Страница 14: ДСТУ IEC 60669-1:2008. Вимикачі для побутових та аналогічних стаціонарних електроустановок. Частина 1. Загальні технічні вимоги (61766)

Перевіряння проводять вимірюваннями.

Вимірювання проводять на вимикачі з приєднаними проводами з найбільшого перерізу, із зазна­чених в розділі 12, і також без проводів.

Відстані в пазах і отворах зовнішніх частин з ізолювального матеріалу вимірюють за допо­могою металевої фольги, що стискається поверхнею; фольгу заштовхують в кути та інші ана­логічні виїмки за допомогою нерознімного випробувального пальця, що має такі самі розміри, як і стандартний випробувальний палець, зображений на рисунку 1, відповідно до ІЕС 60529, але при цьому фольгу не треба вдавлювати в отвори.

Провідник вставляють у контактний затискач так, щоб ізоляція провідника торкалася мета­левої деталі затискної частини або, якщо ізоляція провідника конструктивно захищена від дотику до металевої деталі, —зовнішнього боку перегородки.

У вимикачі відкритого встановлення зі ступенем захисту ІР20, уводять ізолювальні трубки або кабель на 1 мм в найнесприятливішому положенні найскладнішого типу відповідно до 13.12.

Якщо металева рама, що підтримує основу вимикача для схованого встановлення є рухомою, то її установлюють в найнесприятливіше положення.

Примітка 1. Будь-яку металеву частину, яка перебуває в контакті з металевою частиною механізму, вважають металевою частиною механізму.

Примітка 2. У вимикачах з двома розривами кола значення довжини шляхів струму спливу, зазначених в пункті 1 таблиці 20, або значення повітряного зазору, зазначеного в пункті 5 таблиці 20, становить суму значень довжини шляхів струму спливу або повітряного зазору між одним нерухомим контактом і рухомою частиною та іншими нерухомими контактами.

Примітка 3. Внесок до довжини шляхів струму спливу будь-яких пазів шириною менше, ніж 1 мм, обмежується цією шириною.

Примітка 4. Під час обчислення усього значення повітряного зазору будь-яким повітряним проміжком не менше, ніж 1 мм, нехтують.

Примітка 5. Поверхня, на якій монтують основу вимикача відкритого встановлення, містить у собі будь-яку поверхню, що перебуває в контакті з основою під час установлення вимикача. Якщо на задній стінці основи є металева плата, Ті не вважають монтажною поверхнею.

23. 2. Компаунд не повинен виходити за межі обмежувальної порожнини, в яку його розміщують. Відповідність перевіряють зовнішнім огляданням.

24. ТЕПЛОСТІЙКІСТЬ, ВОГНЕСТІЙКІСТЬ ІТРЕКІНГОСТІЙКІСТЬ

    1. Теплостійкість і вогнестійкість

       1. Частини з ізоляційного матеріалу, які можуть зазнавати термічних навантажень під дією електрич­ного струму, і порушення яких може призвести до зниження електричної безпечності з’єднувача, не треба піддавати надмірній дії підвищеної температури та вогню.Випробування розпеченим дротом

Випробування проводять згідно з I EC 60695-2-1 за таких умов:

1. для частин з ізоляційного матеріалу, на яких закріплюють струмовідні частини та части­ни уземлювального кола — за температури 850 °С, за винятком частин з ізоляційного матеріалу для уземлювального затискача, які випробовують за температури 650 °С;

2. для частин з ізолювального матеріалу, на яких не кріплять струмовідних частин і частин уземлювального кола, навіть якщо вони контактують із ними — за температури 650 °С.

Якщо зазначене випробування треба проводити в декількох місцях того самого зразка, то не­обхідно звернути увагу на те, щоб будь-які пошкодження зразка, зумовлені попередніми випробуван­нями, не вплинули на результат подальшого випробування.

Дрібні частини, поверхня яких повністю вписується в коло діаметром 15 мм чи будь-яка час­тина поверхні, що перебуває за межами кола діаметром 15 мм і в яку не вписується коло діамет­ром 8 мм на будь-якій поверхні, зазначеному випробуванню не піддають (див. рисунок 26).

Примітка 1. За візуальної перевірки поверхні виступами та отворами, діаметром не більше ніж 2 мм, нехтують.

Випробування не проводять на частинах з кераміки.

Примітка 2. Випробування розпеченим проводом є перевіркою того, що випробувальний дріт, нагрітий електричним стру­мом, не спричинить загоряння ізоляційних деталей чи частин з ізоляційного матеріалу, що за певних умов можуть загорітися від розпеченого дроту, буде горіти нетривалий час, а вогонь не перейде в постійне полум'я та не відбудеться випадання з випробо­вуваної деталі палаючих частин або краплі на соснову дошку, покриту тонким папером.

Якщо це можливо, то як випробний зразок, треба застосовувати зібраний вимикач.

Примітка 3. Якщо випробування не можна провести на зібраному вимикачі, то випробуванню піддають вирізану з нього частину.

Випробування треба проводити на одному зразку. У разі сумнівів випробування треба прове­сти на двох додаткових зразках.

Перед випробуванням зразок витримують протягом 24 год за нормальних кліматичних умов навколишнього середовища згідно з ІЕС 60212.

Розпечений дріт прикладають лише один раз.

Зразок під час випробування треба встановлювати в найнесприятливіше положення (випробу­вана поверхня повинна перебувати у вертикальному положенні). Кінець розпеченого дроту прикла­дають до поверхні випробуваного зразка, з огляду на умови передбачуваного застосування, за якої нагрітий елемент міг би ввійти в контакт зі зразком.

Під час прикладання розпеченого дроту і через ЗО с після цього необхідно оглянути зразок та розташовані поруч з ним деталі разом з шаром під зразком.

Час загоряння зразка ma/чи час, коли вогонь загасає під час або після прикладання розпечено­го дроту, вимірюють та записують.

Вважають, що зразок витримав випробування розпеченим дротом якщо:

• немає видимого полум'я та стійкого розжарення;

• полум’я та розжарення зразка припиняється протягом ЗО с після припинення дії на нього роз­печеного дроту.

Не повинно бути загоряння шовкового паперу або обгоряння картону.

24.2 Стійкість до струмів поверхневого розряду

Вимикачі, що мають ступінь захисту вище ІРХО, ізолювальні частини, на яких кріплять струмовідні деталі, повинні бути виготовлені з матеріалу, стійкого до струмів поверхневого розряду.

Перевіряння проводять згідно з ІЕС 60112.

Частини з кераміки не випробовують.

Для випробування застосування пласку частину зразка з розмірами не менше ніж 15 мм х 15 мм, яку розташовують у горизонтальному положенні.

Випробний матеріал повинен витримати випробування поверхневим контрольним індексом трекінгостійкості 175 В, з використання розчину А з інтервалом між краплями (ЗО ± 5) с.

Короткого замикання або пробою не повинно виникати раніше, ніж буде виконано 50 розрядів.

25. КОРОЗІЄСТІЙКІСТЬ

Металеві частини, зокрема кришки і монтажні коробки, має бути надійно захищено від корозії.

Відповідність цій вимозі перевіряють відповідним випробуванням.

Усі мастильні речовини видаляють із випробуваних частин за допомогою засобів обезжирювання.Випробні частини занурюють на 10 хв в 10% розчин нашатирного спирту з водою темпера­турою (20 ±5) °С.

Струсивши краплі, випробувані частини без просушування поміщають на 10 хв в камеру наси­ченою вологою за температури (20 ± 5) °С.

Після того як випробувані частини буде просушено в термокамер! за температури (100 ±5) °С протягом 10 хв, на їх поверхні не повинно бути слідів іржі.

Примітка 1. Слідами іржі на гострих краях та жовтуватою плівкою, яку може бути видалено протиранням, нехтують.

Примітка 2. Шар мастила, який наносять на невеликі пружини та аналогічні деталі, які піддаються стиранню, може слугу­вати захистом від корозії. Зазначені деталі випробовують лише у разі, якщо виникне сумнів щодо ефективності мастильного по­криття. У цьому разі випробування провадять без попереднього видалення з деталі мастила.

25. ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ

    1. Несприйнятливість до завад

Вимикачі відповідно до цього стандарту є стійкими до електромагнітних завад і тому випробування не є необхідними.

Електромагнітні завади вимикач створює лише під час комутаційних операцій. Оскільки вони не­тривалі, то у випробуваннях немає необхідності.

Затискачі без притискної

Продовгуватий отвір

частини

затискача

Затискачі з притискною
частиною

і ЕС 215/98

Розміри у міліметрах

*' Стосується Гвинтів, зазначених у відповідних колонках таблиці 3.

Частина контактного затискача, що має отвори з наріззю та частина контактного затискача, що затискає провідник Гвинтом, мо­жуть бути окремими частинами, як у випадку контактного затискача з хомутом.

Форма простору під провідник може відрізнятися від зазначеної, але вона повинна забезпечувати те, щоб коло з мінімаль­ним діаметром D або розміри під продовгуватий отвір та переріз до 2,5 мм² вписувалася в цю форму.

Рисунок 1 —Торцеві контактні затискачі

ІЕС 217/93

A — нерухома частина; В — шайба або притискна пластина; С — протирозповсюджувальний пристрій; D — місце розташування провідника; £—шпилька зі шляпкою

*’ Стосується ґвинтів, зазначених у відповідних колонках таблиці 3.

Деталь, що утримує провідник у визначеному положенні, може бути виготовлено з ізоляційного матеріалу за умови, що не­обхідний тиск для затискання провідника не буде передаватися через цей матеріал.

Друге можливе місце розташування провідника перерізом до 2,5 мм² може бути використано для приєднання другого про­відника за необхідності підключення двох провідників перерізом 2,5 мм².

Рисунок 2 — Затискачі з кріпильною головкою та кріпильною гайкоюA — притискна планка; В — нерухома частина; С — шпилька; D — місце розташування провідника

Форма місця розташування провідника може бути іншою порівняно з зображеною на рисунку за умови, що в неї може бути вписати коло діаметром О.

Форма верхньої та нижньої сторін притискної планки може бути не однаковою, що зумовлено різними розмірами перерізу провідника і тому під час затискання її можна перевертати.