Правила охорони праці в деревообробній промисловості

Шиномонтажні і вулканізаційні роботи

Організація та обладнання робочих місць для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів „Пожежна безпека. Загальні вимоги” із зміною (ГОСТ 12.1.004-91), ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.2.003-91, „Машини ручні пневматичні. Загальні вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.010-75), ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, „Процеси обробки абразивним і ельборовим інструментом. Вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.3.028-82), ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

Приміщення для проведення вулканізаційних робіт повинне бути ізольованим, просторим, світлим, обладнаним припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами. Приміщення, в якому установлені апарати із самостійною топкою, має бути ізольоване від приміщень, в яких застосовується бензин або гумовий клей.

Експлуатацію парових вулканізаційних апаратів необхідно проводити відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94. Силове та інше електрообладнання повинне бути у вибухобезпечному виконанні.

Під час виконання шиномонтажних і вулканізаційних робіт необхідно дотримуватись вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті.

Обслуговування та ремонт акумуляторів

Організація та обладнання робочих місць з ремонту і заряджання акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, ПВЕ та цих Правил.

Заряджання акумуляторів необхідно проводити в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією та водопроводом. Виводити вентиляційні канали в загальну вентиляційну систему будівлі не дозволяється. В окремих випадках дозволяється заряджати акумулятори у витяжній шафі загального приміщення. Сумісне зберігання і заряджання кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні не дозволяється.

Акумуляторні приміщення мають бути забезпечені умивальником, милом, ватою в упаковці, рушником і закритими посудинами з 10 % нейтралізуючим розчином питної соди для шкіри та 2–3 % нейтралізуючим розчином питної соди для очей під час роботи з кислотними акумуляторами. Під час роботи з лужними акумуляторами необхідно мати 2–3 % розчин борної кислоти.

Посудини з водою для умивання і нейтралізуючими розчинами повинні мати крани, бути установлені на доступній висоті та мати розпізнавальні кольори і пояснювальні написи.

Не дозволяється захаращувати проходи до посудин із водою для обмивання і нейтралізуючими розчинами, зберігати в акумуляторному приміщенні порожні пляшки й посудини, застосовувати відкритий вогонь, курити, а також зберігати і приймати їжу.

Жерстяно-мідницькі роботи

Організація й обладнання робочих місць для виконання жерстяно-мідницьких робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.0.003-74, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

Перед вживанням їжі та після закінчення роботи працівники зобов’язані чистити зуби і полоскати ротову порожнину. В умивальній кімнаті мають бути установлені шафи з індивідуальними місцями для зберігання зубного порошку, пасти, щітки і склянки, а також бачок з 1 % розчином оцтової кислоти для обмивання рук.

Не дозволяється зберігати одяг у приміщенні, де проводяться паяльні роботи.

Фарбувальні роботи

Обладнання й організація робочих місць для виконання фарбувальних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.1.010-76, „Суміші вибухонебезпечні. Класифікація і методи випробувань” із змінами (ГОСТ 12.1.011-78), ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, „Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.3.005-75), ГОСТ 12.4.011-89, Правил пожежної безпеки, експлуатаційної документації та цих Правил.

Вимоги до розташування фарбувальних, сушильних цехів або дільниць, освітлення та вентиляції виробничих приміщень, транспортування, зберігання, приготування робочих розчинів лакофарбових матеріалів мають відповідати вимогам, наведеним в підпунктах 6.3.125 – 6.3.174, 6.3.182 – 6.3.230 цих Правил.

Дозволяється проводити фарбувальні роботи безпосередньо на місцях складання обладнання без улаштування спеціальної вентиляції, якщо дотримуватися таких вимог:

Конструкція вентиляторів, регулювальних і витяжних пристроїв вентиляційних систем під час експлуатації повинна унеможливлювати іскроутворення.

Фарбувальні майданчики, на яких проводиться безкамерне фарбування деталей великих габаритів, повинні мати огородження і пристрої для уловлювання фарби, яка не осіла на вироби, а також бути обладнані відсмоктувачами забрудненого повітря. Зона в радіусі 5 м від країв майданчика і 5 м за висотою відноситься до вибухопожежонебезпечної.

Лакофарбові матеріали, до складу яких входять дихлоретан і метанол, дозволяється застосовувати тільки під час фарбування щіткою. Щітки слід зберігати в щільно закритій тарі у вентильованих металевих шафах, які закриваються.

На дільницях фарбування великогабаритних виробів мають бути обладнані пересувні підмостки і спеціальні драбини з майданчиками, огородженими поручнями висотою не менше 1 м.

Для відведення статичної електрики гумові шланги, які застосовуються для промивання деталей розчинником, мають бути із заземленими наконечниками, які виготовлені із матеріалу, який не утворює іскор.

Для фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів, а також під час фарбування у середині агрегатів необхідно застосовувати пістолети-розпилювачі, які не утворюють туману.

У всіх випадках, де це дозволяється технологічним процесом, лакофарбові матеріали, які містять свинець та суміші розчинників з вмістом бензолу, необхідно замінити менш токсичними матеріалами.

Після роботи з фарбами, які містять свинцеві сполуки, необхідно мити руки 1 % розчином кальцинованої соди, алізариновим милом. Обличчя миють теплою водою з милом, полощуть рот і чистять зуби.

Зберігати харчові продукти і приймати їжу у приміщеннях для фарбування не дозволяється.

Роботи з полімерними матеріалами

Організація й обладнання робочих місць і дільниць для виконання робіт з полімерними матеріалами мають відповідати вимогам ДНАОП 0.01-1.01-95, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.008-75, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.4.013-85Е, ГОСТ 12.4.011-89, експлуатаційної документації та цих Правил.

Виробничі процеси з використанням полімерних матеріалів необхідно проводити в ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами.

Пости газополуменевого напилювання мають бути розташовані в окремому ізольованому приміщенні та бути обладнані згідно з вимогами до робочих місць для газозварювальних робіт.

Під час використання епоксидних смол в невеликих кількостях дозволяється виконання роботи у загальному приміщенні на робочих місцях, які спеціально для цього виділені та обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

Зберігати полімерні матеріали та розчинники у виробничих приміщеннях дозволяється у кількості, необхідній для роботи протягом зміни. Зберігання полімерних матеріалів поблизу опалювальних приладів, сушильних камер і електродвигунів не дозволяється.

Тара, в якій зберігаються полімерні матеріали, повинна мати написи, які містять назву матеріалу, номер партії і дату виготовлення.

Роботи, пов’язані з розігріванням, зважуванням та приготуванням компонентів і складових на основі епоксидних смол, мають виконуватися у витяжній шафі. Забороняється підігрівати полімерні матеріали відкритим полум’ям.

Випарювання затверджувача необхідно проводити тільки у витяжних шафах з вакуум-насосом.

Прибирання робочих місць та приміщення повинне проводитися щоденно, видаляти пил необхідно вологим методом.

Затверджувач або смолу в разі попадання на шкіру слід видаляти тампоном, змоченим етилцеллозольвом, а потім ретельно промивати уражене місце теплою водою з милом.

Транспортування нафтопродуктів. Заправлення машин

Під час роботи з паливно-мастильними матеріалами і антифризом необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки та цих Правил.

Транспортувати нафтопродукти дозволяється у залізничних і автомобільних цистернах, бензо- і паливозаправниках, металевих бочках і бідонах з кришками, які щільно закриваються.

Транспортні засоби, які використовуються для перевезення легкозаймистих рідин, мають бути обладнані пристроєм для зняття статичної електрики.

Бочки з нафтопродуктами, які транспортуються у кузовах автомобілів, тракторних візках або іншому транспорті, мають бути установлені кришками вверх, між бочками і під ними необхідно укладати спеціальні дерев’яні прокладки, які запобігають поздовжньому і боковому зміщенню бочок та ударам між собою. В літній час бочки з паливом необхідно захищати від сонячних променів.

Ручне навантаження бочок шляхом перекочування дозволяється спеціальними естакадами (за умови, що підлога естакади розміщена на одному рівні з підлогою кузова транспортного засобу) або з землі похилими настилами, кут нахилу яких не повинен перевищувати 30⁰. Бочки масою більше 100 кг необхідно переміщувати похилим настилом за допомогою мотузяних канатів.

Вантажно-розвантажувальні роботи з використанням похилих настилів мають виконувати не менше ніж два працівники, яким слід перебувати з зовнішнього боку настилів.

Пункти заправки транспортних засобів паливом та мастильними матеріалами, які розміщені на території підприємства, мають відповідати вимогам безпеки під час експлуатації нафтобаз та автозаправних станцій та Правил пожежної безпеки.

Підприємства, які використовують етилований бензин повинні мати окремі ємності і бензопроводи для зберігання етилованого і неетилованого бензину та окрему тару для його перевезення.

Застосування етилованого бензину дозволяється тільки на технічно справних автомобілях, які мають справну бензосистему, що запобігає підтіканню бензину із бензобаків, бензопроводів, бензонасосів, відстійників тощо, а також проникненню вихлопних газів в кабіну, кузов і багажник.

Ґрунт, підлога, обладнання, тара та інші предмети в разі їх забруднення етилованим бензином мають бути знешкоджені. У місцях зберігання, навантаження і розвантаження етилованого бензину мають знаходитися у достатній кількості засоби для знешкодження, для чого необхідно використовувати дихлорамін (1,5 % розчин в бензині) або хлорне вапно (у вигляді кашки або хлорної води), а для металевих предметів розчинники – гас або лужний розчин. Знешкодження сухим хлорним вапном забороняється для запобігання самозайманню у разі стикання з етилованим бензином.

Зберігання транспортних засобів

Роботи, пов’язані зі зберіганням транспортних засобів, необхідно виконувати відповідно до вимог правил охорони праці на автомобільному транспорті, Правил пожежної безпеки та цих Правил.

До виконання роботи з підготування, установлення транспортних засобів на зберігання і зняття їх із зберігання допускаються працівники, які пройшли відповідний інструктаж та ознайомлені з правилами користування легкозаймистими і отруйними рідинами. Установлення транспортних засобів на зберігання необхідно проводити під керівництвом відповідальної особи, яка призначається роботодавцем.

Під час нанесення антикорозійних покрить працівникам необхідно користуватися фартухами, захисними окулярами, а за необхідності – респіраторами.

Загальні вимоги

Технологічні процеси (роботи) деревообробних виробництв мають бути організовані відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, ДНАОП 0.00-1.29-97, державних стандартів ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.3.042-88, ГОСТ 12.1.004-91, „Преси гідравлічні. Вимоги безпеки” (ГОСТ 12.2.117-88), ”Автоматизація метало - і деревообробного устаткування. Система “Устаткування-оператор-пристрій індикації”. Загальні вимоги і вимоги безпеки” (ДСТУ 2578-94), „Устаткування метало - та деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань” (ДСТУ 2807-94), „Виробництво меблеве. Роботи складальні. Вимоги безпеки” (ДСТУ 2327-93), експлуатаційної документації та цих Правил.

Усі види робіт мають здійснюватися на відповідному технологічному обладнанні та відповідно до його паспортних даних, згідно затверджених регламентів (інструкцій, технологічних карт тощо), в яких передбачені заходи, що запобігають дії на працівників шкідливих і небезпечних чинників.

Навантаження, транспортування лісоматеріалів, технологічної тріски, пиломатеріалів, фанери, плит та інших деревних матеріалів і виробів необхідно виконувати відповідно до правил та інструкцій, затверджених роботодавцем, які діють під час експлуатації транспортних засобів, що використовуються на підприємстві.

Технологічні процеси і операції, які пов’язані з використанням або виділенням токсичних, подразнюючих і легкозаймистих речовин, необхідно проводити в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих дільницях виробничих приміщень, забезпечених вентиляційними системами, засобами захисту працівників, а також засобами пожежогасіння.

Робочі місця, на яких можливе виділення токсичних, вибухопожежонебезпечних речовин, мають бути обладнані уловлювачами, укриттями з місцевими відсмоктувачами.

Процеси деревообробки мають бути організовані так, щоб забруднення ґрунту, водойм відходами та стічними водами, а також повітря викидами в атмосферу шкідливих газопарових сумішей та пилу не перевищували граничнодопустимих концентрацій.

Для кожного процесу, в якому використовуються шкідливі речовини, в технологічній документації мають бути передбачені методи знешкодження й прибирання розлитих або розсипаних хімічних речовин та методи очищення стічних вод і забрудненого повітря.

Вивезення відходів, які містять отруйні речовини, повинно проводитися після їх знешкодження відповідно до затверджених норм і правил.

Виконання технологічних операцій повинне запобігати зіткненню працівників з матеріалами і деталями, які рухаються із швидкістю більше 0,3 м/с.

Впровадження змін у технологічному процесі, заміна або перестановка обладнання, зміни в конструкції обладнання або в електросхемі мають бути оформлені актом, затвердженим відповідальною особою підприємства.

Різальний інструмент деревообробних верстатів повинен бути підготовлений до роботи і експлуатуватися відповідно до вимог технологічних режимів підготовки інструментів.

Під час виникнення аварійної ситуації повинна бути передбачена автоматична світлова або звукова сигналізація, за сигналом якої працівники виконують приписні розпорядження.

Для запобігання шкідливій дії на організм працівників шуму, вібрації тепло -, електромагнітних та інших випромінювань, виділень пари, газів і пилу необхідно використовувати дистанційне керування роботою обладнання.