Основу уземлювального контактного затискача має бути виготовлено з латуні або іншого не менш корозієстійкого металу, якщо він не є частиною металевого корпусу або кришки. Ґвинти або гайки також має бути виконано з латуні або іншого корозієстійкого металу.
Якщо основа уземлювального контактного затискача є частиною кришки або корпусу із сплавів алюмінію, то слід вжити заходів захисту від корозії за контакту міді з алюмінієм або його сплавами.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням.
Примітка. Ґвинти або гайки, виготовлені із плакованої сталі, а також ті, що витримали випробування на корозієстійкість, вважають виготовленими з металу, не менш стійкого до корозії, ніж латунь.
В торцевих затискачах відстань між затискним ґвинтом та кінцем жили проводу, повністю введеної в затискач, повинна відповідати наведеній на рисунку 1.
Примітка. Мінімальна відстань між затискним ґвинтом І кінцем жили проводу стосується лише торцевих затискачів, в яких провід не може пройти наскрізь.
Для ковпачкових затискачів відстань між фіксувальною частиною та кінцем жили проводу, повністю уведеної в затискач, повинна відповідати наведеній на рисунку 5.
Перевіряння провадять вимірюваннями після того, як одножильний провід найбільшого перерізу з наведених в таблиці 2, повністю уведено в затискач і надійно закріплено.
Ковпачкові затискачі застосовують лише для вимикачів з номінальною силою струму 40 А або більше. Якщо такі затискачі застосовують, то вони повинні мати пружинні шайби або аналогічні їм стопорні пристрої.
Відповідність перевіряють зовнішнім огляданням.
Безґвинтові контактні затискачі для зовнішніх мідних проводів
Безґвинтові затискачі можуть бути такого типу, що підходить лише для жорстких мідних провідників, чи типом, що підходить як для жорстких, так і для гнучких мідних провідників.
Для останнього варіанту випробування слід проводити спочатку з жорсткими, а потім з гнучкими проводами.
Примітка. Вимоги не поширюються на вимикачі, які мають:
безґвинтові контактні затискачі, які потребують спеціального пристрою для затискання провідників в безгвинтових контактних затискачах, наприклад, пласкі штиреві з’єднувачі;
безґвинтові контактні затискачі, які потребують скручування проводів, наприклад, зі скрученими стиками;
безґвинтові контактні затискачі, які забезпечують безпосередній контакт з жилою проводу проколюванням ізоляції.
Безґвинтові контактні затискачі повинні мати два затискні елементи, призначені для відповідного приєднання жорсткого або жорсткого та гнучкого мідних провідників, перерізи яких зазначено в таблиці 7.Таблиця 7 — Співвідношення між номінальною силою струму та перерізом мідних з’єднувальних проводів для безґвинтових затискачів
|
Номінальна сила струму, А |
Проводи |
||
|
Номінальний переріз, мм2 |
Найбільший діаметр жорсткого проводу, мм |
Найбільший діаметр гнучкого проводу, мм |
|
|
4 |
0,75 до 1,00 |
1,19 |
— |
|
6 |
1,00 до 1,50 |
1,45 |
1,73 |
|
Від 10 до 16 включ.1) |
1,50 до 2,50 |
2,13 |
2,21 |
1) Кожний затискний елемент вимикачів, крім вимикачів із схемами 3,03 та 7, повинен давати змогу приєднувати два провідники поперечним перерізом 2,5 мм2. У таких випадках повинно бути використано вивід з відокремленими незалежними затискними пристроями для кожного провідника.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та встановленням проводів з щонайменшим та щонайбільшим перерізом, зазначеним вище.
Безгвинтові контактні затискачі повинні забезпечувати приєднання проводів без їх спеціального підготовлення.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням.
Примітка. Термін «спеціальне підготовлення» означає пропаювання жили проводу, застосування наконечників тощо, але не змінювання форми проводу перед уведенням його в контактний затискач або скручування гнучкого проводу для укріплення його кінців.
Частини безґвинтових затискачів, через які проходить струм, повинні бути виготовлені із матеріалів, зазначених в 22.5.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та хімічним аналізом.
Примітка. Пружини, пружні деталі, затискні пластини тощо не вважають частинами, через які проходить струм.
Безґвинтові контактні затискачі повинні мати таку конструкцію, щоб провід було затиснено достатнім контактним тиском без його пошкодження.
Провід треба затискати між металевими поверхнями.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та випробуваннями відповідно до 12.3.10.
Безґвинтовий контактний затискач повинен забезпечувати чітке просте приєднання та від’єднання жил проводів.
У разі від’єднання проводу має бути зрозуміло, яку операцію, що унеможливлює пряме натягуванні проводу врубну, треба провести за допомогою інструмента або без нього, але не витягуванням провідника.
Отвори для інструмента, застосовані для приєднання та від’єднання проводу, повинні чітко відрізнятися від отворів, призначених для самого проводу.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням та випробуваннями відповідно до 12.3.10.
Безґвинтові контактні затискачі, призначені для з’єднання двох або більше проводів, повинні мати таку конструкцію, щоб:
під час уведення проводу дія одного затискного пристрою не залежала від дії іншого;
під час від’єднання проводи можна витягнути із затискача одночасно або окремо;
кожний провідник можна було вводити в окремий затискний пристрій (не обов’язково окремий отвір повинен бути для кожного проводу).
Треба уможливити безпечне затискання будь-якої кількості проводів, аж до максимальної кількості, на яку затискач призначено.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням або випробуваннями з відповідними проводами.
Безґвинтові контактні затискачі повинні мати таку конструкцію, щоб унеможливити неправильне уведення проводу.
Примітка. Вимога забезпечується тим, що на корпусі вимикача або в інструкції до нього зазначають довжину ізоляції, яку варто видалити перед введенням проводу в безгвинтовий контактний затискач.
Безґвинтові затискачі вимикачів повинні мати таку конструкцію, щоб унеможливлювати неправильне уведення проводу, що призводить до зменшення шляхів струму спливу та/або повітряних зазорів, до менших значень, наведених в таблиці 20, або погіршення функціювання вимикача.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням і випробуванням відповідно до 12.3.10.
Безгвинтові контактні затискачі повинні бути надійно закріплені у вимикачах.
Вони не повинні слабшати в разі приєднання та від’єднання проводу під час установлення.
Перевіряння проводять зовнішнім огляданням і випробуванням відповідно до 12.3.10.
Покриття компаундом без інших способів блокування затискача не є достатнім. Самотвердну смолу можна використовувати для закріплення безгвинтових затискачів, які не піддають механічним навантаженням за нормальної експлуатації.
Безгвинтові контактні затискачі повинні витримувати механічні навантаги, які можуть бути за нормальної експлуатації.
Відповідність перевіряють наведеними нижче випробуваннями, які провадять з неізольовани- ми проводами на одному з безгвинтових контактних затискачів кожного випробуваного зразка вимикача, застосовуючи новий зразок для кожного випробовування.
Випробовування провадять з мідними одножильними жорсткими проводами спочатку найбільшого, а потім найменшого перерізу з зазначених в 12.3.2.
Проводять п’ять циклів приєднання та від’єднання провідників, використовуючи щоразу новий провід, за винятком останнього циклу, коли після четвертого циклу провід залишають на місці. Для кожного циклу провід або заштовхують по можливості далі в контактний затискач, або вставляють так, щоб було надійне з’єднання.
Після кожного циклу провід натягують із зусиллям ЗО Н. Натяг провода треба виконувати вручну без ривків протягом 1 хв уздовж поздовжньої осі проводу.
У разі прикладання розтяжного зусилля провід не повинен виходити з контактного затискача.
Випробовування повторюють з жорсткими багатожильними мідними проводами найбільшого та найменшого перерізів із зазначених в 12.3.2. Ці проводи вставляють і від’єднують лише один раз.
Безґвинтовий контактний затискач, призначений як для жорстких, так і для гнучких проводів, треба випробовувати також з гнучкими проводами п’ятикратним їх приєднанням та роз’єднанням.
Для вимикачів з безгвинтовими контактними затискачами кожний провід протягом 15 хв піддають обертанню із частотою (10 ±2) об./хв, використовуючи, наприклад, установку, показану на рисунку 10. На провідник впливають зусиллям натягу відповідно до таблиці 4.
У процесі випробування провід не повинен зміщуватися в затискному пристрої.
Після випробувань ні контактні затискачі, ні затискні пристрої не повинні бути ослаблені, а також проводи, що піддають випробуванням, не повинні мати пошкоджень.
Безгвинтові контактні затискачі повинні витримувати електричні та теплові навантаги, що трапляються за нормальної експлуатації.
Перевіряння проводять нижченаведеними випробуваннями а) та Ь) на'п’яти безгвинтових контактних затискачах, які не піддавалися раніше іншим випробуванням.
Обидва випробовування проводять з новими мідними проводами.
Випробовування проводять, пропускаючи змінний струм, силу якого зазначено в таблиці 8, через безґвинтовий контактний затискач протягом 1 год, приєднуючи жорсткі одножильні проводи завдовжки 1 м зазначеним в таблиці 8 перерізом.
Випробовування проводять на кожному затискному пристрої.
Таблиця 8 — Випробувальна сила струму для перевірки електричним та тепловим навантаженням за нормальної експлуатації для безгвинтових контактних затискачів
|
Номінальна сила струму, А |
Випробувальна сила струму, А |
Номінальний переріз проводу, мм2 |
|
• 4 |
9,0 |
0,75 |
|
6 |
13,5 |
1,00 |
|
10 |
17,5 |
1,50 |
|
16 |
22,0 |
2,50 |
|
Примітка. Для вимикачів, які мають іншу номінальну силу струму, ніж зазначено, випробувальну силу струму визначають за тією самою пропорцією між найближчими меншим та більшим із зазначеної номінальної сили струму, але площу поперечного перерізу вибирають, відповідно до більшої номінальної сили струму. |
||
Під час випробовування струм пропускають не через увесь вимикач, а лише через бєзґвинтові контактні затискачі.
Після цього вимірюють падіння напруги на кожному контактному затискачі за номінальної'сили струму.
Падіння напруги повинне бути не більше ніж 15 мВ.
Вимірювання треба проводити на кожному контакті та якнайближче до місця контактування.
Якщо не можна повторно підключити контактний затискач, то у разі двопозиційних перемикачів другу точку підключення може бути підключено на корпус; у разі однопозиційних перемикачів зразки повинні бути відповідним чином підготовлені виробником. Слід бути обережними, щоб не вплинути на роботу контактного затискача.
Під час випробовування, включаючи вимірювання, провідники та засоби вимірювання не повинні зрушуватися з місця.
Бєзґвинтові контактні затискачі, уже перевірені на падіння напруги за підпунктом а), випробовують у такий спосіб:
Пропускають через затискач випробувальний струм, силу якого зазначено в таблиці 8.
Все випробувальне обладнання, зокрема проводи, не повинні зрушуватися в процесі вимірювання падіння напруги.
Контактні затискачі піддають 192 температурним циклам, тривалістю кожний приблизно 1 год, які здійснюються як зазначено нижче:
— ЗОхв — проходження струму;
— ЗОхв — відключення струму.
Падіння напруги на кожному безґвинтовому контактному затискачі вимірюють також, як за випробування за підпунктом а), після кожних 24 температурних циклів, а також по закінченню 192 температурних циклів.
У жодному разі падіння напруги не повинно перевищувати найменшого із двох значень: 22,5 мВ або подвійного значення, отриманого після 24-го циклу.
Після цього випробовування безґвинтовий затискач піддають зовнішньому огляду, під час якого не повинно бути виявлено змін, що перешкоджають його наступним випробуванням, наприклад, тріщин, деформацій тощо.
Додатково, випробовування механічною навантагою відповідно до 12.3.10 повторюють, і всі випробні зразки повинні витримати це випробування.
Бєзґвинтові затискачі повинні мати таку конструкцію, щоб приєднаний жорсткий одножильний провідник було затиснено навіть у випадку, якщо його погнуто під час монтажу (у коробці), і згинальне зусилля проводу впливає на притискний пристрій.
Перевіряння проводять таким випробуванням на трьох зразках вимикачів, які не використовували під час інших випробувань.
