бути забезпечена контрольно-вимірювальними приладами,
розташованими в зручних для візуального спостереження і
обслуговування місцях.
23.9.3. Роботу з виробництва вітамінного борошна слід
проводити тільки при ввімкнутих, справно діючих аспіраційних
пристроях і вентиляційних системах.
23.9.4. Подавання хвойної лапки слід механізувати.
23.9.5. Хвоєвідділювач повинен бути обладнаний механічним
блокуванням, яке повинне спрацьовувати в разі потрапляння руки в
небезпечну зону подавального вальця.
23.9.6. У разі виходу з ладу одного із дозаторів слід негайно
зупинити подавання хвої в систему сушильного блока і дизельного
палива у форсунку. До ремонту дозатора можна приступати тільки
після повного охолодження системи.
23.9.7. У разі загоряння хвої в сушильній установці необхідно
негайно припинити подання палива і сировини, зупинити дозатор і
перекрити доступ повітря в установку.
23.9.8. У виробничих приміщеннях потрібно забезпечити
щозмінне прибирання пилу з поверхні обладнання. У випадку
цілодобової роботи сушильний барабан слід очищувати не рідше
одного разу в зміну, конструктивні елементи будівлі - не рідше
одного разу на тиждень.
23.9.9. Працівники, які працюють на затарюванні вітамінного
борошна, повинні користуватися респіраторами.
23.9.10. Закінчення роботи на установці необхідно здійснювати
тільки після повного перероблення сировини, яка подана в
установку.
23.9.11. Затарене борошно необхідно витримати на майданчику
або під накриттям не менше 48 годин з метою попередження
самозагорання. Мішки необхідно складати в один ярус.
23.9.12. Вітамінне борошно повинне зберігатися в критому
складі, в штабелях розмірами не більше 5 х 5 м і висотою не більше
2 м. Борошно, що зберігається, повинне мати вологість не вище 15%.
Відстань за висотою від штабелів до перекриття чи покрівлі
повинна бути не менше 0,5 м. Ширина проходів між штабелями або між
штабелем і стіною повинна бути не менше 0,8 м.
23.9.13. Склад вітамінного борошна потрібно розміщувати
окремо від будівлі цеху або відділяти від нього стіною із
вогнестійких будівельних матеріалів.
23.9.14. Вітамінне борошно необхідно зберігати в щільних
мішках, не допускаючи їх розриву і намокання.
23.10. Виготовлення технологічної тріски
23.10.1. Стаціонарні рубальні машини потрібно встановлювати в
окремих приміщеннях або відділяти їх звукоізоляційними
перетинками.
23.10.2. Для запобігання потраплянню металевих предметів у
рубальну машину конвеєри подання деревини повинні бути оснащені
металошукачами.
23.10.3. Пусковий пристрій конвеєра, який подає деревину в
рубальну машину, повинен бути зблокований з пусковим пристроєм
рубальної машини таким чином, щоб конвеєр приводився в дію після
досягнення ротором машини повних обертів і зупинявся від сигналу
металошукача.
23.10.4. Завантажувальний отвір повинен забезпечувати вільний
прохід подрібнюваної деревини в рубальну машину без втручання
працівників.
23.10.5. Отвір у підлозі міжповерхового перекриття, через
який деревина надходить у завантажувальний отвір рубальної машини,
повинен бути огороджений за периметром суцільним бар'єром висотою
не менше 1,2 м.
23.10.6. Лоток приймального конвеєра тріски на довжині, не
меншій 1 м від рубальної машини, повинен бути виготовлений із
листової сталі.
23.10.7. Піднімання і опускання кожухів і роторів рубальних
машин повинні бути механізовані.
23.10.8. Перенесення ножів (різців) рубальних машин
дозволяється тільки в футлярах чи спеціальних скриньках.
23.10.9. При заміні ножів (різців) ротори машини повинні бути
загальмовані ручним гальмом або фіксувальним пристроєм.
23.10.10. Небезпечна зона біля пристроїв для сортування
тріски повинна бути загороджена та позначена попереджувальним
знаком "Небезпечна зона".
23.10.11. Розпушування злежаної чи замерзлої тріски в
бункерах, купах, буртах необхідно проводити механізованим методом.
За необхідності ручне розпушення в бункерах повинно здійснюватися
із майданчика обслуговування.
23.10.12. Відкривання і закривання кришок бункерів повинне
бути механізоване. При відкритих кришках бункерів працівникам слід
перебувати осторонь, а не під бункером.
23.10.13. Під час роботи рубальної машини необхідно:
поправляти деревину, яка подається, лише за умови зупинки
машини;
не відкривати люки до повної зупинки дисків (барабанів)
машини;
не розбирати завал при заклинюванні деревиною приймальних
пристроїв рубальної машини до повної зупинки ножового (різцевого)
диска (барабана).
23.10.14. У лінії з виготовлення технологічної тріски повинно
бути передбачено включення в роботу устаткування в тій
послідовності, яка є зворотною послідовності технологічного
ланцюга перероблення деревини.
23.10.15. Місце роботи мобільних рубальних машин для
виготовлення технологічної тріски повинне визначатися
технологічною документацією на проведення робіт. У разі задіяння
таких машин у лісі роботи повинні виконуватися згідно з картою
технологічного процесу проведення лісосічних робіт відповідно до
вимог пункту 15.1 цих Правил.
23.10.16. Мобільні рубальні машини перед виконанням операцій
з виробництва технологічної тріски необхідно вирівняти і вжити
заходи щодо попередження їх самовільного переміщення. Панелі,
кришки, захисні огородження повинні бути закриті. Сопло для
викидання тріски повинне розміщуватися з боку, протилежного
напрямку вітру.
23.10.17. Зона в радіусі 20 м навколо мобільної рубальної
машини є небезпечною. У ній під час роботи машин дозволяється
перебування лише працівників, які на ній виконують основні та
допоміжні операції. На межі небезпечної зони вздовж пішохідних
стежок і доріг, що її перетинають, повинні бути встановлені знаки
безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 з пояснювальними
написами.
23.10.18. Переміщення або навантажування тріски на складах
мають здійснюватись так, щоб у її купах не формувались стрімкі
укоси, нависання та склепіння, які сприяють виникненню довільних
звалювань тріски.
23.10.19. Відбір тріски для аналізів потрібно проводити
тільки при зупиненому конвеєрі.
24.1. Загальні положення
24.1.1. Вибір майданчиків для лісохімічних установок,
облаштування та утримання території, виробничих та допоміжних
приміщень повинні відповідати вимогам, викладеним у пункті 1.5 цих
Правил. Технологічні процеси необхідно проектувати та
організовувати так, щоб забезпечити мінімально допустимий вплив
шкідливих чинників на довкілля.
24.1.2. Лісохімічне виробництво потрібно організувати
відповідно до затвердженого технологічного процесу, розробленого з
дотриманням цих Правил та експлуатаційної документації на
устаткування конкретного типу. Виробниче устаткування необхідно
розміщувати зі створенням умов для безпечного його обслуговування
під час роботи, технічного обслуговування та ремонтів.
24.1.3. Апарати, трубопроводи і запірна арматура,
технологічний процес з використанням яких пов'язаний з можливим
виділенням шкідливих парів чи газів, повинні бути герметизовані.
24.1.4. Прокладання трубопроводів для легкозаймистих рідин і
кислот необхідно здійснювати так, щоб вони не розташовувались
поверх робочих майданчиків і паропроводів.
24.1.5. У цехах над навантажувально-розвантажувальними люками
печей, казанів, реторт і котлів необхідно встановлювати витяжні
зонти для видалення газів, парів і диму, які зТявляються під час
завантажування і розвантажування.
24.1.6. Перед завантажуванням і пуском у дію апаратів повинне
бути проведене їх очищення від залишків попереднього процесу, а
також перевірена справність апаратів і комунікацій. Пуск апаратів
(реторт, котлів, екстракторів) у роботу після перерв у
технологічному процесі повинен здійснюватись тільки з дозволу
особи, відповідальної за безпечну експлуатацію апаратів. Робота
дозволяється лише на справному устаткуванні.
24.1.7. Розпалювання топок необхідно проводити без
використання легкозаймистих речовин (бензин, гас та інше). Під час
проведення лісохімічного процесу топочні дверці повинні бути
зачинені. У разі завантажування і шурування топок потрібно
користуватися захисними окулярами і рукавицями.
24.1.8. Ремонт, огляд та інші роботи всередині апаратів,
резервуарів, цистерн тощо дозволяється проводити тільки після
ретельного очищення їх від виробничих залишків.
Спускання працівників всередину апаратів, які призначені для
речовин, що виділяють шкідливі пари і гази, дозволяється після
оформлення наряду-допуску (додаток 1) за умови обов'язкового
виконання таких заходів безпеки:
попереднього провітрювання апаратів і охолоджування їх до
температури не вище 40 град.С.;
особистої перевірки керівником робіт наявності умов для
безпечного проведення робіт всередині апарата;
забезпечення працівників шланговими протигазами
(респіраторами), запобіжними поясами і прив'язаними до них
допоміжними канатами;
організації контролю за роботою працівника в апараті.
24.1.9. Зберігання готової продукції дозволяється тільки на
відповідно підготовлених складах. Для них не слід використовувати
паливні відділення та приміщення, в яких встановлюються апарати.
24.1.10. Місця роботи лісохімічних установок повинні бути
оснащені засобами пожежогасіння відповідно до вимог
НАПБ А.01.001-2004. Біля приймачів скипидару, олії, смол і їм
подібних речовин на складах готової продукції і в місцях виділення
газів, які не конденсуються, не слід курити чи користуватися
відкритим вогнем. У цих місцях потрібно вивісити знаки безпеки
та попереджувальні написи.
24.1.11. Під час спалювання газів, які не конденсуються,
потрібно передбачати запобіжні пристосування (гідравлічні затвори
і таке інше), що унеможливлює витікання газу, засмоктування
повітря в газопровід, газовий збірник, реторту, казан або котел.
Невикористані неконденсовані гази повинні видалятися з
гідравлічних затворів трубопроводом, який слід виводити вище
покрівлі цеху.
24.1.12. Не слід користуватися відкритим вогнем у місцях
виділення неконденсованих газів і для розморожування замерзлих
трубопроводів. Для розморожування трубопроводів необхідно
використовувати гарячу воду або пару.
24.1.13. У разі спалахування смол, скипидару, дьогтю чи
мастила їх потрібно гасити піском, вогнегасниками, брезентом,
кошмою. Якщо спалахування відбулося в посудині, то її необхідно
щільно закрити кришкою, щоб зупинити доступ повітря в зону
горіння. У разі розливання цих речовин місце розливу слід засипати
піском і очистити.
24.2. Смолоскипидарне виробництво
24.2.1. Організаційне і технічне керівництво роботами на
смолоскипидарному виробництві необхідно здійснювати відповідно до
вимог цих Правил та доповнень, що містяться в ОСТ 13286-85
"Канифольно-скипидарное производство. Требования безопасности"
(НАОП 3.0.00-2.03-85).
24.2.2. Для завантажування установок необхідно
використовувати постійні завантажувальні майданчики, драбини і
естакади з надійним огородженням. Колодязі і приямки повинні
огороджуватися і закриватися люками.
Майданчики, драбини та естакади необхідно регулярно очищати
від бруду, а в зимовий час від снігу, льоду і посипати піском або
попелом.
Скипидарні флорентини повинні бути розташовані на вільному
повітрі.
24.2.3. Біля реторт і котлів потрібно розміщувати достатню
кількість води на випадок потреби в гасінні вогню, а також
необхідну кількість глини і піску для замазування люків.
Щоб уникнути опіків рук під час замазування залізних люків і
частин печі глиною, необхідно користуватися лопатками, що
відповідають нормативним документам на їх виготовлення.
24.2.4. У разі вимкнення електроенергії установка повинна
бути забезпечена батарейними ліхтарями. Завантажування реторт і
котлів повинне здійснюватись переважно в світлий час доби, в
темряві - за наявності достатнього електричного освітлення.
24.2.5. Перед кожним завантажуванням апарата необхідно
перевірити справність котлів і печей. Виявлені під час огляду
тріщини і щілини необхідно замазувати глиною на соляному розчині.
24.2.6. Кришки і люки котлів, казанів і печей повинні
відчинятися тільки після закінчення виробничого процесу і
охолоджування котлів, печей і казанів. Під час охолодження вихід
смоли і скипидару повинен бути перекритим.
24.2.7. У разі виявлення вогню під час відкривання котла
останній повинен бути негайно зачинений, герметично закупорений, а
вивантажування із котла зупинено до його охолодження. Вугілля слід
гасити водою.
24.2.8. Відкривати нижній люк котла дозволяється тільки за
відсутності ознак горіння вугілля після відкриття верхнього люка.
Вивантажувати вугілля із котла дозволяється за відсутності
вогню в ньому, заходити до котла - тільки після його охолодження і
провітрювання.
24.2.9. Відчинені і не повністю розвантажені котли повинні
бути під безперервним контролем обслуговуючого персоналу з причини
можливого загоряння вугілля в котлі.
24.2.10. Вивантажене деревне вугілля повинне бути негайно
вивезене від апарата. Складувати вугілля у сховищі можна тільки
після повного його охолодження. Смолу, скипидар, оцтово-кальцієвий
