---

Примітка. Контакти вимикачів з самоповерненням застосовують у вимикачах з витримкою часу та дистанційним керуванням

Кнопковий вимикач, який повертається в початкове положення автоматично після спрацювання

Вимикач, в якому робочим механізмом є шнурок, натягненням якого змінюють положення контактів

Вимикач, конструктивно виконаний таким чином, що зазор між його контактами становить 3 мм або більше, та який відповідає вимогам до конструкцій з нормальним зазором

Вимикач, конструктивно виконаний таким чином, що зазор між його контактами становить 1,2 мм або більше, та який відповідає вимогам до конструкцій з мінімальним зазором

Вимикач, конструктивно виконаний таким чином, що зазор між його контактами не зазначають, та який відповідає вимогам до конструкцій з мікрозазором

Переміщення рухомих контактів з одного робочого положення в інше

Провідна частина одного полюса, яка складається із одного або декількох затискальних пристроїв та фіксувального(-их) вузла(-ів), за необхідності ізольована

Елемент або елементи затискача, необхідні для механічної фіксації та електричного з'єднання проводу(-ів)

Затискач для приєднання натисканням зовнішнього жорсткого або гнучкого проводу

Контактний затискач Гвинтового типу, в якому провідник ставлять в отвір і затискають торцем Гвин- та(-ів). Затискати можна безпосередньо Гвинтом або за допомогою проміжної притискувальної деталі, до якої прикладають зусилля Гвинта.

Примітка. Приклад торцевого контактного затискача наведено на рисунку 1

Затискач Гвинтового типу, в якому жилу провідника притискають головкою Гвинта. Зусилля при­тискання може бути забезпечено голівкою Гвинта або проміжною частиною, наприклад шайбою, притис­кною пластиною чи блокувальним пристроєм.

Примітка. Приклад Гвинтового затискача наведено на рисунку 2

Контактний затискач Гвинтового типу, в якому жилу проводу притискає гайка. Зусилля затискан­ня може бути забезпечено безпосередньо фігурною гайкою або проміжною частиною деталі, наприклад шайбою, притискною пластиною чи блокувальним пристроєм.

Примітка. Приклад болтового затискача з кріпильною гайкою наведено на рисунку 2

Контактний затискач, в якому жилу проводу затискає планка за допомогою двох або більше Гвинтів чи гайок.

Примітка. Приклад затискача з притискною планкою наведено на рисунку З

Затискач під ґвинт чи шпильку, в якому приєднувальний затискач кабелю, проводу або шини при­тискують Гвинтом або гайкою.

Примітка. Приклад затискача під наконечник наведено на рисунку 4

Контактний затискач Гвинтового типу, в якому жила проводу притискається до вирізу в болті за допомогою гайки. Жилу притискає до вирізу шайба особливої форми, гайка з центральним штифтом, якщо гайка є ковпачковою, або інший еквівалентний ефективний засіб для передавання тиску від гай­ки до жили в межах пазу.

.Примітка. Приклад ковпачкового затискача наведено на рисунку 5

Контактний затискач для приєднання та послідовного від’єднання жорсткого (одно- або багатожиль­ного) чи гнучкого проводу або з’єднання двох провідників, які безпосередньо в подальшому можна буде роз’єднати. При цьому з’єднання може бути пряме або непряме і може бути виконано пружинами, кли­нами, ексцентриками, конусами та аналогічними елементами, без спеціальної підготовки проводу, не враховуючи зняття ізоляції

Ґвинт з неперервною наріззю, яку не призначено, щоб вилучати матеріал нарізки з отвору.

Примітка. Приклад різьбонарізевого Гвинта показано на рисунку 6

Ґвинт, з переривчастою наріззю, призначеною, щоб вилучати матеріал нарізки з отвору.

Примітка. Приклад самонарізного Гвинта наведено на рисунку 7

Пристрій, який за допомогою механічного пристрою спрацьовує через деякий час після того, як будуть створені необхідні умови для його спрацювання

Частина вимикача, на який закріплюють струмовідні частини та механізм вимикача

Напруга, встановлена для вимикача виробником

Сила стуму, встановлена для вимикача виробником

Частина шнуркового вимикача, який з’єднує внутрішній механізм з натягнутим шнуром. Його за­звичай закріплюють за передану деталь вимикача

Частина вимикача, пов'язана з однією струмопровідною частиною (доріжкою) з його колом(-ами), що має контакти, призначені для замикання й розмикання самого кола, крім частин, які слугують для монтажу та оперування полюсами разом.

Провідна частина може бути утворена відокремленими частинами, загальними з іншими струмо- провідними частинами вимикача

Частина, яку тягнуть, штовхають, повертають або переміщують інакше для спрацювання вими­кача [!EV 442-04-14]

Пристрій, що має джерело світла, вмонтоване чи розроблене для встановлення з вимикачем, та призначений, наприклад, для індикації режйму або для індикації місцезнаходження вимикача.

4. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

Вимикачі та їх монтажні коробки повинні мати таку конструкцію, яка за нормальних умов експлу­атування забезпечувала б надійну роботу, і які були б безпечні для користувача та навколишнього се­редовища.

Відповідність перевіряють виконанням усіх відповідних вимог та визначених випробувань.

5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТОСОВНО ВИПРОБУВАНЬ

   1. Випробування відповідно до цього стандарту є випробуваннями типу.

   2. Якщо немає інших вказівок, то зразки випробовують за нормальних умов експлуатації.

Вимикачі з сигнальною лампою потрібно випробовувати разом з цією сигнальною лампою, якщо інше не зазначено. Результати цього випробування поширюються на вимикачі такого самого типу, але які не мають такого оснащення.

Вимикачі для схованого установлення, які не відповідають загальним вимогам щодо встанов­лення, випробовують разом з відповідною монтажною коробкою.

Якщо є сумніви, то випробовування проводять за температури навколишнього середовища (20 ± 5) °С.

Три зразки піддають всім необхідним випробовуванням, зокрема випробовуванням відповідно до 19.2, для якого застосовують інший комплект з трьох зразків (або два інших комплекта зразків з схемою 2), а для випробовувань, наведених в розділі 24, застосовують останні три зразки.

Для випробувань відповідно до 24.2 можуть бути додатково потрібні три зразки.

Для випробовувань відповідно до 12.3.2 необхідні ще три зразки.

Для випробовувань відповідно до 12.3.11 необхідні додаткові зразки вимикачів, які мають при­наймні п’ять безґвинтових контактних затискачів.

Для випробовувань відповідно до 12.3.12 додатково потрібно три зразки вимикачів; на кожно­му зразку випробовують один затискний пристрій.

Для кожного випробовування відповідно до 13.15.1 та 13.15.2 додатково потрібно три зразки сальникових уводів або вимикачів, що мають сальникові уводи.

Для випробовувань відповідно до розділу 16 можуть бути додатково потрібні три зразки для вимикачів із сигнальною лампою.

Для шнуркових вимикачів застосовують три додаткових зразки під час випробовування відпо­відно до 20.9.

Для вимикачів, марковання яких містить два значення номінальної напруги та відповідно номі­нальної сили струму, необхідно 15 зразків.

Для кожних з двох комбінацій номінальної напруги та номінальної сили струму, маркованих на вимикачі, три зразки піддають всім необхідним випробовуванням, крім випробовувань відповідно до 19.2, де застосовують додатково два (або чотири для зразків зі схемою 3) додаткових комплекти з трьох зразків.

Вимикач, який марковано напругою 250/380 В, випробовують як вимикач на напругу 380 В.

Вимикачі з самоповерненням, призначені для оперування дзвінками, електромагнітні вимикачі з дистанційним керуванням (ВДК) або вимикачі з витримкою часу (таймери) не випробовують відпо­відно до 18.2 або 19.2.

Примітка. Кількість зразків, необхідних для випробувань, наведено в додатку А.

Відібрані зразки, вважають такими, що відповідають вимогам цього стандарту, якщо вони витримали всі необхідні випробування.Якщо один із зразків не витримав якогось випробовування, то це випробовування, а також усі попередні випробовування, які можуть вплинути на його результати, треба повторити на новій партії зразків. Усі зразки повинні витримати повторні випробовування.

Примітка. Повторні випробовування проводять за тими пунктами, за якими було отримано незадовільні результати. Разом з першою партією зразків в кількості, зазначеній в 5.4, надають додаткову партію, яка може знадобитися, якщо один із зразків не витримає випробовування. За негативних результатів повторних випробовувань зразки бракують. За відсутності додаткової партії зразки бракують у разі, якщо хоча б один з них не витримав будь-яого випробовування.

6. НОМІНАЛЬНІ ВЕЛИЧИНИ

   1. Вимикачі повинні переважно мати такі значення номінальної напруги: 13О В, 230 В, 250 В, 277 В, 380 В, 400 В, 415 В і 440 В.

Для вимикачів з самоповерненням, призначених для вимикання дзвінків, електромагнітних вими­качів з дистанційним керуванням (ВДК) або вимикачів з витримкою часу (таймери) стандартними но­мінальними напругами є 130 В та 250 В.

У разі використання інших напруг їх значення повинно бути не нижче 120 В.

Номінальна сила струму повинна бути не менше ніж 6 А, зокрема для вимикачів з самоповернен­ням, призначених для вмикання дзвінків, електромагнітних вимикачів з дистанційним керуванням або вимикачів з витримкою часу вона повинна бути 1А, 2А та 4А.

Вимикачі з номінальною силою струму не більше ніж 16 А, крім вимикачів з номерами схеми 3 та 03 і вимикачів з самоповерненням, повинні мати для люмінесцентних ламп номінальну силу струму.

Для вимикачів з номінальною струму понад 16 А до 25 А включно проводити випробовування з лю­мінесцентними лампами необов’язково.

Відповідність вимог 6.1 та 6.2 перевіряють огляданням марковання.

1. 3. Вимикачі переважно повинні мати ступінь захисту ІР20, ІР40, ІР44, ІР54 або ІР55.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ

   1. Вимикачі класифікують:

      1. Залежно від способу з’єднання (див. рисунок 8):

Номер схеми

• однополюсні вимикачі 1

• двополюсні вимикачі 2

• триполюсні вимикачі З

• триполюсні вимикачі плюс перемикальна нейтраль вимикача 03

• перемикачі однополюсні двопозиційні 6

• вимикачі однополюсні для двох кіл з загальним уводом 5

• перемикачі однополюсні двопозиційні з одним положенням ВИМК 4

• перемикачі двополюсні двопозиційні 6/2

• перемикачі реверсивні двопозиційні (або проміжні вимикачі) 7

Примітка 1. Два та більше вимикачів, які мають однакові або різні схеми, можуть бути встановлені на спільний основі.

Примітка 2. Номер схеми з положенням «ВИМК» також стосується кнопкових вимикачів та вимикачів з самоповерненням.

• вимикачі з нормальним зазором;

• вимикачі з мінімальним зазором;

• вимикачі з мікрозазором;

• вимикачі без контактного зазору (напівпровідникові вимикальні пристрої).