рідкі з вигребів (у | | |
|відсутності каналізації | - | 2000-3500 |
|--------------------------------------------------|
|Сміття з 1 кв.м твердого | | |
|покриття вулиць | 5-15 | 8-20 |
----------------------------------------------------
Примітка. Кількість твердих відходів при використанні бурого
вугілля належить збільшувати на 50%.
9.53. Вибір ділянок для знешкодження сміття повинен бути уз-
годжений з місцевими органами Державного санітарного нагляду.
Площу ділянок слід приймати за табл. 9.5. Розміри санітарно-за-
хисних зон - у відповідності з СанПіН.
Таблиця 9.5
(рекомендована)
----------------------------------------------
| Типи ділянок | Площа ділянок |
| знешкодження сміття і |на 1000 т відхо-|
| відходів |дів на рік, га |
|--------------------------------------------|
|Склади свіжого компосту | 0,04 |
|--------------------------------------------|
|Звалища-полігони | 0,02-0,05 |
|--------------------------------------------|
|Поля компостування | 1-2 |
|--------------------------------------------|
|Поля асенізації | 2-4 |
----------------------------------------------
- 78 -
Примітки:
1. До ділянок повинні бути під'їзди з твердим покриттям.
2. По периметру ділянки обсаджуються деревами і чагарниками.
Тверді побутові відходи, що складуються, необхідно регулярно
укривати ізолюючим шаром.
9.54. Вивіз сміття і відходів здійснюється автотранспортом
спеціального призначення із розрахунку:
- сміттєвози - один на 5-3 тис. жителів;
- асенізаційні машини - одна на 5-3 тис. жителів (при
відсутності каналізації).
Зберігання і обслуговування спеціалізованих транспортних за-
собів передбачається на комунально-складських територіях (базах
комунгоспів). Для їх розміщення передбачається площа із розра-
хунку 80 кв.м на одну машину.
9.55. Для сільських населених пунктів доцільно застосовувати
траншейну систему складування твердих побутових відходів. Гли-
бина траншеї 1-1,5 м, довжина - не менше 10 м. Дно траншеї по-
винно бути вище максимального рівня стояння грунтових вод не
менше ніж на 1 м.
10. ОХОРОНА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА,
ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ
10.1. При розробці містобудівної документації для сільських
населених пунктів належить дотримуватись вимог законодавства
України про охорону і використання пам'яток історії та культури
як містоформувальних факторів.
10.2. При цьому належить установлювати зони охорони пам'яток
історії і культури, зони регулювання забудови і зони природного
ландшафту, що охороняється. Зони охорони пам'яток історії і
культури передбачаються для окремих будівель і споруд, їх ан-
самблів і комплексів, а також інших цінних історико-культурних
містобудівних елементів.
Примітка. Вимоги спеціальних режимів охорони і використання,
що установлені положеннями про кожний об'єкт (заповідну терито-
рію) повинні поширюватись на архітектурні ансамблі і комплекси
пам'яток містобудівництва, історії і культури, пам'ятні місця,
культурні верстви давніх поселень, природні і штучні ландшафти,
які становлять особливу історичну, археологічну і архітектурну
цінність і заявлені у сталому порядку державними історико-ар-
хітектурними заповідниками або історико-культурними заповідними
територіями.
10.3. Заходи щодо охорони пам'яток матеріальної культури (іс-
торії, етнографії, археології, архітектури тощо) повинні здій-
снюватися в залежності від наукової, історичної, архітектурної
і господарської цінності об'єктів, місцезнаходження їх у мі-
стобудівній ситуації по відношенню до туристичних маршрутів
тощо.
10.4. Всі пам'ятки архітектури, містобудівництва, археології,
історії повинні мати охоронні зони, розміри і режим використан-
ня яких визначаються державними органами охорони пам'яток з
урахуванням природних умов, народногосподарської спеціалізації,
ступеня освоєння території, розміщення об'єктів, що охороняю-
ться.
10.5. Розміри охоронних зон визначаються у відповідності з
інструкцією "Про порядок обліку, реєстрації, змісту і рестав-
рації пам'яток архітектури, що знаходяться під державною охо-
роною" і повинні погоджуватись з місцевими органами охорони
пам'яток.
Примітка. В процесі проектування проектна організація може
вносити пропозиції щодо додаткового включення пам'яток архі-
тектури, які після погодження із місцевими органами охорони
пам'яток розглядаються і подаються для затвердження за сталим
порядком.
10.6. Проекти планування і забудови сільських поселень з цін-
ною історико-культурною спадщиною можуть виконуватись тільки на
основі відповідних передпроектних досліджень після складання
- 79 -
історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони
пам'яток історії і культури (або містити у своєму складі вказа-
ні документи).
Примітка. Для поселень з поодинокими об'єктами спадщини і по-
рушеним історичним середовищем допускається фіксація пам'ятки
на опорному плані забудови з розробкою зон охорони пам'яток.
10.7. При розробці містобудівної документації сільських на-
селених пунктів слід виділяти:
- охоронні зони, що включають території пам'яток з ді-
лянками прилеглих територій, в межах яких забезпечу-
ється фізичне збереження пам'яток та їх найближчого
історичного оточення, а також оптимальні умови зоро-
вого сприймання пам'яток (в межах 350-500 м);
- зони регулювання забудови, прилеглі до охоронних зон,
які сприяють збереженню містобудівної ролі пам'яток і
архітектурно-просторової організації поселення (у ме-
жах 500-1500 м);
- зони ландшафту, що охороняються, які включають тери-
торії, елементи рельєфу (заплави, схили, пагорби та
ін.), водоймища, рослинність, в межах яких забезпечу-
ється схоронність історичного характеру ландшафту по-
селення і його зв'язків з оточуючою навколишньою при-
родою;
- зони охорони історичного культурного шару, що охоплю-
ють теритрії давніх поселень (до ХVIII ст. включно)
і підлягають археологічним дослідженням.
Примітки:
1. В місцях концентрації пам'яток різних видів, які поєднані
спільністю планування, історичного середовища, ландшафту вста-
новлюються групові ландшафтні зони.
2. Навколо розкритих пам'яток археології, що підлягають музе-
єфікації, встановлюються охоронні зони, аналогічні охоронним
зонам нерухомих пам'яток інших видів.
У історичних поселеннях на ділянках забудови і ландшафту, по-
єднаних спільною планувальною і архітектурно-просторовою компо-
зицією, значно насичених пам'ятками різних видів і таких, що
мають добру схоронність історичного середовища, необхідно ор-
ганізовувати заповідні зони.
10.8. Необхідно суворо дотримуватися режимів зони охорони
стосовно до специфіки населеного пункту. В цілому на заповідні
території і охоронні зони поширюються принципи регенерації се-
редовища, на зони регулювання забудови - режим реконструкції
із обмеженим, частковим і активним перетворенням середовища.
10.9. В містобудівній документації для сільських поселень не
слід передбачати знесення, переміщення або інші зміни стану
пам'яток історії і культури. У виключних випадках пропозиції
щодо зміни стану пам'яток належить подавати для розгляду за
сталим порядком після поперенього погодження з державними ор-
ганами і громадськими організаціями з охорони пам'яток історії
і культури.
10.10. Охорону цінного історичного середовища сільських посе-
лень належить забезпечувати методами комплексної реконструкції,
передбачаючи і проводячи одночасно роботи з реставрації буді-
вель, які мають архітектурну і культурну цінність, з рекон-
струкції, модернізації і капітального будівництва існуючих бу-
дівель, вибіркового нового будівництва, що не порушує характеру
середовища, розвитку систем інженерного обладнання і благоуст-
рою території.
10.11. Відстані від пам'яток історії і культури до транспорт-
них інженерних комунікацій належить приймати, м, не менше:
- до проїзної частини магістралей швидкісного і безпе-
рервного руху:
- в умовах складного рельєфу - 100;
- на плоскому рельєфі - 50;
- до мереж водопроводу, каналізації і теплопостачання
(крім розвідних) - 15;
- до інших підземних мереж - 5.
- 80 -
Примітка. В умовах реконструкції сільських поселень вказані
відстані від інженерних мереж допускається скорочувати, але
приймати не менше: