ЦСТУ 2392—94
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Інститутом прикладної інформатики
ЗАТВЕРДЖЕНО 1 ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 68 від 29 березня 1994 р.
З Цей стандарт відповідає міжнародному стандарту ISO 5127/1-1983
ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
РОЗРОБНИКИ: А. Стогній, чл.-кор. АН України; В. Дриянськнй, с.ф.-м.н.; С. Альошкіна; Т. Давиденко; О. Дегтярьова; В. Дідеико;
О. Коренга
■и;Япня офіційне " ' ~
. © Держстандарт Украйні, 1994
U. ” стандартне може бути повністю чи частхопо підтжорепий, тиражоиаіікй
розповсюджений беї дозволу Держстандарту України
ДСТУ 2392—94 ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ
БАЗОВІ ПОНЯТТЯ
Терміни та визначення
ИНФОРМАЦИЯ И ДОКУМЕНТАЦИЯ
БАЗОВЫЕ ПОНЯТИЯ ,
Термины и определения
INFORMATION AND DOCUMENTATION
BASIC CONCEPTS
Terms and definitions
Чинний від 199S-O1-O1
ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ
Цей стандарт установлює терміни та визначення базових понять у галузі інформації та документації,
Терміни, регламентовані в цьому стандарті, обов’язкові для використання в усіх видах нормативної документації, у довідковій та навчально-методичній літературі, що належить до галузі інформації та документації, а також для робіт зі стандартизації або при використанні результатів цих робіт, включаючи програмні засоби для комп'ютерних систем.
Цей стандарт використовують разом з іншими стандартами системи стандартів ^Інформація та документація^.
Вимоги стандарту чинні для використання в роботі підприємств, установ, організацій, що діють на території України, технічних комітетів зі стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ. 2394-94 Інформація та документація, комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначенняДСТУ 2398-94 Інформація та документація. Інформаційні мови. Терміни та визначення
З ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
З 1 Основна частина стандарту містить термінологічні статті, а також абеткові покажчики українських термінів і чужомовних відповідників німецькою, англійською, французькою та російською мовами.
Термінологічна стаття містить такі елементи: ;
класифікаційний номер термінологічної статті, що відображає логічну структуру предметної галузі, охоплюваної цим стандартом; • .
-термін;
абревіатуру терміна (якщо є);
один чи більше дозволених синонімів терміна (якщо и); . ;
визначення поняття, а також, можливо, примітку (-и) та приклад (-п) (з відповідними позначками);
-відповідник (-и) терміна (або переклад терміна - у круглих дужках) німецькою, англійською, французькою та російською мовами з відповідними позначками «de», «еп», «fn>, «пі».
переклад визначення, можливо, з приміткою (-ами) та прикладом (-ами) російською мовою (у круглих дужках).
Терміни набрані напіжирним шрифтом, абревіатури - світлим шрифтом, синоніми - курсивом.
‘Визначальні терміни, що входять до складу цього стандарту, а також інших термінологічних стандартів у галузі інформації та документації, виділяються підкресленням за першою їх появи в тексті визначення (атакож примітки, прикладу).
Подані визначення можна в разі необхідності змінювати, вводячи до них похідні ознаки, розкриваючи значення використовуваних термінів, зазначаючи об’єкти, що входять в обсяг визначуваного поняття Зміни не можуть порушувати обсяг і зміст понять, визначених у стандарті.
Позначка, що вказує на галузь використання багатозначного терміна, подана в круглих дужках світлим шрифтом після терміна. Узята в круглі дужки частина терміна може бути випущена в разі використання терміна в документації зі стандартизації.
В абетковому покажчику подаються терміни, встановлені цим стандартом, і терміни, визначені в інших стандартах у галузі інформації та документації, якщо вони використовуються як визначальні. Багатослів- ні терміни наводяться у звичайній та інвертованій формах.4 ТЕРМІНІ ТД SWtAHEHHH
мсмгаціРаЗЙ?І,таНЙГГаW8^‘ ^^жпих Із галуззю інформації та доху
ЗвгёРьМ поняття
4-І. 1.1 aria? Еудь-гг-гх? фі.зуиче ц» н$в ^гад^жрийв^у W сув'слткьлу ті'кл, $£ Пр.ЖйіО, зялвл'итъ н!д йй'лол^ттЫ® cpps- ДЙНП-З |
da Zclcbcn ел sign fr signa n> знак (Любое физическое явление, вястицев- общепринятую или сфбпск?нгарую иятернретацию, которая обыніго зависят от окру- жагощей среды) |
4.1.1.2,9»(ЗЧеіН1;) (аадйа) 1»;торпр13йт1ц1я (’йіУйШ» кае’яэЕ- ЙОГО 8І ДЙДСІЯІЙ |
do Bttdeufiing гл (neaping (of a sign) fr slgnificatkiti (d'un signs) ru зпачсклл (знака) (Илторнратвцня понятна, свя занного со знаком) |
4.i.l.3nOH5JTfH
Буда-зкл ізуажцч думки.
Примітка. Поняття вютртгсто^гцод для ируктурушНіїш sinirth тя слї«;Н»їатіз> гртз- аолнхинього сйіту І не погребе слрпжеіИш
de Begriff
рп concept fr f anion
и» Понятые
(Любая адишгца мысли.
Пртигеяггїр. Попятив яигатьзуетез для (Чрухцрчрсиания ивний н сссприятня окру жшь лето млрд и во требует выражения
)
4.1.1.4 скстша de
Шв/'ият.елйт.еоцтіз та рЬдаЗйС** 6П між китзл, щэ стрно^іать едгего " ціле ™
System system sysitJmc слвтсмз (Множество эломептоз и отношений МСЖЛУ ними, которые составляют единое целое
)Мом та термінологія
A
4.1.2.1 мова
Система знаків, що забезпечує процес тпмунігзчії. 1, як правило, складається зі словника та правил
c Sprache са language tr lan gage ru язык(Система знаков, обеспечивающая процесс коммуникации и, как правило, состоящая из словаря и правил)
d
4.1.2.2 природна мова
Здатна до розвитку МШ правила якої відбивають її використання, не потребуючи обов'язкового формального припису
o natllrliche Sprache ед natural language * fr langue naturelfe ru естественный язык(Способный к развитию язык, правила которого отражают его использование, не требуя обязательного формального предписания
)
de ел fr ru
de en fr ru
штучна мова
Мона.побудована чи контрольована за допомогою множини правил
символ
Член множили елементів, відносно якої досягнута домовленість і яка використовується для організації, керування та подання даних.
ПркмЬхі, Символами можуть бути літери, цифри, знаки пунктуації чи Інші птначти, подані, як правило, у вигладі комбінації суміжних або і’єднаних штрихів чи в Іншій фізичній формі на носіях вднит
Kunstsprache artificial language langage artlficlel искусственный язык (Язык, созданный или контролируемый с помощью множества правил)
Zeichen character caractere символ (Член множества элементов, относительно которого достигнуто соглашение и которое используется для организации, управления я представления данных.
Примечание. Символами могут быть буквы, цифры, знаки пунктуации или другие обозначения, сбычно представленные в виде комбинации смежных или соединенных штрихов либо в другой физической форме на носителях данных
)d
4.1.3.5 слодр
Найменша одиниця мои», одо сама по собі може передавати деяке зня- аі яка може існувати ям сана одиниця речения.
ПрямЬка. На письмі слом Мдокремлю- ються одне від одного пропусками чи инками пунктуації .
e Wortеп word (1) .
fr mot (1)
ru слово
(Наименьшая единица языка, которая сама по себе может передавать некоторое значение и ко- ■ тора я может существовать как самостоятельная единица предложения.
Примечание. Н* письме слом отм- естся друг от друга пробелами или ана- ***** пунктуации)
d
4.1.3.6 слово (в обробленні даних) Послідовність симдодір. яку іноді зручно розглядати ях ціле
e W1ел word (2)
fr mot (2)
ru слово (в обработке данных) (Последовательность символов, которую иногда удобно рассматривать как целое)
d
4.1.3.7 словосполучення; вираз; фраза
Граматично дов’язана послідовність ьдій, яка не містить визначено)' форми дієслова 1 має деякий цілісний зміст
e phraseел phrase
fr groupc de mots; expression
ru словосочетание; выражение;
фраза
(Грамматически связанная последовательность слоя, ие содержащая определенной формы г ла го.га и имеющая некоторый целостней смысл)
d
4.1.3.8 термін
Сдора_чн рювосполунсння» застосоване для позначення деякого щь
e Benennuni;Beieichnuog;Ausdrudi; Terminus
ед term
fr terme
ru термин
(Слово или словосочетание, используемое для обозначения некоторого понятия)ІМ’Я
Слово чи ьДО-асупрлучения« застосоване для позначення конкретної істоти, об’єкта, маис toHjo
■ . ■■■ . '■
' ' ‘ ’ • v
термінологія
Організована множена ХЕРиШШ будь-якої предметної галузі
номенклатура
Впорядкована ЬШРЖЛНА ЩО використовуються d конкретній предметній галузі
емноніьйя
Властивість двох чи більше тор- цінід, які різняться за фермою, але однакові (або приблизно однакові) за зидіченичм
4.1.113 кдазіовддаїмід
Властивість двш чи більше *л;рміг Нін, які різняться за формено, але пддібш ва ажнезййм, і яхі за певних с Вставнії ьсквуть шшліаткся ьйягшші/а л Naiac cs name fr nom ru ИМЯ
(Слдг.-о йлп сдовово»геіавкв, нс-
■ naabdycf.toe для ббозиаЧсіцЩ кон- ttpsti!.o»o существа, о&векта, класса и т. и.)
de Tcnulnclogle
ей kJ ШІЯОІО£У к tenuirtologle гй терминология
(Организованное мкол.сётге тер- мняий любой йредМЕТіюй оола- сгн)
de Mofficnklatur еп hotticflclattiie (* поЛепсІзНііс ru номенклатура
(Упорядоченное множество имен, неполмуемых У КУЖреТ" ) Юй И редметйой <.<•«- JCi й>
de Synonymic
<;й 3.y:ioijyi?.y;.>5’’ipn.yv.jty
■fr ЬуПОПу ;хі;Є
!Г £.ЯЛПГ11!І.!Ий
(СйОЙСТ&О двуя или ІЮ.ДЄС SCIJhiH- йп?., разлиизюш,іїкся по аюрме, но cflHpJir.ofictt: (или арпблчЯп-
. ТОЛЬКО 0ЩЧКІ.К0Г . nt) по енАче- ш;ео)
de Феаяі-Пунсиугпіс
cn quHstaynopyiny; qira$?^yr:v*!yifiity fl' фі.гМчу юпўіпіе ra ізййшсцни’ічдия
■ (.Сьпйсійо даух ііл.-і банно 'терминов, рашіїї'Чаюшлкся на ферме, но ас^ггид по значащие, кото-І ■ ■
рые при некоторых Обстоятельствах могут сч’ііаться синонимами)
Влцсрфіргь сдавд, $ке ьЦедм чр білщре етимологічно пов'язаіпіх л» ■•
de Poliscrnic
СП polisemy h* polis&uie
Пі полисемия
(Свойство слова, имеющего два или более этимологически связанных значений
)
4.і.?.ЦрмадімІя
Еріастнвісгь дрох чн більше термі- ПІЛ. ЯКІ мають однакове написання Qif звучання, але різні акдчешц •
de Homonymie
ер homonymy; homonymity
fr homonymic
ru омонимия
(Свойство двух или более терминов, имеющих одинаковое написание или звучание, но разные значения) і
-
4.1.2.16 омографа
Властивість дрох чр більше термінів. що мають однакове написания, але різні значення
de Homographic
сл homography
fr homographic
ru омографля
(Свойство двух пли более терминов, имеющих одинаковое написание, но разные значения
)
4.1.2.17 онофоція
Властивість двох Чи більше тррмі- Нід, що мають однакове звучання, але різні ананаш
de Homophonic
ед homophony
fr homophonic
ru омофония
(Свойство двуя ИЛИ более терминов, имеющих одинаковое звучание, йо разные значения
).4.1.3 Комунікація та інформація
комунікацІя Л
Передача значення шляхом пере- сялання сигналів •г
теорія комунікації de
Наукова дисципліна, що займа- сться вивченням процесів комуні? ” капії та комунікаційних систем га
повідомлення de
Факти, що передаються з деякого .^п джерела до одного чи більше пун- " ктів призначення із застосуван- 01 НЯМ відповідної мови чи коду
комунікаційна система de
Система для керівництва проце- еп сами комунікації fr
ru
Л інформація de
Знання, що розглядаються в ас- 6,1 пекті комунікації fr
ги
Kommunikation communication communication коммуникация (Передача значения путем пересылки сигналов)
Kommunikalionstheorie communication theory th<&>rie de la communication теория коммуникации (Научная дисциплина, занимающаяся изучением процессов коммуникации и коммуникационных систем)
Nachricht
message message сообщение
(Факты, передаваемые из какого-либо источника в один или более пунктов назначения с использованием соответствующего языка или кода)
Kommunikationssystem communication system systime de communication коммуникационная система (Система для управления процессами коммуникации)
Information information (1, 2) information (1,2) информация (Знания, рассматриваемые в аспекте коммуникации)
записана Інформація Інформація, що зберігається за допомогою носія даних
Інформаційна система (до- кументалістика);
Інформаційно-пошукова система;
1ПС
Комунікаційна гистсма. що забезпечує збирання, пошук, оброблення та пересилання інформації de aufgezcichncte Information
cn recorded information fr information enregistree ru записанная информация
(Информация, хранимая с помощью носителя данных)
de Infonnationssystem ео information system fr sysl^mc d'infonnation ru информационная система;