---

Пункт 2: Класифікація символів

POSIX-стандарт надає можливість опису ознак абетки; великих і малих літер, цифр, шістнад- цяткових цифр, знаків пунктуації, графічних символів та керівних символів. Це POSIX-категорія.

Пункт 3: Числове форматування

Тут описують, як вводити і форматувати числа, зокрема формат десяткової коми/крапки та роздільник тисяч. Це POSIX-категорія.

Пункт 4: Форматування грошових одиниць

Тут описують форматування грошових одиниць, а також позначки валют. їх визначають ло­кально (у місцевому масштабі) згідно з ISO 4217. Визначають відношення між грошовою одини­цею, символом і позначкою валюти. Це POSIX-категорія.

Пункт 5: Угоди щодо дат і часу

Тут наводять назви днів і місяців разом з форматами для написання дати і часу. Розгляда­ють, чи починають назви місяців з великої чи малої літери? Чи є прийняті скорочення назв днів і місяців? Чи форматування ISO 8601 широко розповсюджено? Для форматів дати, використо­вуваних у POSIX, наприклад, у лістингах файлів, треба подавати можливі POSIX-угоди. Це POSIX-категорія.

Пункт 6: Ствердна та заперечна відповіді

Тут треба визначити короткі позначення для відповідей «yes» та «по» у мові локальності. Якщо культура має серйозну залежність від кількох мов, наприклад, у багатомовній країні, доз­волено відповідати кожною з цих мов. Через те, що англійська мова поширена у багатьох краї­нах, треба розглядати дозвіл на вживання відповідей англійською мовою. Це POSIX-категорія.

Інші пункти не мають прямого стосунку до POSIX-локальності:

Пункт 7: Національна чи культурна термінологія інформаційних технологій

Тут можна описати термінологію чи мову культури, наприклад, переклад ISO-термінологїї з інформаційних технологій.

Пункт 8: Національні чи культурні профілі стандартів

Тут можна внести до списку профілі стандартів, наприклад, національні OSI-профілі чи профілі POSIX-стандартів. Для прикладу див. POSIX-стандарт ISO/IEC 9945-2.

Пункт 9: Розгляд символьного набору

Тут можна описати, як використовують символи в культурі, наприклад:

— які потрібні символи, щоб писати певною мовою,

— які символи використовують для зазначення подальшої точності в мові,

— які символи зазвичай використовують у газетах і книгах для написання імен і назв місце­востей,

— які символи використовують для історичного написання мови,

— які символи використовують для інших цілей.

Цей пункт можна також використати для визначення, які набори кодованих символів є загальні в культурі, а які — рекомендовано до вживання. Також можна навести подальші описи наборів кодованих символів, можливо задокументувати їх у формі реєстрації символьної POSIX- карти.

Пункт 10: Правила сортування та пошуку

Це дуже схоже на пункт 1, але можна навести подальші описи, наприклад, як розбивати запис на вимогу сортування, і спеціальні слова, які ігнорують у порівнянні чи пошуку. Тут також можна описати зміст, заснований на правилах узгодження. У пункті треба описати усе, що мож­на виконати РОЗІХами.

Пункт 11: Трансформація символів

Тут можна описати транслітерацію і трансформацію символів, наприклад, правила трансліте­рації між латинкою, грецьким письмом і кирилицею, чи нотацію нейтралізації для символів, що час­то вживають. Це також місце для опису наявних у культурі стандартів для конвертування символів.

Пункт 12: Характеристики символів

Тут можна додатково розглянути те, що наведено у пункті 2, наприклад, як можна зробити малі літери прописними без безпосереднього їхнього перенабору прописними чи без спеціаль­них правил переводу на прописні

Пункт 13: Використання спеціальних символів

Тут можна описати використання таких спеціальних символів, як знаки лапок, скорочень, пунктуації. Також цікаво, чого уникати, скажімо, знаки чисел, множення і ділення не використо­вують у документах певних культур. Тут також доречні правила вживання пробілів і відношення між різними знаками пунктуації.

Пункт 14: Накреслення символів

У цьому пункті можна описати спеціальні відомості про накреслення, які альтернативи можна розглядати як адекватні, які гліфи (glyphs) прийнятні

Пункт 15: Ввід символів

Клавіатура рідко має окремі клавіші для всіх символів. Цей пункт призначено для опису правил уводу з клавіатури й інших методів вводу.

Пункт 16: Правила особових імен

Надання особових імен відрізняється від культури до культури, наприклад, що вважають ім’ям родини (прізвищем), як використовують титули, чи пишуть прізвища прописними літерами і чи використовують імена або ініціали. Також тут описують правила успадковування дітьми прізвищ їхнього батька і матері та правила прізвищ для подружніх пар.

Пункт 17: Відмінювання слів

Мови дуже відрізняються модуляцією різних форм слів залежно від контексту; тут можна описати чи послатися на правила правопису.

Пункт 18: Переніс

Тут описують правила переносу, посилаючись на визначення мови.

Пункт 19: Орфографія

Цей пункт призначено для правил правопису й орфографічних списків чи посилань на ор­фографічну документацію.

Пункт 20: Числова, порядкова та вимірювальна системи

Тут можна описати вимірювальні системи (зазвичай Sl-система ISO). Використання десят­кової крапки/коми і роздільника тисяч треба описувати у пункті 3.

Пункт 21: Грошові одиниці

Тут можна описати подальший розгляд пункту 4, наприклад, про старі грошові знаки.

Пункт 22: Дата і час

Цей розгляд ширший, ніж у пункті 5, наприклад, не-POSIX угоди про дати, назви поясного часу і правила добового часу (збереження денного освітлення) і таких письмових висловів, як «half seven» — що це насправді — 06:30 як у Німеччині чи Данії, або 07:30 — як у Британії?

Пункт 23: Кодування національних сутностей

Тут можна описати кодування таких сутностей, як поштові коди, адміністративні коди місце­вого самоврядування, поліційні ділянки, абревіатури міст чи провінцій і назви поясного часу, що стосуються різних часток культури.

Також треба дати специфікації для ідентифікації культури загалом, наприклад, ISO-коди країни чи держави.

Пункт 24: Телефонні номери

Форматування телефонних номерів вказують національне й інтернаціональне.

Пункт 25: Поштові адреси

Форматування поштових адрес дає відомості, де розміщати напис адреси, номер вулиці і поштовий код, які прийнято позначення поверхів і інші використовувані угоди.

Пункт 26: Ідентифікація осіб та організацій

Культура може мати числові схеми для осіб та організацій, наприклад, номери соціального захисту і загальні податкові номери для компаній разом з реєстрами для таких різних форм орган­ізацій, як компанії й асоціації обмеженої відповідальності.

Пункт 27: Адресація електронної пошти

Тут можна описати культурні угоди електронних адрес для Інтернет, Х.400 тощо.

Пункт 28: Номери платіжних рахунків

Тут можна описати культурні угоди про банківські номери рахунків.

Пункт 29: Клавіатура

Тут можна описати угоди щодо розкладки символів на клавіатурі комп’ютера.

Пункт ЗО: Діалог людина-машина

Тут описують схему, як локалізувати програмний продукт за потребами користувача.

Пункт 31: Формат паперу

Тут можна описати, які угоди є для формату паперів (зазвичай ISO-стандарти), використан­ня «конвертів з віконцем» тощо. Також можна описати, як розташовано на папері перфораційні отвори.

Пункт 32: Типографскі угоди

Цей пункт можна використовувати для вказівки розміщення тексту у документах, наприклад, форму ділового листа чи факсу. Використання спеціальних символів, наприклад, лапок, треба описувати у пункті 13.

ДОДАТОК G
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Nordic Cultural Requirements on Information Technology (Summary Report)/, INSTA technical report STRI TS3, StadlaraS Islands, Reykjavik 1992, ISBN 9979-9004-3-1.

Національна примітка

Скандинавські культурні вимоги з інформаційних технологій (остаточний звіт)

ДОДАТОК Н
(довідковий)

ВІДМІННОСТІ ВІД CEN ENV 12005:1996

Щоб зробити Європейський передстандарт міжнародним стандартом ISO/IEC 15897, зроб­лено наступні зміни. Слово «Європейський» вилучено у відповідних місцях, а посилання на CEN замінено на термінологію ISO/IEC. Передмову і Вступ замінено текстом Центрального секретар­іату ISO, і пристосовані редакторські коментарі від ISO/CS. До ISO/IEC 15897 додано цей дода­ток, що описує зміни CEN ENV.

Докладно про зміни.

• всьому тексті слово «Передстандарт» замінено на «Міжнародний стандарт».

Із заголовка вилучено слово «Європейський».

• розділі 1 посилання на 6.11 замінено на 6.8.

• розділі 4 текст «Реєстраційним органом цього передстандарта призначена Технічна рада CEN:» замінено на «Реєстраційним органом цього міжнародного стандарту будуть призначені ради ISO і ІЕС. Первинним Реєстраційним органом призначається:».

• розділі 4 оновлено контактну інформацію Реєстраційного органу.

4.d «представникам CEN, представникам об’єднаного комітету і комітету взаємодії» замінено на «представники ISO/IEC JTC1/SC22 зі зв’язків та взаємодії».У 4.h замінено «представникам CEN, представникам об’єднаного комітету і комітету зв’язків взаємодії « на «представникам ISO/ІЕС JTC1 і зв’язків взаємодії».

Пункт 5.Ь замінено на «ISO/ІЕС JTC1/SC22 для заявок, що стосуються ширших регіонів».

У 7.2, «технічного комітету CEN « замінено на «підкомітету JTC 1».

У 7.4, перше «технічного комітету CEN» замінено на «підкомітету JTC 1», друге «CEN» зам­інено на «його», і вилучено останню частину пропозиції після останньої коми.

У додатку В контактні відомості щодо Ірландії було удосконалено.

У С.З «CEN ENV» замінено на «ISO/ІЕС 15897».

ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ
З НАЦІОНАЛЬНО-УКРАЇНСЬКИМИ КУЛЬТУРНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

Бібліографія національно-української локалізації

1. Український правопис. — К., Наукова думка, 1993. — С. 235.

2. Орфографічний словник. — К., Наукова думка, 1994. — С. 872.

З Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: словник-довідник. - К., Наукова думка 1986. - С. 308.