Правила захисту вiд статичної електрики

Примiтка.

У випадку використання голкових iндукцiйних та високовольтних нейтралiзаторiв необхiдно передбачити заходи, що запобiгають можливості травмування обслуговуючого персоналу голками нейтралiзаторiв.

5.4.6. Для нейтралiзацiї заряду статичної електрики в важкодоступних мiсцях, на поверхнi об’єктiв, що мають складну конфiгурацiю, змiнюють безперервно геометричнi розмiри, тобто там, де неможлива установка нейтралiзаторiв в безпосереднiй близькостi вiд зарядженої поверхнi, слiд застосовувати аеро­динамiчнi нейтралiзатори з примусовою подачею iонiв струменем повiтря.

У випадку, коли цей спосіб нейтралiзацiї застосовується в вибухонебезпечному при­мi­щеннi, iонiзатори (крiм радiоiзотопних) повиннi бути вибухозахищеними або розташовуватися в сусiднiх примiщеннях, якi не є вибухонебезпечними.

Примiтка.

У випадку, коли на зарядженому матерiалi iснують як позитивно, так i негативно зарядженi дiлянки, або коли знак заряду невiдомий, не­обхiдно застосовувати iонiза­тори, що забезпечують утворення в повiтря­ному потоцi як позитивних, так i негативних iонiв.

Коли матерiал заряджений переважно зарядом одного знаку, бажано забезпечити унiполярну iонiзацiю повiтряного потоку (iонами протилежного знаку). В цьому випадку ступiнь iонiзацiї повiтряного потоку зменшується повiльнiше, нiж при бiполярнiй iонiзацiї, що дозволяє установлювати iонiзатор на бiльшiй вiдстанi.

5.5. Запобiгання небезпечним розрядам з рiдин 5.5.1. Коли в трубопроводах та технологiчнiй апа­ратурi, в яких мiстяться рiдкi продукти, виключена можливiсть утворення вибухонебезпечних концентрацiй пароповiтряних сумi­шей (температура рiдини нижче нижньої температурної межi вибуховостi, середовище не мiстить окислювачiв i знаходиться пiд надлишковим тиском; апарати та комунiкацiї запов­ненi iнертними газами), швидкостi транспортування рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати не обмежуються.

В iнших випадках швидкiсть руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) необхiдно обмежити таким чином, аби щiльнiсть заряду, потенцiал, напруженiсть поля в резервуарi (апа­ратi), що заповнюється, не перевищували значення, при якому можливе виникнення iскрового розряду з енер­гiєю, яка не перевищує 0,4 мiнiмальної енергiї запалювання оточуючого середовища.

Максимально безпечнi швидкостi руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) визначаються в кожному окремому випадку в залежностi вiд властивостей рiдини та вмiсту в нiй нерозчинних домiшок, розмiру, властивостей матерiалу стiнок трубопроводу (апарата), тиску та температури в апаратi, що заповнюється. При цьому явно безпечним є транспортування по заземлених металевих труб­опроводах рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 10⁵ Ом·м зi швидкостями до 10 м/с, а рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 10⁹ Ом·м – зi швидкостями до 5м/с.

Для рiдин з питомим об’ємним електричним опором бiльше 10⁹ Ом·м допустимi швидкостi транспортування та витiкання установлюються для кожної рiдини окремо, безпечною швидкiстю витiкання таких рiдин iз заземлених металевих трубопроводiв в заземленi металевi резервуари (апарати) є 1,0 м/с.

5.5.2. Для зниження до безпечного значення щiль­ностi заряду в потоцi рiдини, яка має питомий об’єм­ний електричний опiр бiльше 10⁹ Ом·м, при не­обхiдностi транспортування її по трубопроводах зi швидкостями, якi перевищують безпечнi, необхiдно застосовувати спецiальнi пристрої для вiдведення заряду.

Пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту повиннi установлюватися на завантажувальному трубопроводi безпосередньо коло входу в апарат (резервуар), що заповнюється так, щоб при максимальнiй швидкостi транспортування час руху продукту по за­вантажувальному трубопроводі пiсля виходу з пристрою до витiкання його в апарат не перевищував 10% постiйної часу релаксацiї заряду в рiдинi. Коли ця умова конструктивно не може бути виконана, вiдведення виникаючого в завантажувальному патрубку заряду повинно бути забезпечено в серединi апарата, що заповнюється (резервуару) до виходу зарядженого потоку на поверхню рiдини, яка є в апаратi.

5.5.3. Як пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту можуть використовуватися:

– iндукцiйнi нейтралiзатори зi струнами або голками;

– релаксацiйнi ємкостi, якi являють собою горизонтальну дiлянку трубопроводу збiльшеного дiаметра.

При цьому дiаметр цiєї дiлянки трубопроводу повинен бути не менше:

де Д_р – дiаметр релаксацiйної ємностi, м;

Д_т – дiаметр трубопроводу, м;

V_т – швидкість рідини в трубопроводi, м/с.

Д
овжина його (м) повинна бути не менше

де  – дiелектрична стала рiдини;

_v – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м.

5.5.4. Як пристрiй для вiдведення заряду всереденi апарата (резервуара), що заповнюється, можливо застосовувати:

– клiтки з заземленої металевої сiтки, якi охоплюють деякий об’єм бiля кiнця завантажувального патрубка таким чином, щоб заряджений потiк з патрубка поступав усередену клiтки.

При цьому об’єм клiтки повинен бути не менше

де V – об’єм клiтки, м³;

Q – продуктивнiсть перекачки рiдини (витрати), м³/год;

 = ₀_v – стала часу релаксацiї заряду в рiдині, с;

 – дiелектрична проникнiсть рiдини, безрозмiрна;

₀ – електрична стала, дорівнює 8,854·10^–12 ф/м;

_v – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м;

– спецiальнi насадки на кiнцi завантажувального патрубка, якi такі формують та направляють заряджений струмiнь, що витікає, аби забезпечити максимальний час розповсюдження його на поверхнi днища та стiнок апарата (резервуару), що заповнюється;

– нейтралiзатори занурювального типу, якi являють собою товстостiнну трубу з дiелек­трика з установленими в нiй протяжними електродами-струнами.

5.5.5. Для забезпечення вiдводу заряду з потоку рiдини, що електризується, в широкому дiапазонi змiн питомого об’ємного електричного опору вiд 10⁹ до 10¹³ Ом·м може використовуватися автономна система пристроїв захисту вiд статичної електрики, якi складаються з iндукцiйного струнного нейтралiзатора та пристрою для забезпечення релаксацiї.

5.5.6. Для запобiгання небезпечних iскрових роз­рядiв потрiбно не допускати наявностi на поверхнi горючих та легкозаймистих рiдин в апаратах та резервуарах незаземлених електропровiдних плаваючих предметiв.

Понтони з електропровiдних матерiалiв, якi при­значенi для зменшення втрати рiдини вiд випаровування, повиннi бути заземленi за допомогою не менш нiж двох гнучких заземлюючих провiдникiв, приєднаних до понтону в дiаметрально протилежних точках.

Примiтки:

1. При застосуваннi поплавкових або буйкових рiвнемірiв їхні поплавки повиннi бути ви­готовленi з електропровiдного матерiалу i при будь-якому положеннi мати надiйний контакт з заземленням.

2. У випадку, коли при iснуючій технологiї виробництва неможливо запобiгти наявностi на поверхнi рiдини незаземлених плаваючих пред­метiв, необхiдно вжити заходів, якi виключають можливiсть створення над нею вибухонебезпечного сере­довища.

3. Використання неелектропровiдних плаваючих пристроїв та предметiв (понтонiв, пластмасових куль та ін.), якi призначенi для зменшення втрат рiдини вiд випаровування, дозволяється тiльки по узгодженню зi спецiалiзованою орга­нiзацiєю.

5.5.7. Рiдини повиннi подаватися в апарати, резервуари, тару повним перерiзом труби таким чином, щоб не допускати їхнього розбризкування, розпилення.

5.5.8. Наливання рiдини вiльно падаючим струменем не дозволяється. Вiдстань вiд кiнця завантажувальної труби до дна приймальної посудини не повинна перевищувати 200 мм, а коли це неможливо, то струмiнь повинен бути направлений уздовж стiнки. При цьому форма кiнця труби та швидкiсть подачi рiдини повиннi бути вибранi таким чином, щоб запобiгти її розбризкуванню.

При верхньому наливаннi апарата, резервуару, цис­терни тощо за допомогою гумового шланга необхiдно передбачити його вертикальне розташування.

Виняток становлять лише випадки, коли гарантована неможливiсть виникнення в приймальнiй посудинi вибухонебезпечних концентрацiй парогазових сумiшей.

5.5.9. Рiдини повиннi поступати в резервуари нижче рiвня залишку рiдини, яка в них знаходиться.

На початку заповнення порожнього резервуару рiдини, якi мають питомий об’ємний електричний опiр бiльше 10⁵ Ом·м, повиннi подаватися до нього з швидкiстю не бiльше 0,5 м/с до моменту занурення кiнця завантажувальної труби.

При подальшому заповненнi швидкiсть треба вибирати з урахуванням вимог п.5.5.1.

5.5.10. Ручний вiдбiр рiдини з резервуарiв та ємкостей, а також вимiрювання рiвня за допомогою рiзного роду мiрних лiнiйок та метр-штокiв через люки дозволяється тiльки пiсля закiнчення часу, що перевищує 3 (див. п.5.5.4) пiсля припинення руху рiдини, коли вона знаходиться в станi спокою. При цьому пристрої для проведення вимiрiв повиннi бути виготовленi з матерiалу з питомим об’ємним електричним опором менше 10⁵ Ом·м і заземленi.

У випадку виготовлення цих пристроїв з дi­елек­тричних матерiалiв повиннi додержуватися умови елек­тростатичної iскробезпеки вiдповiдно до ГОСТ 12.1.018-93.

5.6. Запобiгання небезпечним розрядам у газових потоках 5.6.1. Для запобiгання виникнення небезпечних iскрових розрядiв пiд час перемiщення газiв i парiв по трубопроводах та апаратах необхiдно всюди, де це технологiчно можливо, вжити заходів щодо виключення присутностi в газових потоках твердих та рiдких частинок.

5.6.2. Конденсацiя парiв та газiв при великому перепадi тискiв викликає сильну електриза­цiю газових струменiв пiд час витiкання через нещiльностi. Це вимагає пiдвищеної уваги до герметизацiї обладнання, яке утримує пари та гази пiд високим тиском.

5.6.3. Не допускається присутнiсть в газовому потоцi незаземлених металевих частин та деталей обладнання.

5.7. Вiдведення заряду при переробцi сипких та дрiбнодисперсних матерiалiв 5.7.1. Переробку сипких (в особливостi дрiб­но­дисперсних) матерiалiв належить вести в металевому або електропровiдному (див. п.5.8.1) неметалевому обладнаннi.

Особливо важливо дотримуватися цiєї вимоги в установках по транспортуванню, сушiнню та розмелюванню матерiалiв в газових потоках (струменях).

5.7.2. У випадках застосування для переробки сипких матерiалiв антиелектростатичного або дiелек­тричного обладнання та трубопроводiв (див. пп.5.8.2, 5.8.3) для покращання умов стiкання заряду з перероблюємого матерiалу належить звертати особливу увагу на ретельне виконання вимог, викладених в пп. 5.8.5, 5.8.6, 5.8.8, 5.8.10, 5.8.11.

Для зменшення електризацiї при пневмо­транспорту­ваннi гранульованих, подрiбнених і порошкоподібних полiмерних матерiалiв по неметалевих трубопроводах належить застосувати труби з тогож або близького за складом полiмерного матерiалу (наприклад, транспортування порошкоподібного або гранульованого полi­етилену краще вести по полiетиленових трубах).

5.7.3. В установках по транспортуванню та розмелюванню матерiалiв в повiтряних потоках (струменях) повiтря, що подається, має бути зволожене до такого ступеня, щоб вiдносна вологiсть повiтря на виходi з пневмотранспорту, а також в мiсцi розмелювання матерiалiв в млинах, складала не менше 65 %.

Коли за технологiчними умовами збiльшення вiд­носної вологостi повiтря не припустимо, то рекомендується застосовувати його iонiзацiю (див. розд.5.4). При цьому найбiльш придатними для використання в бункерах, циклонах, на кiнцевих дiльницях пневмотранспортних трубопроводiв є спецiальнi пристрої зі стержневими, голковими або струнними заземленими електродами (iндукцiйнi нейтралiзатори).

5.7.4. У випадку, коли зазначенi в п.5.7.3 заходи з якихось причин не можуть бути застосованi, перелiченi процеси повиннi проводитись в потоцi iнертного газу.

Примiтка.

Застосування повiтря допускається лише у випадку, коли результати безпосереднiх вимiрiв ступеню електризацiї матерiалiв в дiючому об­ладнаннi пiдтверджують безпечнiсть ведення процесу.

5.7.5. З метою покращання умов стiкання заряду з тканинних рукавiв, що застосовуються для затарювання гранульованих та iнших сипких матерiалiв та з’єднання рухомих елементiв обладнання з нерухомими, а також з рукавними фiльтрами, належить просочувати їх відповідними роз­чи­нами поверхнево-активних речовин (див. Додаток 5) з наступним просушуванням, забезпечуючи при крiпленнi надiйний контакт з заземленими металевими елементами обладнання.

Для рукавних фiльтрiв належить вибирати просочення, яке не знижує пiсля просушування фiльтруючих властивостей тканини.

Допускається застосування металізованої тканини.

5.7.6. Забороняється завантаження сипких продуктiв безпосередньо з паперових, полiетиленових, полi­хлор­вiнiлових та iнших мiшкiв в люки апаратiв, в яких мiстяться рiдини при температурi вище їх температури спалаху.

В цьому випадку належить застосовувати металевi шнековi, секторнi та iншi живильники.

5.7.7. Для запобiгання вибухам пилу вiд iскрових розрядiв необхiдно:

– уникати утворення вибухонебезпечних пило­повiт­ряних сумiшей;

– не дозволяти падiння та скидання пилу, утворення клубів пилу та його завихрення;

– очищати систематично обладнання та будiвельнi конструкцiї в примiщеннях вiд пилу, який осiв, в термiни, що установленi дiючими нормами та правилами.

5.8. Захист футерованого та неметалевого обладнання 5.8.1. Електропровiдним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами (сировиною, напiвпродуктами, готовою продукцiєю), що перероблюються, виготов­ленi з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором не бiльше 10⁵ Ом·м.

5.8.2. Антиелектростатичним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами, що перероблюються, виготовленi з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором не бiльше 10⁸ Ом·м.

5.8.3. Дiелектричним вважається обладнання, в котрому поверхнi, якi мають контакт з речовинами, що перероблюються, виготовленi з матерiалів з питомим об’ємним електричним опором бiльше 10⁸ Ом·м.

5.8.4. Захист вiд статичної електрики електр­опро­вiдного неметалевого обладнання та обладнання з електропровiдною футеровкою повинен здiйснюватися методами, передбаченими цими Правилами для металевого обладнання (див. розд. 5.2).

5.8.5. У випадку використання антиелектростатичного та дiелектричного неметалевого обладнання не допускається наявність в них металевих частин та деталей, що мають опiр вiдносно землi бiльше 100 Ом.

5.8.6. Зовнiшня поверхня дiелектричних трубо­проводiв, по яких транспортуються речовини та ма­терiали з питомим об’ємним електричним опором бiльше 10⁵ Ом·м, повинна мета­лiзуватися або фарбуватися електропровiдними емалями та лаками (див. Додаток 11). При цьому повинен бути забезпечений електричний контакт мiж електропровiдним шаром та заземленою металевою арматурою.

Замiсть електропровiдних покриттiв допускається обмотувати вказанi трубопроводи металевим дротом перетином не менше 4 мм² кроком намотки 100–150 мм, який має бути приєднаний до заземленої металевої арматури.

Електропровiдне покриття (або обмотування) зов­нiшнiх поверхонь, суцiльнi електро­провiднi основи, окремi електропровiднi елементи та арматура дi­елек­тричних трубопро­водiв повиннi становити на всій довжині суцiльний електричний ланцюг, який в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 20–30 м, але не менше нiж в двох точках.

5.8.7. Для забезпечення необхiдного контакту з заземленням антиелектростатичних неметалевих трубо­проводiв достатньо обвивки їх металевим дротом вiд­повiдно до п.5.8.6 або укладки їх на суцiльнiй елек­тропровiднiй основi.

5.8.8. Опори трубопроводiв з полiмерних матерiалiв повиннi бути виготовленi з електро­провiдних матерiалiв та заземленi, або мати заземленi прокладки з елек­тропровiдних матерiалiв в мiсцях, де на них спираються трубопроводи.

5.8.9. Рiдини з питомим об’ємним опором не бiльше 10⁹ Ом·м практично не електризуються при руховi зi швидкiстю до:

– 2 м/с – в трубопроводах та апаратах з дi­електричних матерiалiв та з діелектричною футеровкою;

– 5 м/с – в трубопроводах та апаратах з антиелектростатичного матерiалу та з антиелектростатичною футеровкою.

5.8.10. Неметалевi антиелектростатичнi та дi­елек­трич­нi ємкостi та апарати повиннi покриватися зовнi (а коли дозволяє наявне в апаратi середовище, то й усерединi) електропровiдними лаками та емалями за умови забезпечення надiйного їхнього контакту з заземленою металевою арматурою.

Надiйний контакт електропровiдного покриття з заземленням може бути забезпечений шляхом пофарбування суцiльним шаром електропровiдної емалi усiх внутрiшнiх та зовнiшнiх поверхонь апаратiв (ємкостей) з установкою пiд його опори заземлених металевих (або електропровiдних неметалевих) прокладок.

При неможливостi покриття суцiльним шаром вну­трiшньої та зовнiшньої поверхонь апарата заземлення внутрiшнього електропровiдного шару допускається шляхом застосування додаткових електродiв або про­вiдникiв.

5.8.11. Для вiдведення статичної електрики вiд речовин, якi знаходяться в серединi дiелектричного обладнання та здатнi накопичувати заряди при контактному або iндук­тивному впливовi вiд наелектризованої поверхнi цього обладнання, допускається уведення не менше двох заземлених електродiв, стiйких до даного середовища.

При цьому не повинна порушуватися герметичнiсть обладнання та електроди, які уводяться, не повинні виступати над внутрішньою поверхнею. Цi заходи виявляються достатнiми, коли питомий об’ємний елек­тричний опiр середовища в апаратi не перевищує 10⁹ Ом·м для рiдких середовищ та 10⁸ Ом·м – для сипких.

5.9. Вiдведення заряду, що виникає на людях, пересувних ємкостях та апаратах 5.9.1. Пересувнi апарати та посудини, особливо для транспортування дiелектричних горючих та легкозаймистих рiдин, необхiдно виконувати з елек­тропровiдних матерiалiв (див. пп. 5.8.1, 5.8.2). Транс­порту­ватися по цехах пiдприємства вони повиннi на металевих вiзках з колещатами з електропровiдних матерiалiв, причому повинен бути забезпечений контакт посудини або апарата з корпусом вiзка.

При транспортуваннi вибухонебезпечних речовин, що електризуються, на вiзках або електрокарах з неелектропровiдними покришками колес допускається забезпечення контакту вiзка або електрокари з землею та електропровiдною пiдлогою (див. п. 5.9.7) за допомогою приєднаного до корпусу ланцюжка з мiдi або iншого металу, який не дає механiчної iскри, що має таку довжину, щоб декiлька кiлець при транс­портуваннi постiйно знаходились на землi чи на підлозі.

Примiтка.

Для зменшення шуму під час руху металевих вiзкiв їхні колеса можуть бути покритi елек­тропровiдною гумою (див. Додаток 12).

5.9.2. В мiсцях заповнення пересувних посудин пiдлога повинна бути електропровідною (див. п.5.9.7) або на нiй повиннi бути покладенi заземленi металевi листи, на якi установлюються посудини при заповненнi; допускається заземлення пересувних посудин за допомогою приєднання їх до заземлюючого пристрою мiдним тросиком зi струбциною.

5.9.3. При заповненнi пересувних посудин наконечник шланга повинен бути опущений до дна посудини на вiдстань не бiльше 200 мм.

Коли дiаметр горловини посудини мiсткiстю бiльше 10 л не дозволяє опустити шланг усередину, необхiдно використовувати заземлену лiйку з мiдi чи iншого електро­проводного матерiалу, який не дає механiчної iскри, кiнець якої повинен знаходитись на вiдстанi не бiльше 200 мм вiд дна посудини.

У випадку використання короткої лiйки, до кiнця її повинен бути приєднаний ланцюжок з електропровідного матерiалу, що не дає механiчної iскри, стiйкого до переливаємої рiдини який при опусканнi лiйки в посудину повинен лягати на її дно.

5.9.4. Для запобiгання небезпечних iскрових роз­рядiв, якi виникають внаслiдок накопичення на тiлi людини заряду статичної електрики при контактному чи iндуктивному впливовi наелектризованого матерiалу або елементiв одягу, що електризуються при тертi один об одного, в вибухонебезпечних виробництвах необхiдно забезпечити стiкання цього заряду в землю.

Основним методом виконання цiєї вимоги є забезпечення електростатичної провiдностi пiдлоги та використання антиелектростатичного взуття.

Примiтка.

В зв’язку з великим розповсюдженням одягу з синтетичних матерiалiв, який сильно електризується при руховi та приводить до швидкого накопичення заряду на тiлi людини, улаштування заземлених рукояток, поручнiв,помостiв слiд розглядати як додатковий засiб вiдведення заряду з тiла людини.

5.9.5. Антиелектростатичнi властивостi взуття визначаються вiтчизняними та мiжнародними стандартами та технiчними умовами на це взуття.

В окремих випадках для надання взуттю антиелектростатичних властивостей допускається прошивати або пробивати пiдошву електропровiдними матерiалами, якi не дають механiчної iскри, i виходять пiд устiлку.

Використання шкарпеток з шерстяної та синтетичної пряжi не допускається, бо вони перешкоджають стiкан­ню заряду з тiла людини.

5.9.6. У випадку, коли робiтник виконує роботу в неелектропровiдному взуттi сидячи, заряд статичної електрики, який накопичився на його тiлi, рекомендується вiдводити за допомогою антиелектростатичного халата в поєднаннi з електропровiдною подушкою стiльця або за допомогою електропровiдних брас­летiв, якi легко знiмаються, з’єднаних з землею через опiр 10⁵ – 10⁷ Ом.

5.9.7. Для забезпечення безперервного вiдведення заряду з тiла людини, з пересувних посудин та апаратiв у вибухонебезпечних примiщеннях пiдлога повинна бути електростатично ­провiдною.

Примiтки:

1. Покриття пiдлоги вважається електростатично провiдним, коли електричний опiр мiж металевою пластиною площею 20 см², покладеною на пiдлогу та притиснутою до неї силою в 5 кгс, та контуром заземлення не перевищує 10⁶ Ом.

2. Розсiююча пiдлога – це пiдлога, яка характеризується електричним опором вiд 10⁶ Ом до 10⁹ Ом.

3. Астатична пiдлога – це пiдлога, яка характеризується електричним опором бiльше 10⁹ Ом i в якiй зведено до мiнiмума виникнення зарядiв при роздiленнi контакта поверхонь чи при тертi з iншим матерiалом, а саме пiдошви взуття чи колес.

4. Питомий об’ємний електричний опiр деяких покриттiв пiдлоги приведено в Додатку 13.

5.9.8. Забороняється проведення робiт у серединi ємкостей та апаратiв, де можливе утворення вибухонебезпечних паро-, газо- та пилоповiтряних сумiшей, в комбiнезонах, куртках та iншому верхньому одязі з матерiалiв, що електризуються.

Примiтка.

Для надання верхньому одягу антиелектростатичних властивостей рекомендується просочувати його розчинами поверхнево-активних речовин з наступною просушкою, застосування яких узгоджено з органами Держсаннагляду України.

5.9.9. У випадку, коли обслуговуючий персонал пiд час роботи знаходиться постiйно в електростатичному полi, створеному зарядом на матерiалi, що електризується, або дiелектричному обладнаннi, в тому числi дисплейних термiналах, напруженiсть електростатичного поля на робочих мiсцях не повинна перевищувати гранично допустимих значень, установлених ГОСТ 12.1.045-84.

5.10. Вiдведення заряду вiд частин, якi обертаються, та пасових передач 5.10.1. Здатнi електризуватися або заряджатися вiд наелектризованого матерiалу електропровiднi частини машин та апаратiв, якi обертаються та контакт котрих з заземленим корпусом може бути порушеним завдяки наявностi шару мастила в пiдшипниках або застосуванню дiелектричних антифрикцiйних матерiалiв, повиннi мати спецiальнi пристрої для забезпечення надiйного заземлення. Слiд уникати застосування у вибухонебезпечних примiщеннях пiдшипникiв або вкла­дишiв до них з неелектро­провiдних матерiалiв.

Кращим засобом для забезпечення контакту в електропровiдних пiдшипниках є застосування електро­провiдних мастил.

У випадку, коли немає можливостi забезпечити вiдведення заряду вiд частин, що обертаються, про­стiшими методами, допустимо застосування нейтралi­заторiв (див. розд. 5.4).

5.10.2. У вибухо- та пожежонебезпечних цехах рекомендується безпосередньо з’єднувати електродвигун з виконавчим механiзмом або використовувати редуктори та iншi типи передач, що виготовляються з металу та забезпечують електричний контакт вiсi двигуна та виконавчого механiзму.

5.10.3. При необхiдностi застосування пасових передач вони та всi частини установки повиннi виготовлятися з матерiалiв, що мають питомий об’ємний електричний опiр не бiльше 10⁵ Ом·м, зокрема, анти­електростатичнi клиновi ременi, а вся установка (огорожа та iншi металевi предмети поблизу паса) повинна заземлятися.

5.10.4. У випадку використання пасiв, виготовлених з матерiалiв з питомим об’ємним електричним опором бiльше 10⁵ Ом·м потрiбно застосовувати один iз засобiв запобiгання небезпечній електризацiї:

– збiльшення вiдносної вологостi повiтря в мiсцях розташування пасової передачi не менше нiж до 70 %;

– електропровiднi покриття (мастила) пасiв;

– в особливих умовах – iонiзацiя повiтря за допомогою нейтра­лiзаторiв установлених з внутрiшньої сторони паса, якомога ближче до точки його сходу зі шкiву.

Примiтки:

1. Як електропровiдне покриття для шкiряних та гумових пасiв рекомендується мастило такого складу: на 100 ваг.ч. глiцерину 40 ваг.ч. сажi. Це мастило має наноситись на зовнiшню поверхню за допомогою щiтки пiд час зупинки ме­ханiзму в термiни, якi встановлює адмiнiстрацiя пiд­приємства, але не менше одного разу на тиждень.

2. Потрiбно приймати заходи щодо недопущення забруднення пасiв маслом та iншими рiдкими та твердими речовинами, якi мають питомий об’ємний опiр бiль­ше 10⁵ Ом·м.

5.10.5. Забороняється змащування пасiв канiфоллю, воском та iншими речовинами, якi збiльшують поверхневий опiр у вибухонебезпечних примiщеннях всiх класiв.

6. ЕКСПЛУАТАЦIЯ ПРИСТРОЇВ ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ 6.1. Прийняття пристроїв захисту вiд статичної електрики повинно проводитись одночасно з прийняттям технологiчного i енергетичного обладнання вiдповiдно до вимог, що пред’являють будівельні норми та правила по прийому в експлуатацiю завершених бу­­дiвниц­твом пiдприємств, будов i споруд.

6.2. Вiдповiдальнiсть за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики покладається на особу, призначену керiвником (власником) пiдприємства.

6.3. Експлуатацiя електричних нейтралiзаторiв рiз­них типiв повинна здiйснюватися вiдповiдно до доданих до них iнструкцiй по експлуатацiї, а також вiдповiдно до вимог чинних “Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей” та “Пра­вил техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей” (ПТЭ и ПТБ электроустановок потребителей).

Експлуатацiя радiоiзотопних нейтралiзаторiв повинна здiйснюватися відповідно до вимог дiючих санiтарних правил.

6.4. Огляд i ремонт нейтралiзаторiв повинен проводитись вiдповiдно до доданих до них iнструкцiй по експлуатацiї, причому ремонт, як правило, поєднується з ремонтом обладнання, на якому вони встановленi. Якщо нейтралiзатори потребують бiльш частих ремонтiв, начальник цеху або особа, яка вiдповiдає за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики, складає графiк ремонту нейтралiзаторiв, забезпечуючи їхню замiну на час ремонту резервними екземплярами. Графiк повинен бути затвердженим технiчним керiвником заводу (пiдприємства, органiзацiї).

6.5. Перiодичнiсть огляду та ремонту зволожувачiв повiтря встановлюється на мiсцi у залежностi вiд їх устрою. Графiк їхнього ремонту складається начальником цеху або особою, яка вiдповiдає за справнiсть пристроїв захисту вiд статичної електрики, i затверджується технiчним керiвником заводу (пiдприємства, органiзацiї).

Позаплановi ремонти зволожувачiв здiйснюються у тому випадку, якщо вони переста­ють забезпечувати необхiдну вiдносну вологiсть повiтря у примiщеннi.

6.6. Огляд та вимiрювання електричного опору заземлюючих пристроїв для захисту вiд статичної електри­­ки повиннi проводитись одночасно з перевiркою заземлення електро­обладнання цехових установок у вiдповiдності до вимог “ПТЭ и ПТБ электроустановок потребителей”.

7. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ Особи, виннi у порушеннi цих Правил, несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну, матерiальну або кри­мiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством.

За безпеку конструкцiї, правильнiсть вибору ма­терiалу, якiсть виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту i технiчного дiагностування, а також за вiдповiднiсть об’єкта цим Правилам вiдповiдає пiд­приємство, установа, органiзацiя (незалежно вiд форми власностi та вiдомчої належностi), що виконує вiдповiднi роботи.

Керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та iншi посадовi особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за виконання вимог Правил в межах покладених на них завдань та функцiональних обов’язкiв згiдно з чинним законодавством.

Додаток 1

Мiнiмальна енергiя запалювання паро- i газоповiтряних сумiшей при рiзних температурах (мДж) Найменування речовини

25° C

50° C

75° C

100° C

125° C

150° C

Акрилонiтрил

0,16

Акролеїн

0,175

Амiак

6,8

Ацетальдегiд

0,376

Ацетилен

0,011

Ацетон

0,406

0,28

0,25

0,214

0,203

0,188

1,3-Бутадiєн (дивiнiл)

0,19

0,16

0,14

0,12

0,11

0,09

Н-Бутан

0,25

Бутанол (Бутиловий спирт)

-

0,28

0,236

0,211

0,181

0.16

Бутанол-1 (н-Бутиловий спирт)

0,5

(20°C)

-

-

0,143

0,124

0,106

Бутанол-2 (метил-етилкетон)

0,28

-

-

-

-

-

Бутилацетат

0,5(20°C)

-

-

-

-

-

н-Бутил хлористий

1,24*

Бутилен

0,28

0,25

0,24

0,23

0,22

0,21

Вiнiлацетат

0,31(15°C)

1,2*

Вiнiлацетилен

0,06

0,05

0,045

0.041

0,036

0,031

Водень

0,011

0,009

0,0086

0,0076

0,007

0,0051

1,5-Гексадiєн

0,23

н-Гексан

0,23

н-Гептан

0,26

0,7*

0,22

0,16

0,134

0,112

0,082

1-Гептин

0,93

Дивiнiл

0,188

0,164

0,142

0,123

0,115

0,092

Дигiдропiран

0,56*

Диметилбутан

0,25

2,2-Диметилбутан

(неогексан)

0,25

1,64*

2,2-Диметилпропан

1,57*

Диметиловий ефiр

0,345

0,32

0,29

0,274

0,25

0,22

Диметилсульфiд

0,76*

цис-1,2-Диметил-

циклопропан

0,23

Диметоксиметан (метилаль)

0,42*

Ди-трет-бутила перекис

0,65*

Дiетилбензол

-

2,06

(65°С)

0,796

-

-

-

-

-

0,198

(85°C)

0,181

0,180

0,178

Дiетиловий ефiр

0,25

0,2

0,16

0,13

0,1

0,089

Дiiзобутилен (2,4,4,-триметил-1-пентен)

1,75*

Дiiзопропiл - (2,3-диметилбутан)

0,25

1,64*

Дiiзопропiловий ефiр

1,14*

1,4-Дiоксан (окис дiетилену)

0,9

Етан

0,29

0,28

0,23

0,22

0,21

0,208

Етиламiн

2,4*

-

-

-

-

-

Етилацетат (оцтовоетиловий ефiр)

0,282

0,335 (9°C)

0,252

0,224

0,201

0,18

0,161

Етилбензол

0,75

6,18(22°C)

0,23

0,2

0,164

0,15

0,114

Етилен

0,12

0,09

0,08

0,074

0,066

0,062

Етиленамiн

0,48*

Етиловий спирт (етанол)