2.23 В розрахунках будівель і приміщень для зберігання картоплі, овочів, фруктів слід приймати:

а) тиск на конструкції - як для сипких тіл;

б) насипну щільність картоплі, овочів і фруктів - за відповідними нормами технологічного проектування;

в) коефіцієнт надійності за навантаженням для цибулі - 1,2, для решти видів продукції - 1,1;

г) розрахунковий кут внутрішнього тертя капусти - 44°, моркви - 41°, картоплі і цибулі, столових та кормових коренеплодів, цукрових буряків - 38°, фруктів насіннячкових - 20°;

д) розрахункові значення коефіцієнтів тертя насипу картоплі, овочів та капусти по бетону, дереву, азбестоцементу, фанері, оцинкованій та пофарбованій сталі - 0,4; цибулі всіх сортів та фруктів насіннячкових - 0,3.

При використанні технічних тканин та плівок як елементів конструкцій огорож засіків у сховищах коефіцієнт тертя насипу картоплі та овочів по них слід приймати таким, що дорівнює нулю.

При використанні тканин і плівок як облицювального шару стінок коефіцієнт тертя всіх видів продукції по них слід приймати таким, що дорівнює 0,3.

2.24 Розрахункову температуру зовнішнього повітря при проектуванні огороджувальних конструкцій будівель для переробки сільськогосподарської продукції, які експлуатуються тільки восени чи весною (на сезонних підприємствах), слід приймати такою, що дорівнює середній температурі зовнішнього повітря найбільш холодного місяця за період експлуатації цих будівель, зменшеній на 0,7 максимальної амплітуди добових коливань температури зовнішнього повітря в цьому місяці.

2.25 Рекомендації щодо опорядження внутрішньої поверхні стін виробничих та адміністративно-побутових приміщень наведені в додатку Г.

3 ВОДОПРОВІД І КАНАЛІЗАЦІЯ

3.1 Внутрішній водопровід і каналізацію будівель і споруд для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції слід проектувати згідно зі СНіП 2.04.01, відповідними нормами технологічного проектування та цими Нормами.

3.2 Будівлі та приміщення для переробки харчової продукції (картоплі, овочів, фруктів, молока, худоби, птиці тощо), а також для мокрої обробки рослинного волокна (льону, коноплі тощо) мають бути обладнані внутрішнім виробничим водопроводом для подачі води питної якості, що задовольняє вимогам ГОСТ 2874.

3.3 У районах, де неможливо отримувати воду питної якості для всіх потреб, якість води для виробництв, не пов'язаних з переробкою харчової продукції, слід призначати згідно з нормами технологічного проектування або з технологічною частиною проекту.

3.4 У будівлях для зберігання картоплі та овочів без штучного охолодження і мокрої товарної обробки внутрішній виробничий водопровід не потрібен.

3.5 Витрата води на виробничі потреби (добова, годинна, секундна) та коефіцієнти годинної нерівномірності слід приймати відповідно до норм технологічного проектування або до технологічної частини проекту.

3.6 При проектуванні виробничого водопроводу будівель для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції слід передбачати повторне використання води в усіх випадках, коли це дозволяється вимогами технології зберігання і переробки сільськогосподарської продукції.

3.7 На мережах внутрішнього водопроводу будівель сезонних підприємств із переробки сільськогосподарської продукції мають бути передбачені пристрої для спорожнення трубопроводів.

3.8 У будівлях для переробки сільськогосподарської продукції, обладнаних внутрішнім виробничим водопроводом, слід передбачати:

а) крани для миття обладнання та підлог діаметром 25 мм із розрахунку радіуса дії 10м;

б) умивальники зі змішувачами і підведенням гарячої та холодної води;

в) трапи для відведення води з підлоги діаметром 100 мм із розрахунку площі підлоги

100 м2.

На випусках виробничої каналізації слід проектувати колодязі з гідрозатвором.

3.9 У будівлях для переробки харчової продукції мережі внутрішньої виробничої і побутової каналізації мають бути роздільними.

Стоки від умивальників, встановлених в окремих виробничих приміщеннях цих будівель, дозволяється відводити у виробничу каналізацію.

Прокладання мереж внутрішньої каналізації під стелями (відкрито і приховано) приміщень для переробки і зберігання харчової продукції не дозволяється.

3.10 У проектах каналізації будівель сезонних підприємств із переробки сільськогосподарської продукції слід передбачати вказівки щодо спорожнення трубопроводів каналізаційної мережі, приладів та обладнання після закінчення роботи підприємства.

3.11 В цехах із переробки овочів та фруктів слід передбачати лоткову каналізацію, а на сировинних площадках і мийних - приямки 0,7 м х 0,6 м з відводом діаметром 150 мм.

3.12 Для очищення виробничих стічних вод перед випусканням їх у зовнішню каналізаційну мережу передбачають поза будівлями такі місцеві установки:

а) піскоуловлювачі та відстійники - для стічних вод від миття картоплі та овочів;

б) жироуловлювачі - для стічних вод із вмістом жиру від виробництв із переробки молока. худоби і птиці;

в) крохмалеуловлювачі - для стічних вод із вмістом крохмалю від виробництв із переробки картоплі.

При проектуванні піскоуловлювачів кількість піску, що випадає, слід приймати 0,03 м3 на 1 т картоплі та овочів, що підлягають миттю.

Склад виробничих стічних вод слід приймати за нормами технологічного проектування або технологічною частиною проекту.

3.13 Випуск концентрованих розчинів і відходів переробки сільськогосподарської продукції безпосередньо в каналізацію не дозволяється; збирання та утилізація цих розчинів і відходів повинні передбачатися технологічною частиною проекту.

3.14 Гаряче водопостачання будівель для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції слід проектувати згідно зі СНіП 2.04.01, температуру і витрати гарячої води - приймати за нормами технологічного проектування або технологічною частиною проекту.

3.15 Водовідведення поверхневих вод та їх очищення від забруднення слід виконувати згідно з вимогами норм технологічного проектування та ДБН Б.2.4-3.

4 ОПАЛЕННЯ (ОХОЛОДЖЕННЯ) ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

4.1 Системи опалення (охолодження) та вентиляції будівель та споруд для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції слід проектувати згідно зі СНіП 2.04.05 та цими Нормами. Будівлі з вологим або мокрим режимом повинні обов'язково обладнуватися вентиляційними системами.

4.2 Теплопостачання будівель і споруд для зберігання і переробки сільськогосподарської продукції (для опалення і вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб) слід передбачати від теплових мереж ТЕЦ і котелень. За технічної можливості та економічної доцільності дозволяється використовувати інші джерела тепла (електронагрівальні пристрої, теплогенератори тощо).

4.3 Розрахункові параметри внутрішнього повітря (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря) для проектування опалення і вентиляції слід приймати:

а) у приміщеннях для зберігання сільськогосподарської продукції та в основних виробничих приміщеннях - згідно з нормами технологічного проектування;

б) у приміщеннях, для яких параметри внутрішнього повітря не встановлені нормами технологічного проектування, - згідно з ГОСТ 12.1.005.

4.4 При проектуванні опалення і вентиляції будівель і споруд для переробки сільськогосподарської продукції, які експлуатуються тільки восени або весною (на сезонних підприємствах), розрахункову температуру зовнішнього повітря слід приймати такою, що дорівнює середній температурі зовнішнього повітря найбільш холодного місяця за період експлуатації цих будівель, зменшеній для опалення на 0,5 і для вентиляції на 0,4 максимальної амплітуди добових коливань температури зовнішнього повітря в цьому місяці.

4.5 У будівлях і спорудах для зберігання сільськогосподарської продукції, в яких тепловтрати не компенсуються тепловиділеннями, слід передбачати повітряне опалення.

4.6 У будівлях і спорудах для переробки харчової продукції слід використовувати радіатори з гладкою поверхнею, встановлюючи їх в місцях, доступних для очищення.

4.7 Кондиціонування повітря в приміщеннях для зберігання сільськогосподарської продукції дозволяється передбачати згідно з технологією зберігання продукції, якщо задані температура, вологість і чистота повітря в них не можуть бути забезпечені вентиляцією, в тому числі і вентиляцією з випаровувальним охолодженням повітря.

5 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ УСТАНОВКИ ТА ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

5.1 Електротехнічні установки повинні проектуватися згідно зі СНіП 3.05.06.

5.2 Для забезпечення нормального функціонування будівель і окремих приміщень в них потрібно передбачати необхідне освітлення, яке визначається їх технологічним призначенням та відповідними нормами технологічного проектування.

5.3 Категорії електроприймачів та забезпечення надійності електропостачання будівель і споруд слід приймати згідно з відповідними нормами технологічного проектування.

5.4 Світильники в приміщеннях, в яких передбачається переробка та зберігання у відкритому стані харчових продуктів або тари для їх упакування, повинні мати захисні пристрої, що повністю виключають можливість випадання колб ламп чи їх відламків при руйнуванні.

5.5 Блискавкозахист будівель та споруд слід проектувати згідно з вимогами РД 34.21.122.

Додаток А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ,

НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ

ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень

ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств

ДБН Б.2.4-4-97 Планування і забудова сільських поселень. Планування та

забудова малих сільськогосподарських підприємств та

селянських (фермерських) господарств

ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень

ВБН-СГіП-46-3-94 Перелік будівель і приміщень підприємств Мінсільгосппроду України зі

встановленням їх категорії по вибухопожежній небезпеці, а також

класів вибухопожежонебезпечних зон по ПУЕ

ГОСТ 12.1.005-88 Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны

ГОСТ 23838-89 Здания предприятий. Параметры.

(СТ СЭВ 6084-87)

ГОСТ 2874-82** Вода питьевая

ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва

СНіП 2.03.13-88 Полы

СНіП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий

СНіП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование

СНіП 2.09.02-85* Производственные здания

СНіП 2.09.04-85 Сооружения промышленных предприятий

СНіП 2.09.03-87 Административные и бытовые здания

СНіП 2.11.01-85* Складские здания

СНіП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий

СНіП 3.05.06-85 Электротехнические устройства

ДСН 3.3.6.042.99 Санітарні норми клімату виробничих приміщень

НАПБ Б.07.005-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и

(ОНТП 24-86) пожарной опасности

РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений

ВНТП-46.17.23.98 Підприємства по забою худоби, птиці, кролів і переробці продуктів

забою

ВНТП-46.17.26.98 Зберігання та обробка картоплі і плодоовочевої продукції

ВНТП-СГіП-46.25.96 Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості

ВНТП-СГіП-46-28.98 Хлібоприймальні підприємства та елеватори

Додаток Б

(рекомендований)

НОМЕНКЛАТУРА ОСНОВНИХ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ

ПРОДУКЦІЇ

Таблиця Б.1

Вид виробництва

Найменування будівель і споруд за призначенням

Потужність або будівлі

місткість

Одиниця виміру

Величина

1

2

3

4

А. Переробка овочів та картоплі

Сортувальний пункт післязбиральної обробки та передпосадкової підготовки картоплі та коренеплодів

т/год

20; 50

Приймально-сортувальний пункт післязбиральної обробки та сортування капусти

т/год

20; 50

Сховище насіннєвої картоплі

т

200; 500; 1000

Сховище продовольчої картоплі

т

1000; 2000; 3000

Комбіноване сховище картоплі та овочів

т

1000; 2000; 3000

Картоплесховище (з охолодженням)

т

5000; 10000

Овочесховища для фермерських господарств

т

50; 100; 150; 200

Цех овочевих консервів

млн.ум.банок /рік

3; 5

Квасильно-засолювальний цех

т/рік

250; 500

Б. Переробка фруктів та винограду

Фруктосховище

т

50; 100; 200; 500

Комбіноване сховище (холодильник) для приймання, зберігання, товарної обробки перед реалізацією

т

2000; 3000

Цех із виробництва консервів

млн.ум.банок/рік

1; 3

Цех сушіння фруктів

т сировини/добу

5; 10

Цех із виробництва плодоягідних натуральних соків

тис.ум.банок/рік

50; 100; 200

Цех із виробництва плодоягідного вина

тис.декалітрів/рік

50; 100

В.Переробка м'яса та молока

М'ясокомбінат:

переробка м'яса

виробництво ковбас

т/зміну

10; 30;

50; 100

-«-

1; 3; 10

М'ясопереробний цех:

переробка м'яса

виробництво ковбас

виробництво м'ясних консервів

-«-

1; 3; 5

-«-

0,7; 1,5; 3,0

тис.ум. банок/зміну

0,8; 1,5; 2

Цех переробки птиці

т м’яса/зміну

5; 10

Молочний комбінат із виробництва продукції

з незбираного молока

т/зміну

50; 100

Молочний завод із виробництва продукції

з незбираного молока

-«-

5; 10; 25

Цех із виробництва продукції з незбираного молока

-«-

1; 2; 5

Г. Переробка луб’я-

них та олійних культур

Цех із переробки насіння соняшника

-«-

1; 2; 3