Страница 6: ДСТУ ISO 3741:2004. Акустика. Визначання рівнів звукової потужності джерел шуму за тиском звуку. Точні методи для ревербераційних камер (2282)

Примітка. Якщо використовують сітку мікрофонів, установлених у фіксованих точках, можна скануванням автоматично одержати середнє значення рівня звукового тиску (див. 8.3) або під час перенесення мікрофона з однієї точки в іншу цей рівень вимірюють у кожній точці, а його середнє значення розраховують.

Відхили частоти не повинні перевищувати ± 0,1 Гц для кожного циклу вимірювань.

А.6 Методика розрахунків

Значення рівнів, одержані відповідно до А.5, мають бути скориговані відніманням від них величин, одержаних у А.4, для того щоб усунути вплив характеристик гучномовця у ближньому полі й одержати скориговані рівні звукового тиску на кожній з частот Lpi.

Для кожної третинооктавної смуги частот розраховують середньоарифметичне значення Lpm рівня звукового тиску в камері, скориговане зазначеним чином, і розраховують стандартний відхил Sf різниці між скоригованими значеннями рівня для камери і середнім значенням рівня:

Де Sf — стандартний відхил рівня звукового тиску у смузі, дБ;

Lpi - середній рівень звукового тиску (з поправкою на частотну характеристику гучномовця), створюваного у випробовувальній камері гучномовцем на і-тій частоті вимірювань, усереднений для всіх точок встановлення мікрофона (і у разі потреби для всіх точок розміщення гучномовця), дБ;

Lpm - середньоарифметичне значення Lpi, усереднене для всіх Nf частот вимірювання в певній третинооктавній смузі частот, дБ;

Nf — кількість частот вимірювання у певній третинооктавній смузі.

А.7 Перевіряння звукового поля

Випробовувальне устатковання (камера, місце(-я) розміщення джерела шуму, обертовий розсіювач (якщо застосовують), сітка точок розміщення мікрофонів або траєкторія руху мікрофона) вважають придатним для вимірювання рівня звукової потужності джерела шуму, який має значну дискретно-частотну складову, якщо у всіх третинооктавних смугах стандартний відхил, обчислений за формулою А.1, не перевищує значень, наведених у таблиці А.1.

У третинооктавних смугах із частотами понад 2500 Гц перевіряти звукове поле камери непотрібно.

Таблиця А.2

Випробовувальні частоти для альтернативного визначання характеристик устатковання ревербераційної камери для вимірювання рівнів звукової потужності джерел шуму, що містять значну дискретно-частотну складову

Якщо застосовують безперервний рух мікрофона по траєкторії довжиною I, визначають характеристики лише на частотах, нижчих за f1 або f2. залежно від того, яка з них нижча;

А.8 Збільшення кількості точок розміщення джерела шуму

Якщо джерело шуму має розміщуватися не в одній точці, а в кількох, проводять альтернативне перевіряння звукового поля, за якого гучномовець розміщують у кількох точках камери, Рівні звукового тиску усереднюють відповідно до 8.3 для кожної частоти, після цього за формулою А.1 обчислюють стандартний відхил.

Якщо перевіряють звукове поле для кількох точок розміщення гучномовця, джерело шуму під час випробовування повинно розміщуватись у тих самих точках.

Рівні звукового тиску, визначені в різних точках розміщення мікрофона для різних точок розміщення джерела шуму, повинні бути усереднені.

ДОДАТОК В
(довідковий)

НАСТАНОВА 3 КОНСТРУЮВАННЯ ОБЕРТОВИХ РОЗСІЮВАЧІВ

Використовування обертових розсіювачів у ревербераційних камерах доцільне з таких двох причин:

розсіювач сприяє зниженню просторової мінливості середньоквадратичного значення звукового тиску в камері і цим підвищує точність визначання усередненого в просторі рівня звукового тиску;

розсіювач розподіляє потужність звукового випромінювання джерела шуму по всій камері, що зменшує залежність виміряного значення звукової потужності джерела від розмірів камери і місця розміщення джерела у камері.

Ефективність дії обертових розсіювачів залежить у першу чергу від їхніх розмірів, На практиці розміри розсіювачів обмежуються лише розмірами ревербераційної камери. Панелі розсіювача повинні бути досить щільними. Рекомендована поверхнева щільність панелей складає 5 кг/м2. Швидкість обертання розсіювача повинна бути досить великою для того, щоб забезпечити усереднення звукового тиску протягом хоча б одного повного оберту.

Практичних ускладнень, пов'язаних із конструюванням великих і важких панелей (лопатей), що обертаються з великою швидкістю, можна уникнути наданням розсіювачу форми диска, конуса або циліндра, збалансувавши площу поверхні так, щоб центр ваги всієї конструкції був на осі обертання розсіювача.

Подвоєний розсіювач у формі конуса з діаметром 5 м успішно експлуатувався за швидкості 2,6 рад/с. Найкращі результати можуть бути досягнуті, якщо поверхні дифузора непаралельні жодній з поверхонь камери.

Примітка, Приклади застосовування обертових розсіювачів, які доцільно використовувати під час перевіряння звукового поля камери, наведено у [27—28].

ДОДАТОК С
(довідковий)

РОЗШИРЕННЯ ДІАПАЗОНУ ВИМІРЮВАНЬ У БІК ЧАСТОТ, НИЖЧИХ ЗА 100 ГЦ

С.1 Додатковий діапазон частот