Стан ізоляції і надійність заземлення після капітального ремонту, довготривалих простоїв або аварії заземлювального пристрою необхідно перевірити контрольно-вимірювальними приладами.
Електроприводи й електрообладнання, установлені на верстаті та ізольовані від станини верстата, повинні мати самостійне заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки мають бути негайно відключені і вжиті заходи з відновлення заземлення.
Під час виконання роботи поблизу відкритих струмоведучих частин електричних пристроїв підлога повинна бути обладнана дерев’яними щитами, решітками, покритими гумовими або діелектричними килимками. Знімати огородження струмоведучих частин, що перебувають під напругою, забороняється.
Під час виявлення замикання на землю забороняється наближатися до місця замикання на відстань меншу 4 м у закритих і меншу 8 м у відкритих розподільних пристроях. Наближення на ближчу відстань дозволяється тільки для виконання операцій з комунікаційною апаратурою з метою усунення замикання на землю, а також за необхідності надання першої допомоги потерпілим. У таких випадках обов’язково необхідно користуватись основними і допоміжними електрозахисними засобами відповідно до вимог державного стандарту „Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту” із зміною (ГОСТ 12.1.019-79).
Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики (лакування, полірування, шліфування деталей тощо), повинне мати пристрій, який виключає можливість її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.29-97.
Силова електропроводка, розподільна і пускова електроапаратура в цехах, де проводяться оздоблювальні роботи, складах та коморах для змащувальних мастил, фарб і лаків мають відповідати вимогам до приміщень, небезпечних в пожежному відношенні, а в приміщеннях складів для легкозаймистих рідин – вимогам до вибухонебезпечних приміщень.
Під’єднання до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 та державного стандарту „Машини ручні електричні. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань” (ГОСТ 12.2.013.0-91).
Установлення трансформаторів необхідно здійснювати відповідно до вимог державного стандарту „Трансформатори силові і реактори електричні. Вимоги безпеки” із зміною (ГОСТ 12.2.007.2-75).
Електроустановки мають проходити опосвідчення стану безпеки відповідно до вимог Порядку проведення опосвідчення електроустановок споживачів, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.12.99 № 258 (ДНАОП 0.00-8.19-98).
Пожежна безпека
Пожежна безпека під час експлуатації, технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання деревообробного виробництва повинна відповідати вимогам Закону України “Про пожежну безпеку”, Правилам пожежної безпеки та іншим нормативним актам з пожежної безпеки.
Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання дозволяється приймати в експлуатацію лише за умови відповідності їх вимогам нормативних актів з пожежної безпеки, чинних в Україні.
Охорона навколишнього середовища
У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, транспортних засобів, використання технологій, а також під час виконання робіт за межами виробничих приміщень необхідно виконувати вимоги з охорони навколишнього природного середовища та здійснювати заходи, спрямовані на запобігання його забрудненню відповідно до вимог Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та інших нормативних актів.
Небезпечні і шкідливі виробничі чинники
Під час виконання технологічних процесів в деревообробній промисловості необхідно враховувати небезпечні й шкідливі виробничі чинники відповідно до вимог державного стандарту „Небезпечні та шкідливі виробничі чинники. Класифікація” із зміною (ГОСТ 12.0.003-74), які можуть діяти на працівників.
Фізичні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
машини і механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого обладнання; рухомі вироби, заготовки, матеріали; конструкції, які руйнуються;
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
підвищена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації;
підвищений рівень інфразвуку;
підвищений рівень ультразвуку;
підвищена чи знижена вологість повітря;
підвищена чи знижена рухомість повітря;
підвищена чи знижена іонізація повітря;
високий рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може пройти через тіло людини;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
відсутність або недостатність природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
знижена контрастність;
прямий та відбитий блискіт;
підвищена пульсація світлового потоку;
підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту та обладнання;
розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
за характером впливу на організм людини:
токсичні;
подразнюючі;
канцерогенні;
алергенні;
мутагенні.
за шляхом проникнення в організм людини через:
органи дихання;
шлунково-кишковий тракт;
шкіру і слизову оболонки.
Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
патогенні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності.
Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
фізичні перевантаження (статичні і динамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих чинників можуть бути:
нерегламентовані режими роботи технологічного устаткування;
транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, механізми обладнання, деталі та вироби, які рухаються;
устаткування, яке працює під тиском;
електромережі, електрифіковане устаткування і інструменти;
інженерні комунікації;
роботи, які спричиняють психофізіологічні перевантаження;
токсичні, легкозаймисті, вибухонебезпечні речовини;
помилкові дії працівників, аварії.
Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, державних стандартів „Шум. Загальні вимоги безпеки” із зміною (ГОСТ 12.1.003-83), „Вібраційна безпека. Загальні вимоги” із зміною (ГОСТ 12.1.012-90), ДСН 3.3.6.096-2002.
Під час використання праці жінок та неповнолітніх слід ураховувати вимоги Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом МОЗ України від 29.12.93 № 256, зареєстрованого у Мін’юсті України 30.03.94 за № 51/260 (ДНАОП 0.03-8.08-93), Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 № 46, зареєстрованого у Мін’юсті України 28.07.94 за № 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94).
Роботодавець зобов’язаний забезпечити на робочих місцях засоби запобігання, зменшення або усунення шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО МАШИН, УСТАТКУВАННЯ,
ІНСТРУМЕНТУ, ПРИСТОСУВАНЬ ТА ОГОРОДЖЕНЬ
Машини, устаткування, інструменти, пристосування
Машини, устаткування, інструменти і пристосування мають відповідати вимогам державних стандартів „Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки” (ГОСТ 12.2.003-91), „Обладнання деревообробне. Загальні вимоги безпеки до конструкції” (ГОСТ 12.2.026.0-93), „Устаткування метало - та деревообробне. Верстати металорізальні. Вимоги безпеки” (ДСТУ 2752-94), експлуатаційної документації та цих Правил.
Якщо в процесі монтажу, технічного огляду або експлуатації виявлено недоліки в конструкції, а також невідповідність машин, обладнання, інструмента вимогам безпеки, роботодавець повинен направляти рекламації заводу-виробнику.
Не дозволяється виконувати роботи на несправних машинах та обладнанні, використовувати інструменти і пристосування не за призначенням, а також експлуатувати обладнання, виготовлене за раціоналізаторськими пропозиціями, якщо відсутня експлуатаційна документація.
Вантажопідіймальні машини, вантажозахватні пристрої мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України від 20.08.2002 № 409 (ДНАОП 0.00-1.03-02), державних стандартів „Процеси переміщення вантажів на підприємствах. Загальні вимоги безпеки” (ГОСТ 12.3.020-80 із зміною), „Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки” (ГОСТ 12.3.009-76 із зміною), нормативно-технічної документації на їх виготовлення та експлуатацію.
Паросилове господарство, паропроводи, газопроводи, арматура та паливне устаткування, а також ацетиленові генератори, компресори, вулканізаційні апарати та інше обладнання, яке знаходиться під тиском, мають відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 № 104, із змінами (ДНАОП 0.00-1.07-94) та ДНАОП 0.00-1.08-94.
Кольорове сигнальне фарбування машин, обладнання, трубопроводів, а також знаки безпеки мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
Верстати та ремонтно-технологічне устаткування у разі припинення подавання струму, повітря або рідини, під час заміни робочого інструменту, встановлення та закріплення оброблюваного виробу або його знімання, а також під час ремонту, технічного обслуговування та прибирання необхідно вимкнути.
Прибирання тирси, тріски, стружки та кускових відходів від деревообробного обладнання повинне бути механізоване. Для видалення пилу, випаровувань токсичних речовин обладнання має бути забезпечене індивідуальними засобами відсмоктування і очищення забрудненого повітря.
Ручний інструмент (молотки, долота, гайкові ключі, зубила, шлямбури тощо) мають відповідати вимогам технічної документації за якою вони виготовлені, роботі, що ними виконується, та видаватися працівникам у справному стані.
Виготовлення, перевірка, регулювання, ремонт, заточування, а також зберігання та видача інструменту мають проводитись централізовано в установленому на підприємстві порядку. Використання нового або відремонтованого інструменту та пристосувань допускається тільки після випробування та приймання в експлуатацію.
Сталеві канати і ланцюги, що застосовуються в якості вантажних, стрілових, вантових, несучих, тягових та строп, мають відповідати нормативно-технічній документації на їх виготовлення і мати сертифікат заводу-виробника про їх випробування. У разі отримання канатів і ланцюгів, які не мають зазначеного сертифіката або виготовлені на підприємстві, вони підлягають випробуванню з оформленням відповідних документів. Вибракування сталевих канатів необхідно проводити відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.03-02.
Інструменти, що підлягають перенесенню (перевезенню) мають бути в чохлах або переносних футлярах.
Ручні пневматичні інструменти (свердлувальні та шліфувальні машинки тощо) мають бути обладнані глушителями шуму і викиду стисненого повітря та мати пристрої для гасіння вібрації.
Шланги до пневматичного інструменту мають бути з прогумованого міцного матеріалу за розміром штуцерів або ніпелів. Для кріплення шлангів слід застосовувати кільця, хомутики та затискачі. Кріплення шлангів дротом не дозволяється.
Приєднання та від’єднання шлангів із пневматичним інструментом необхідно здійснювати тільки після відключення подавання повітря. Подавання повітря дозволяється після установлення інструменту в робоче положення.
Експлуатація ручного електрифікованого інструменту повинна здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.2.013.0-91.
Ручні інструменти для електромонтажних робіт (викрутки, плоскогубці, кусачки тощо) повинні мати ізолюючі рукоятки.
Штепсельні з’єднання (розетки, вилки), що застосовуються для напруги 12 – 42 В, за своїм конструктивним виконанням мають відрізнятися від звичайних штепсельних з’єднань і виключати можливість підключення вилок на 12 – 42 В до штепсельних розеток на 220 В.
Під час роботи на апаратах та обладнанні у вибухопожежонебезпечних приміщеннях, дільницях необхідно користуватися інструментами та пристосуваннями, які виготовлені з кольорового металу або інших матеріалів, що не дають іскроутворення.
Верстати для заточування дереворізальних пилок, плоских ножів мають відповідати вимогам державного стандарту „Верстати для заточування дереворізальних пилок і плоских ножів. Вимоги безпеки” із змінами (ГОСТ 12.2.048-80). Заточування та розведення столярних пилок повинне проводитися у спеціальних дерев’яних лещатах.
Пристрої, призначені для роботи під навантаженням (металеві підставки, домкрати тощо), слід щоденно оглядати перед початком роботи.
Важільно-рейкові домкрати у разі спрацювання різьби гвинта або гайки, що перевищує 20%, підлягають вилученню з експлуатації.
Знімачі повинні мати спеціальне регулююче пристосування, яке забезпечує співвісність упорного (натяжного) пристрою з віссю деталі, що знімається. Будова захватів знімачів повинна забезпечувати щільне і надійне зачеплення у місці прикладання зусилля.
Переносні драбини, стрем’янки повинні мати пристосування, які запобігають їх зсуву та падінню. Нижні кінці переносних драбин, стрем’янок під час користування ними на асфальтових, бетонних та інших подібних підлогах повинні мати башмаки із гуми або інших неслизьких матеріалів відповідно до Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 252 (ДНАОП 1.1.10-1.04-01).
Містки (переходи), драбини, трапи, сходні тощо мають бути виготовленими з металу або деревини хвойних порід першого і другого сорту без нахилу волокон. У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях дерев’яні містки (переходи) необхідно просочувати вогнезахисними розчинами.
Для догляду за механізмами, які неможливо обслуговувати з підлоги, необхідно обладнувати спеціальні майданчики: стаціонарні розміром не менше 0,8 х 0,8 м, пересувні – не менше 0,6 х 0,6 м. Вільні сторони майданчиків мають бути обгороджені поручнями висотою 1,1 м з бортами, підшитими знизу на висоту не менше 0,1 м. На висоті до 1,9 м від рівня майданчика не повинно бути балок або виступів, які змушували б нахилятися працівників.
Стаціонарні драбини перехідних містків через канали, трубопроводи та інші місця, які небезпечні та незручні для проходу, майданчиків для обслуговування обладнання, конвеєрів повинні бути шириною не менше 0,8 м з шириною східців не менше 0,2 м та бути обладнані з двох боків поручнями.
Кут нахилу драбин до горизонту під час постійного користування повинен бути не більше 45° (відстань між східцями не більше 0,2 м), під час періодичного користування (1–2 рази за зміну) – не більше 60° (відстань між східцями не більше 0,3 м).
Використання вертикальних драбин дозволяється тільки в тому випадку, коли неможливо розташувати маршові драбини. Вертикальні драбини висотою більше 2 м повинні мати огородження у вигляді дуг (хомутів) з боку спини працівника, який переміщується по драбині.
