Мета статті: окреслити основні напрями та вказати практичні дії щодо вдосконалення (розвитку) системи управління охороною праці (СУОП), підвищення ефективності її функціонування на виробничому рівні.
Удосконалення (розвиток) СУОП,
організації виробничих процесів
передбачає раціоналізацію як
окремих елементів (складових)
системи, так і всієї її структури в
цілому. Процес переходу до
досконалої моделі управління та
послідовність дій на основі
цільових завдань з урахуванням
того, що ця робота на підприємствах
проводилася і раніше, накопичено
певні напрацювання, можна подати у
вигляді семи блоків (кроків).
Крок перший. Формування й
удосконалення
нормативно-правової та
інформаційної бази СУОП і
механізму управління.
Цільове завдання: на основі чинних
нормативно-правових актів (НПА)
сформувати необхідну і достатню
нормативно-правову, інформаційну
базу, що забезпечує професійні
потреби спеціалістів, ефективний
механізм реалізації управлінських
рішень та результативність
працеохоронної діяльності в
цілому.
Для цього необхідно:
1. Визначити і проголосити Політику,
згідно з якою здійснюватиметься
працеохоронна діяльність, її цілі
та завдання, виходячи з
прогнозованих виробничих потреб, з
урахуванням наявності фінансових і
матеріальних ресурсів; довести її
до відома персоналу.
2. Проаналізувати наявні НПА,
співставити їх з діючим «Державним
реєстром міжгалузевих і галузевих
нормативних актів про охорону
праці», вжити заходів для
поповнення документами, яких
бракує; в міру введення (скасування)
або зміни НПА забезпечувати
поповнення та внесення їх до складу
діючих.
3. Визначити склад документів, що
забезпечують функціонування СУОП і
діють у рамках підприємства.
Надіслати цей перелік у всі
підрозділи підприємства.
4. Окремо проаналізувати існуючу на
підприємстві систему стандартів
підприємства за складом і змістом;
визначити оптимальний склад
основних управлінських і
організаційних аспектів
діяльності в галузі охорони праці,
що формують разом з іншими
документами нормативну та
методичну базу механізму СУОП.
Відповідно до цього переліку
надалі мають проводитись їх
розробка (переопрацювання),
контроль за впровадженням і
виконанням, оцінка ефективності
дії, коригування з урахуванням
виявлених недоліків.
5. На основі попередніх дій
сформувати на базі служби (відділу)
охорони праці повноцінну
бібліотеку (банк) НПА та
інформаційних матеріалів, що
визначають нормативно-правову
базу регулювання охорони праці.
Використовувати для обліку,
зберігання та пошуку документів
наявні сучасні технічні засоби.
6. Привести у відповідність до вимог
законодавства інструкції з охорони
праці та посадові інструкції.
7. Розробити програмний комплекс
цільових завдань щодо створення на
робочих місцях умов праці,
наближених до нормативних вимог,
зниження виробничих (професійних)
ризиків та рівня травматизму,
формуючи тим самим Систему Безпеки
Праці.
8. Відкоригувати організаційну
структуру служби охорони праці,
привести її у відповідність до
проголошених цільових завдань,
конкретизувати розподіл посадових
(функціональних) обов’язків серед
її спеціалістів.
9. Визначити склад аналітичних та
оціночних показників і критеріїв,
за якими здійснюватимуться аналіз
та оцінка діяльності підрозділів і
підприємства в цілому. Це можуть
бути не тільки традиційні
коефіцієнти частоти і тяжкості
травматизму, але й низка інших.
10. Розробити методологію аналізу
нещасних випадків, профзахворювань
та аварій на основі діючих
положень, накопиченого практичного
досвіду, інших рекомендацій
стосовно причин, видів пригод, за
іншими класифікаційними ознаками;
надалі здійснювати безперервний
моніторинг за встановленими
показниками.
11. Постійно вести аналіз та
узагальнення інформації за
результатами
контрольно-наглядової діяльності,
приписів держнаглядових органів,
оперативно вживати необхідних
коригуючих заходів.
12. Організувати чітке оперативне
(експрес) інформування підрозділів
і працівників за всіма випадками
травматизму (на власному
підприємстві, в галузі, на
підприємствах України), а також про
надходження та введення нових
документів і вимог у галузі охорони
праці; впровадження їх в міру
опублікування.
13. Постійно відслідковувати
тенденції, вивчати і впроваджувати
досвід роботи в сфері управління
професійною, промисловою та
екологічною безпекою, менеджменту
якості, прийнятого у світовій
практиці, у кращих закордонних
компаніях і на вітчизняних
підприємствах, що базується на
загальновизнаних міжнародних
стандартах і рекомендаціях.
Крок другий. Формування
організаційного механізму
функціонування СУОП.
Цільове завдання: забезпечити
реалізацію управлінських рішень і
концептуальних напрямів розвитку
СУОП з допомогою організаційного
механізму.
Створити передумови для безпечного
провадження робіт і зниження
виробничого ризику.
Цей блок передбачає здійснення
таких заходів і дій:
1. У рамках СУОП окреслити
структурну схему інформаційних
зв’язків та взаємодії служб
(відділів) і виробничих
підрозділів, у першу чергу — служби
охорони праці.
Забезпечити з боку служби
координацію наглядової діяльності
інших відділів і служб
підприємства (головного
енергетика, механіка, головного
технолога та ін.).
2. Посадовими інструкціями
регламентувати розподіл
обов’язків, повноважень та
відповідальності персоналу
(керівників, організаторів,
виконавців робіт) у галузі охорони
праці; привести їх у відповідність
до нормативно-правових актів, умов
і характеру виробничої діяльності,
виконуваних функцій, факторів та
рівнів ризиків.
3. Визначити порядок організації
охорони праці в трудових
колективах: цехи, дільниці, бригади,
ланки. Закріпити це відповідними
положеннями, стандартами,
інструкціями.
4. Провести інвентаризацію робочих
місць з джерелами підвищеної
небезпеки, шкідливості, важкості
праці. На основі наступної
атестації, інструментальних
вимірів та експертних методів
оцінити рівні ризиків, намітити
заходи щодо поліпшення умов праці,
їх раціоналізації та доведення до
реально прийнятних рівнів.
Здійснити практичне впровадження
намічених заходів.
5. Відпрацювати порядок провадження
робіт в умовах підвищеної
небезпеки, в першу чергу — робіт, що
виконуються за
нарядами-допусками, та
експлуатації об’єктів підвищеної
небезпеки. Регламентувати це
відповідними положеннями та
інструкціями.
6. Забезпечити ефективне
функціонування ключових підсистем:
управління персоналом,
нормативно-правове та
інформаційне забезпечення,
контрольно-наглядова діяльність
тощо.
7. Створити підсистему (якщо її
немає) підготовки спеціалістів і
робочого персоналу, які професійно
відповідають завданням, що
вирішуються. Добір та залучення до
трудової діяльності (у першу чергу,
до небезпечних робіт) провадити з
урахуванням професійної
компетенції та професійної
придатності.
Крок третій. Залучення персоналу до
участі у вирішенні проблем і
завдань охорони праці.
Цільове завдання: залучити
ініціативу, інтелектуальний і
професійний потенціал персоналу
для вирішення проблем і завдань
охорони праці. Це може бути
здійснено за допомогою навчання,
широкої пропаганди, популяризації
сутності сучасних форм і методів
управління на основі використання
нових інформаційних технологій,
підготовки спеціалістів, які
володіють сучасними методами
управління і здатні вирішувати
цільові завдання. Для цього
необхідно:
1. Розробити програму і провести за
нею навчання керівників і
спеціалістів середньої ланки у
рамках курсу «Менеджмент охорони
праці», довести до їх відома
Політику та наміри з поетапного
практичного впровадження СУОП.
2. Призначити в службі охорони праці
та в підрозділах осіб,
відповідальних за впровадження і
функціонування СУОП.
3. Використати для цієї мети всі
доступні форми пропаганди,
активного впливу, безпосередню
роботу в трудових колективах, ЗМІ,
спрямовані на формування
громадської думки та ідеології
стосовно охорони праці.
Крок четвертий. Удосконалення
системи контрольно-наглядової
діяльності.
Цільове завдання: створити
ефективну систему моніторингу за
функціонуванням СУОП та
провадженням робіт.
Моніторинг за функціонуванням
системи, за провадженням робіт і
процесів є необхідною умовою
накопичення інформації про
функціонування СУОП, прийняття
управлінських рішень та здійснення
наступних дій, забезпечення
безпеки працівників.
1. Необхідно проаналізувати
існуючий порядок
контрольно-наглядової діяльності,
намітити заходи щодо усунення
недоліків.
2. Розробити положення про
проведення аудиту охорони
праці.
3. Моніторинг охорони праці
здійснювати за такими
напрямами:
аудит СУОП;
контроль за виконанням
організаційно-розпорядчої
документації;
нагляд за провадженням робіт і
процесів.
Крок п’ятий. Розвиток
(коригування) СУОП.
Цільове завдання: приведення СУОП
до стану, адекватного вимогам
реальної ситуації.
1. Основними процедурами, на
підставі яких робиться висновок
про те, що підприємство функціонує
у відповідності до проголошеної
політики та програми, наскільки
СУОП відповідає запланованій схемі
управління, вимогам стандартів,
належним чином запроваджена та
підтримується, результативна щодо
окреслених цілей, а також
забезпечує нагляд за відповідністю
дій персоналу встановленим
регламентам, є нагляд, виміри та
моніторинг показників, оцінка,
аудит, які охоплюють ключові
аспекти виробничої та
управлінської діяльності.
2. Як критерії відхилень, що
передбачають необхідність
прийняття управлінських рішень і
коригуючих дій, може виступати
інформація про кожний випадок
травмування, професійного
захворювання або аварійної події;
про перевищення кількості нещасних
випадків (профзахворювань) в
обліковому періоді порівняно з
базовими значеннями з урахуванням
допустимих граничних відхилень;
про незадовільну оцінку стану
(рівня) охорони праці у підрозділі
(для керівника підрозділу) і на
підприємстві для роботодавця.
3. Підставою для коригування можуть
бути також зміни в національному
законодавстві та міжнародній
(світовій) практиці управління в
галузі забезпечення професійної
безпеки; зміна характеру, напрямів
діяльності підприємства та
необхідність уточнення цільових
завдань; нові рішення в галузі
технологій виробничих процесів;
накопичення практичного досвіду,
набутого в процесі штатної
діяльності та під час
нестандартних (надзвичайних)
ситуацій; неефективне або
неадекватне функціонування
СУОП.
4. Керуючі (коригуючі) впливи на СУОП
здійснюються доти, поки не буде
досягнуто її оптимального стану
або усунено причини, що призвели її
до стану, що не відповідає
заданому.
Крок шостий. Фінансування —
мотивація — стимулювання.
Цільове завдання: забезпечити
необхідне та достатнє виділення
фінансових ресурсів для вирішення
цільових завдань працеохоронної
діяльності.
Впровадження безпечних технологій,
оновлення техніки, реалізація
інших заходів, пов’язаних зі
створенням передумов для
безпечного провадження робіт і
процесів, стимулювання адекватних
дій стосовно охорони праці
потребують фінансової
підтримки.
Вирішення поставленого завдання
може бути досягнуто шляхом
формування на підприємстві
відповідного фонду та стабільне
виділення фінансових ресурсів на
цілі охорони праці; створення
мотиваційних передумов
(механізмів), що забезпечують більш
досконалу організацію охорони
праці та безпечні дії персоналу, з
використанням для цього
стимулюючих регуляторів.
Крок сьомий. Сертифікація СУОП.
Цільове завдання: підтвердити, що
СУОП існує і відповідає
встановленим вимогам.
1. Підтвердженням того, що система
створена і функціонує, є наявність:
необхідної та достатньої
нормативно-правової бази;
реальної політики в галузі охорони
праці; реальних показників
моніторингу; прийняття рішень у
рамках СУОП; факт того, що персонал
(працівники всіх категорій)
відчуває себе учасником процесів
та відповідальним за корпоративну
культуру безпеки; те, що внутрішній
аудит надає інформацію, корисну для
вищого керівництва; коригуючі дії в
СУОП.
2. Сертифікація є завершальним
етапом на шляху створення
результативної СУОП та
підтвердженням, що існуюча СУОП
відповідає вимогам, встановленим
національними регламентами та
міжнародно визнаними
рекомендаціями.
3. Сертифікацію має провести одна з
незалежних організацій згідно з
прийнятими процедурами.
Проте завершальний етап створення
СУОП є фактично тільки початком для
наступних дій щодо забезпечення
процесу її подальшого ефективного
функціонування.
А. РОМАНЧУК, завідувач кабінету
охорони праці
Іллічівського морського
торговельного порту
