НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СОНЯШНИК

Т

БЗ № 4-2009/506

ехнічні умови

ДСТУ 7011:2009

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

201

0ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Київський інсти­тут хлібопродуктів»; Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН; Український інститут експертизи сор­тів рослин

РОЗРОБНИКИ: О. Гончар, канд. с.-г. наук; В. Кириченко, д-р с.-г. наук; Г. Крошко; І. Панченко, канд. с.-г. наук; В. Стрій, канд. техн. наук (науковий керівник); О. Шовгун

  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 27 квітня 2009 р. № 169

  2. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ: (зі скасуванням в Україні ГОСТ 22391-89)

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Держспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2010

ЗМІСТ

C.

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

  4. Загальні технічні вимоги 3

  5. Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля 5

  6. Правила приймання 5

  7. Методи контролювання 5

  8. Транспортування і зберігання 6

  9. Гарантії постачальника 6

Додаток А Максимально допустимий рівень умісту шкідливих речовин у насінні соняшнику 7

Додаток Б Бібліографія 7ДСТУ 7011:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СОНЯШНИК

Технічні умови

ПОДСОЛНЕЧНИК

Технические условия

SUNFLOWER

Specification

Чинний від 2010-01-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на насіння соняшнику, призначене для використовування на продо­вольчі потреби, для виробництва олеїнової кислоти і для експортування.

Обов’язкові вимоги до насіння соняшнику, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тва­рин та охорону довкілля, наведено у 4.1, 4.2 (стан, запах, колір насіння, вологість, шкідливі домішки, зараженість шкідниками), 5.1 (уміст токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів і пестицидів), 5.2 (вимоги щодо безпеки і виробничої санітарії), 5.3 та 5.4 (охорона довкілля).

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі каран­тинного огляду та експертизи

ДСТУ Iso 10565-2003 Насіння олійних культур. Одночасне визначання вмісту олії та вологи. Метод спектрометрії з використовуванням імпульсного ядерного магнітного резонансу

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встанов­лювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 10842-89 (ИСО 520-77) Зерно зерновых и бобовых культур и семена масличных культур. Метод определения массы 1000 зерен или 1000 семян (Зерно зернових і бобових культур та насіння олійних культур. Метод визначання маси 1000 зерен або 1000 насінин)

ГОСТ 10852-86 Семена масличные. Правила приемки и методы отбора проб (Насіння олійне. Правила приймання і методи відбирання проб)

ГОСТ 10853-88 Семена масличные. Метод определения зараженности вредителями (Насіння олійне. Метод визначання зараженості шкідниками)

ГОСТ 10854-88 Семена масличные. Методы определения сорной, масличной и особо учиты­ваемой примеси (Насіння олійне. Методи визначання сміттєвої, олійної та особливо враховуваної до­мішки)

Видання офіційне

ГОСТ 10856-96 Семена масличные. Метод определения влажности (Насіння олійне. Метод визна­чання вологості)

ГОСТ 10857-64 Семена масличные. Методы определения масличности (Насіння олійне. Методи визначання олійності)

ГОСТ 10858-77 Семена масличных культур. Промышленное сырье. Методы определения кислот­ного числа масла (Насіння олійних культур. Промислова сировина. Методи визначання кислотного числа олії)

ГОСТ 13496.4-93 Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения содержания азота и сырого протеина (Корми, комбікорми, комбікормова сировина. Методи визначання вмісту азоту і сирого протеїну)

ГОСТ 26597-89 Подсолнечник. Метод определения кислотного числа масла с применением рН-метрии (Соняшник. Метод визначання кислотного числа олії із застосуванням рН-метрії)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения ртути (Сировина і продукти хар­чові. Метод визначання ртуті)

ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів)

ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання арсену)

ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді)

ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)

ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)

ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка (Сировина і продукти хар­чові. Метод визначання цинку)

ГОСТ 27988-88 Семена масличные. Методы определения цвета и запаха (Насіння олійне. Мето­ди визначання кольору і запаху)

ГОСТ 28238-89 Подсолнечник. Метод определения массовой доли олеиновой кислоты по показа­телю преломления масла (Соняшник. Метод визначання масової частки олеїнової кислоти за показ­ником заломлення олії)

ГОСТ 29141-91 (ИСО 664-90) Семена масличных культур. Выделение пробы для анализа из средней пробы (Насіння олійних культур. Виділення проби для аналізування із середньої проби)

ГОСТ 29142-91 (ИСО 542-90) Семена масличных культур. Отбор проб (Насіння олійних культур. Відбирання проб)

ГОСТ 30131-96 Жмыхи и шроты. Определение влаги, жира и протеина методом спектрометрии в ближней инфракрасной области (Макухи і шроти. Визначання вологи, жиру і протеїну методом спект­рометрії у ближній інфрачервоній області).

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422, Зако­ном України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 р. № 37-IV, а також наведені нижче:

домішки

Домішки органічного та неорганічного походження, що їх поділяють на олійну та сміттєву, які впливають на якість насіння соняшнику

  1. олійна домішка

    1. бите насіння

Насіння соняшнику з залишками ядра менше половини

  1. насіння, поїдене шкідниками

Насіння з ознаками пошкодження ядра шкідниками

  1. проросле насіння

Насіння соняшнику з ознаками проростання

  1. ушкоджене насіння

Насіння зі зміненим кольором ядра від сіро-жовтого до коричневого кольору внаслідок сушіння, самозігрівання або ураження хворобами (загниле, запліснявіле)

  1. недозріле насіння

Насіння щупле з мінімальним умістом ядра

  1. насіння, захоплене морозом

Насіння щупле, білуватого кольору, з неміцним лушпинням і зміненим кольором ядра

  1. насіння, пошкоджене рослиноїдними клопами

Насіння з темними плямами на ядрі різного розміру та інтенсивності

  1. повністю або частково обрушене насіння

Повністю або частково обрушене насіння із різним ступенем порушення лузги та ядра

  1. сміттєва домішка

    1. мінеральна домішка

Домішки мінерального походження: пісок, грудочки землі, галька тощо

  1. органічна домішка

Домішки органічного походження: частини стебел і кошиків, листя лушпиння тощо

  1. шкідлива домішка

Домішки рослинного походження, що шкодять здоров’ю людини та тварини, змінюють органолеп­тичні показники насіння і впливають на вибір технологічних процесів його перероблення

  1. зіпсоване насіння

Насіння соняшнику із зіпсованим ядром чорного кольору

  1. основне насіння, олійна і сміттєва домішки

    1. До основного насіння соняшнику відносять ціле та ушкоджене насіння соняшнику, що за характером ушкоджень не віднесене до олійної та сміттєвої домішок.

    2. До олійної домішки відносять у залишку на ситі з вічками діаметром 3,0 мм насіння со­няшнику:

  • бите;

  • давлене;

  • поїдене шкідниками;

  • проросле;

  • пошкоджене;

  • недозріле;

  • насіння, захоплене морозом;

  • повністю або частково обрушене;

  • пошкоджене рослиноїдними клопами.

  1. До сміттєвої домішки відносять:

  • домішки, що проходять крізь сито з вічками діаметром 3,0 мм;

  • у залишку на ситі з вічками діаметром 3,0 мм: мінеральну домішку; органічну домішку; пусте насіння; насіння усіх диких та культурних рослин; шкідливу домішку; зіпсоване насіння.

  1. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

    1. Вимоги щодо якості насіння соняшнику, що використовують для продовольчих потреб і вироб­ництва олеїнової кислоти, наведено у таблиці 1.

    2. У разі використовування насіння соняшнику для виробництва олії показник масової частки олії не є обов’язковим для визначання класу. Норму надано для закладання у договір про постачання в Україні насіння соняшнику для вітчизняних переробних підприємств.

Таблиця 1 — Вимоги щодо якості насіння соняшнику

Показник

Гранична норма

для виробництва олії

для виробництва кондитерських виробів

для вироб­ництва олеїно­вої кислоти

перший клас

другий клас

третій клас

Вологість, %:






не менше ніж

6,0

6,0

6,0

6,0

6,0

не більше ніж

8,0

8,0

8,0

8,0

8,0

Олійна домішка, %, не більше ніж,

3,0

5,0

7,0

5,0

5,0

зокрема проросле насіння

1,0

2,0

3,0

2,0

2,0

Сміттєва домішка, %, не більше ніж,

1,0

2,0

3,0

3,0

3,0

зокрема






зіпсоване насіння

0,2

0,5

1,0

0,5

1,0

мінеральна домішка,

0,3

0,5

0,5

0,5

0,5

зокрема галька, шлак, руда

0,15

0,3

0,3

0,3

0,3

насіння рицини



Не дозволено


Масова частка олії у перерахунку на суху речовину, %:






не менше ніж

50,0

45,0

40,0



не більше ніж




42,0


Масова частка сирого протеїну у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж




19,0


Масова частка олеїнової кислоти в олії, %, не менше ніж





60,0

Кислотне число олії, мг КОН/г, не більше ніж

1,3

2,2

5,0

5,0

5,0

Маса 1000 насінин, г, не менше ніж




70,0


Зараженість шкідниками зерна

Не дозволено

Не дозволено, крім зараженості кліщем не вище ІІ ступеня