---

лебідки завантажені автомобілі під час їх спускання на слизьких

дорогах або під'їзних шляхах з недопустимими для переміщення

автотранспорту повздовжніми схилами, а також підтягувати названі

транспортні засоби шляхом намотування каната на барабан лебідки,

оскільки автомобіль і трактор можуть стати некерованими.

15.7.13. Якщо трактор у чокерному варіанті з вантажем

забуксував, доцільно (після спускання з щита та відчеплення

вантажу) спробувати виїхати на більш стійке місце, після чого

забезпечити підтягування вантажу до цього місця. Самопідтягування

колісного трактора, що забуксував, після прикріплення його

тягового каната за відземок здорового дерева допускається за

відсутності можливостей використання для цього живих пеньків. При

цьому відстань між трактором і деревом, що утримує канат, під час

намотування каната на барабан лебідки має перевищувати висоту

дерева на 5 м, але бути не менше 35 м. У гірській та горбистій

місцевостях для прив'язування каната слід використовувати дерева,

які розташовані на схилі не вище горизонталі, на якій розміщується

трактор. Прикріплювати канат до дерева слід біля землі, до пеньків

- у зарубах. Дрібні дерева, що можуть бути звалені під час

можливого падіння дерева, що утримує канат, слід попередньо

приземлити. Перед увімкненням барабана лебідки тракторист

зобов'язаний переконатись у відсутності людей та тварин у

вертикальній площині натягнутого каната та в зоні можливого

падіння дерева, що утримує канат, подати звуковий сигнал.

15.7.14. Якщо на щит трактора з чокерним оснащенням

натягуються заздалегідь підготовлені пачки деревини, кожна з них

повинна обв'язуватись не менше ніж двома витками тягового каната

трактора.

15.7.15. Під час самопідтягування трактора, підтрельовування

або трелювання, руху в порожняковому напрямку трактористу

необхідно працювати з прикритими дверцятами кабіни, дверцятами із

склом, не висовуватись у бокове вікно.

15.7.16. Перед підтягуванням деревини до трактора або

підтрельовуванням її до волока чи проміжного лісовантажного пункту

волочінням одночасно з рухом трактора чокерівникам необхідно

виходити з небезпечної зони, що при цьому створюється, під кутом

40-500 до вертикальної площини натягнутого каната у бік,

протилежний руху деревини, на схилах - у бік водорозділу.

Відходити слід на відстань, що перевищує 10 м від деревини, яка

приводиться в рух верхівками вперед, та трактора і на відстань,

більшу принаймні на 5 м від довжини деревини, що приводиться в рух

торцями вперед, сортиментів. Виходити з небезпечної зони необхідно

за заздалегідь розчищеною доріжкою на вільну від повалених дерев

територію, спостерігаючи за рухом деревини. У разі тракторного

підтрельовування деревної сировини волочінням одночасно з рухом

трактора останній має пересуватись на самій уповільненій

швидкості.

15.7.17. Трелювання деревини торцями вперед необхідно

здійснювати у напівнавантаженому положенні, під час якого один з

кінців кожного переміщуваного дерева або його частини розміщується

на вантажному пристосуванні трелювального засобу (на щиті або

підвісці трактора в захваті, на колісних передках, підсанках, пні

тощо) або в навантаженому положенні, під час якого деревина

трелюється не торкаючись ґрунту. Супроводжувати вантаж, який

трелюється у напівнавантаженому та навантаженому положеннях,

дозволяється на відстані не менше 10 м позаду від нього.

15.7.18. Трелювати деревину необхідно за межами небезпечної

зони звалювання дерев (на відстані не менше 50 м на рівнинах і

60 м у гірських умовах від місця їх звалювання).

Якщо вальник та його помічник виконують функції чокерівників,

тракторист повинен на межі небезпечної зони звалювання дерев (біля

заборонного знака ланки вальника) зупинити трактор, подати умовний

сигнал і лише після сигналу вальника або помічника вальника, який

слід подавати після закінчення звалювання чергового дерева,

заїжджати в небезпечну зону до місця збирання пачки.

15.7.19. Під час трелювання деревини машинами маніпуляторного

типу не дозволяється:

піднімати вантаж під час руху машини, різко гальмувати,

робити круті повороти з піднятим гідроманіпулятором;

перебувати під стрілою, гідрозахватом та/чи піднятою ним

деревиною;

здійснювати повертання стріли, коли захват заглиблений у

навантажуваний лісоматеріал, відривати захоплювачем маніпулятора

дерева, деревні хлисти, довгоття та сортименти, які примерзли до

землі, вивільняти вручну деревину, що розміщується в

гідрозахоплювачі.

Деревину, що примерзла до землі або прикидану ґрунтом,

необхідно відділяти за допомогою відвалу.

15.7.20. Під час трелювання безчокерними машинами в темний

час доби на робочій території бригади повинно працювати не менше

двох працівників.

15.7.21. Технологічне оснащення безчокерних трелювальних

машин під час холостого пробігу має бути в транспортному

положенні.

15.7.22. Під час трелювання в темний час доби машиністи

(трактористи, а також інші особи, які працюють на верхньому

лісоскладі) повинні бути забезпечені електричними або іншими

автономними засобами освітлення, які дають змогу подавати сигнали

і безпечно працювати та переміщуватися за наявності аварійної

ситуації.

15.8. Трелювання канатними установками

15.8.1. Монтаж канатних установок повинен здійснюватися

відповідно до вимог експлуатаційної документації та карти

технологічного процесу розроблення лісосіки, яка обслуговується

установкою. Нижню станцію, якщо трелювання ведеться на спуск, слід

облаштовувати за межами підгірної небезпечної зони.

У карті технологічного процесу розроблення лісосіки з

використанням багатопрольотних канатних установок додатково до

вимог пункту 15.1 цих Правил повинні міститися такі дані: ситуація

траси, повздовжній профіль канатної установки, розрахункові тягові

зусилля, провисання несучого каната, навантаження на опори, опорні

пристрої, короткий опис улаштування опор, кріплення несучого

каната, влаштування верхньої та нижньої станцій.

Для однопрольотних стаціонарних і мобільних канатних

установок з невеликою відстанню трелювання в карті технологічного

процесу дозволяється відзначати лише ситуацію траси та її

повздовжній профіль.

15.8.2. Канати і матеріальна частина канатних установок за

своїми габаритами, якістю і комплектацією повинні відповідати

вимогам ДСТУ 4254-4:2002 і технічним вимогам щодо їх виготовлення.

15.8.3. Перед монтажем канатної установки необхідно визначити

вид зв'язку між монтажниками (радіо чи телефонний зв'язок,

гучномовець, сигнальні прапорці) та забезпечити його налагодження.

Проводи телефонного зв'язку необхідно монтувати за межами зони,

виділеної під трасу на територіях, приведених до помірного ризику,

використовуючи під опори окремі дерева. Прокладання телефонної

лінії слід здійснювати перед виконанням монтажних робіт, а

демонтаж - після закінчення демонтажу канатної установки. Для

роботи під час трелювання деревини між лебідником та чокерівниками

повинен бути забезпечений надійний телефонний або за допомогою

рації зв'язок.

15.8.4. Під опори в канатних трелювальних установках

дозволяється використовування дерев або колод без гнилизни і

тріщин. Діаметр опор (стояків) у верхньому відрубі повинен мати не

менше як чотирикратний запас міцності.

Природні та штучні опори, залежно від висоти та навантаження,

яке опорами сприймається з урахуванням запасу міцності, повинні

мати діаметр у верхньому відрубі без кори для бука, береста,

осики, сосни, смереки, кедра, ялиці не менше величин, наведених у

таблиці 2.

Таблиця 2. Мінімальні діаметри опор в залежності від їх

висоти та навантаження, що ними сприймається

------------------------------------------------------------------

|Навантаження, |Допустимий діаметр опори у верхньому відрубі (см)|

| кН | при висоті опори, м |

| |-------------------------------------------------|

| | 8 | 12 | 16 | 20 | 24 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 20 | 16.0 | 18.0 | 19.5 | 21.5 | 23.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 40 | 19.0 | 22.5 | 24.5 | 26.0 | 28.0 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 60 | 21.5 | 25.5 | 28.0 | 30.0 | 32.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 80 | 23.5 | 27.5 | 31.0 | 33.5 | 35.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 100 | 25.0 | 29.5 | 33.0 | 36.0 | 38.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 120 | 26.0 | 31.0 | 35.0 | 38.5 | 41.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 140 | 27.5 | 32.5 | 37.0 | 40.5 | 43.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 160 | 28.5 | 34.0 | 38.5 | 42.5 | 45.5 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 180 | 29.5 | 35.0 | 39.5 | 43.5 | - |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 200 | 30.5 | 36.0 | 41.0 | 45.0 | - |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 220 | 31.5 | 37.0 | 42.0 | - | - |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 240 | 32.5 | 38.0 | 43.0 | - | - |

------------------------------------------------------------------

Примітки.

1. Допустимий збіг опори, починаючи від її середини, не

повинен перевершувати 1 см на 1 м довжини стовбура.

2. Якщо під опори використовуються дерева таких твердих

порід, як дуб, граб, груша, клен, модрина, ясен, дозволяється

зменшення діаметра опори на 1-2 см.

15.8.5. Привід мобільної канатної установки або лебідка

встановлюється на горизонтальному майданчику. При цьому лебідка

повинна бути на відстані 40 довжин вантажного барабана, але не

ближче ніж за 20 м від головної опори.

Привід мобільної канатної установки або лебідка закріплюється

за пні (якорі) діаметром не менше 30 см за допомогою чотирьох

розтяжок - двох бокових і двох задніх так, щоб не допустити

зміщення установки (лебідки) під час роботи. Діаметр каната

розтяжок має бути не меншим, ніж діаметр тягового каната

установки. Лебідку необхідно центрувати за допомогою талрепів.

15.8.6. Природні та штучні опори слід закріпляти трьома

розтяжками. Довжина кожної розтяжки повинна становити понад

півтори висоти опори без урахування довжини, яка необхідна для

закріплення розтяжки на опорі та якорі. Коли робоча висота опор є

більшою 16 м, закріплення слід проводити на висоті, рівній 2/3 їх

довжини додатковим поясом розтяжок.

15.8.7. Несучий канат трелювальної установки, розтяжки опор і

наземні блоки потрібно кріпити до здорових пнів, з непошкодженою

кореневою системою діаметром не менше 25 см і висотою від 0,3 до

0,5 м, а також до палевих або закладних якорів.

Пні, до яких кріпиться несучий канат, розтяжки чи блоки, слід

окорювати, а за периметром шийки пня робити зарубки (жолобок), в

який укладають канат.

Для створення якорів із декількох пнів їх потрібно зв'язувати

сталевими канатами з послідовним або віялоподібним натягом. За

відсутності пнів необхідно користуватися типовими гвинтовими,

палевими або закладними якорями (анкерами). Якщо під якір

використовується дерево, яке росте, то його потрібно закріпити

двома розтяжками.

15.8.8. Під час піднімання штучної опори потрібно

дотримуватися таких вимог:

поблизу місця встановлення опори підібрати здорове дерево

діаметром на висоті грудей не менше ніж 24 см, на відстані 6-8 м

від землі зрізати гілки і сучки, на висоті 5-7 м забити костилі та

повісити на них блок відповідної вантажопідіймальності, через який

пропустити канат трактора або лебідки;

закріпити дерево двома розтяжками з боку, протилежного

підвішеному блоку;

викопати яму глибиною 0,5 м під п'ятою опори;

закріпити канатом нижній кінець опори з метою попередження

ковзання його під час підіймання, закріпити канат трактора

(лебідки) на верхньому кінці опори.

15.8.9. Несучий канат і розтяжки повинні кріпитися до пнів не

вище 0,5 м від землі. Кількість витків каната навколо пня повинна

бути не менше трьох. Вільний кінець каната необхідно прикріплювати

до основного каната не менше ніж трьома затискачами.

Діаметр канатів у кожному конкретному випадку необхідно

встановлювати, виходячи із зусилля, яке сприймається скобою блока

з забезпеченням коефіцієнта запасу міцності не менше 3.

15.8.10. Блоки і вертлюги слід прикріплювати до опор або пнів

відрізками каната або чокером з петлями на кінцях. Відрізок каната

необхідно намотувати без натягу не менше ніж чотири рази навколо

пня або стояка опори, при цьому кінець відрізка має обвиватися не

менше трьох разів навколо двох верхніх витків. Чокер слід

обмотувати навколо пня, якоря або вертлюга не менше трьох разів.

Скобу блока або вертлюга потрібно навішувати на нижні два витки

відрізка каната. За умови застосування чокера для прив'язування

блоків його треба намотувати не менше ніж три рази навколо пня,

якоря або стояка, а скобу блока надягати за обидві петлі.

15.8.11. Блоки, які розміщені на землі та навколо яких

працюють працівники, потрібно огороджувати запобіжними стовпами,

нахиленими в бік блоків, чи захисними петлями, а блоки на опорі -

захисною петлею, яку потрібно робити із відрізка каната довжиною

не менше ніж 5 м. Один кінець цього каната слід закріплювати на

опорі, а другий - на розтяжці опори.

15.8.12. Монтаж канатно-блочного обладнання на штучних опорах

слід виконувати, перебуваючи на землі. У разі монтажу штучних опор

на крутому схилі біля основи опорного стояка необхідно підготувати

горизонтальний майданчик, мінімальні розміри якого повинні бути