Якщо залізнична колія проходить по насипу або у виїмці зав-
вишки (глибиною) до 12 м, ширину смуги відводу збільшують на
1,5 Н з кожного боку, де Н - висота насипу або глибина виїмки.
В межах населеного пункту ширина смуги відводу може бути змен-
шена до 20 м. Санітарно-захисну зону до житлової забудови тре-
ба приймати згідно з ДБН 360-92*.
6.16. В місцях інтенсивного пішохідного руху через залізнич-
ні коліі слід (при відповідному обгрунтуванні) передбачати пі-
шохідні тунелі або мости.
6.17. Перетини автомобільної дороги та залізниці в одному
рівні повинні проектуватися на прямих ділянках доріг, що пере-
тинаються, під прямим кутом, при цьому повинна забезпечуватись
видимість з транспортного засобу, що знаходиться від крайньої
рейки на відстані не менше, ніж за:
при швидкості руху поїздів: 121-140 км/год - 500 м
81-120 км/год - 400 м
41-80 км/год - 250 м
26-40 км/год - 150 м
25 і менше - 100 м.
6.18. Ширину проїзної частини автомобільних доріг на перети-
ні з залізницею слід передбачати не менше 6 м, а ширину насти-
лу у місцях перегону худоби - не менше 4 м. При реконструкції
та будівництві нових автодоріг підходи автомобільної дороги до
перетину на відстані 50 м повинні мати поздовжній ухил не
більше ніж 30% і влаштовуватись таким чином, щоб на протязі не
менше 2 м від крайньої рейки автомобільна дорога в поздовжньо-
му профілі мала горизонтальний майданчик, а в кривих - ухил,
обумовлений перевищенням однієї рейки над іншою. На існуючих
переїздах горизонтальний майданчик автомобільної дороги пови-
нен влаштовуватися на протязі не більше 10 м від крайньої рей-
ки. Поздовжній ухил підходів автомобільної дороги до переїзду
на протязі не менше 20 м перед майданчиком повинен бути не
більше 50%.
6.19. При необхідності розміщення річкових портів або прича-
лів в сільських населених пунктах, розташованих на судоплавних
ріках і водосховищах, територію, відведену для них, слід прий-
мати в залежності від довжини причального фронту. На 1 м при-
- 44 -
чальної лінії для навантаження і розвантаження масових ванта-
жів приймають територію для спеціалізованих портів розміром
300-400 кв.м, для портів загального користування 250-300 кв.м
і для причалів - 100-150 кв.м.
6.20. Річкові порти слід розміщувати нижче зони забудови з
підвітряного боку від неї. Між портом і територією населеного
пункту передбачається санітарно-захисна зона завширшки 100 м.
6.21. Розміри причалів в за-
лежності від видів і обсягів Таблиця 6.4
перевозок наведені в табл.6.4. (рекомендована)
6.22. У випадках необхід-
ності розміщення на території --------------------------------
сільськгосподарських підпри- | Призначення |Довжи- |Відправ-|
ємств аеродромів, вертодромів | причалу |на при-| лення |
сільськогосподарської авіації | |чалу, м|пасажи- |
майданчики під них повинні | | | рів за |
передбачатися в центральній | | |навіга- |
частині оброблюваних терито- | | | цію, |
рій з урахуванням мінімальних | | |тис.чол.|
витрат часу на перельоти лі- |------------------------------|
таків до ділянок обробки. При |Для транзит- | | |
розміщенні аеродрому слід |них пасажирів| 105 | 95 |
ураховувати, що оптимальний |------------------------------|
радіус дії літака з одного |Місцевих | 50 | 130 |
аеродрому складає 8-10 км. |------------------------------|
6.23. Розміщувати аеродроми |Приміських | 30 | 170 |
та вертодроми на території --------------------------------
сільгосппідприємств слід згідно з вимогами діючих ДБН, які ре-
гламентують умови розміщення цих об'єктів поблизу сельбищних
зон населених місць і зон масового відпочинку населення, що
забезпечують безпеку польотів та допустимі рівні шуму на тери-
торії житлової забудови згідно з ГОСТ 22283-88 "Шум авиацион-
ный", "Санитарные нормы допустимого уровня шума в помещениях
жилых и общественных зданий и на територии жилой застройки"
N 3077-84, а також норм електромагнітного випромінювання, що
встановлені для сельбищної території санітарними нормами Мі-
ністерства охорони здоров'я України.
6.24. Склади мінеральних добрив і пестицидів місткістю до
20 т, вантажні майданчики, майданчики для знешкодження тари і
захисного одягу, а також майданчики для періодичної очистки
літаків від пестицидів повинні бути розміщені з підвітряного
боку відносно сельбищної території і віддалені (згідно СанПиН,
1992) від житлових, побутових і виробничих будівель і споруд,
джерел водопостачання, місць випасу худоби і ферм.
Вулично-шляхова мережа населених пунктів
6.25. Мережу вулиць і проїздів сільського населеного пункту
слід формувати відповідно до його планувальної структури і
рельєфу місцевості.
6.26. При розрахунках пропускної спроможності вулиць, доріг,
кількість місць паркування автомоболів на розрахунковий строк
слід виходити з наявного парку автомобілів та щорічного його
приросту.
6.27. Розміри елементів поперечного профілю сільських вулиць
слід приймати в залежності від категорії вулиць і розрахунко-
вої швидкості руху (табл. 6.5.).
6.28. В залежності від вертикального планування проектованої
ділянки проїздів і доріг виробничого призначення, а також умов
руху транспорту на них поперечні профілі проїзної частини до-
пускається приймати односхилими.
- 45 -
Таблиця 6.5
--------------------------------------------------------------
| |Розра-| | Шири-| Най- | Най- |
| |хунко-| | на | менша |менша |
| | ва | | смуги|ширина |ширина|
| |швид- | | руху,|розпо- |троту-|
| |кість,| Кількість | м |дільної|ару, м|
| Категорія | км | смуг | |смуги | |
|вулиць і доріг|------| руху | | між | |
| | год | | |проїз- | |
| | | | | ною | |
| | | | |части- | |
| | |----------------| |ною і | |
| | | на 1 |на роз-| |троту- | |
| | | чергу |рахун- | |аром, | |
| | |будівни-|ковий | | м | |
| | | цтва |строк | | | |
|------------------------------------------------------------|
|Селищна дорога| 60 | 2 | 4 | 3,5 | 3 | - |
|------------------------------------------------------------|
|Головна вулиця| 40 | 2 | 4 | 3,5 | 3 | 1,5 |
|------------------------------------------------------------|
|Житлова вулиця| 40 | 2 | 2 | 3,0 | 1 | 1,0 |
|------------------------------------------------------------|
|Проїзд | 30 | 1 | 1-2 | 3,5 | - | - |
|------------------------------------------------------------|
|Дорога вироб- | | | | | | |
|ничого призна-| 30 | 1 | 1 | 4,5 | - | - |
|чення | | | | | | |
|------------------------------------------------------------|
|Пішохідна до- | | | | | | |
|ріжка | - | 2 | 4 | 0,75 | - | - |
--------------------------------------------------------------
них поперечні профілі проїзної частини допускається приймати
односхилими.
На проїздах при обгрунтуванні можна допустити профілі угну-
того типу, при цьому не допускається влаштування поперечного
профілю з одностороннім ухилом, протилежним до кривої в плані.
6.29. Довжина тупикових односмугових проїздів, як правило,
повинна бути не більше 150 м. Проїзна частина тупикових проїз-
дів повинна закінчуватись кільцевими об'їздами радіусом по осі
проїзду не менше 10 м, або майданчиками для розвороту з розмі-
ром сторін по 12 м кожна, або поворотними трикутниками зі сто-
ронами 7 м. У випадках, коли майданчики для розвороту автомо-
білів примикають до стін споруди, будівлі або до огорожі, не-
обхідно передбачати поміж ними смугу газону завширшки 1,5м. До
житлових та громадських будівель на відстані не ближче 5 м від
стін для проїзду пожежних машин слід передбачати проїзди зав-
ширшки 3,5 м.
Радіуси закруглення проїзної частини вулиць і доріг по краю
тротуару і розподільних смуг приймають не менше 12 м, на тран-
спортних майданчиках - не менше 15 м. В стиснутих умовах при
реконструкції дозволяється приймати радіуси відповідно 5 і
8 м. Радіус по осі при кільцевих об'їздах слід приймати не
менше 16 м.
6.30. При організації обслуговування населення громадським
пасажирським транспортом необхідно передбачати автобусні зу-
пинки на в'їзді в село, у зоні громадського центру і через
кожні 500-800 м по маршруту слідування в межах сільського на-
селеного пункту. Ширину зупинних майданчиків слід приймати не
менше 3,5 м, а довжину в залежності від числа автобусів, що
зупиняються одночасно, але не менше 10 м (клин відгону на
в'їзді - 50 м, а на виїзді - 15 м).
6.31. Автобусні зупинки розташовуються на прямих ділянках
вулиць, що добре проглядаються, або на кривих з радіусом не
менше 1000 м - не ближче 100 м від початку і кінця кривої.
6.32. При складному рельєфі автобусні зупинки доцільно пе-
редбачати на спусках крутизною не більше 20%, а на ділянках
підйомів - тільки на вершинах підйомів з обов'язковим уширен-
ням. Перед підйомом автобусні зупинки бажано розташовувати не
- 46 -
ближче ніж 250 м від початку підйому.
6.33. На прямих ділянках вулиць зупинні майданчики протилеж-
них напрямків слід розміщувати зі зміщенням не менше ніж на
50 м з організацією між ними пішохідного переходу. На пере-
хресті автобусні зупинки розташовують на відстані 15-20 м за
ним за ходом руху транспорту.
6.34. На автобусних зупинках, де немає потреби у касовому
продажу квитків, необхідно передбачати автопавільйони. Плану-
вальне вирішення автопавільйону повинне забезпечувати умови
видимості автотранспорту в обидва боки з урахуванням розрахун-
кової швидкості руху, але не менше 60 м.
6.35. Поверхня посадочного майданчика повинна бути піднята
над поверхнею зупинного на 0,2 м і мати тверде покриття з по-
перечним ухилом 10-15% у бік лотків. Довжину посадочного май-
данчика приймають в залежності від кількості автобусів, що зу-
пиняються одночасно:
для одного маршруту - не менше ніж 20 м;
для двох маршрутів - 30 м;
На кожний додатковий маршрут довжина посадочного майданчика
збільшується на 10 м. Ширину посадочного майданчика слід прий-
мати від 1,5 до 2,5 м
6.36. Біля пішохідних переходів і зупинок громадського тран-
спорту посадка дерев і кущів вище 0,5 м заборонена на відстані
10 м від ближньої лінії, що обмежує перехід або зупинний май-
данчик за ходом руху транспорту.
6.37. Пішохідні переходи в різних рівнях з проїзною частиною
вулиці або дороги слід влаштовувати при умові проходження ав-
тодороги і технічної категорії через населений пункт, а також
в тих випадках, де необхідно забезпечувати безпеку руху пішо-
ходів при їх інтенсивному русі.
Відстань між пішохідними тунелями і мостами слід приймати не
менше 400 і не більше 600 м.
6.38. Майдани в сільських населених пунктах підрозділяються
на головний, допоміжний, вокзальний (при пристані), перед кол-
госпними ринками.
Головний майдан сільського населеного пункту є частиною гро-
мадського центру і призначається для пішохідних підходів до
громадських будівель. Транзитний рух транспорту через головний
майдан не допускається. Для обслуговування будівель, розміще-
них на майдані, дозволяється проїзд автотранспорту з забезпе-
ченням безпеки пішоходів.
Допоміжні майдани організовують у великих сільських населе-
них пунктах для розміщення будівель підприємств торгівлі, по-
бутового обслуговування і громадського харчування.
Вокзальні (пристанські) майдани створюються в селах, розта-
шованих біля залізничних станцій, або річкових причалів. На
цих майданах передбачається розміщення автостоянок і зупинок
громадського транспорту.
Майдани перед колгоспними ринками використовуються для роз-
міщення зупинок громадського транспорту і майданчиків для сто-
янки автомобілів.
Найбільші допустимі поперечні і повздовжні ухили майданів
повинні бути не більшими 30%.
6.39. На вулицях і дорогах населених пунктів необхідно пе-
редбачати тротуари. Розміщувати їх треба на відстані 0,5-0,75
від палісадників і не менше 1,5 м від лінії забудови, відстань
до проїзної частини повинна бути 1-3 м, а на вузьких вулицях,
де немає можливості забезпечити такі розриви, -біля проїзної
частини з влаштуванням огорожі для розподілу транспортних і
пішохідних потоків.
Щогли освітлення слід розміщувати за межами тротуарів; в
складних умовах допускається розміщувати їх на тротуарах на
відстані 0,75 м від бордюру, при цьому ширина тротуару повинна
бути не менше 1,5 м.
При інтенсивності пішіхідного руху менше 100 чол./год. до-
пускається влаштування тротуарів з однією смугою руху завширш-
ки 1,0 м.
6.40. Для підвищення безпеки і пропускної спроможності вулиць
і доріг при інтенсивності руху більше ніж 250 велосипедистів на
добу необхідно передбачати велосипедні доріжки. Напрямок і дов-
жина їх встановлюється на підставі попереднього вивчення зон
- 47 -
притяжіння велосипедного руху.
6.41. Якщо дорогу Таблиця 6.6
прокладено по дотич- (довідкова)
ній до населеного ----------------------------------------
пункту і на неї вихо- | |Величи-|
дять об'єкти обслуго- | Показник |на нор-|
вування (їдальні, ка- | |мативу |
фе, магазини та ін.), |--------------------------------------|
то велодоріжка повин- |Мінімальний радіус закруглення| |
на бути прокладена,як |в стиснутих умовах, м: | |
правило, від в'їзду в | при відсутності віража | 60 |
село до об'єкту об- | | |
слуговування. | при влаштуванні віража | 15 |
6.42. Біля заліз- |--------------------------------------|
ничних платформ, в |Поздовжній ухил, %: | |
пристанційних населе- | максимальний | 30 |
них пунктах необхідно | | |
передбачати стоянки | допустимий(на окре- | |
для велосипедів, що | мих ділянкахзавдовж- | |
належать жителям при- | ки до 200 м) | 40 |
