Пружини кришки, за їх наявності, повинні бути виготовлені з корозієстійкого матеріалу, такого як бронза, або нержавка сталь.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням і випробуванням відповідно до 15.2.
Примітка. Зливний отвір у заданій стінці вимикача може бути ефективним, якщо конструкція вимикача забезпечує зазор від стінки 5 мм або передбачає зливний канал зазначених розмірів.
Вимикачі, які установлюють у монтажній коробці, повинні мати таку конструкцію, щоб кінці проводу можна було зачистити після того, як коробку вже змонтовано, але до встановлення вимикача в коробку.
Основа вимикача повинна мати відповідну механічну міцність під час установлення його в монтажну коробку.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та пробним монтуванням з проводами найбільшої площі поперечного перерізу для визначеної номінальної сили струму згідно з таблицею 2.
Вимикачі відкритого установлення, які мають код IP вищий за ІРХ0, зі схемами 1, 5 та 6, з корпусом, який має більше одного вихідного отвору, повинні мати для підтримання неперервності кола другий струмопровідний заземлювальний провід зі встановленим додатковим затискачем, відповідно до вимог розділу 12 або з відповідним проміжком між корпусами.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням і випробуванням відповідно до розділу 12.
Вхідні отвори вимикачів повинні забезпечувати захист ізолювальних трубок або ізоляції кабелю від механічних пошкоджень.
Звичайні вимикачі для відкритого встановлення повинні мати таку конструкцію, щоб ізолювальні трубки або ізоляція кабелю входили в корпус принаймні на 1 мм.
У вимикачах для відкритого встановлення вхідні отвори для ізолювальних трубок або два з отворів, якщо їх більше одного, повинні забезпечувати застосування ізолювальних трубок діаметрами 16, 20, 25 та 32 або комбінації принаймні двох цих розмірів, за винятком двох однакових розмірів.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням під час випробувань відповідно до 13.10 та випробуваннями.
У вимикачах відкритого встановлення вхідні отвори для введення кабелю мають давати змогу, установлювати кабелі з розмірами, зазначеними в таблиці 12 або такими, що зазначив виробник.
Примітка. Увідні отвори відповідного розміру отримують, пробиваючи тонкостінні діафрагми або вводячи відповідні деталі.
Таблиця 12 — Граничні зовнішні розміри кабелю для вимикачів відкритого установлення
|
Номінальна сила струму, А |
Номінальний переріз проводу, мм2 |
Кількість проводів |
Зовнішній розмір кабелю, мм |
|
|
мінімальний |
максимальний |
|||
|
6 |
1,5 |
2 |
7,6 |
11,5 |
|
3 |
12,5 |
|||
|
4 |
13,5 |
|||
|
5 |
15,0 |
|||
|
10 |
Від 1,5 до 2,5 включ. |
2 |
7,6 |
13,5 |
|
3 |
14,5 |
|||
|
4 |
15,5 |
|||
|
5 |
17,0 |
|||
Кінець таблиці 12
|
Номінальна сила струму, А |
Номінальний переріз проводу, мм2 |
Кількість проводів |
Зовнішній розмір кабелю, мм |
|
|
мінімальний |
максимальний |
|||
|
16 |
Від 1,5 до 4,0 включ. |
2 |
7,6 |
15,0 |
|
3 |
16,0 |
|||
|
4 |
18,0 |
|||
|
5 |
19,5 |
|||
|
20 25 |
Від 2,5 до 6,0 включ. |
2 |
8,6 |
18,5 |
|
3 |
20,0 |
|||
|
4 |
22,0 |
|||
|
5 |
24,5 |
|||
|
32 |
Від 4 до Ю включ. |
2 |
9,6 |
24,0 |
|
3 |
25,5 |
|||
|
4 |
28,0 |
|||
|
5 |
30,5 |
|||
|
40 |
Від 6 до 16 включ. |
2 |
10,5 |
27,5 |
|
3 |
29,5 |
|||
|
4 |
32,0 |
|||
|
5 |
35,5 |
|||
|
45 50 63 |
Від 10 до 25 включ. |
2 |
13,0 |
31,5 |
|
3 |
34,0 |
|||
|
4 |
37,5 |
|||
|
5 |
41,5 |
|||
Примітка. Зазначені граничні зовнішні розміри кабелів типу 60227 ІЕС 10 згідно з ІЕС 60227-4 та типу 60245 ІЕС 66 згідно з ІЕС 60245-4 та наведені для інформації.
Якщо звичайні вимикачі відкритого встановлення призначені для зворотного вводу від ізольованих трубок, то їх має бути спроектовано так, щоб мати можливість для зворотного введення від ізольованих трубок перпендикулярно до монтажної поверхні вимикача.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням.
Якщо вимикачі оснащено діафрагмами або аналогічними деталями для вхідних отворів, то вони повинні бути взаємозамінними.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням.
Вимоги до діафрагм вхідних отворів
Діафрагми повинні бути закріплені та не повинні зміщуватися від механічних та термічних дій, які можуть трапитися за нормальної експлуатації.
Відповідність перевіряють наведеним нижче випробуванням.
Діафрагми випробовують на вимикачі в зібраному стані.
Спочатку вимикачі з діафрагмою випробовують відповідно до 15.1.
Вимикач поміщають на 2 год в камеру тепла, як описано в 15.1, і витримують за температури (40 ± 2) °С.
Відразу після цього прикладають зусилля ЗО Н протягом 5 с до різних частин діафрагми, застосовуючи стандартний випробувальний палець, згідно з рисунком 9.
В процесі випробування діафрагма не повинна деформуватися настільки, щоб струмовідні частини стали доступними для дотику.
До діафрагми, де є дія осьових зусиль за умов нормальної експлуатації, прикладають осьові зусилля ЗО Н протягом с.
В процесі випробування діафрагма не повинна вийти з ладу.
Потім випробування повторюють з діафрагмам, які ще не випробовували.
Рекомендують таку конструкцію діафрагм вхідних отворів і такий матеріал для їх виготовлення, щоб уведення кабелю у вимикач було можливо за низької температури навколишнього середовища.
Примітка. За згодою країн перевіряння на відповідність даній вимозі виконують методом встановлення діафрагми в холодних умовах, наприклад в Швеції.
Перевіряння проводять наведеним нижче випробуванням.
Вимикачі забезпечують діафрагмою, що не була піддана обробленню на старіння, та не була відкрита пробиванням.
Вимикачі витримують протягом 2 год в камері холоду за температури мінус {15 ±2) °С.
Після цього вимикачі дістають з камери й відразу, поки вони не нагрілися, через діафрагму уводять кабель найбільшого перерізу. Він повинен увійти без додаткових зусиль.
Після випробування відповідно до 13.15.1 та 13.15.2 діафрагми не повинні мати деформацій, подряпин і пошкоджень, які можуть спричинити невідповідність вимогам цього стандарту.
КОНСТРУКЦІЯ
Приводний елемент вимикача після спрацювання повинен автоматично зайняти положення, що відповідає положенню рухомих контактів, окрім шнуркових та однокнопкових вимикачів, в яких приводний елемент повинен займати одне і те саме положення.
Вимикачі повинні мати таку конструкцію, за якої рухомі контакти повинні бути лише в положенні УВІМК та ВИМК, проміжне положення для цих контактів може бути передбачено лише в разі, якщо приводний елемент також має проміжне положення між рухомими та нерухомими контактами, які мають достатню ізоляцію.
За необхідності, ізоляцію між нерухомими та рухомими контактами в проміжному положенні треба випробовувати на електричну міцність відповідно до 16.2. При цьому випробувальну напругу прикладають до відповідних затискачів без зняття кришки або накладки вимикача.
Перевіряння на відповідність вимогам 14.1 та 14.2 проводять зовнішнім огляданням та випробуванням вручну.
Вимикачі повинні мати таку конструкцію, яка унеможливлює появу дуги в разі повільного оперування вимикачем.
Перевіряння проводять в кінці випробувань відповідно до 19.1, додатково.вимикаючи електричне коло 10 разів, повільно переміщуючи при цьому приводний елемент з інтервалом 2 с, а рухомі контакти зупиняючи, якщо це можливо, в проміжному положенні та відпускаючи при цьому привод.
Під час випробувань не повинно бути тривалої дуги.
У вимикачах зі схемами 2, 3, 03 та 6/2 всі полюси повинні вмикатися та вимикатися практично одночасно, окрім вимикачів зі схемою 03, в яких нейтральний полюс не повинен вимикатись пізніше або вимикатися раніше інших полюсів.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та випробуванням вручну.
Дія механізму вимикача, оснащеного кришкою або накладкою, яку можна зняти під час установлення вимикача, не повинна залежати від наявності кришок та накладок.
Примітка. В деяких конструкціях приводний елемент може слугувати одночасно кришкою.
Перевіряння проводять послідовним з’єднанням вимикача без встановленої кришки або накладки з лампою та натисканням на приводний елемент без надлишкового зусилля, як за нормальної експлуатації.
Під час випробувань лампа не повинна мерехтіти.
Шнурковий вимикач з положення ВИМК в положення УВІМК та навпаки слід додатково випробовувати поступово збільшуючи розтягувальне зусилля не більше ніж 45 Н, що діють вертикально, та 65 Н, прикладеного під кутом (45 ± 5)° до вертикалі та в площині, перпендикулярній до монтажної площини, коли вимикач встановлено, як за нормальної експлуатації.
Перевіряння проводять випробуванням вручну.
Примітка. Термін «як за нормальної експлуатації» означає, що вимикач встановлено, як зазначено виробником.
СТІЙКІСТЬ ДО СТАРІННЯ, ЗАХИСТ, ЗАБЕЗПЕЧУВАНИЙ ОБОЛОНКАМИ ВИМИКАЧІВ, ВОЛОГОСТІЙКІСТЬ
Стійкість до старіння
Вимикачі повинні бути стійкими до старіння
Перевіряння проводять наведеними нижче випробуваннями.
Вимикачі та коробки, змонтовані, як для нормальної експлуатації, випробовують в термокамер! в атмосфері, що має такі самі склад та тиск, що й навколишнє повітря, та вентильованою природною циркуляцією повітря.
Вимикачі, які мають IP код, вищий за ІРХО, випробовують після їх монтажу та складання відповідно до 15.2.
Температура випробувань має бути (70 ±2) °С.
Зразки витримують в камері протягом 7 діб (168 год).
Рекомендують застосовувати електричну теплову камеру.
Природна циркуляція повітря забезпечується отворами в стінках камери.
Після нагрівання та необхідного витримування за цієї температури випробні зразки витягують з камери та витримують за кімнатної температури та відносної вологості від 45 % до 55% принаймні 4 доби (96 год).
Зразки не повинні мати тріщин, які видно неозброєним оком, і бути жирними або липкими. Перевіряння останньої вимоги проводять у такій спосіб:
вказівним пальцем, обмотаним шматком сухої грубої тканини, надавлюють на випробний зразок силою приблизно 5 Н.
На випробному зразку не повинно лишатись слідів тканини, а сама тканина не повинна прилипати до нього.
Після випробування зразок не повинен мати пошкоджень, які могли б зумовити невідповідність його цьому стандарту.
Примітка. Зусилля 5 Н досягають у такий спосіб:
випробний зразок поміщають на чашу ваг, а іншу навантажують вантажем, що дорівнює масі випробного зразка плюс 500 г;
відновлюючи рівновагу чаш ваг натисканням на випробний зразок вказівним пальцем, обмотаним у суху грубу тканину, одержують необхідне зусилля.
Захист, забезпечуваний оболонками вимикачів
Оболонки вимикачів, відмінних від звичайних, повинні мати ступінь захисту від доступу до небезпечних частин, від проникнення зовнішніх твердих предметів відповідно до класифікації IP.
Перевіряння проводять випробування відповідно до 15.2.1 та 15.2.2.
Захист від доступу до небезпечних частин та від проникнення зовнішніх твердих предметів.
Вимикачі повинні забезпечувати відповідний ступінь захисту від доступу до небезпечних частин та від проникнення зовнішніх твердих предметів відповідно до класифікації IP.
Перевіряння проводять випробуваннями згідно з ІЕС 60529 в умовах зазначених нижче.
Вимикачі встановлюють як за нормальної експлуатації.
