Робоче місце працівника повинне розміщуватись поза кабіною (біля відкритого прорізу кабіни) навпроти гідрофільтра.
Пістолети-розпилювачі мають бути заземлені.
Ділянки конвеєра між кабіною для пневматичного розпилювання лакофарбових матеріалів і сушильними камерами повинні мати укриття з місцевими відсмоктувачами.
Усі електричні пускові пристрої повинні бути розташовані поза кабінами для пневматичного розпилювання лакофарбових матеріалів.
Працювати у кабіні з лакофарбовими матеріалами різних хімічних складів забороняється.
Внутрішні поверхні кабін і обладнання в них мають бути легкодоступними для чищення. Інструменти для відкривання та очищення тари, кабін мають бути виготовлені із матеріалу, який запобігає іскроутворенню.
Електрофарбувальні камери для розпилювання оздоблювальних матеріалів в електричному полі повинні мати суцільні огородження, які запобігають розповсюдженню аерозолів у виробничих приміщеннях, а також забезпечують захист працівників від дотикання до обладнання, що перебуває під високою напругою.
Для зручності спостереження за процесом розпилювання оздоблювальних матеріалів камера повинна бути частково засклена. Відкриті прорізи в огородженнях камери допускаються тільки для проходу конвеєра.
Камери мають бути обладнані місцевими витяжними системами для забезпечення необхідного повітрообміну. Концентрація горючих парів та газів у повітропроводах не повинна перевищувати 20% нижньої межі вибуховості.
Габарити камер визначаються у залежності від габаритів оброблюваних виробів, методів їх підвішування, кількості та розташування розпилювачів, а також з урахуванням мінімальних відстаней між обладнанням, що перебуває під напругою, і заземленими елементами електрофарбувальних камер.
Відстань від огородження камери до струмоведучих частин, які перебувають під напругою, повинна бути не менше 0,8 м, від дискових розпилювачів – не менше 1,5 м.
Двері камери повинні мати блокувальний пристрій, який запобігає відкриванню дверей у разі ввімкненого високовольтного обладнання, а також вмиканню його, якщо відкриті двері.
Джерело високої напруги, розташоване з зовнішнього боку камери, повинне мати огородження, що задовольняє вимогам приміщень класу В – 1б. Двері огородження мають бути зблоковані з високовольтною установкою.
У разі використання кенотронного випрямляча повинне бути передбачене огородження від м’якого рентгенівського випромінювання.
Пульт керування електрофарбувальною камерою повинен розташовуватися поза нею на відстані не менше 2,5 м від розпилювачів. За наявності декількох електрофарбувальних камер допускається встановлення загального пульта керування.
Установки для оздоблювання у полі струму високої напруги мають бути оснащені приборами, які інформують про порушення технологічного процесу, та автоматичною звуковою і світловою сигналізаціями. Електрофарбувальна установка повинна мати аварійну кнопку “Стоп”.
Крім стаціонарних шунтувальних пристроїв електроди та інше високовольтне обладнання мають бути заземлені за допомогою ізолювальної штанги.
Електрофарбувальна камера, конвеєр, стійки електророзпилювачів, вентиляційна система та інші металеві конструкції, що не перебувають під напругою, мають бути заземлені. Надійність дії автоматичного розрядження електрофарбувальної камери необхідно перевіряти десятикратним пробним зняттям залишкового заряду не рідше одного разу на тиждень.
Електрофарбувальна камера повинна мати блокувальні пристрої, які забезпечують:
Електростатичні розпилювачі необхідно промивати не рідше двох разів за зміну.
Контактні з’єднання шинопроводу і пускорегулювальної апаратури в електрофарбувальній камері необхідно перевіряти не рідше одного разу на місяць.
Перед очищенням електрофарбувальної камери необхідно вимкнути високу напругу та ввімкнути вентиляцію. Оператор повинен заходити в камеру після її провітрювання.
Підлогу камери дозволяється захищати від лакофарбових матеріалів, що осідають, папером, просоченим вогнезахисними речовинами.
Ванни для занурення необхідно розташовувати у спеціальних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
Висота від підлоги до верхньої кромки ванни повинна бути не менше 0,8 м.
Ванни для занурення ємністю до 0,5 м3 необхідно обладнувати бортовими відсмоктувачами і кришками, які щільно закриваються під час перерви в роботі.
Ванни ємністю більше 0,5 м3 (конвеєрні та неконвеєрні) повинні мати спеціальні огородження, обладнані місцевими відсмоктувачами.
Під час ручного оздоблення методом занурення мають застосовуватися спеціальні пристрої, що запобігають дотиканню рук працівників до лакофарбових матеріалів.
Переміщення оздоблюваних деталей у ваннах для занурення ємністю більше 0,5 м3 повинне бути механізоване.
Для аварійного зливання лакофарбового матеріалу, що міститься у ванні для занурення ємністю більше 1,0 м3, повинен бути встановлений підземний резервуар, який розташовують за межами цеху на відстані не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м за наявності прорізів у стіні. Діаметр зливної труби та ухил її в бік резервуара має забезпечувати зливання лакофарбових матеріалів з ванни не довше 5 хв.
Сушіння деталей після оздоблення методом занурення повинне здійснюватися в сушильних камерах, обладнаних витяжною вентиляцією.
Конструкція огороджень сушильних камер повинна запобігати виділенню шкідливих (токсичних, вибухонебезпечних) випаровувань у виробничі приміщення. Сушильні камери мають бути теплоізольовані вогнетривкими матеріалами. Температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 350С.
Сушильні камери мають бути обладнані відповідними контрольно-вимірювальними приладами (термопари, терморегулятори, газоаналізатори тощо). На ділянках трубопроводів, які підводять теплоносії, мають бути встановлені манометри і регулятори тиску.
Температура виробів на виході їх із сушильних камер не повинна перевищувати 350С.
Під час сушіння лакофарбових плівок у терморадіаційних камерах, а також ультрафіолетовій установці, спостереження за ходом процесу необхідно проводити за допомогою телевізійного устаткування або телеоптики.
Персонал, який обслуговує ультрафіолетову установку, повинен користуватися захисними окулярами зі світлофільтрами.
Якщо в сушильних камерах використовуються нагрівальні електричні прилади температурою 250 – 3500С і вище, необхідно використовувати автоматичний контроль процесу сушіння, який виключає можливість утворення вибухонебезпечних концентрацій.
У терморадіаційних камерах необхідно здійснювати дистанційний контроль за температурою нагрівання виробів.
Робота вентиляційних установок повинна забезпечувати в сушильних камерах тиск нижчий, ніж у виробничому приміщенні, де встановлена сушильна камера. Вентиляційні установки сушильних камер не повинні бути з’єднані з цеховою вентиляцією.
У конвекційних і радіаційних сушильних камерах вентиляційні установки мають бути зблоковані з пристроями подавання сушильного агента і конвеєрами, якщо вимкнена вентиляція подавання сушильного агента повинне припинятися, а конвеєр зупинятися. Одночасно має вмикатися аварійна вентиляція.
Для запобігання розповсюдження пожеж у повітроводах вентиляційних установок сушильних камер мають влаштовуватися вогнезатримувальні затвори, заслінки, засувки, мембрани тощо.
Концентрація парів розчинників у сушильних камерах не повинна перевищувати 5% величини нижньої концентрації межі займання.
Граничнодопустима температура нагрівальних приладів повинна бути не більше 80% величини температури самозаймання лакофарбових матеріалів, які застосовуються у процесі оздоблення деталей і виробів з деревини.
Електрообладнання сушильних камер повинне бути виконане відповідно до вимог ПВЕ.
Лінії шліфування і полірування лакофарбових покриттів мають бути обладнані пиловловлювачами, які зблоковані з пусковим пристроєм лінії.
Полірувальні барабани необхідно обладнувати огородженнями, які одночасно є уловлювачами пилу, що утворюється у процесі полірування.
Аспіраційні системи шліфувальних верстатів мають забезпечувати допустиму концентрацію пилу у повітрі робочої зони і бути виконані у вибухобезпечному виконанні.
Полірувальні верстати необхідно обладнувати пристроями для закріплення деталей та приладами, які показують дозволене робоче навантаження.
Під час виконання операцій на шліфувальних і полірувальних верстатах, лініях полірування і шліфування повинен бути забезпечений захист від статичної електрики.
Наносити лакофарбові матеріали на деталі вручну під час опоряджування покриттів допускається на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
У шліфувальних цехах (дільницях) необхідно обов’язково проводити вологе прибирання не рідше одного разу за зміну.
Складальні конвеєри мають відповідати вимогам підпунктів 4.1.1 – 4.1.7 цих Правил.
Пневматичні підіймачі та перекидачі конвеєрів мають бути обладнані автоблокуванням, яке запобігає переміщенню конвеєра під час їх роботи.
Обладнання для складання меблевих виробів повинне мати пристрої, які запобігають затисканню рук працівника.
Пневмо- і гідросистеми вайми мають бути забезпечені контрольно вимірювальною і запобіжною апаратурами.
На виході стисненого повітря в атмосферу слід встановлювати шумопоглинальні пристрої.
Вайма з підігріванням має бути обладнана місцевим відсмоктувачем.
Органи керування мають запобігати довільному або випадковому вмиканню вайми.
Упаковані пачки складальних одиниць меблів мають бути міцно обв’язані металевою стрічкою, джгутами тощо.
Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати за допомогою електронавантажувачів, кранів та інших машин. Установлення і знімання великогабаритних виробів із транспортних засобів мають здійснювати не менше двох працівників.
Листи скла необхідно подавати на стіл для різки по черзі. Одночасне знімання зі столу для різання декількох листів скла різних розмірів не дозволяється.
Розмір листа скла, яке знімається вручну одним працівником зі стола для різання, не повинен перевищувати 1,2 х 1,6 м. Підіймання і опускання листів скла площею більше 2,8 мІ на стіл для різання мають бути механізованими.
Листи скла необхідно встановлювати в стелажі, кабіни і піраміди. Ставити скло в проходах, проїздах і біля колон забороняється.
Під час транспортування електронавантажувачами стопи скла мають бути укладені в ящики, пенали. Між листами скла необхідно укладати прокладки з паперу.
Ящики зі склом необхідно встановлювати в один ярус під кутом 10 – 150 і опирати тільки на передбачені для цього опори. Приставляти ящики до стін будівель або колон не дозволяється.
Для складання бою під час різання скла біля кожного стола мають бути встановлені бункер, ящик, візок або контейнер. Конструкції та розташування їх повинні запобігати попаданню скалок скла в працюючих поруч робітників. Бій скла з підлоги необхідно прибирати.
Зберігання розбитих листів скла, які йдуть на перерізання, має проводитися у спеціальних коморах.
Лінія фацетування повинна мати підведену воду та експлуатуватися тільки з її використанням.
Шліфувальні та полірувальні верстати для оброблення фацета повинні мати конструкцію, яка запобігає биттю і вібрації шайби.
Абразивні, алмазні та полірувальні круги повинні мати маркування з вказівкою терміну їх випробувань.
У зоні обслуговування конвеєра фацетної лінії повинна бути аварійна кнопка зупинки.
Вакуум-присмоктувачі конвеєра фацетування не повинні мати дефектів. Робочий вакуум повинен відповідати даним технічної характеристики експлуатаційної документації.
Робочі місця на дільницях оброблення фацета і кромки скла мають бути обладнані покладеними на підлогу деревними ґратами або гумовими килимками.
Столи для сріблення необхідно обладнувати бортами і стоками зі збірниками, які перешкоджають попаданню розчинів на підлогу. Зливання у каналізацію відпрацьованих розчинів без їх нейтралізації забороняється.
Готувати і зберігати срібні розчини необхідно в ізольованому приміщенні. Посудини для зберігання повинні герметично закриватися.
Перед подаванням срібної суміші на вироби необхідно перевірити кріплення сопла в шлангах та затискачі.
У приміщеннях для сріблення забороняється зберігати побутовий посуд, продукти харчування, вживати їжу і курити.
Захисні покриття повинні наноситися в пульверизаційних камерах або на лаконаливних машинах, обладнаних місцевими відсмоктувачами.
Під час експлуатації вакуумних установок для алюмінування дзеркал необхідно дотримуватися вимог з охорони праці та технічної експлуатації електроустановок споживачів.
Під час сушіння дзеркал у камері, яка обігрівається лампами інфрачервоного випромінювання або розжарювання, повинні бути забезпечені заходи щодо захисту обслуговуючого персоналу від опіків, теплового і світлового випромінювання.
Оглядові вікна камер мають бути закриті склом зі світлофільтрами, а вхідні і вихідні отвори камери – відкидною завісою з вогнетривкої тканини.
Очищення касет і захисних екранів від алюмінію повинне проводитися у ваннах з лугом, розташованих в окремому приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією. Під час очищення необхідно використовувати захисні окуляри і гумові рукавиці.
