Зміною кольорів, виникненням пухирів або невеликим витіканням компаунду можна знехтувати, за умови, що безпечність не знижується відповідно до вимог цього стандарту.Частини ізоляційного матеріалу, необхідні для кріплення струмовідних частин та частин уземлюеального кола, а також зовнішні частини з термопластичного матеріалу завтовшки 2 мм, що оточують фазні та нейтральні вхідні отвори вимикачів, випробовують сталевою кулькою відповідно до 21.3 за допомогою установки, наведеної на рисунку 25, за винятком ізольованих частин, які необхідні для кріплення уземлювальних контактних затискачів в коробці.
Примітка. Якщо неможливо провести випробування на зразку з'єднувача, то випробування проводять на зразку матеріалу завтовшки 2 мм, взятому від зразка. Щоб досягти необхідної товщини може бути використано окремі шари матеріалу, але не більше чотирьох. У кожному випадку загальна товщина шарів не повинна бути менше ніж 2,5 мм.
Випробну деталь розміщують на сталевій пластині завтовшки принаймні 5 мм у горизонтальному положенні.
Поверхню випробної деталі розташовують у горизонтальному положенні і напівсферичний кінець випробувального обладнання вдавлюють у випробувальну поверхню із силою 20 Н.
Випробне навантаження та опорний пристрій необхідно помістити в термокамеру на час, достатній для того, щоб вони досягли сталої температури до початку випробувань.
Випробування провадять у термокамері за температури (125 ± 2) °С.
Через 1 год кульку забирають зі зразка, потім зразок занурюють у воду на 10 с для охолодження до кімнатної температури.
Діаметр відбитка кульки повинен бути не більше, ніж 2 мм.
Частини ізоляційного матеріалу, не призначені для кріплення на них струмовідних частин і деталі уземлюеального кола, навіть якщо еони контактують із ними, піддають випробуванням кулькою згідно з 21.2, але випробування провадять за температури (70 ± 2) °С або (40 ± 2) °С, враховуючи перевищення температури, зазначене для відповідних частин під час випробування відповідно до розділу 17.
ҐВИНТИ, СТРУМОВІДНІ ЧАСТИНИ ТА З’ЄДНАННЯ
Електричні та механічні з’єднання повинні витримувати механічні навантаження, що трапляються за нормального експлуатування.
Механічні з’єднання, застосовані під час монтування вимикачів, може бути виготовлено з застосуванням різьбонарізних і самонарізних ґвинтів за умови, що ґвинти поставляються з деталлю, у яку їх треба вкручувати. Крім цього самонарізні ґвинти, що застосовуються під час монтування, повинні бути закріплені відповідною деталлю вимикача.
Ґвинти та гайки, що передають контактний тиск, треба вгвинчувати в металеву нарізь.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням. Ґзинти і гайки, що передають контактний тиск або призначені для підключення до вимикачів проводів живлення, піддають наведеним нижче випробуванням.
Примітка 1. Вимоги, запропоновані до перевірки контактних затискачів, зазначено в розділі 12.
Ґзинти або гайки затягують і відпускають:
10 разів — для ґвинтів, що вґвинчують у різьбу з ізоляційного матеріалу, і ґвинтів з ізоляційного матеріалу;
5 разів — для всіх інших випадках.
Ґзинти або гайки, що вґвинчують у нарізь з ізоляційного матеріалу, і ґвинти з ізоляційного матеріалу щоразу повністю вґвинчують і виґвинчують.
Випробування провадять відповідною викруткою або інструментом, прикладаючи крутний момент, зазначений в розділі 12.2.5.
Проводи переміщують кожний раз, коли послаблюють ґвинти та гайки.
Під час випробування не повинно виникати пошкоджень, що перешкоджають подальшому використанню ґвинтових з’єднань, такі як: злам ґвинтів чи пошкодження шліца (що унеможливлює використання відповідної викрутки), різьби, шайби або хомутика.
Примітка 2. До ґвинтів або гайок, застосовуваних під час монтування вимикача, належать Гвинти для кріплення кришок чи закривних пластин тощо. Однак до них не належать з’єднувальні деталі для кабельних уводів, що вґвинчують, і ґвинти для кріплення основи з'єднувача.
Примітка 3. Ґвинтові з’єднання після випробування відповідно до 19 та 20 вважають такими, що частково пройшли перевірку.Для ґвинтів, які вгвинчують в ізолювальний матеріал і призначені для кріплення вимикачів під час монтування, має бути забезпечено їх правильне уведення в отвір або гайку.
Перевіряння проводять зовнішнім оглядом. .
Примітка. Вимоги до правильного уведення Гвинта може бути дотримано за наявності направного пристрою на фіксувальній частині із застосуванням утопленої гайкової нарізі або Гвинтів зі знятою початковою наріззю.
Електричні з’єднання повинні мати таку конструкцію, щоб контактний тиск не передавався через ізолювальний матеріал інший, ніж кераміка, чиста слюда або інші матеріали з аналогічними властивостями, за винятком випадків, коли металеві деталі мають достатню пружність і можуть при цьому компенсувати можливу усадку та стискання ізолювального матеріалу.
Перевіряння проводять зовнішнім оглядом і, останню вимогу, — випробуванням, що перебуває на розгляді.
Примітка. Придатність застосовуваних матеріалів розглядають щодо їх стійкості до стабільності розмірів.
Ґвинти та заклепки, що слугують як електричні так і механічні з’єднання, повинні мати пристрій, що перешкоджає їх ослабленню та/або вигвинчуванню.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням.
Примітка 1. Пристроєм, що перешкоджає самовигвинчуванню, може слугувати пружинна шайба.
Примітка 2. Для заклепок, достатніми умовами від ослаблення є наявність некруглої ніжки чи відповідної канавки.
Примітка 3. Компаунд, що під час нагрівання пом’якшується, може слугувати задовільним засобом від самовиГвинчування для тих Гвинтових з’єднань, які за нормальної експлуатації не повинні розгвинчуватись.
Струмовідні частини, разом із контактними затискачами (а також і уземлювальні) треба виготовляти з металу, що має механічну міцність, електропровідність і стійкість до корозії, як за нормального експлуатування.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та, за необхідності, хімічним аналізуванням.
Прикладами таких металів, що працюють у межах допустимих температур за нормальної хімічної забрудненості, є:
мідь;
сплав, що містить принаймні 58 % міді, для частин, що виготовляють із холоднокатаних листів, або принаймні 50 % міді для інших частин;
нержавка сталь, що містить принаймні 13 % хрому і не більше ніж 0,12 % вуглецю;
сталь, що має гальванічне цинкове покриття згідно з ISO 2081. Покриття повинне мати товщину не менше ніж:
5 мкм — робочі умови за ISO № 1 для вимикачів з класом захисту ІРХ0;
12 мкм — робочі умови за ISO № 2 для вимикачів з класом захисту ІРХ4;
25 мкм — робочі умови за ISO № 3 для вимикачів з класом захисту ІРХ5;
— сталь, що має гальванічне нікелеве й хромове покриття згідно з ISO 1456. Покриття повинне мати товщину не менше ніж:
20 мкм — робочі умови за ISO № 2 для вимикачів з класом захисту ІРХ0;
ЗО мкм — робочі умови за ISO № 3 для вимикачів з класом захисту ІРХ4;
40 мкм — робочі умови за ISO № 4 для вимикачів з класом захисту ІРХ5;
— сталь, що має гальванічне олов’яне покриття згідно з ISO 2093. Покриття повинне мати товщину не менше ніж:
12 мкм — робочі умови за ISO № 2 для вимикачів з класом захисту ІРХ0;
20 мкм — робочі умови за ISO № 3 для вимикачів з класом захисту ІРХ4;
ЗО мкм — робочі умови за ISO № 4 для вимикачів з класом захисту ІРХ5.
Струмовідні частини, які в процесі експлуатації можуть піддаватися механічному зношенню, неможна виготовляти зі сталі з гальванічним покриттям.
За вологих умов метали, що мають значні відмінності електромеханічного потенціалу, не слід використовувати в контакті один з одним.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням і випробуванням, що перебуває на розгляді.
Примітка. Вимоги цього підрозділу не поширюються на ґвинти, гайки та шайби, притискні пластини та аналогічні частини контактних затискачів.
6 Контакти, які за нормальної експлуатації піддаються тертю, треба виготовляти з корозієстійкого металу.
Відповідність вимогам 22.5 та 22.6 перевіряють зовнішнім огляданням і, за необхідності, хімічним аналізуванням.
7 Самонарізні та самонарізні формувальні ґвинти не треба використовуватися для з’єднання струмовідних частин вимикачів.
їх можна застосовувати в колі уземлення у випадку, якщо за нормального експлуатування з'єднання не будуть роз'єднуватися і для кожного з'єднання буде використано не менше двох ґвинтів.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням.
Примітка. Використання самонарізних ґвинтів, які застосовують під час монтування вимикача під час установлення, перебуває на розгляді.
ШЛЯХИ СТРУМУ СПЛИВУ, ПОВІТРЯНІ ЗАЗОРИ
ТА ВІДСТАНІ ЧЕРЕЗ КОМПАУНДИ
Значення довжини шляху струму спливу, повітряних зазорів і відстані через компаунди не повинні бути менше значень, зазначених в таблиці 20.
Таблиця 20 — Шляхи струму спливу, повітряні зазори та відстані через компаунди
|
Назва |
Значення, мм |
|
Довжина шляхів струму спливу: 1 Між струмовідними частинами, які розділено, коли контакти розімкнено |
3 |
|
2 Між струмовідними частинами різних фаз |
|
|
3 Між струмовідними частинами та:
|
3 |
|
(див. 10.4) 4 Між металевими частинами механізму, якщо потрібно ізолювання від металевих частин (див. 10.5), та:
|
3 |
|
5 Між струмовідними частинами та доступними для дотику неуземленими металевими |
62> |
|
частинами, крім ґвинтів тощо Повітряні зазори: 6 Між струмовідними частинами , які розділено коли контакти розімкнено; |
З3),4) |
|
7 Між струмовідними частинами різних фаз. |
36) |
|
8 Між струмовідними частинами та:
|
3 |
|
9 Між струмовідними частинами та: — лише уземленими металевими коробками з вимикачем, змонтованим в найнеспри- |
3 |
|
ятливішому положенні; — неуземленими металевими коробками без ізолювальних прокладок, вимикачем, |
4,5 |
|
змонтованим в найнесприятливішому положенні; 10 Між металевими частинами механізму, якщо потрібно, то ізольованих від доступних металевих частин (див. 10.5), та:
|
3 |
Кінець таблиці 20
|
Назва |
Значення, мм |
Відстань через ізолювальний компаунд:
|
6 3 62) 41> 2,5 |
|
Значення зменшують до 3,0 мм для вимикачів з номінальною напругою до 250 В включно. 2) Це значення зменшують до 4,5 мм для вимикачів, що мають номінальну напругу до 250 В включно. 3> Допускається значення 1,2 мм при розімкнутому контакті для струмовідних частин вимикача з мінімальним зазором, які вимірюють під час розмикання контактів. 4) Значення не встановлюють, коли контакти розімкнуто, для струмовідних частин вимикача з мікрозазором, які змінюють під час відхилення контактів. s) Тільки уземлені металеві коробки призначені лише для монтажу в умовах, де потрібно їх уземлення. Зазор та довжину шляху струму спливу між рухомими частинами різних фаз зменшують до 1 мм між проводами в колі неонових ламп з зовнішнім резистором. |
|
