,(Д.1)
де Н — висота, м;
М — маса вогнегасника повна, кг.
Вогнегасник установлюють на нерухому плоску тверду поверхню послідовно у кожній з таких позицій:
а) у нормальному вертикальному положенні так, щоб поздовжня вісь циліндра співпадала з поздовжньою віссю запірно-пускової головки;
б) у лежачому горизонтальному положенні так, щоб запірно-пускова головка знаходилася на твердій поверхні.
У кожному з цих положень головка вогнегасника повинна зазнати удару, при цьому сталевий циліндр повинен упасти вертикально на неї з висоти Н.
Примітка. Ударні впливи слід проводити протягом не більше 3 хв з моменту вилучення вогнегасника з камери холоду. Робоча зона випробувань (або випробувального стенда) повинна бути обладнана захисними засобами для запобігання нанесення травм операторові в разі можливого руйнування вогнегасника під час випробувань.
Д.5 У процесі випробування не повинно спостерігатися різкого падіння тиску потенційно-небезпечним чином (з наслідками, які можуть спричинити руйнування вогнегасника або його елементів з можливістю нанесення травм операторові). Після нанесення ударів органи керування вогнегасником повинні зберігати цілісність і забезпечувати нормальне функціонування вогнегасника.
Примітка. Допускається використовувати замість наведених вище випробувань дворазове падіння повністю спорядженого вогнегасника на тверду рівну бетонну поверхню з висоти 1 м (по одному разу — у вертикальному і горизонтальному положеннях, причому у вертикальному положенні — запірно-пусковим пристроєм донизу).
ДОДАТОК Е
(обов'язковий)
СТІЙКІСТЬ ДО ВПЛИВУ ВІБРАЦІЙНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
Е.1 Загальні положення
Е.1.1 Вогнегасник повинен витримувати вплив вібрації без появи фізичних руйнувань, які могли б порушити його нормальне функціонування.
Е.1.2 Перевірка на вібраційну міцність проводиться методом фіксованих частот відповідно до ГОСТ 28203 на вібростенді ВЕДС-200 (або іншому з аналогічними характеристиками) в діапазоні частот від 10 до 60 Гц.
Е.1.3 Амплітуда визначається як максимальне переміщення від стану спокою під час синусоїдного руху або як половина повного переміщення стола вібростенда.
Е.2 Установка випробуваного зразка
Повністю споряджений відповідно до технічних вимог вогнегасник установлюють у кронштейні (за його наявності) або спеціальному установленому пристрої і прикріплюють до рухомої платформи вібростенда.
Е.3 Орієнтація під час випробування
Випробуваний зразок повинен бути підданий випробуванням за кожною з трьох осей координат.
Е.4 Режими випробувань
Випробування проводяться у два етапи. На першому етапі слід визначити можливі резонансні частоти плавним змінюванням частоти у кожному з частотних діапазонів (для кожної з трьох орієнтацій зразка). У випадку наявності резонансної частоти, на другому етапі проводяться випробування зразка (без переустановлення) за тими самими умовами його закріплення у режимі дії фіксованої частоти, яка дорівнює резонансній, протягом 30 хв.
Випробуваний зразок повинен зазнати впливу вібрації з параметрами, наведеними у таблиці Е.1.
Е.5 У разі відсутності резонансних частот (у наведених у таблиці Е.1 частотних Діапазонах) випробування зразка проводиться в режимі вібровпливу з фіксованою частотою 40 Гц і амплітудою 0, 25 мм. Тривалість випробувань — 2 год (у кожній з орієнтацій вогнегасника у трьох взаємно перпендикулярних напрямках).
Таблиця Е.1 — Параметри вібраційних впливів
|
Діапазони частот, Гц |
Повне переміщення стола вібростенда (амплітуда), мм |
Прискорення, g |
Тривалість вібраційного впливу, tВ, хв |
Загальна тривалість вібраційного впливу, ТВ, хв |
|
10 – 20
|
2,0 (1,0)
|
—
|
2 – 3
|
30 ?? 1 |
|
20 – 30
|
1,2 (0,6)
|
—
|
2 – 3
|
|
|
30 – 40
|
0,9 (0,45)
|
—
|
2 – 3
|
|
|
40 – 50
|
0,6 (0,3)
|
—
|
2 – 3
|
|
|
50 – 60 |
0,5 (0,25) |
6 |
2 – 3 |
|
|
Примітка 1. ( — тривалість циклу вібровпливу під час плавної зміни частоти у кожному частотному діапазоні (наприклад, 10—20—10 Гц). Примітка 2. Т — тривалість випробувань для кожної орієнтації вогнегасника при фіксованому значенні критичної (резонансної) частоти. Примітка 3. Обсяг випробувань під час установлення значень резонансних частот у кожному з частотних діапазонів вміщує п'ять циклів. |
ДОДАТОК Ж
(обов'язковий)
ВИПРОБУВАННЯ ВОГНЕГАСНИКІВ НА СТІЙКІСТЬ
ДО ДІЇ ВНУТРІШНЬОЇ КОРОЗІЇ
Ж.1 Два вогнегасника, споряджені відповідно до інструкції виробника, повинні зазнати вісім разів впливу температурного циклу, наведеного в таблиці Ж.1.
Таблиця Ж.1 — Температурний цикл під час випробувань на вплив внутрішньої корозії
|
Стадія |
Тривалість витримки, год |
Температура,°С |
|
1
|
24 ±1
|
tmin*)
|
|
2
|
Не менше 24
|
20 ± 5
|
|
3
|
24 ± 1
|
60 ± 5
|
|
4 |
Не менше 24 |
20 ±5 |
|
*) Мінімальна температура експлуатації, відмаркована на вогнегаснику, з допустимим відхиленням (??3 °С) Примітка. Витримку при заданій температурі потрібно проводити у кліматичній камері. Використання рідинних ванн забороняється. Повна витримка у процесі повного циклу (стадії 1 – 4) не повинна перевищувати 120 год.
|
Ж.2 Після закінчення восьми температурних циклів та спорожнення вогнегасників кожний корпус розрізають на дві частини з метою проведення внутрішнього обстеження. Будь-які локальні відшарування захисного покриття по лінії розрізу не враховуються. Не повинні спостерігатися:
— видимі ознаки корозії металу;
— відшарування, розтріскування або здуття захисного покриття;
— видимі зміни кольору вогнегасної речовини, крім допустимих від термічного впливу.
ДОДАТОК И
(рекомендований)
ПРИНЦИПОВА СХЕМА ВИПРОБУВАЛЬНОГО СТЕНДА
З ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОПРОВІДНОСТІ СТРУМЕНЯ
ВОГНЕГАСНОЇ РЕЧОВИНИ
1 — високовольтний трансформатор; 2— вогнегасник; 3— мішень; 4 — ізолятори;
5 — регулятор напруги; 6, 7, 8 — вимірювальні пристрої; 9 — огородження;
10— вимикач; 11 —діелектрична штанга
Рисунок И.1 — Принципова схема випробувального стенда з визначення електропровідності струменя вогнегасної речовини
УДК 614.843/.846 13.220.30 Г88
Ключові слова: вогнегасники переносні, технічні вимоги, надійність, життєздатність, програми випробувань, методики випробувань, Вогнегасна здатність, модельне вогнище пожежі.
