Нормативні акти про охорону праці
ДНАОП 0.00-1.29-97
Безкоштовно, без реєстрації
Державний комітет України по нагляду за охороною праці
Державний нормативний акт про охорону праці
ПРАВИЛА ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ
Київ 1999
ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦI
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці
від 22. 04. 97 № 103
ДНАОП 0.00-1.29-97
ПРАВИЛА ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ
Київ
Передмова
Розробленi:
Державним науково - дослідним інститутом техніки безпеки хімічних виробництв (Держ НДIТБХВ), м. Сєвєродонецьк.
Внесенi:
Управлінням по нагляду в хімічній, нафтопереробній та газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України.
Введено:
З введенням в дію цих Правил вважати такими, що втратили чинність на території України, “Правила защиты от статического электричества в производствах химической, нефтехимической и нефтеперерабатывающей промышленности”, затверджені Міністерством хімічної промисловості та Міністерством нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР від 31.01.72 р. (НАОП 1.3.00-1.02.72).
Галузеві правила по захисту від статичної електрики повинні бути приведені у відповідність до даних Правил.
Відповідальні виконавці:
В. В. Захарченко, О. М. Моровщик, Л. І. Мартиненко, І. М. Луньова.
Редакційна комісія:
А.П. Сазонов, І.Л. Пшеничний, В.В. Захарченко, О.М. Моровщик, В. А. Сологуб, Л.О.Мельничук, А. І. Чернишов.
“Передрукування заборонено”
З М І С Т:
ТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ
та поверхневого електричного опору
Додатки:
1. Мiнiмальна енергiя запалювання паро- i газоповiтряних сумiшей при рiзних температурах (мДж)
6. Питомий поверхневий електричний опiр s пластмас при поверхневiй антиелектростатичнiй обробцi
7. Питомий поверхневий електричний опiр пластмас при внутрiшньому введеннi антиелектростатикiв у процесi вальцювання
8. Питомий об’ємний електричний опiр вуглеводнiв та нафтопродуктiв при 25° C концентрацiї присадки 0,01 %
9. Питомий об’ємний електричний опiр (v,Омм) гумових клеїв на основi неполярних каучукiв з антиелектростатичною присадкою (сiль хрому СЖК фракцiї С17-С20)
12. Питомий об’ємний електричний опiр (v в Омм) гум на основi рiзних каучукiв при наповненнi їх
ацетиленовим техвуглецем або техвуглецем ПМЕ-80В
ДНАОП 0.00-1.29.-97
Правила захисту від статичної електрики
Дата введення 01. 09. 97
1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ Ці Правила містять вимоги щодо захисту від шкідливого та небезпечного впливу статичної електрики у виробництвах промисловості.
Правила поширюються на виробництва, якi заново проектуються, будуються або монтуються, а також на дiючi промислові, дослiдно-промисловi виробництва, цехи, дільниці та лабораторні установки всіх галузей промисловості, незалежно від форм власності та видів їх діяльності, крім оборонної техніки, ядерної енергетики, вугільної промисловості, виробництв вибухових речовин та виробів на їх основі, на всіх працівників, якi виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації на цих підприємствах.
2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ В цих Правилах використовуються дiючi на Україні такi нормативнi документи:
2.2. ГОСТ 12.1.018–93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.
2.3. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М., 1986
2.5. ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71. Материалы электроизоляционные твердые. Методы электрических испытаний. Условия окружающей среды при нормализации, кондиционировании и испытании.
2.6. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.
2.7. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
2.8. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования.
2.10. ГОСТ 21130-75. Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры.
2.11. Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженi Управлiнням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.1995 р.
2.13. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. Утверждены Главгосэнергонадзором 21.12.1984 г.
2.15. Типове положення про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi. Затверджене наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 04.04.1994 р. № 30, зареєстроване в Мiнюстi 12.05.94р. № 95/304.
3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ 3.1. Цi Правила розробленi у вiдповiдностi до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.018-93.
3.2. Заходи по захисту вiд шкiдливого та небезпечного впливу статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил та ГОСТ 12.1.018-93 повиннi здiйснюватися у вибухо- та пожежонебезпечних примiщеннях та зонах зовнiшнiх установок, вiднесених по класифiкацiї ОНТП 24-86 до категорiй виробництв А, Б, В, Г, Д або по класифiкацiї “Правил устройства электроустановок” (ПУЭ, розд. 7) до зон класiв В-I; В-Iа; В-Iб; В-Iг; В-II; B-IIa; П-I; П-II; П-III.
У примiщеннях та зонах, якi не вiдносяться до зазначених класiв, захист повинен здiйснюватися лише на тих дiльницях, де статична електрика негативно впливає на людину, на технологiчний процес та якiсть продукцiї.
3.3. Розробка нових технологiчних процесiв, машин та апаратiв повинна проводитись з урахуванням необхiдностi забезпечення електростатичної iскробезпеки.
Науково-дослiднi та проектно-конструкторськi роботи, пов’язанi iз створенням та переробкою матерiалiв i речовин промисловостi, схильних до електризацiї, вважаються закiнченими тiльки пiсля видачi рiшень по захисту вiд статичної електрики.
У вихiдних даних для проектування (зокрема, в проектi регламенту виробництв) згідно з ГОСТ 12.1.018-93 необхiдно зазначити:
– електростатичні властивості речовин та матеріалів;
– геометричні параметри об’єкта;
– динамічні характеристики процесів в об’єкті;
– параметри, які характеризують оточуюче середовище та середовище, що може проникнути до об’єкта,
основнi рекомендацiї (з урахуванням вимог цих Правил) щодо запобiгання шкiдливих та небезпечних проявiв впливу статичної електрики, зокрема, висновки про можливiсть застосування iснуючих антиелектростатичних речовин для зниження питомого об’ємного або поверхневого електричного опору продукту, який одержується, без змiн його експлуатацiйних властивостей, обмеження швидкостей транспортування рiдких продуктiв, а також рекомендацiї щодо застосування засобiв та пристроїв вiдведення та нейтралiзацiї заряду статичної електрики.
Примiтка.
Визначення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору речовин необхiдно проводити у відповідності до ГОСТ 6581-75, ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71 або стандартів та технічних умов на визначення електростатичних властивостей матерiалiв.
3.4. Характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення заряду статичної електрики та прийняття заходiв, які знижують iнтенсивнiсть електризацiї речовин, а також додатковi заходи, якi забезпечують стiкання заряду у вiдповiдностi до цих Правил, повиннi бути зазначені в пояснювальнiй записцi до технологiчної частини проекту та технологiчному регламентi дiючих виробництв.
Застосування зволожувачiв, поверхнево-активних речовин, антиелектростатичних добавок та нейтралiзаторiв передбачається у вiдповiдних частинах проекту: санiтарнотехнiчнiй, технологiчнiй, КВП та А, а електроживлення – в електротехнiчнiй частинi проекту.
3.5. В електротехнiчнiй частинi проекту повинно бути передбачене заземлення технологiчного та вентиляцiйного обладнання, металевих вентиляцiйних коробiв та кожухiв термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, в яких можливе накопичення заряду статичної електрики (див. розд. 4).
3.6. Всi передбаченi заходи захисту повиннi бути вiдображенi у вiдповiдних специфiкацiях та кошторисах проекту.
3.7. На основi цих Правил на кожному пiдприємствi у вiдповiднi технологiчнi iнструкцiї або iнструкцiї про заходи щодо пожежної безпеки, охорони працi повиннi бути включенi роздiли: “Заходи по захисту вiд статичної електрики” та “Експлуатацiя пристроїв захисту вiд статичної електрики”.
3.8. Порядок та строки приведення дiючих промислових та дослiдно-промислових виробництв, цехiв, дiльниць та лабораторних установок у вiдповiдностi до цих Правил визначаються в кожному конкретному випадку власником за погодженням із мiсцевими органами Держнаглядохоронпрацi України, державного пожежного нагляду.
3.9. Посадовi особи i спецiалiсти, iншi працiвники пiдприємств, а також приватнi особи, якi зайнятi проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцiєю, дiагностуванням та експлуатацiєю об’єктiв, виконанням робiт, обумовлених Правилами, проходять пiдготовку (пiдвищення квалiфiкацiї), перевiрку знань Правил у порядку, передбаченому “Типовим положенням про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi”.
4. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЗАРЯДУ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ ТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ 4.1. Виникнення заряду статичної електрики (далi по тексту – заряд) вiдбувається при деформацiї, подрiбненi (розбризкуваннi) речовин, вiдносному перемiщеннi двох тiл, що знаходяться в контактi, шарiв рiдких або сипких матеріалів, при iнтенсивному перемiшуваннi, кристалiзацiї, випаровуваннi речовин.
Можливiсть накопичення небезпечної кiлькостi статичної електрики визначається як iнтенсивнiстю виникнення, так i умовами стiкання заряду.
Iнтенсивнiсть виникнення заряду в технологiчному обладнаннi визначається фiзико-хімiчними властивостями речовин, якi перероблюються, та матерiалiв, з яких виготовлено обладнання, а також параметрами технологiчного процесу.
Процес стiкання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, якi перероблюються, навколишнього середовища та матерiалiв, з яких виготовлене обладнання.
При вiдсутностi необхiдних умов для стiкання заряду вiдбувається його накопичення, яке може призвести до
– виникнення iскрових розрядiв (електростатична iскробезпека);
– безпосереднього впливу на людину (дiя електростатичних полiв та iскрових розрядiв);
– шкiдливого впливу на технологiчний процес або матерiали, якi переробляються.
4.2. Умовою електростатичної iскробезпеки об’єкта по ГОСТ 12.1.018-93 є виконання спiввiдношення:
W kWmin,
де W – максимальна енергiя розрядiв, якi можуть виникнути усерединi об’єкта, Дж;
k – коефiцiєнт безпеки, який вибирається з умов допустимої (безпечної) iмовiрностi; в випадку неможливостi визначення iмовiрностi прймають рiвним 0,4;
Wmin – мiнiмальна енергiя запалювання речовин та матерiалiв, Дж.
Примiтка.
Методи експериментального визначення мiнiмальних енергiй запалювання паро-, газо- та пилоповiтряних середовищ при нормальнiй температурi та атмосферному тиску викладенi в ГОСТ 12.1.044-89.
Мiнiмальна енергiя запалювання деяких речовин приведена в Додатках 1, 2.
4.3. Ступiнь електризацiї поверхнi речовин вважається безпечним, коли вимiряне максимальне значення поверхневої щiльностi заряду, напруженостi або потенцiалу на будь-якiй дiлянцi цiєї поверхнi не перевищує гранично допустимого значення для даної зарядженої речовини, навколишнього середовища та середовища, що може проникнути до об’єкта.
При заданих тиску та температурi гранично допустимим вважається таке максимальне значення щiльностi заряду, напруженостi поля чи потенцiалу, при якому ще виконується умова електростатичної iскробезпеки.
4.4. В пожежонебезпечних виробництвах вимiрювання електризацiї продуктiв, які перероблюються, повинно проводитись за допомогою вимiрювальних приладiв, визнаних вибухозахищеними для вiдповiдної категорiї та групи вибухонебезпечної сумiшi (див. роздiл 7 ПУЕ).
Датчики приладiв повиннi вiдповiдати вимогам електростатичної iскробезпеки.
Випробування на вiдповiднiсть вимогам електростатичної iскробезпеки та вибухозахисту можуть бути запроваджені спецiалiзованими органiзацiями, якi мають дозвiл Держнаглядохоронпрацi України на виконання даного виду робiт (див. Додаток 3).
4.5. Дiя статичної електрики на людину вважається безпечною, коли iскровi розряди вiдсутнi, а рiвнi напруженостi електростатичного поля на робочих мiсцях не перевищують допустимих значень, якi визначаються згiдно з ГОСТ 12.1.045-84.
5. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ 5.1. Загальнi положення 5.1.1. Для запобiгання можливостi виникнення небезпечних розрядiв з поверхнi обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тiла людини необхiдно передбачати, з урахуванням особливостей виробництваi заходи, якi можуть забезпечити вiдведення заряду:
– зниження iнтенсивностi генерацiї заряду статичної електрики;
– вiдведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунiкацiй, а також забезпечення постiйного електричного контакту з заземленням тiла людини;
– вiдведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;
– нейтралiзацiя заряду шляхом використання рiзних засобiв захисту вiд статичної електрики по ГОСТ 12.4.124-83.
5.1.2. Для зниження iнтенсивностi виникнення заряду:
– скрiзь, де це технологiчно можливо, горючi гази повиннi очищатися вiд завислих рiдинних та твердих частинок, рiдини – вiд забруднення нерозчинними твердими та рiдинними домiшками;
– скрiзь, де цього не вимагає технологiя виробництва, повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин;
– швидкiсть руху матерiалiв в апаратах та магiстралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом.
5.1.3. Зниження чутливості об’єктів, оточуючого та проникаючого в них середовища до запалюючого впливу розрядів статичної електрики слід забезпечити регламентуванням параметрів виробничих процесів (вологовмісту та дисперсності аерозависів, тиску та температури середовища та ін.), якi впливають на W, та флегматизацією горючих середовищ.
5.1.4. У випадку, коли неможливо забезпечити стікання виникаючих зарядів, для запобігання запалювання іскровими розрядами статичної електрики середовища в середині апаратів при передавлюванні легкозаймистих рідин, пневмотранспортуванні горючих дрібнодисперсних та сипких матеріалів, продувці обладнання при запуску тощо, необхідно виключити виникнення вибухонебезпечних сумішей шляхом використання закритих систем з надлишковим тиском або інертних газів для заповнення апаратів, ємкостей, закритих транспортних систем або іншими способами.
5.1.5. У випадку використання обладнання, яке виготовлене з матеріалів з питомим об’ємним електричним опором більше 105 Ом·м, необхідно керуватися вимогами розділу 5.8 цих Правил.
5.1.6. У випадку переробки та транспортування в електропровiдному обладнаннi (див. п.5.8.1) без розпилення та розбризкування речовин, якi мають питомий об’ємний електричний опiр менше 105 Ом·м, використання засобів захисту вiд статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил не потрiбно.
5.2. Вiдведення заряду шляхом заземлення 5.2.1. Заземлюючi пристрої для захисту вiд статичної електрики дозволяється об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання. Такi заземлюючi пристрої повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до вимог “Правил устройства электроустановок” (ПУЕ, роздiл 1), та ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 21130-75, СНиП 3.5.06-85 “Электротехнические устройства”.
Опiр заземлюючих пристроїв, якi призначаються виключно для захисту вiд статичної електрики, допускається не вище 100 Ом.
5.2.2. Всi металевi та електропровiднi неметалевi частини технологiчного обладнання повиннi бути заземленi незалежно вiд того, чи приймаються iншi заходи захисту вiд статичної електрики.
5.2.3. Неметалеве обладнання вважається електростатично заземленим, якщо опiр будь-якої точки його внутрiшньої поверхнi вiдносно контура заземлення не перевищує 107 Ом.
Вимiрювання цього опору повиннi проводитися при вiдноснiй вологостi оточуючого повiтря 50±5 % i температурi 23±2 °C , причому площа стикання вимiрювального електроду з поверхнею обладнання не повинна перевищувати 20 см2, а розташовуватися при вимiрах електрод повинен в точках поверхнi обладнання, найбiльш вiддалених вiд точок контакту цiєї поверхнi з заземленими металевими елементами, деталями, арматурою.
5.2.4. Металеве та електропровiдне обладнання, трубопроводи, вентиляцiйнi короби та кожухи термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, розташованих в цеху, а також на зовнiшніх установках, естакадах та каналах, повиннi являти собою на всій довжині безперервний ланцюг, котрий в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 40–50 м, але не менше нiж в двох точках.
5.2.5. Приєднанню до контуру заземлення при допомозi окремого вiдгалуження (незалежно вiд наявностi заземлення з’єднаних з ними комунiкацiй та конструкцiй) пiдлягають об’єкти на поверхні та всередині яких може утворюватися заряд: апарати, ємкостi, агрегати, в яких вiдбувається дроблення, розпилення, розбризкування продуктiв; футерованi та емальованi апарати (ємкостi); машини, якi стоять окремо, агрегати, апарати, не з’єднанi трубопроводами з загальною системою апаратiв та ємкостей. Цi вiдгалуження повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”.
5.2.6. Резервуари та ємкостi об’ємом бiльше 50 м3, за виключенням вертикальних резервуарiв дiаметром до 2,5 м, повиннi бути приєднанi до заземлювача за допомогою не менше нiж двох заземлюючих провiдникiв в дiаметрально протилежних точках.
5.2.7. Фланцевi з’єднання трубопроводiв, апаратiв, корпусiв з кришкою та з’єднання на розбортуваннi, не пофарбованi неелектропровiдними фарбами, мають достатнiй для вiдведення заряду статичної електрики опiр (не бiльше 10 Ом), не потребують додаткових заходів по створенню безперервного електричного ланцюга, наприклад, установки спецiальних перемичок.
В цих з’єднаннях забороняється застосування шайб, виготовлених з дiелектричних матерiалiв та пофарбованих неелектропровiдними фарбами.
5.2.8. Заземлення трубопроводiв, що розташованi на зовнiшнiх естакадах, повинно бути виконане у вiдповiдностi до дiючої “Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений” РД 34.21.122-87.
5.2.9. Наливнi стояки естакад для заповнення залiзничних цистерн повиннi бути заземленi. Рейки залiзничних колiй в межах зливного-наливного фронту повиннi бути електрично з’єднанi мiж собою та приєднанi до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний заземленням електротягової мережі.
5.2.10. Автоцистерни, а також танки наливних суден, якi знаходяться пiд наливом та зливом зрiджених газiв та пожежонебезпечних рiдин, протягом всього часу заповнення та спорожнення повиннi бути приєднанi до заземлюючого пристрою.
Контактнi пристрої для приєднання заземлюючих провiдникiв вiд автоцистерни та наливних суден повиннi бути встановленi поза межами вибухонебезпечної зони.
Гнучкi заземлюючi провiдники поперечним перетином не менше 6 мм2 повиннi бути постiйно приєднанi до металевих корпусiв автоцистерн та танкiв наливних суден i мати на кiнцi струбцину або наконечник пiд болт М10 для приєднання до заземлюючого пристрою. При вiдсутностi постiйно приєднаних провiдникiв заземлення автоцистерн та наливних суден повинно проводитись iнвентарними провiдниками у такому порядку: заземлюючий провiдник спочатку приєднується до корпусу цистерни (чи танка), потiм до заземлюючого пристрою.
Можливе використання у вибухонебезпечнiй зонi заземлюючих пристроїв, якi мають вiдповiдний рiвень вибухозахисту.
5.2.11. Вiдкриття люкiв автоцистерн та танкiв наливних суден та занурення в них шлангiв повинно проводитись тiльки пiсля приєднання заземлюючих провiдникiв до заземлюючого пристрою.
5.2.12. Гумовi або iншi шланги з неелектропровiдних матерiалiв з металевими наконечниками, якi використовуються для наливу рiдин у залiзничнi цистерни, автоцистерни, наливнi судна та iншi пересувні посудини та апарати, повиннi бути обвитi мiдним дротом дiаметром не менше 2 мм (або мiдним тросиком перетином не менше 4 мм2) з шагом витка 100–150 мм. Один кiнець дроту (або тросика) з’єднується пайкою (або пiд болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий – з наконечником шланга.
При використаннi армованих шлангiв або антиелектростатичних рукавiв їх обвивка не вимагається за умови обов’язкового з’єднання арматури або електропровiдного гумового шару з заземленим продуктопроводом та металевим наконечником шланга.
Наконечники шлангiв повиннi бути виготовленi з мiдi або iнших металiв, якi не дають механiчної iскри.
5.3. Розсiювання заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору 5.3.1. У тих випадках, коли заземлення обладнання не запобiгає накопиченню небезпечної кiлькостi статичної електрики, потрiбно вживати заходи для зменшення питомого об’ємного або поверхневого електричного опору матерiалiв, якi перероблюються за допомогою використання зволожуючих пристроїв або антиелектростатичних речовин.
5.3.2. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору дiелектрикiв рекомендується збiльшувати вiдносну вологiсть повiтря до 55–80 % (коли це допускається умовами виробництва). Для цього потрiбно застосовувати загальне чи мiсцеве зволоження повiтря в примiщеннi при постiйному контролi його вiдносної вологостi.
Примiтка.
Спосiб зменшення питомого поверхневого електричного опору шляхом пiдвищення вiдносної вологостi повiтря i створення тим самим адсорбованого шару вологи на поверхнi матерiалу не ефективний у випадках, коли:
– коли матерiал, що електризується, гiдрофобний;
– коли температура матерiалу, що електризується, вище температури навколишнього середовища;
– коли час руху матерiалу в зонi впливу зволожуючого повiтря менше, нiж час утворення адсорбованої вологої плiвки;
– коли температура повiтря в робочий зонi вище температури, при якiй плiвка вологи може утриматися на матерiалi.
5.3.3. Для мiсцевого збiльшення вiдносної вологостi повiтря в зонi, де вiдбувається електризацiя матерiалiв, рекомендується:
– подача в зону водяної пари (при цьому електропровiднi предмети, якi знаходяться в зонi, повиннi бути заземленi);
– охолодження поверхонь, що наелектризувалися, до температури на 10° C нижче температури навколишнього середовища;
– розпилення води;
– вiльне випаровування води з великих поверхонь.
Для загального збiльшення вологостi у примiщеннi може бути використана система припливної вентиляцiї з промивкою повiтря в зрошувальнiй камерi.
5.3.4. Для зменшення питомого поверхневого електричного опору, у випадках, коли пiдвищення вiдносної вологостi навколишнього середовища неефективне, можливо додатково рекомендувати застосування антиелектростатичних речовин (Додатки 5, 6, 7).
Нанесення їх на поверхню матерiалiв, що електризуються, може здiйснюватися зануренням, просочуванням або напиленням з наступним сушiнням, обтиранням поверхнi виробу тканиною, яка просочена антиелектростатичним розчином.
Примiтка.
Дiя антиелектростатичних речовин при поверхневому нанесеннi їх нетривала (до одного мiсяця) через нестiйкість до промивання розчинниками, довгочасного зберiгання та тертя.
Тривалiсть антиелектростатичної дiї можна пiдвищити введенням до складу матерiалiв, якi перероблюються, рiзних полiмерних зв’язуючих (наприклад, полiвiнiлацетат) або застосуванням високомолекулярних антиелектростатичних засобiв з плiвкоутворюючими властивостями.
Введення антиелектростатичних речовин до складу матерiалiв, якi перероблюються, менш ефективне, проте свою дiю цi речовини зберiгають протягом кiлькох рокiв.
Введення антиелектростатичних речовин може бути здiйснене рiзними способами:
– додаванням до мономерiв перед їх полiмерiзацiєю;
– введенням безпосередньо в момент самої полiмерiзацiї;
– введенням при вальцюваннi, екструзiї або змiшуваннi у змiшувачi.
5.3.5. Для зменшення питомого об’ємного опору дiелектричних рiдин та розчинiв полiмерiв (клеїв) може бути застосовано введення рiзних розчинених в них антиелектростатичних присадок, зокрема, солей металiв змiнної валентностi, вищих карбонових, нафтенових та синтетичних жирних кислот (див. Додатки 8, 9).
5.3.6. Введення поверхнево-активних речовин та iнших антиелектростатичних добавок та присадок допустимо тiльки в тих випадках, коли є дозвiл органiв санiтарного нагляду та застосування їх не тягне за собою порушень технiчних вимог, що ставляться до випускаємої продукцiї.
5.4. Нейтралiзацiя заряду на поверхнi твердих дiелектричних матерiалiв 5.4.1. У випадках, коли небезпечна дiя електризацiї обмежується яким-небудь мiсцем або невеликою кiлькiстю мiсць в технологiчному процесi, або коли не можна досягти вiдведення заряду статичної електрики за допомогою бiльш простих засобiв (див.розд. 5.2, 5.3), рекомендується здiйснювати нейтралiзацiю шляхом iонiзацiї повiтря в безпосереднiй близькостi вiд поверхнi зарядженого матерiалу. З цiєю метою можуть бути використанi нейтралiзатори статичної електрики (ГОСТ 12.4.124-83), типи та основнi технiчнi характеристики яких приведенi в Додатку 10.
5.4.2. Для нейтралiзацiї зарядiв статичної електрики в вибухонебезпечних примiщеннях всіх класiв треба застосовувати радiоiзотопнi нейтралiзатори, якщо вони не заборонені іншими нормативними документами. Їхня установка та експлуатацiя здiйснюється у вiдповiдностi до вимог iнструкцiй, що до них додаються.
Вибiр необхiдного типу радiоiзотопних нейтралiзаторiв здiйснюється згiдно з галузевими методиками та рекомендацiями.
Примiтка.
При виготовленнi продукцiї санiтарно-гiгiєнiчного та побутового призначення (серветки, тампони, цигарковий та мундштучний папiр, тканини i т.п.), а також зошитової продукцiї застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв забороняється.
5.4.3. У випадках, коли матерiал (плiвка, тканини, стрiчка, лист) електризується настiльки сильно, що застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв не забезпечує нейтралiзацiю заряду статичної електрики, допускається установка комбiнованих (iндукцiйно-радiоiзотопних), або вибухозахисних iндукцiйних та високовольтних (постiйної та змiнної напруги) нейтралiзаторiв.
5.4.4. У всiх випадках, коли дозволяє характер технологiчного процесу та конструкцiя машин, належить застосовувати iндукцiйнi нейтралiзатори.
Установлюватися вони повиннi таким чином, щоб вiдстань помiж їх коронуючими електродами (голками, струнами, стрiчками) та зарядженою поверхнею була мiнiмальною й не перевищувала 20–50 мм (в залежностi вiд конструкцiї нейтралiзатора). У вибухонебезпечних примiщеннях при цьому необхiдно вживати заходи, що виключають можливiсть виникнення iскрового розряду мiж зарядженою поверхнею та коронуючими електродами.
5.4.5. У випадку неможливості застосування iндукцiйних нейтралiзаторiв або недостатньої їх ефективностi у примiщеннi, яке не є вибухонебезпечним, необхiдно застосовувати високовольтнi нейтралiзатори та ней-тралiзатори ковзного розряду.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?