10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі (кабельні траси) повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ.

10.1.15. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В.

10.1.16. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номінального струму не дозволяється.

10.1.17. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені.

10.1.18. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов'язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів "Не вмикати! Працюють люди!"

10.1.19. До вмикання у мережу електроустаткування,яке не діяло більше 1-го місяця, повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції.

10.1.20. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83.

10.2. Технічна документація

10.2.1. На кожному підприємстві повинна зберігатись технічна документація, у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться:

- акти приймання скритих робіт;

- генеральний план ділянки, на який нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації;

- затверджена проектна документація з усіма наступними змінами;

- акти випробувань та налагодження устаткування;

- акт приймання електроустановок до експлуатації;

- виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних  сполучень;

- технічні паспорти основного устаткування;

- інструкції з обслуговування електроустановок, а також посадові інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці.

10.2.2. По кожному цеху або самостійній виробничій дільниці необхідно мати:

- паспортні карти або журнали з переліком електроустаткування і засобів захисту та наведенням їх технічних даних, а також інвентарних номерів;

- креслення електроустаткування, електроустановок і споруд, комплекти креслень запасних частин, виконавчі креслення повітряних кабельних трас та кабельні журнали;

- креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив'язками до будівель та стаціонарних споруд, а також наведенням місць встановлення з'єднувальних муфт та перетинів з іншими комунікаціями;

- загальні схеми електропостачання, складені по підприємству в цілому та по окремих цехах та дільницях;

- комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху, дільниці, комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства.

10.2.3. Всі зміни в електроустановках, що вносяться під час екслуатації, повинні відображатись у схемах та кресленнях негайно за підписом особи, що відповідає за електрогосподарство, з наведенням її посади та дати внесення змін.

10.2.4. На підстанціях, РУ або в приміщеннях, що відведені для персоналу, який обслуговує електроустановки, має знаходитись така оперативна документація:

- оперативна схема або схема-макет;

- оперативний журнал;

- бланки наряд-допусків на виконання робіт на електроустановках;

- бланки переключень;

- журнал дефектів та несправностей на електроустаткуванні;

- відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та електролічильників;

- журнал перевірки знань персоналу;

- журнал обліку виробничого інструктажу;

- списки осіб, які мають право одноосібно оглядати електроустановки і віддавати оперативні розпорядження, та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації.

10.2.5. Оперативну документацію періодично (у встановлені на підприємстві терміни, але не рідше одного разу на місяць) повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал, зобов'язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі електроустаткування.

10.3. Обслуговування устаткування

10.3.1. Перевірка знань персоналу, який обслуговує електроустановки, повинна провадитись у комісії того підприємства, на якому працює особа, знання котрої перевіряються.

10.3.2. Кожному працівникові, який пройшов перевірку знань, видається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи (II-V) щодо електробезпеки.

10.3.3. Спеціалісту з охорони праці, який не пройшов перевірки знань ПТБ і ПТЕ, ПУЕ та інструкцій, ніяких вказівок електротехнічному персоналу давати не дозволяється.

10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхідно:

- огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмоведучі частини, що знаходяться під напругою, до яких можливе випадкове доторкання;

- працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під ставці чи на діелектричному килимку;

- застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками (викрутки повинні мати ізольовані стержні), а при відсутності вказаного інструменту - користуватись діелектричними рукавицями.

10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників, як правило, виконується при знятій напрузі. Під напругою, але без навантаження, допускається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях, у схемі яких відсутні комутаційні апарати.

10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні заходи:

- виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення подачі напруги на місце роботи;

- на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати;

- перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах, на які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом;

- накладене заземлення;

- вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати;

- огорожені, у разі необхідності, робочі місця та струмоведучі частини, що лишились під напругою.

10.3.7. Організаційними заходами, що гарантують безпечне ведення робіт на електроустановках, є:

- оформлення робіт нарядом-допуском, розпорядженням або переліком робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації;

- допущення до роботи;

- нагляд під час роботи;

- оформлення перерви у роботі, переведень на інше робоче місце, закінчення роботи.

10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є:

- особа, що видає наряд та віддає розпорядження;

- допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу;

- відповідальний керівник робіт;

- виконавець робіт;

- спостерігач;

- члени бригади.

10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади).

Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється.

10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід виконувати відповідно до п. 7.2.1.5 ч.1 цих Правил .

10.3.11. На всі роботи, які виконуються зі зняттям напруги, видається один наряд.

10.3.12. Виконавець робіт, що виконуються за нарядом в електроустановках напругою понад 1000 В, повинен мати групу з електробезпеки не нижчу за IV, а в установках до 1000 В - не нижчу за III.

10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж.

10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу.

10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу, пов'язаного з роботою, при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки.

Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підприємства, цеху, дільниці, або за його письмовою вказівкою особа, яка має групу з електробезпеки не нижчу за III.

Присвоєння групи I неелектротехнічному персоналу оформлюється у спеціальному журналі з підписами того, кого перевіряють, та того, хто перевіряє відповідно до додатка 18.

10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним  струмом

10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований, у крайньому разі, один з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне вимкнення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.

10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати:

- при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постійного струму - в усіх електроустановках. У разі неможливості виконання заземлення, занулення або, якщо це становить значні труднощі з технологічних причин, допускається обслуговування електроустаткування з ізолюючих площадок;

- при номінальних напругах понад 42 В, але нижче 380 В змінного струму та понад 110 В, але нижче 440 В постійного струму - лише у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також на зовнішніх установках.

10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюючих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення, а також забезпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої, то штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності зниження щільності струму, що протікає природніми заземлювачами або стікає з них.

10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і різних напруг, територіально наближені одна до іншої, рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій.

Для об'єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні природні, особливо подовжені, заземлюючі провідники.

Заземлюючий пристрій, який використовується для заземлення електороустановок одного або різних призначень і напруг, повинен задовольняти усім вимогам, що ставляться до заземлення цих електроустановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції, умовам режимів роботи мереж, захисту електроустаткування від перенапруги тощо.

10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю, електроустановки постійного струму - із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою, а електроустановки з однофазним джерелом струму - з одним глухозаземленим або з обома ізольованими виводами.

У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипровідних мережах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки джерел струму є обов'язковим.

10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, а також з глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електроустановках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не допускається.

10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму, а також електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки (для пересувних установок тощо). Для таких установок у якості захисного заходу повинно бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі або захисне вимкнення.

10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якості основного і допоміжного заходу захисту, якщо безпека не може бути забезпечена шляхом заземленння чи занулення або якщо улаштування заземлення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за економічних міркувань. Захисне вимкненння повинно здійснюватися пристроями (апаратами), що задовольняють у відношенні надійності дії спеціальним технічним умовам.

10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом, що зв'язані трансформатором з мережею вище 1 кВ, повинна бути захищена пробивним запобіжником від небезпеки, що виникає при пошкодженні ізоляції між обмотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль за цілістю пробивного запобіжника.

10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях, де у якості захисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформатори, вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних трансформаторів - не більше 380 В, для понижуючих трансформаторів - не більше 42 В.

У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися наступним:

1) розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і підвищених випробувних напруг;

2) від розподільного трансфоматора дозволяється живлення тільки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або розщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше 15А;

3) заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейтралі мережі, що живить первинну обмотку, повинен бути заземлений або занулений. Заземлення корпусу електроприймача, приєднаного до такого трансформатора, не потрібне;