Сооружения транспорта. Метрополитены

8.34 Кожна секція контактної мережі головної колії повинна отримувати живлення від двох тяговознижувальних підстанцій по основних і, як правило, по резервних лініях живлення.

Для приєднання ліній живлення до контактної рейки і до розподільного пункту 825 В тупика з оглядовими канавами слід застосовувати роз'єднувачі з електроприводом.

8.35 В контактній мережі головних ліній станції з колійним розвиненням слід передбачати:

а) на колії відправлення поїздів зі станції у бік колійного розвинення - повітряний проміжок, що перекривається, початок якого слід розташовувати на відстані не меншій 125 м від вихідного світлофора;

б) на колії прибуття поїздів на станцію з боку колійного розвивинення - повітряний проміжок, що перекривається, розташовується біля стрілкового переводу. У місцях вказаних повітряних проміжків ділянки контактної рейки повинні бути з'єднані кабельною перемичкою через роз'єднувач з електроприводом.

8.36 На контактній рейці ділянки головних колій за кінцевою станцією, що тимчасово використовується для відстою поїздів, слід передбачати перекриваючий повітряний проміжок і з'єднання контактних рейок кабельною перемичкою через роз'єднувач з електроприводом

8.37 Живлення тягової мережі кожної лінії тупика з оглядовою канавою слід передбачати від розподільного пункту 825 В (РП-825 В), який розміщується в зоні за рейковим упором зовні габариту рухомого складу.

В двоколійному тупику шини розподільних пунктів двох колій (РП-1 і РП-2) повинні з'єднуватись між собою роз'єднувачами з ручним приводом (кожний в своєму РП). Живлення РП-825 В слід передбачати: основне - по самостійній лінії від підстанції, що підключається до РП-1 роз'єднувачем з електроприводом; резервне - по одній лінії від загальної резервної лінії підстанції і від контактної рейки однієї з головних колій, що підключається до РП-2 також через роз'єднувач з електроприводом.

ДБН В.2.3-7-2003 С.105

В одноколійному тупику з оглядовою канавою встановлюється один РП. Основне і резервне живлення - аналогічне живленню колій двоколінійного тупика; при цьому резервне живлення підключається до РП через роз'єднувач з ручним приводом, а до контактної рейки головної колії - через роз'єднувач з електроприводом.

В РП роз'єднувач з ручним приводом слід передбачати:

а) для підключення ліній живлення і відсмоктування тягової мережі ділянки колії з оглядовою канавою;

б) для заземлення відключеної контактної рейки цієї ділянки колії. При цьому роз'єднувачі відсмоктувальних ліній повинні мати загальний ручний привід із роз'єднувачами заземлення, що механічно зблоковані з роз'єднувачами ліній живлення.

Ходові рейки ділянки колії з оглядовою канавою необхідно ізолювати від ходових рейок з'їздів на головні колії. Ізольований стик слід автоматично закорочувати при подачі напруги на контактну рейку цієї колії. Роз'єднувачі відсмоктувальної лінії РП-1 і РП-2 слід з'єднати між собою і з відсмоктувальною мережею головних колій.

8.38 Тупики в зоні оглядових канав слід обладнати звуковою і світловою сигналізацією про наявність (відсутність) напруги на контактній рейці. Світлові сигнали слід розташовувати в оглядовій канаві і на стіні тупика.

8.39 Основне і резервне живлення контактної мережі тупиків без оглядових канав слід передбачати від контактних рейок головних ко­лій з установкою роз'єднувачів з електроприводами біля контактних рейок головних колій.

8.40 Живлення контактної рейки колії з'єднувальної вітки між двома лініями слід передбачати:

а) основне - через роз'єднувач з електроприводом від контактної рейки головної колії або при техніко-економічному обґрунтуванні від найближчої підстанції однієї з ліній;

б) резервне - через подвійний роз'єднувач з ручним приводом від контактної рейки головної колії іншої лінії.

С.106 ДБН В.2.3-7-2003

Ходові рейки колії з'єднувальної вітки повинні бути ізольовані від ходових рейок головних колій іншої лінії. Для їх з'єднання необхідно передбачати роз'єднувач, що має спільний ручний привід з роз'єднувачем резервного живлення контактної рейки з'єднувальної колії.

8.41 Основне живлення контактних рейок колій з'єднувальної вітки в електродепо слід передбачати по перемичках через роз'єднувачи з електроприводами від відповідних контактних рейок головних колій. При довжині колії в електродепо більше 0,7 км основне живлення слід передбачати по самостійній лінії живлення 825 В від тягово-знижувальної підстанції лінії метрополітену з підключенням до контактної рейки кожної колії вітки через роз'єднувач з електроприводом.

Резервне живлення слід передбачати від контактних рейок паркових колій через подвійні роз'єднувачі з електроприводами, що керуються черговим по електродепо.

Ходові рейки з'єднувальних колій вітки в електродепо повинні бути. ізольовані від ходових рейок паркових колій. Для їх з'єднання необхідно передбачати роз'єднувач, що має спільний ручний привід з роз'єднувачем резервного живлення контактної мережі колії вітки в електродепо. В ошинуванні роз'єднувача слід передбачати можливість швидкого його знімання.

8.42 Приєднання відсмоктувальних ліній і міжколійних рейкових з'єднувачів до ходових рейок необхідно здійснювати через колійні дросель-трансформатори.

8.43 В кожній лінії живлення і відсмоктування, а також в перемичках контактної і ходових рейок, необхідно передбачати не менше трьох паралельних кабелів.

8.44 Кабельні лінії контактної мережі слід розраховувати, виходячи із навантажень нормального і аварійного режимів роботи.

В нормальному режимі: в мережах з резервними лініями основні лінії живлення розраховуються без перевантаження кабелів, резервні лінії - з перевантаженням кабелів на 15%; в мережах без резервних ліній основні лінії живлення розраховуються при відключенні у них одного кабеля з перевантаженням кабелів, що залишились, на 15 %.

ДЕН В.2.3-7-2003 С.107 В аварійному режимі при відключенні основної лінії живлення на сусідній підстанції основні лінії живлення в мережах ліній, що не мають резерву, розраховуються з перевантаженням усіх кабелів на 15 %.

Кабелі у перемичках контактної рейки розраховуються на навантаження нормального режиму при відлюченні у них одного кабелю з перевантаженням на 15 % кабелів, що залишились, і на навантаження аварійного режиму при роботі всіх кабелів з перенавантаженням на 15 %.

8.45 Для контактної мережі слід застосовувати одножильні кабелі напругою 3 кВ з ізоляцією між металевою оболонкою і бронею. У відсмоктувальній мережі необхідно застосовувати одножильні кабелі напругою 1 кВ.

Силові установки 8.46 Електропостачання силових установок - ескалаторів, насосів, вентиляторів, пересувних ремонтних агрегатів та інше слід передбачати від підстанцій безпосередньо або від загальних магістральних ліній, що живлять, з урахуванням установленої категорії надій-ності живлення. Для електроустановок першої категорії необхідно передбачати АВР живлення безпосередньо на установці.

8.47 Електропостачання ескалаторів слід забезпечувати безпосередньо по двох лініях живлення від різних секцій шин РУ-380 В підстанції. Дозволяється живлення по схемі "ланцюжок" ескалаторів двох нахилів пересадочного вузла, розташованого в середній частині станції.

Необхідну потужність ескалаторів слід приймати, виходячи із установленого розрахункового навантаження в експлуатаційному режимі, висоти підйому і таких умов роботи:

а) при трьох ескалаторах в одному похилому тунелі: в нормальному режимі - два ескалатори на підйом і один на спуск, в аварійному режимі - три ескалатори на підйом;

б) при чотирьох ескалаторах в одному похилому тунелі: в нормальному режимі - два ескалатори на підйом і один на спуск, в аварійному режимі - три ескалатори на підйом і один на спуск. В екстремальних випадках (за 2.7) - чотири ескалатори на підйом; при цьому електропостачання забезпечується по двох лініях живлення від підстанцій.

С.108 ДБН В.2.3-7-2003

Кожна лінія повинна забезпечувати роботу чотирьох ескалаторів в режимі евакуації.

8.48 Електропостачання насосної водовідливної установки і насосної установки системи водопостачання з двома і більше насосами слід забезпечувати по двох лініях живлення від різних секцій шин РУ-380 В підстанції. Живлення основної і транзитної установок слід передбачати безпосередньо від підстанції; для місцевої водовідливної і підвищувальної установок - обидві лінії живлення від магістральних ліній. Кожну лінію живлення слід розраховувати на одночасну роботу в нормальному режимі двох насосів в основній і одного насосу в транзитній та місцевій водовідливних установках, а в аварійному режимі - всіх насосів. Кожну лінію живлення підвищувальної установки слід розраховувати на роботу одного насоса.

8.49 Живлення кожного вентилятора двоагрегатної установки тунельної вентиляції необхідно передбачати по окремій лінії від секцій шин РУ-380 В різних підстанцій з автоматичним заміщенням на другу лінію. В аварійному режимі кожну лінію слід розраховувати на роботу двох вентиляторів.

8.50 Живлення систем обігріву майданчиків тротуару довжиною 3-4 м і східців сходових спусків в підвуличні переходи або кopидopів, що примикають до вестибюлів, необхідно забезпечувати по окремих або магістральних лініях (залежно від споживаної потужності) і передбачати дистанційне їх включення відповідно до 10.9.

8.51 Живлення установок пересувних агрегатів сумарною потужністю до 40 кВт на станціях і в перегінних тунелях слід передбачати від загальних магістральних ліній. Для підключення агрегатів застосовувати типові колійні ящики з автоматичними вимикачами і штепсельними роз'ємами, які необхідно встановлювати: в торцях станцій, під платформою посередині станції, біля стрілкових переводів і в перегінних тунелях через кожні 100 м, а також в основних транзитних водовідливних установках. Відстань між кінцевими колійними ящиками, що живляться по магістралях від сусідніх підстанцій, слід приймати не більше 15 м.

8.52 Живлення ремонтних механізмів потужністю до 20 кВт в машинних та натяжних приміщеннях ескалаторів, в насосних установках, в камерах тунельної вентиляції слід передбачати від ближніх розподілювальних пунктів 380 В через колійні ящики.

ДБН В.2.3-7-2003 С.109

8.53 Живлення окремих установок - електроопалювальних приладів, кондиціонерів і шаф сушіння спецодягу, ремонтних і прибиральних механізмів напругою 220 В необхідно передбачати від мережі 380 В через трансформатори 380/220 В.

Для приєднання стаціонарних електроприймачів необхідно застосовувати автоматичні вимикачі, для пересувних ремонтних і прибиральних механізмів - штепсельні роз'єми з контактами заземлення: трьохполюсні - в машинних і натяжних приміщеннях ескалаторів, а також в пасажирських приміщеннях станції через кожні 25 м, двополюсні - в торцях платформ, вестибюлях станції та в приміщеннях з обладнанням. Контакти заземлення штепсельних роз'ємів слід приєднувати до магістралей заземлення.

8.54 Розрахунок ліній живлення в аварійному режимі роботи повинен виконуватися з урахуванням установлених розрахункових умов роботи установки і допустимого перенавантаження кабелів на 15 %.

Кабельна мережа 8.55 В тунелях, притунельних спорудах, вентиляційно-кабельних колекторах і кабельних колекторах станцій і вестибюлів, в магіст­ральних мережах, а також в розподілювальних мережах притунельних споруд слід застосовувати броньовані кабелі без захисного джутового покрову. Дозволяється прокладання броньованих кабелів у вініловій оболонці, що не поширюють горіння.

В технологічних і службових приміщеннях станцій, вестибюлів і підстанцій дозволяється прокладати неброньовані кабелі в металевих оболонках, а також кабелі і проводи, які не поширюють горіння згідно з ГОСТ 12176.

Радіуси внутрішньої кривої згину кабелів повинні мати по відно­шенню до їх зовнішнього діаметра кратність не менше вказаних в стандартах або технічних умовах на відповідні марки кабелів.

Радіуси внутрішньої кривої згину жил кабелів при виконанні ка­бельних укладень повинні мати по відношенню до приведеного діамет­ра жил кратності не менш вказаних в стандартах або технічних умо­вах на відповідні марки кабелів.

8.56 У всіх спорудах і приміщеннях лінії метрополітену, окрім пасажирських, слід передбачати відкрите прокладання кабелів всіх призначень без огородження і перегородок, а також без влаштування протипожежних відсіків.

Кабельні конструкції (стояки, закладні, мости) до укладання кабелю повинні бути покриті корозійностійкими покриттями.

С.110 ДБН В.2.3-7-2003

Найменші відстані між кронштейнами і кабелями, а також розміри кабельних приміщень слід приймати за таблицею 15.

Таблиця 15

Показник

Розмір по вертикалі, мм

Розмір по горизонталі, мм

1

2

3

1. Відстань між ріжками кронштейна

125

-

2. Відстань між полицями

150

-

3. Відстань між кронштейнами

1000-1200

(при вертикальній трасі кабелів)

800-1100

4. Висота вентиляційного кабельного каналу під платформою станції в місці нерегулярного проходу

1800

-

в зоні прокладання кабелів

1400

-

5. Висота кабельного колектора на підстанції в місці нерегулярного проходу

1800

-

6. Відстань в світлі між кабелями:

а) силовими напругою до 3 кВ

60

15

б) силовими напругою до 10 кВ

100*)

Не менше діаметра кабелю

в) силовими напругою до 3 кВ і

силовими напругою 6-10 кВ

100*)

Те саме

г) силовими напругою до 1 кВ і контрольними

60

15

д) силовими і зв’язку або контрольними

При розташуванні кабелів зв’язку або контрольних над силовими кабелями напругою 3-10 кВ

500

-

ДБН В.2.3-7-2003 С.111

Закінчення таблиці 15

1

2

3

те саме, напругою до 1 кВ

100

-

при розташуванні кабелів зв’язку або контрольних під силовими кабелями напругою до 6-10 кВ

100

-

при перетині кабелів зв’язку або контрольними силовими кабелями напругою до 1 кВ

15

Те саме, напругою 3-10кВ

Кабелі однієї з груп слід прокладати в трубах або відділяти від іншої групи кабелів негорючою перегородкою

7. Відстань в світлі між кабелями і трубопроводами

Не менше 100

*) При розташуванні кабелів на ріжках кронштейна в шаховому порядку – розмір по діагоналі приймається не менше 80 мм

8.57 Прокладання силових і контрольних кабелів в одноколійному тунелі слід передбачати по лівому боці перегінного тунелю в напрямку руху поїздів, кабелів зв'язку і АТРП - по правому боці.