Відстійно-ремонтний прогін мотовозного депо слід обладнувати кран-балкою вантажопідйомністю 3,2 т.
13.39 В адміністративно-побутовому корпусі слід передбачати кімнати відпочинку машиністів, оздоровчий пункт, їдальню, навчальні класи та інші приміщення з врахуванням СНіП 2.09.04, СНіП 2.09.02, ДБН В.2.2-9 та інших.
13.40 Рівні шуму у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати значень, встановлених СН 3077; у приміщенні відпочинку і в лікарських кабінетах оздоровчого пункту - відповідно до ДСН 3.3.6.037.
13.41 Територія електродепо відповідно до СНіП 11-89 і ДБН 360 повинна бути впорядкована, обнесена огорожею, вздовж якої слід передбачати насадження дерев, і повинна мати: пожежні проїзди і дороги з удосконаленим типом покриття, що з'єднані з міськими проїздами; загальне і охоронне освітлення. Огорожа повинна бути висотою 2,5 - .
ДБН В.2.3-7-2003 С.153
Відстань від осі найближчої паркової лінії слід приймати не менше:
а) до огорожі - ;
б) до стін будівель - . У випадку відсутності в стіні будівлі дверей, цей розмір дозволяється зменшувати до .
13.42 Загальне освітлення території електродепо слід передбачати прожекторами з газорозрядними лампами, які встановлюються на щоглах, а охоронне освітлення - світильниками по периметру огорожі території. Керування освітленням - дистанційне і автоматичне.
13.43 Прохід трубопроводу стисненого повітря під коліями при підземному прокладанні слід здійснювати у футлярі з азбестоцементних труб; при наземному - трубопровід прокладається у залізобетонному жолобі, розміщеному у шпальному ящику. На віялі колій слід перед-бачати заземлення трубопроводу на середній вивід дросель-трансформатора.
Місця встановлення контурів заземлення і підключення до дросель-трансформатора визначаються проектом.
С.154 ДБН В.2.3-7-2003
14 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ
14.1 Протипожежні вимоги даного розділу повинні дотримуватися при розробленні проектів протипожежного захисту підземних споруд метрополітену.
В проектах наземних вестибюлів станцій, виробничих і громадянсько- побутових будівель та споруд метрополітену, будівництво яких передбачено за 1.22 і 13.3, необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, СНіП 2.09.02, СНіП 2.04.05, ДБН В.2.5-13, СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.01 та СНіП 2.09.04.
14.2 Категорії підземних приміщень метрополітенів за вибухопожежною і пожежною небезпекою залежно від пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, які знаходяться в приміщеннях слід приймати за додатком Ж.
Категорії наземних приміщень метрополітенів за вибухопожежною і пожежною небезпекою слід визначати в технологічній частині проекту згідно з НАПБ Б.07.005 і ВНТП 05.
14.3 При відстані між станціями більше (у тому числі і у випадках проміжних станцій, побудованих начорно, які тимчасово експлуатуються як транзитні) слід передбачати аварійний вихід на поверхню, обладнаний тамбур-шлюзом з підпором повітря не менше 20 Па.
У випадку неможливості організації аварійного виходу назовні, за узгодженням з Держпожбезпеки МНС України, необхідно передбачати зону колективного захисту і рятування людей.
14.4 Галереї, що закривають наземні (надземні) ділянки ліній, потрібно обладнувати евакуаційними виходами через кожні .
14.5 Час евакуації пасажирів при пожежі на станції або в прибуваючому на станцію поїзді не повинен перевищувати 12 хв.
В розрахунку часу евакуації протяжність шляху руху пасажирів приймається від найбільш віддаленої точки станції у рівні платформи по сходах або ескалаторах (вантажопасажирських ліфтах) до виходу із вестибюлю в підземний перехід або на поверхню тротуару за межі вестибюлю станції.
14.6 Розміри ділянок шляху руху пасажирів, які евакуюються, на станціях, у вестибюлях, підвуличних підземних переходах на виході з вестибюлю на поверхню тротуару, а також кількість ескалаторів, що працюють в екстремальному режимі, повинна задовольняти
ДБН В.2.3-7-2003 С.155
вимогам за 2.3 і 2.7 під час евакуації пасажирів і обслуговуючого персоналу станції.
Входи (виходи) у пасажирські ліфти слід передбачати через тамбури-шлюзи, які відокремлюються від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.
14.7 На час евакуації пасажирів і персоналу станції система тунельної вентиляції, в комплексі з іншими інженерно-технічними засобами, повинна працювати в режимі, що забезпечує приплив свіжого повітря назустріч людям, які евакуюються. Система тунельної вентиляції повинна забезпечувати видалення диму протягом не менше 1 години при пожежі в перегінному тунелі або на станції, включаючи підплатформні приміщення, кабельні колектори, БТП, СТП, ПТО. Задимлення ескалаторного тунелю не дозволяється.
При вимиканні напруги на станції під час пожежі або аварії не повинні вимикатися системи підпору повітря та димовидалення.
14.8 Приміщення машинного залу ескалаторів слід обладнувати системою димовидалення через демонтажну шахту або спеціальну свердловину. Включення системи димовидалення повинно виконуватися автоматично від автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, а також з місця установки і з ДПС.
14.9 В сходових клітках, які з'єднують приміщення трьох і більше поверхів в спорудах метрополітену, а також в шахтах ліфтів, слід передбачати підпір повітря 20 Па.
14.10 Евакуацію пасажирів із станції метрополітену слід передбачати:
а) з платформ станцій - по ескалаторах або сходах, через касові зали вестибюлів розосередженими виходами (входами) в підвуличні переходи, зовні;
б) з платформ пересадочної станції - додатково через вузол пересадки на станцію іншої лінії.
При виникнені пожежі в одному з вагонів поїзда, який знаходиться на перегоні, поїзд слід вивести на станцію і евакуацію пасажирів із вагонів поїзда провадити за схемою евакуації з платформ станцій. У випадку неможливості виводу поїзда на станцію - передбачити висадку пасажирів з вагонів поїзда, забезпечивши безпеку людей, що евакуюються, та безперешкодне їх прямування по колійному тунелю на платформу найближчої станції і, додатково, через сполучені проходи і вентиляційні збійки - в сусідній
С.156 ДБН В.2.3-7-2003
колійний тунель.
Для висадки пасажирів рекомендується використати службову доріжку з протилежного боку контактної рейки.
14.11 Евакуацію обслуговуючого персоналу з підземних службових і технологічних приміщень слід передбачати:
а) із приміщень в рівні касового залу вестибюлю - в підвуличний перехід зовні, а також по сходах або ескалаторах на платформу станції;
б) із підплатформних службових приміщень - по коридору через тамбури в його торцях, по маршових сходах - на платформу станції;
в) із підплатформних вентиляційно-кабельних каналів у кожному торці станції - через тамбур і люк х , по металевому сходу - на платформу;
г) із приміщень у рівні платформи - по коридорах через тамбури - в колійні тунелі, а також по службових містках - на платформу станції;
д) із приміщень у проміжних рівнях між касовим залом вестибюля і платформою станції мілкого закладення - по коридорах, сходових клітках у вестибюль і далі в підвуличний перехід - зовні, а також по коридорах, сходових клітках, службових містках - на платформу станції або у колійні тунелі;
е) із приміщень другого поверху ПТО рухомого складу у відстійному тупику - по сходовій клітці, а із приміщень першого поверху ПТО - безпосередньо у тунель тупика і далі по колійних тунелях - на платформу станції, або - через другий вихід із приміщень, який повинен бути передбачений як евакуаційний на протилежному оглядовим канавам боці ПТО. При чисельності обслуговуючого персоналу до 10 чоловік, розміщеного на другому поверсі ПТО, дозволяється улаштування металевого сходу;
ж) із притунельних споруд - в перегінні тунелі;
з) із натяжної камери ескалаторів - по металевому сходу через двері (або люк) - на платформу станції;
ДБН В.2.3-7-2003 С.157
и) із машинного приміщення ескалаторів - через коридор, по сходах через двері (або люк) - в передескалаторний зал, або по сходовому проходу в підбалюстрадній частині ескалатора у натяжну камеру і далі по металевому сходу через двері (або люк) – на платформу станції;
к) із приміщень рівня машзалу та вищерозташованих технічних поверхів - по коридорах, сходових клітках. При цьому коридори довжиною і більше повинні бути обладнані системою димовидалення, а із сходових кліток повинен бути вихід безпосередньо назовні або в підвуличні переходи.
14.12 Із службових та технологічних приміщень станцій, вестибюлів і машзалів повинно бути не менше двох розосереджених шляхів евакуації; із притунельних споруд на перегоні дозволяється один вихід в перегінні тунелі.
Коридори блоку технологічних приміщень і ПТО слід ізолювати від сходової клітки протипожежними перегородками і дверима у відповідності з 14.14 та 14.17.
Входи (виходи) в машинні приміщення ліфтових підйомників, в кабельні колектори, машинні зали СТП, в приміщення ДПС повинні передбачатися через тамбури.
Відстань від торця тупикових ділянок приміщень і споруд (коридорів, кабельних колекторів, вентканалів та ін.) до виходу повинна бути не більше .
Коридори і кабельні колектори довжиною більше слід розділяти протипожежними перегородками 2-го типу з дверима (люками х ) 3-го типу. Двері і люки повинні мати ущільнення в притулах і з пристроями для самозачинення.
14.13 Розміри проходів на шляхах евакуації людей із службових і технологічних приміщень повинні задовольняти вимогам ДБН В.1.1-7 за пунктами 5.25, 5.27-5.30 і бути не менше (м):
ширина коридору з урахуванням комунікацій.....1,2 і не менше у світлі
ширина дверей…………………………………….1
ширина маршів і площадок сходових кліток……1
ширина відкритих сходів між двома поверхами
всередині підстанцій і ПТО………………………0,9
С.158 ДБН В.2.3-7-2003
висота проходів у світлі.................................2
ширина проходу по службовому містку
на рівні 1,5м від підлоги проходу................0,75.
Відкриті сходи повинні мати перила, уклон 45°, східці висотою із суцільними проступами.
Між маршами сходів слід передбачати проміжок завширшки не менше .
У сходових клітках не дозволяється розміщувати приміщення будь-якого призначення, прорізати у відгороджуючих стінах отвори для вентиляції та побутових кондиціонерів, а також встановлювати обладнання і прокладати транзитні повітропроводи, що виступають з площини стін на висоті від поверхні проступів та площадок сходів.
У сходових клітках дозволяється передбачати сховане прокладання кабелів та проводів лише в металевих трубах, які замуровуються у стіну сходової клітки. При цьому товщина шару штукатурки має бути не менше .
В окремих місцях коридорів на довжині до і в службових приміщеннях з кількістю до 5 чоловік, що працюють, дозволяється зниження висоти проходу до .
Прохід по містку у тунелі із службових приміщень і колійних тунелів на платформу повинен мати сітчасту огорожу.
Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напряімку виходу із споруди.
Двері із службових приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чоловік, двері із кладових та санітарних вузлів дозволяється проектувати такі, що відкриваються усередину приміщень.
Двері на шляхах евакуації повинні бути висотою не менше у світлі і не повинні мати запорів, які не можуть бути відкриті зсередини без ключа.
В протипожежних перешкодах дозволяється влаштування отворів при умові їх заповнення відповідно до 4.8, 4.11, 4.28 ДБН В.1.1-7. Розміщення кондиціонерів у робочих приміщеннях на протипожежних стінах або протипожежних перегородках, що примикають до коридорів дозволяється без розкриття отворів для встановлення обладнання в цих перешкодах.
ДБН В.2.3-7-2003 С.159
14.14 Будівельні конструкції підземних споруд метрополітену повинні виконуватися із негорючих матеріалів і мати такі мінімальні межі вогнестійкості, год:
а) справа станцій, вестибюлів, тунелів, пристанційних і притунельних споруд1,5
б) пілони і колони станцій, огороджувальні стіни підстанцій, кладових мастильних і мастильно-фарбувальних матеріалів1,5
в) огороджувальні стіни сходових кліток2
г) справа ескалаторних тунелів, сходові площадки, косоури, східці, балки та марші сходових кліток та відкритих сходів, платформи, конструкції внутрішнього перекриття1
д) стіни (перегородки) приміщень категорії В (див. Додаток Ж), а також коридорів і тамбурів, тамбур-шлюзів0,75
е) стіни (перегородки) приміщень категорії Г і Д (див. Додаток Ж)0,25
ж) перегородки суміжних приміщень категорій В, Г і Д0,75
Об’єкти комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення, які розміщуються згідно з 4.19, повинні мати протипожежні стіни 2-го типу, протипожежні перегородки 1-го типу та перекриття 3-го типу.
14.15 Конструкції галерей, які закривають наземні (надземні) ділянки лінії метрополітену, повинні виконуватись із негорючих матеріалів з мінімальною межею вогнестійкості 1 год.
14.16 Вестибюль, вбудований у будинок іншого призначення, повинен бути відділений від нього глухими протипожежними стінами і перекриттям з межею вогнестійкості 2,5 год.
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій наземних вестибюлів і будівель електродепо, а також будівель ЕППС слід приймати по II ступені вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7.
Межі вогнестійкості несучих конструкцій світлового ліхтаря наземних вестибюлів має бути не менше 0,5 год., конструктивних елементів світлового ліхтаря - не менше 0,25 год. У світлових ліхтарях потрібно застосовувати армоване скло.
С.160 ДБН В.2.3-7-2003
Площу фрамуг (люків) світлових ліхтарів для випуску диму наземних вестибюлів необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2 % від площі цього приміщення. Відкривання фрамуг (люків) повинно бути механізованим з включенням механізму відкривання, розташованого біля входів в наземний вестибюль, а також з місця розміщення. Фрамуги (люки) повинні встановлюватися у верхній частині світлового ліхтаря і бути захищені від промерзання. На перепаді висот покрівлі і світлового ліхтаря слід встановлювати металеві пожежні сходи з урахуванням архітектурно-планувальних рішень – стаціонарні або приставні (драбини).
