7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та резервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуванню захисту будівель та споруд від блискавки. Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється.
7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконанийу відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості.
Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відповідати вимогам ПУЕ.
7.8.12. Гумові (або інші з електронепровідних матеріалів) шланги з металевими наконечниками, які використовуються для наливавання рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та інші пересувні посудини і апарати повинні бути, обплетені мідним дротомдіаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше
4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросуз'єднується припайкою (або болтом) з металевими заземленими частинамипродуктопроводу, а другий - з наконечником шланга. При використанніармованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетенняне потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумового шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечникомшлангу.
7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, що не дає іскор при ударі (бронза, мідь тощо).
7.8.14. Зливна труба (шланг) при наливанні ЛЗР до резервуару повинна встановлюватись на відстані не більше 0.05 м від дна (длястаціонарно вмонтованих трубопроводів), при цьому форма кінця трубита швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими, щоб було виключенейого розбризкування.
При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна проводитись уповільнено, зі швидкістю руху не більше 1 м/с.
Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуару.
7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% вільного об'єму на розширення продукту.
7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливанняЛЗР повинні бути герметичними. Їх будова повинна виключати можливістьнадходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій.
7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосування пристроїв та деталей, виготовлених з матеріалів, що нестійкі додії ЛЗР, які перекачуються.
7.8.18. На трубопроводах, по яких ЛЗР подається до сховищ,встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів навипадок виникнення аварії.
Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним(з безпечного місця).
7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосовувати герметичні насоси ( з екранованим електродвигуном) та насоси з торцевими ущільненнями.
При використанні сальникових насосів їх слід обладнуватиущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію дляперекачування таких рідин.
7.8.20. Насоси, що застосовуються для нагнітання легкозаймистих та горючих рідин, повинні обладнуватись блокуваннями, які припиняють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку, або відхиленнірівнів в приймальній та роздавальній ємкостях від гранично-допустимихзначень.
7.8.21. Устаткування та трубопроводи, що пов'язані з транспортуванням вибухопожежонебезпечних речовин, повинні періодично перевірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводіврозрахунковим даним.
7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежонебезпечних зонах повинні проводитись за умов, що виключають іскроутворення.
7.8.23. Устаткування, апарати, комунікації та арматура длялегкозаймистих рідин (нафтопродуктів, спирту та його водних розчинівтощо), що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках, повинні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску, який перевищує допустимий, або механічних ушкоджень. З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами вмісцях, небезпечних щодо механічних ушкоджень, повинні прокладатись"труба у трубі".
7.8.24. Складські ємкості повинні,як правило, перевищуватиоб'єм транспортних цистерн з тим, щоб зливання останніх здійснювалосьбез додаткових операцій, пов'язаних з переключенням зливальних трубопроводів.
7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційнимпокажчиком рівня, дихальним клапаном та вогнезагороджувачем.
7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійнийконтроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів.
Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та перевірятись не рідше одного разу на місяць, а при температурі, нижчої за0 градусів С, - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани тасітки узимку повинні очищуватися від льоду.
7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту, які встановлюютьсяна устаткуванні,повинна бути відвернена можливість травмування обслуговуючого персоналу, викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до робочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище.
7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути забезпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сигналізації.
7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою, що запобігає дії сонячних променів.
7.8.30. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки і арматура повинні підлягати регулярному огляду і планово-попереджувальномуремонту. Виявлені несправності, витікання повинні бути негайно усунуті, а якщо неможливе їх усунення - несправні частини необхідно відключити.
7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій можливо застосувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні.
7.8.32. Не допускається:
- експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщини, а також несправне устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, підвідніпродуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої;
- встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвалинах;
- переповнювати резервуари і цистерни;
- відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливання ЛЗР і ГР;
- укладати бочки без прокладок між ярусами;
- приймати і зберігати пошкоджені бочки, бочки без корків абозакриті корками, що не відповідають тарі.
8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78,ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.124-90.
8.1.2. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа,повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатаціїпосудин, які працюють під тиском.
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонткотельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечноі експлуатації парових та водогрійних котлів.
8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогамГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітроводів та газопроводів.
8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правилбудови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.
8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.
8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати, їх будова та експлуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.3.028-82.
8.1.7. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів,грузових електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок,змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідатиПравилам будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
8.1.8. Ліфти, скіпові та ліфтові підйомники повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів.
8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогамГОСТ 12.2.026.0-93.
8.1.10. Вимоги цих Правил не звільнюють замовника устаткуваннята машин, а також їх розробника від забезпечення додаткових вимогбезпеки, зумовлених особливостями призначення, експлуатації та конструкції устаткування, а також не звільнюють підприємства-споживачівід обов'язків забезпечення заходів безпеки праці, що вимагають умовироботи.
8.1.11. Вимоги та заходи безпеки, що визначаються особливостями будови та умовами роботи машин та устаткування, систем та елементів конструкції, а також концентрації парів, аерозолей та іншихшкідливих речовин, що виділяються, рівні шуму, вібрації у числовомувиразі повинні вказуватись у стандарті, технічних умовах на машину,устаткування у розділі "Вимоги безпеки".
В експлуатаційній документації апаратів та машин, що працюютьз виділенням шкідливих газів, парів, пилу та що мають відсмоктувачібезпосередньо в конструкції, повинні міститись вказівки щодо необхідного об'єму повітря, що відсмоктується від них.
8.1.12. Деталі та складальні одиниці, куповані вироби аботакі, що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні,повинні відповідати вимогам цих Правил.
8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складаєтьсяпідприємством-власником. Допускається складання одного паспорта нагрупу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Відповідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування, що виготовляється в майстернях харчових підприємств, повинне відповідати вимогам ГОСТів, цих Правил та іншої нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгоджена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці, затверджена власникомпідприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуатації.
8.2. Вимоги до головних елементів конструкції
8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів тапокриттів, які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами,має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров'я України, якщощодо них немає діючого дозволу.
8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати:
- вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці тацих Правил ;
- вимоги санітарних правил організації технологічних процесівта гігієнічні вимоги до виробничого устаткування;
- особливості транспортування устаткування до місця установлення;
- вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робітз урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування тапристосувань для монтажу.
8.2.3. Устаткування, що виділяє тепло, повинне бути теплоізольоване таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь не перевищувала 45 º С.
Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.
Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокувальний пристрій, який виключає його пуск при відсутності холодоагента.
8.2.4. Устаткування або частини його, що є джерелами виділеннявологи, газів та пилу, повинне бути у конструктивному відношенні укритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратурута машини і виведення з них рухомих деталей, обертових валів і тощоповинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатньої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмоктувачі або пристрої для вловлювання та видалення шкідливих речовин зочищенням повітря, що викидається до атмосфери. За можливості ці процеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у нихлюдей.
8.2.5. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.
8.2.6. Фланцеві з'єднання, сальники насосів та мішалок, кранита вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю (вуглеводнів жирного та ароматичного рядів, чотирихлористого вуглецю тощо) повинні виконуватись з відповідного матеріалубез використання жирних мастил та набивок для частин, що труться.
8.2.7. Виробниче устаткування, для якого причиною небезпекиможуть бути перевантаження, порушення послідовності роботи механізмів, спад напруги в електричній мережі, а також тиску у пневмоабо гідросистемі нижче допустимих граничних значень, повинне мативідповідні запобіжні пристрої та блокування.
8.2.8. При встановленні вимірювальних приладів, апаратів захисту та керування на устаткуванні з тепловими режимами роботи повинні передбачатись заходи, що виключають можливість їх нагріву понаддопустиму температуру.
8.2.9. Система мащення складальних одиниць та механізмів, розташованих у важкодоступних та небезпечних місцях устаткування, повинна бути автоматичною або дистанційною.
8.2.10. Конструкція машин, апаратів, посудин повинна виключатипопадання рідин до робочої зони при їх заповненні, добавленні компонентів, рухові робочих механізмів та оброблюваного продукту.
8.2.11. Складальні одиниці устаткування, які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування, повинні бути обладнані стопорними пристроями, які виключають можливість такого самочинного переміщення.
Конструкція покривок до машин, апаратів і ємкостей повинна виключати самочинне їх падіння. Кут відчинення повинен складати не меншедвох радіан або покривки повинні бути обладнані фіксатором положення"Відчинено". Застосовувати для цієї мети гачки, дріт тощо не дозволяється.
8.2.12. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування.
8.2.13. Завантаження, переміщення, вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані.
8.2.14. Конструкція виробничого устаткування повинна забезпечувати:
- шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.029-80;
- вібрацію - за ГОСТ 12.1.012-90.
8.2.15. Конструкція устаткування не повинна затруднювати вивантаження, повного видалення продукту та санітарної обробки устаткування, повинна забезпечувати безрозбірне миття та виключати утвореннязастійних зон.
