- установлювати бочки у 2-й та 3-й яруси за допомогою підйомних механізмів під керівництвом майстра (бригадира);
- правильність установлення бочок на таборі перевірити за шнуром і виском;
- перед закінченням роботи усі яруси оглянути і переконатися у міцності кріплення підкладок (клинів) шляхом остукування їх дерев'яними молотками.
5.10. Денатураційне відділення
5.10.1. Денатураційне відділення має знаходитись в окремому ізольованому приміщенні та задовільняти вимогам СНиП 2.01.02-85 і цих Правил. Будова дверних чи віконних прорізів у стінах приміщень, суміжних з денатураційним відділенням, не допускається. Стіни, що відокремлюють денатураційне відділення від суміжних приміщень, мусять бути вогнестійкими і підноситися над покрівлею не менше ніж на 0,6 м. Денатураційне відділення повинно мати вхід та вихід безпосередньо назовні.
5.10.2. При розміщенні денатураційного відділення на другому та вищерозташованих поверхах будівлі, як другий евакуаційний вихід, дозволяється влаштовувати зовнішні сталеві сходи, які відповідають вимогам п.п. 4.4.13, 4.4.14, 6.1.27 ч.1 цих Правил.
5.10.3. Доступ у денатураційне відділення дозволяється лише персоналу, який обслуговує це відділення.
5.10.4. Чани для приготування і зберігання денатурату мусить бути герметично закрито і споряджено дихальними клапанами та вогнеперешкоджувачами. Спиртова пара з них має уловлюватися спиртовими уловлювачами.
5.10.5. Обсмолювання пляшок з денатуратом має робитись зовні денатураційного відділення.
5.10.6. Процес перемішування при виготовленні денатурату і перекачування денатурованих речовин, ефіроальдегідної фракції спиртових відгонів і денатурату мусить бути механізовано.
5.10.7. Зберігання денатурованих речовин у цеху (гасу, піридину, фарби тощо) дозволяється лише у розмірі змінної потреби.
5.10.8. Якщо ефіроальдегідна фракція чи спирт надходить у бочках, останні після звільнення слід закривати пробками, які щільно загвинчуються, і лише після цього видаляти із цеху.
6.ВИРОБНИЦТВО ОЦТУ
6.1. Приготування живильних середовищ
6.1.1. Відділення приготування живильних середовищ для виробництва оцту має відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85, ПБЕ(ПУЭ) і цих Правил.
6.1.2. Кількість спирту для приготування живильного середовища, яку дозволено зберігати у приміщенні, не мусить перевищувати добової потреби.
6.1.3. Резервуари для приготування розчинів живильних солей мусять мати люки, які щільно та легко зачиняються.
6.1.4. Робота з кислотами, лугами і солями має вестися згідно з вимогами розд. 6.2.2 ч.1 цих Павил.
6.1.5. У приміщенні, яке віднесено до категорії А чи Б, мусить працювати аварійна витяжна вентиляція, що автоматично вмикається разом з сигналізацією, коли у повітрі наявна вибухонебезпечна концентрація спиртової пари.
6.1.6. Спиртосховище чи відділення спиртових мірильників (виробничий склад спирту) мають відповідати вимогам розд. 6.2.1 і 7.8.25 ч.1 цих Правил і повинні забезпечуватися установками автоматичного пожежогасінням або автоматичною пожежною сигналізацією.
6.2. Відділення окислювання
6.2.1. Стерилізація і пропарювання окислювачів та інших технологічних резервуарів робиться парою, тиск якої не повинен перевищувати 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см).
6.2.2. Відпрацьоване повітря має проходити очищення від пари оцтової кислоти у спеціальних уловлювачах (абсорберах). Викиди повітря мусить бути організовано згідно з розд. 6.6.3 ч.1 цих Правил.
6.2.3. Через те що живі клітини оцтових бактерій є умовно непатогенними, протягом приготування посівного матеріалу слід додержуватися мікробіологічних вимог, як при роботі з живими організмами, згідно з розд. 7.7 ч.1 цих Правил.
6.3. Приймання, оброблення і зберігання оцту
6.3.1. При пастеризації оцту та пропарюванні збірників і фільтрпресів використовується пара тиском не вище 0,07 МПа (0,7 кгс/кв.см). На фільтрацію направляється оцет, розхолоджений до 30 º С.
6.3.2. Для зменшення виділяння пари оцтової кислоти у приміщенні усі збірники мусять мати люки, які герметично зачиняються, та сполучатися повітряними комунікаціями з уловлювачами (абсорберами).
6.3.3. До устаткування розливу оцту у пляшки і бутелі (фляги) ставляться вимоги, що зазначені у розд. 5.3 ч. 2 цих Правил.
6.3.4. Протягом виробництва оцту столового (ТІ 18-3-6-84) слід виконувати вимоги, зазначені у "Рекомендаціях з приймання і зберігання лісохімічної оцтової кислоти" і цій главі Правил.
6.3.5. Приміщення складів оцту повинне бути не нижче II ступеню вогнестійкості і відповідати вимогам викладеним в розд. 1.11 ч.2 цих Правил.
7. ВИРОБНИЦТВО ГЛУТАМІНОВОЇ КИСЛОТИ
7.1. Станція розведення зеленого витоку (устаткування для одержання глутамінової кислоти)
7.1.1. Установки для розведення зеленого витоку мусить бути обладнано накривками.
7.1.2. Установки для розведення зеленого витоку мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня і температури розчину, автоматичними пристроями, що вимикають пару при підвищенні температури понад допустиму, і переливними пристроями.
7.1.3. На нагнітальному трубопроводі насоса зеленого витоку мусить бути встановлено запобіжний клапан і манометр.
7.1.4. Місце відбирання проб в установках для розведення зеленого витоку мусить бути огороджено сітками.
7.2. Охолоджування у теплообміннику
7.2.1. Теплообмінник мусить бути споряджено краном для перекривання надходження зеленого витоку і води.
7.2.2. Теплообмінник періодично (2-3 раза на декаду) має продуватися стисненим повітрям з боку демінералізованого витоку для видалення відкладів.
7.2.3. На трубопроводі теплообмінника мусить бути встановлено запобіжний клапан і манометр.
7.3. Буферні збірники розведеного витоку
7.3.1. Буферні збірники розведеного витоку мусить бути обладнано накривками.
7.3.2. Буферні збірники розведеного витоку мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня рідини.
7.3.3. На нагнітальному трубопроводі насоса розведеного витоку мусить бути встановлено запобіжні клапани і манометр.
7.4. Установка для фільтрування розведеного витоку, що складається з двох патронних фільтрів ПФ-20
7.4.1. На фільтрах мусить бути встановлено контрольно-вимірювальні прилади (манометри, витратомірильники, термометри).
7.4.2. Верхню частину патронних фільтрів мусить бути обладнано зручною для обслуговування площадкою з огорожею.
7.4.3. Оглядові вікна мусить бути обладнано місцевим освітленням і захисними склами з металевою сіткою.
7.4.4. Мішалки для приготування реагентів мусять установлюватися в окремому приміщенні.
7.4.5. Для піднімання накривки фільтра мусить бути встановлено электротельфер чи інші підйомні механізми.
7.5. Станція демінералізації (йонітні реактори)
7.5.1. У приміщені станції демінералізаії постійно мусить знаходитися черговий спецодяг для виконання робіт, протягом яких можливо зіткнення з кислотою чи лугом.
7.5.2. Станцію демінералізації мусить бути обладанано оглядовою площинкою, огородженою металевою сіткою.
7.5.3. Приготування реагентів для регенерації йонітів робити у мішалках, закритих накривками і обладнаних відсмоктуванням з-під укриттів.
7.5.4. Дозування реагенту і подавання розчину мусить бути механізовано.
7.5.5. Мішалки для приготування реагентів мусить бути установлено в окремому приміщенні.
7.5.6. Йонітні реактори мусить бути виконано з листової сталі, покритої ебонітом, мати зварну конструкцію з опуклими днищами. Кожний реактор мусить бути споряджено двома люками і трьома контрольними склами.
7.5.7. Усередині кожного реактора мусять бути верхній і нижній розподільчі пристрої, а також очисник повітря (автоматичний і ручний).
7.5.8. Кожний реактор мусить бути споряджено панеллю з приладами управління электрозатворами, автоматичними затворами, витратомірильниками, манометрами і пристроєм для відбирання проб.
7.6. Збірник рідкого елюату
7.6.1. Збірники рідкого елюату мусить бути обладнано накривками.
7.6.2. Збірники рідкого елюату мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня рідини.
7.6.3. На нагнітальному трубопроводі насоса рідкого елюату мусить бути встановлено запобіжний клапан і манометр.
7.7. Підігрівачі рідкого елюату
7.7.1. Підігрівачі рідкого елюату мусить бути споряджено термометрами для контролю температури.
7.7.2. Очищення підігрівачів слід робити хімічним чи механічним способами.
7.7.3. Перед чищенням підігрівач мусить бути вимкнено по всіх трубопроводах зі встановленням заглушок. Під час чищення підігрівача перебувати під нижніми накривками не дозволяється.
7.7.4. Підігрівачі мусять бути споряджені переносними лійками, за допомогою яких було б можливо спустити рідкий елюат з підігрівачів перед їх чищенням.
7.7.5. Для чищення трубок підігрівачі мусить бути обладнано стаціонарними чи пересувними площадками з драбиною.
7.7.6. Технічне освідчування (внутрішній огляд і гідравлічне випробування) підігрівачів має робитися: після монтажу, капітального ремонту та періодично не менше одного разу на два роки. Результатиосвідчення мають занотовуватися у паспорті.
7.8. Охолодження гідролізату у теплообміннику
7.8.1. Теплообмінник мусить бути споряджено краном для перемикання надходження гідролізату і води.
7.8.2. Теплообмінник періодично (2-3 рази на декаду) має продуватись стисненим повітрям з боку гідролізату для видалення відкладів.
7.8.3. На трубопроводі теплообмінника мусить бути встановленозопобіжний клапан і манометр.
7.9. Буферний збірник гідролізату
7.9.1. Буферні збірники гідролізату мусить бути обладнано накривками.
7.9.2. Буферні збірники гідролізату мусить бути споряджено приладами контролю і регулювання рівня рідини.
7.9.3. На нагнітальному трубопроводі насоса гідролізату муситьбути встановлено запобіжний клапан і манометр.
7.10. Станція кристалізації неочищеною глутаміновою кислотою
7.10.1. Мішалки суспензії мусить бути закрито накривками і обладнано люками.
7.10.2. Для обслуговування кристалізаційних мішалок мусить бутиобладнано площадку з перильною огорожею і облямівкою згідно з вимогами розд. 8.8 ч.1 цих Правил.
7.10.3. Місце встановлення кристалізатора мусить бути обладнановентиляцією.
7.10.4. Обслуговування кристалізатора слід виконувати у спецодягу.
7.11. Фільтрація суспензії I кристалізації (вакуум-фільтри)
7.11.1. Вакуум-фільтри мусить бути закрито зверху кожухом і обладнано місцевим відсмоктувачем.
7.11.2. Управління спускними вентилями з корита вакуум-фільтрівмає здійснюватися з робочого місця оператора.
7.11.3. Для віддування осаду з тканини фільтрів мусить застосовуватися стиснене повітря. Використання пари не допускається.
7.11.4. Регенерація фільтрувальної тканини на барабані фільтрамає робитися 3 % розчином соляної кислоти.
7.11.5. Для зручності обслуговування вакуум-фільтрів (зміна йочищення форсунок) слід обладнати робочу площадку.
7.11.6. Корита вакуум-фільтрів мусить бути обладнано перильнимипристроями.
7.12. Розчинювання і знебарвлювання сирої глутаміновоїкислоти
7.12.1. Мішалки для розчинювання і знебарвлювання сирої глутамінової кислоти мусить бути закрито накривками і обладнано люками.
7.12.2. Для обслуговування мішалок мусить бути обладнано площадки з перильною огорожею.
7.12.3. Обслуговування мішалок розчинювання і знебарвлюваннясирої глутамінової кислоти слід робити у спецодягу.
7.12.4. Місце установлення мішалки мусить бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією або місцевим відсмоктувачем.
7.13. Фільтрація суспензії чистоюї глутаміновоюї кислоти
7.13.1. Мембранні насоси для перекачування суспензії II кристалізації до корита вакуум-фільтра мусить бути споряджено манометрамиі запобіжними клапанами.
7.13.2. Мішалки суспензії мусить бути закрито накривками і обладнано люками.
7.13.3. Для обслуговування кристалізаційних мішалок мусить бутиобладнано площадку з перильною огорожею і обшивкою згідно з вимогамирозд. 8.8 ч. 1 цих Правил.
7.13.4. Місце встановлення кристалізатора мусить бути обладнаноприпливно-витяжною вентиляцією, або місцевими відсмоктувачами.
7.13.5. Обслуговування кристалізатора слід виконувати у спецодягу.
7.14. Сушіння чистої глутамінової кислоти
7.14.1. Сушильні апарати мусить бути закрито і обладнано відсмоктувачами повітря. Повітря перед викидом у атмосферу мусить бутизнепилено.
7.14.2. Усі місця утворення пилу у приміщенні сушіння глутамінової кислоти мусить бути укрито і обладнано аспірацією. Розсіювальні пристрої (вібраційні та інші конструкції) мають міститися у герметичних кожухах, які підключені до системи аспірації.
7.14.3. Бункери для глутамінової кислоти мусить бути закрито.
7.14.4. Сушильні апарати мусять мати теплоізоляцію для запобігання втратам тепла і отриманню опіків.
7.14.5. У місцях розташування сушильного пристрою не мусить бути механічних та електричних джерел утворення іскор.
7.14.6. У сушильному відділенні користуватися відкритим вогнем,а також палити не дозволяється. На видному місці мусить бути вивішено попереджувальні плакати.
7.14.7. Прибирання сушильного відділення від пилу слід робитиіз застосуванням засобів механізації (пилосмоктальні установки тощо).
8. ВИРОБНИЦТВО ДВООКИСУ ВУГЛЕЦЮ РІДКОГО ТАТВЕРДОГО (СУХОГО ЛЬОДУ)
8.1. Технологічні процеси та устаткування повинні відповідативимогам розд. 7 і 8 ч. 1 цих Правил, Правил з техніки безпеки назаводах сухого льоду і рідкої вуглекислоти, Технологічного регламенту виробництва рідкого двоокису вуглецю з газів спиртового бродіння.
8.2. Обслуговування устаткування і установок у виробництві двоокису вуглецю рідкого може бути доручено особам, які досягли 18-річного віку, пройшли медичне освідчення, виробниче навчання, перевіркузнань у кваліфікаційній комісії та інструктаж з безпечного веденняпроцесів і мають відповідне посвідчення.
8.3. Приміщення для виробництва двоокису вуглецю рідкого ісклади для зберігання наповнених балонів мусять бути одноповерховими, без горищних перекриттів і відповідати вимогам розд. 6.2.3 ч.1цих Правил. Приміщення має бути обладнано аварійною вентиляцією.
