ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробної промисловості «МАСМА» (УкрНДІНП «МАСМА»), ТК 38
ЗАТВЕРДЖЕНО І НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 9 листопада 2001 р. № 546
З ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 10585-75)
РОЗРОБНИКИ: А. Мартинюк, Ю. Іщук, П. Ковальчак, О. Лукічев, С. Лютий, Б. Кочірко, Н. Зубович
© Держстандарт України, 2002
ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Визначення 2
Марки 2
Технічні вимоги З
Вимоги безпеки 5
Вимоги охорони довкілля 6
Правила приймання 6
Методи випробування 7
Транспортування та зберігання 8
Гарантії виробника 8
Додаток А Коди ДКПП та ОКП 8
Додаток Б Бібліографія 9ДСТУ 4058-2001
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПАЛИВО НАФТОВЕ. МАЗУТ
Технічні умови
ТОПЛИВО НЕФТЯНОЕ. МАЗУТ
Технические условия
OIL FUEL. MAZUT
Specifications
Чинний ВІД 2002-07-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на мазут, який отримують із продуктів первинної та вторинної переробки нафти, газоконденсатної сировини і призначений для транспортних та стаціонарних котельних і технологічних установок.
Обов’язкові вимоги до якості мазуту, що гарантують його безпечність для життя, здоров’я та майна населення, а також для довкілля, викладено в 5.3. 5.4, 5.5 та розділах 7 —10 цього стандарту.
Стандарт придатний для цілей сертифікації.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 2296-93 Національний знак відповідності. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування
ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення
ДСТУ 3962-2000 (ГОСТ 12.4.137-2001) Взуття спеціальне з верхом із шкіри для захисту від нафти, нафтопродуктів, кислот, лугів, нетоксичного та вибухонебезпечного пилу. Технічні умови
ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны
ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности
ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования
ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения
ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия
ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия
ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования
ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности
ГОСТ 12.4.029-76 Фартуки специальные. Технические условия
ГОСТ 12.4.034-85 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация и маркировка
ГОСТ 12.4.068-79 ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования
ГОСТ 12.4.111-82 ССБТ. Костюмы мужские для защиты от нефти и нефтепродуктов. Технические условия
ГОСТ 12.4.112-82 ССБТ. Костюмы женские для защиты от нефти и нефтепродуктов. Технические условия
ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования
ГОСТ 1027-67 Свинец (II) уксуснокислый 3-водный. Технические условия
ГОСТ 1437-75 Нефтепродукты темные. Ускоренный метод определения серы
ГОСТ 1461-75 Нефть и нефтепродукты. Метод определения зольности
ГОСТ 1510-84 Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение
ГОСТ 1929-87 Нефтепродукты. Методы определения динамической вязкости на ротационном вискозиметре
ГОСТ 2477-65 Нефть и нефтепродукты. Метод определения содержания воды
ГОСТ 2517-85 Нефть и нефтепродукты. Метод отбора проб
ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством
ГОСТ 3118-77 Кислота соляная. Технические условия
ГОСТ 3877-88 Нефтепродукты. Метод определения серы сжиганием в калориметрической бомбе
ГОСТ 3900-85 Нефть и нефтепродукты. Метод определения плотности
ГОСТ 4328-77 Натрия гидроокись. Технические условия
ГОСТ 4333-87 Нефтепродукты. Методы определения температур вспышки и воспламенения в открытом тигле
ГОСТ 4517-87 Реактивы. Методы приготовления вспомогательных реактивов и растворов, применяемых при анализе
ГОСТ 6258-85 Нефтепродукты. Метод определения условной вязкости
ГОСТ 6307-75 Нефтепродукты. Метод определения наличия водорастворимых кислот и щелочей
ГОСТ 6356-75 Нефтепродукты. Метод определения температуры вспышки в закрытом тигле
ГОСТ 6370-83 Нефть, нефтепродукты и присадки. Метод определения механических примесей
ГОСТ 12026-76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия
ГОСТ 13950-91 Бочки стальные сварные и закатные с гофрами на корпусе. Технические условия
ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов
ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка
ГОСТ 19932-99 (ИСО 6615-93) Нефтепродукты. Метод определения коксуемости по Кон- радсону
ГОСТ 20287-91 Нефтепродукты. Методы определения температур текучести и застывания
ГОСТ 21261-91 Нефтепродукты. Метод определения высшей теплоты сгорания и вычисление низшей теплоты сгорания
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры.
З ВИЗНАЧЕННЯ
У цьому стандарті застосовано терміни згідно з ДСТУ 3437.
4 МАРКИ
Розрізняють такі марки мазуту:
флотський Ф5 зольний:
малосірчистий,
сірчистий;флотський Ф12 зольний малосірчистий; |
||
малозольний: |
паливний 40 |
зольний: |
— низькосірчистий, |
|
— низькосірчистий, |
— малосірчистий, |
|
— малосірчистий, |
— сірчистий, |
|
— сірчистий, |
— високосірчистий; |
паливний 100 |
— високосірчистий; |
малозольний: |
|
зольний: |
— низькосірчистий, |
|
— низькосірчистий, |
— малосірчистий, |
|
— малосірчистий, |
— сірчистий, |
|
— сірчистий, |
— високосірчистий; |
|
— високосірчистий. |
В умовне позначення мазуту повинна входити повна назва марки. Для паливних мазутів марок 40 і 100 за температурою застигання не вище 25 °С і 42 °С відповідно, виготовлених із парафінистої та високопарафінистої нафти, додаються слова «парафінистий» або «високопарафінис- тий».
Приклади умовного позначення:
мазут флотський Ф5 зольний сірчистий ДСТУ 4058-2001;
мазут флотський Ф12 зольний малосірчистий ДСТУ 4058-2001;
мазут паливний 100 зольний високосірчистий ДСТУ 4058-2001;
мазут паливний 100 зольний високосірчистий високопарафінистий ДСТУ 4058-2001.
Мазут марки Ф5 отримують із продуктів прямої перегонки нафти з додаванням до 22 % гасо-газойлевих фракцій каталітичного або термічного крекінгу.
Дозволяється додавати до мазутів присадки, допущені до застосування в установленому порядку. У сертифікаті якості на мазут з присадкою потрібно зазначити — «з присадкою».
Коди згідно з ДК 016 та відповідні до них коди ОКП мазутів наведені в додатку А.
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Мазут повинен відповідати вимогам цього стандарту і виготовлятися за технологічною документацією, затвердженою за встановленим порядком.
Мазут марок Ф5 і Ф12 для Військово-Морського Флоту необхідно виробляти за технологією із сировини та компонентів, які використовувались під час виготовлення зразків, що пройшли випробування з позитивними результатами і допущені до використання за встановленим порядком.
За фізико-хімічними та експлуатаційними показниками мазут повинен відповідати вимогам і нормам, наведеним у таблиці 1.
Таблиця 1
|
Назва показника |
Значення показника для марок мазуту |
Метод випробування |
||||
Ф5 |
Ф12 |
40 |
100 |
||||
1 |
В'язкість умовна, умовні градуси, не більше: — за температури 50 °С — за температури 80 °С |
5,0 |
12,0 |
8,0 |
16,0 |
За ГОСТ 6258 |
|
2 3 |
В'язкість динамічна за температури 0 °С, Па • с, не більше ніж Зольність , % мас., не більше ніж, для мазуту: |
0,1-27 |
|
|
|
За ГОСТ 1929 або ASTM D 2983 (1] (Арбітражний ГОСТ 1929) За ГОСТ 1461 або |
|
|
— малозольного — зольного |
0,05 |
0,10 |
0,04 0,12 |
0,05 0,14 |
ASTM D 482 [2] (Арбітражний ГОСТ 1461) |
Закінчення таблиці 1
Назва |
Значення показника для марок мазуту |
Метод випробування |
|||||
показника |
Ф5 |
Ф12 |
40 |
100 |
|||
— у відкритому тиглі
13 Густина за температури 20 °С, кг/м3, не більше ніж |
0,10 0.3 1.0 2,0 6,0 Відсутні 80 -5 41454 955 |
0,12. 0,3 Відс 0,6 6,0 90 -8 41454 960 |
0,50 1.0 утні 0,5 1.0 2.0 3,5 90 10 25 40740 39900 Не нормується. Визначення обов’язкове |
1,00 1,0 0,5 1,0 2,0 3,5 110 25 42 40530 39900 Не нормується. Визначення обов'язкове |
За ГОСТ 6370 За ГОСТ 2477 або ASTM D 95 [3] (Арбітражний ГОСТ 2477) За ГОСТ 6307 За п. 9.4 цього стандарту або ASTM D 1552 [4] (Арбітражний п. 9.4 цього стандарту) За ГОСТ 19932 або ASTM D 189 [5] (Арбітражний ГОСТ 19932) За п. 9.3 цього стандарту За ГОСТ 6356 або ASTM D 93 (6) (Арбітражний ГОСТ 6356) За ГОСТ 4333 або ASTM D 92 [7] (Арбітражний ГОСТ 4333) За ГОСТ 20287 або ASTM D 97 [8] (Арбітражний ГОСТ 20287) За ГОСТ 21261 або ASTM D 240 [9], ASTM D 2382 [10] (Арбітражний ГОСТ 21261) За ГОСТ 3900 або ASTM D 1298 [11] (Арбітражний ГОСТ 3900) |
Примітка 1. За узгодженням із споживачем допускається в мазуті марки Ф12 зольність не більше ніж 0,15 % з зазначенням величини показника в договорі на поставки.
Примітка 2. В І і IV кварталах року допускається в мазутах марок 40 і 100 температура спалаху у відкритому тиглі не нижче 65 °С і в закритому тиглі не нижче 50 °С Із зазначенням величини показника в договорі чи контракті (або за узгодженням із споживачем, наданим у письмовому вигляді, яке є невід'ємною частиною договору або контракту). Такі мазути не призначені для суднових енергетичних установок.
Примітка 3. Мазути марок 40 та 100, які виготовлені із високопарафінистої нафти, не призначені для суднових котельних установок.
Маркування мазуту виконують згідно з ГОСТ 1510 з урахуванням діючих в Україні законодавчих актів.
Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192; марковання, що характеризує транспортну небезпеку вантажу — згідно з ГОСТ 19433 (клас 3, підклас 3.3, класифікаційний шифр 3313, рисунок 3, номер ООН 9933).
Продукція, що пройшла сертифікацію, повинна мати сертифікат відповідності і (або) знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 за порядком сертифікації, встановленим в системі УкрСЕПРО
Пакування мазуту виконують згідно з ГОСТ 1510
Для пакування використовують тару: металеві бочки місткістю 200 дм3 з вузькою горловиною згідно з ГОСТ 13950, автоцистерни, залізничні цистерни Допускається за узгодженням зі споживачем використовувати аналогічну тару, яка вироблена за іншими нормативними документами.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
6.1 Клас небезпеки мазуту згідно з ГОСТ 12.1.007:
— у разі інгаляційного впливу — у разі потрапляння в шлунок — у разі потрапляння на шкіру
4 (речовини малонебезпечні);
4 (речовини малонебезпечні);
4 (речовини малонебезпечні).
Мазут викликає подразнення слизової оболонки очей та шкіри людини, що спричиняє її ураження і виникнення захворювань шкіри. Тривалий контакт з мазутом збільшує ступінь ризику захворювання органів дихання людини.
Згідно з ГОСТ 12.1.044 мазут є горючою рідиною з температурою самозаймання 350 °С, температурними границями поширення полум'я від 91 °С до 155 °С.