Страница 9: ДСТУ IEC 60669-1:2008. Вимикачі для побутових та аналогічних стаціонарних електроустановок. Частина 1. Загальні технічні вимоги (61766)

Вимикачі для схованого та напівсхованого встановлення встановлюють у відповідній мон­тажній коробці згідно з інструкцією виробника.

Вимикачі з ґвинтовими або безґвинтовими контактними затискачами монтують та з’єднують з кабелями відповідно до поперечного перерізу згідно з таблицею 2.

Ущільнювальні елементи затягують крутним моментом, що дорівнює 2/3 від значень, зазна­чених в 20.3.

Ґвинти затягують крутним моментом, що дорівнює 2/3 від значень, зазначених в таблиці 5.

Деталі, які може бути знято без інструментів, знімають.

Якщо вимикач витримав випробування, то вважають, що комбінація одинарних вимикачів та­кож відповідає вимогам.

Примітка. Ущільнювальні елементи встановлюють, не застосовуючи герметик чи аналогічні речовини.

Відповідне випробування визначено в I EC 60529.

Випробувальний щуп не застосовують до зливних отворів.

Випробування першої характеристики, пронумерованої цифрою 5, проходять вимикачі, які вва­жають вимикачами категорії 2.

Кількість пилу, що проникає усередину, не повинна перешкоджати нормальній роботі вимика­ча або спричинювати небезпеку.

Вимикачі повинні забезпечувати ступінь захисту від проникнення води відповідно до їх класифі­кації IP.

Перевіряння проводять випробуванням згідно з ІЕС 60529 за умов, зазначених нижче.

Вимикачі для схованого встановлення монтують на випробувальній вертикальній поверхні стіни та закріплюють у відповідній монтажній коробці згідно з інструкцією виробника.

Якщо в інструкції виробника зазначають спеціальні види стін, то вимоги до стін та спеціальні вимоги установлення для вимикача, повинні бути детально зазначені {див. 8.8).

Якщо в інструкції виробника не зазначено інший тип випробувальної стіни, то використовують стіну згідно з рисунком 27. Випробувальна стіна має бути з цегли, що має гладку поверхню. Мон­тажну коробку, розміщену в стіні, установлюють впритул до стіни таким чином, щоб вода не мог­ла увійти між коробкою та стіною.

Примітка 1. За використання герметика для монтування коробки в стіну необхідно звернути увагу на те. щоб герметик не виливав на ізолювальні властивості випробного зразка.

Примітка 2. На рисунку 27 показано приклад, як грані монтажної коробки встановлено у відповідній площині. Інші положення можливі відповідно до інструкції виробника.

Випробувальну стіну розміщують у вертикальній площині.

Вимикачі відкритого встановлення монтують як за нормальної експлуатації, у вертикальному положенні та з’єднують з кабелями та/або ізоляційними трубками визначеними виробником. Кабелі повинні мати провідники найбільшої та найменшої площі поперечного перерізу згідно з таблицею 2 і відповідно до їхніх номінальних значень.

Ґвинти, які застосовують під час монтування вимикача, затягують з крутним моментом, що дорівнює 2/3 значень, зазначених в таблиці 3.

Ущільнювальні елементи затягують крутним моментом, що дорівнює 2/3 від значень, зазна­чених в таблиці 19.

Примітка 3. Ущільнювальні елементи на встановлюють із застосуванням гереметика чи аналогічних речовин.

Деталі, які може бути знято без інструмента, повинні бути зняті.

Якщо корпус вимикача зі ступенем захисту IP, менше ніж ІРХ5 має зливні отвори, то тоді один зливний отвір відкривають, в найнижчому положенні, як за нормальної експлуатації. Якщо корпус вимикача зі ступенем захисту IP, що дорівнює або вищий ІРХ5, має зливні отвори, то тоді їх тре­ба закрити.

Варто звернути увагу на те, щоб не пошкодити вимикач {потрушуванням або постукуванням'), що впливає на результати випробувань.

Треба прослідкувати, щоб вимикачі, що мають відкриті зливні отвори, не накопичували воду й зливання проходило без виникнення будь-якої небезпеки.

Зразки повинні витримати випробування на електричну міцність ізоляції згідно з 16.2, через 5хв після завершення випробувань за цим розділом.

Вимикачі повинні бути стійкі до впливу вологи, що може бути за нормальної експлуатації.

Перевіряння проводять під дією вологи, як наведено в цьому підрозділі, безпосередньо до вимі­рювання опору ізоляції й випробування на електричну міцність ізоляції відповідно до розділу 16.

Вхідні отвори, якщо такі є, залишають відкритими. Якщо передбачено пробивання отворів, то один з них має бути розкрито.

Деталі, які може бути знято без інструмента, знімають і піддають дії вологи разом з основ­ною частиною. Підпружні кришки під час перевірки повинні бути відкритими.

Вологе оброблення виконують у камері вологи за відносної вологості повітря від 91 % до 95 %.

Температура повітря, за якої випробні зразки перебувають у камері, підтримують з похибкою ±1 °С за будь-якого значення t від 20 °С до ЗО °С.

Перед тим, як помістити випробні зразки е камеру вологи, їх нагрівають до температури від t до (t + 4) °С.

Випробні зразки витримують у камері вологи:

• 2 доби (48 год) — для вимикачів зі ступенем захисту ІРХО;

• 7 діб (168 год) — для вимикачів-зі ступенем захисту вище ІРХО.

Примітка 1. За необхідності, випробні зразки може бути доведено до зазначеної температури їх витримуванням за цієї тем­ператури не менше, ніж 4 год до розміщення в камері вологи.

Примітка 2. Відносну вологість повітря від 91 % до 95 % може бути отримано покладанням у камеру вологи насиченого розчину сульфату натрію (Na₂SO₄) або нітрату калію (KNO₃) у воді, що мають значну площу контакту з повітрям.

Примітка 3. Щоб досягти потрібних умов, необхідно забезпечити постійну циркуляцію повітря в камері та застосувати камеру з термоізоляцією.

Після випробування зразки повинні відповідати вимогам цього стандарту.

1S ОПІР ТА ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ ІЗОЛЯЦІЇ

Опір ізоляції та електрична міцність ізоляції вимикачів повинні відповідати унормованим значенням.

Один полюс сигнальної лампи роз’єднують для випробування згідно з цим розділом.

Перевіряння проводять таким випробуванням, безпосередньо після випробувань відповідно до 15.3 у камері вологи або в приміщенні, у якому випробні зразки доводять до зазначеної температури після встановлення частин, що можна зняти без інструмента, які знімали під час інших випробувань.

Вимірювання проводять послідовно в порядку, зазначеному в таблиці 13; положення вимикача та з’єднання, що необхідні для вимірювання, за пунктами 1—3 таблиці 13.

Таблиця 13 — Точки прикладання випробувальної напруги для перевірки опору ізоляції

Кінець таблиці 13

‘’Знак «-» означає наявне електричне з'єднання; Знак «+» електричне з’єднання для випробувань.

Під терміном «корпус» розуміють усі доступні для дотику металеві частини, металеві час­тини для кріплення основ вимикачів для схованого встановлення, приводні елементи, металеву фольгу, яка стикається із зовнішньою стороною зовнішніх частин та клавіш із ізоляційного мате­ріалу, кріпильні ґвинти проводів, штирі або штоки вимикачів, які приводять до дії за допомогою цих деталей, кріпильні ґвинти основ або кришок та накладок, зовнішні складальні ґвинти, уземлювальні затискачі та будь-які металеві частини вимикача, які повинні бути ізольовані від струмовідних частин (див. 10.4).

Під час виконання вимірювань згідно з пунктами 1 та 2, металеву фольгу прикладають таким чином, щоб була можливість ефективного випробування компаунду.

Випробування згідно з пунктом 5 проводять лише за наявності ізольованої прокладки.

Опір ізоляції повинен бути не менше значень, зазначених в таблиці 14.

Примітка. Установлюючи металеву фольгу на зовнішню поверхню або внутрішню частину ізолювальних деталей, її притис­кають до отворів або заглиблень без надмірного зусилля за допомогою прямого випробувального щупа, аналогічного стандарт­ному випробувальному пальцю, наведеному на рисунку 9.

Спочатку подають менше половини зазначеної випробувальної напруги, а потім її різко та швид­ко підвищують до зазначеної.

В процесі випробування не повинно бути пробоїв або перекриття.

Примітка 1. Трансформатор високої напруги, застосовуваний для випробування, повинен мати таку конструкцію, щоб за ко- роткозамкнених вихідних контактних затискачах і за установленої вихідної випробувальної напруги необхідного значення, вихід­на сила струму була не менше ніж 200 мА.

Примітка 2. Реле струму перевантаження не повинно спрацьовувати за вихідної сили струму менше ніж 100 мА.

Примітка 3. Похибка вимірювання випробувальної напруги не повинна перевищувати ± 3 %

Примітка 4. Жеврійними розрядами без падіння напруги нехтують.Таблиця 14 — Випробувальна напруга, точки прикладання та мінімальні значення опору ізоляції для перевірки електричної міцності ізоляції