Для освітлення тунелів слід застосовувати світильники з лампами розжарювання та світильники з енергозберігаючими лампами несиметричного бокового світлорозподілювання, розміщуючи їх перпендикулярно осі колії. Вісь світлового потоку повинна бути направлена під кутом 30 градусів до вертикалі.

Дозволяється для освітлення тунелів, стрілкових переводів службових платформ в тупиках застосування спеціальних світильник з газорозрядними лампами і захисними пристроями від перешкод поїзний радіозв'язок.

8.79 В перегінних і з'єднувальних тунелях, обертових і відстійних тупиках на додаток до загального освітлення слід передбачати можливість створення підсиленого місцевого освітлення переносними світильниками. Для підключення цих світильників, а також ручного електроінструменту потужністю до 2,5 кВт, напругою 220 В в тунелях і тупиках слід передбачати ящики з дво- і триполюсними штепсельними роз'ємами із заземленими контактами. Ящики необхідно встановлювати через в шаховому порядку по обидва боки тунелю і підключати до груп робочого освітлення.

8.80 Притунельні споруди, кабельні колектори, приміщення: ДПС, ЧС, АТРП, зв'язку, СУРСТ, пункту зміни машиністів, охорони, касирів, медпунктів, підстанцій, ескалаторні та ліфтові приміщення, щитові, насосні, вентиляційні шахти, які можуть використовуватися для пожежогасіння, вентиляційні камери, коридори та інші підземні приміщення повинні мати два види освітлення - робоче і аварійне.

ДБН В.2.3-7-2003 С.117

Освітленість приміщень слід приймати за галузевими нормами КСЦ Метро-2 штучного освітленн службових і технічних приміщень метрополітену.

8.81 Під козирком платформи станції через слід установлювати світильники, що підключаються до самостійної групи робочого освітлення.

8.82 В одноколійному перегінному тунелі повинні передбачатися дві групи робочого освітлення, яке розташовується з різних боків тунелю, і одна група аварійного освітлення, а у двоколійному тунелі або тупику – дві групи робочого та дві групи аварійного освітлення, що розташовуються з різних боків тунелю.

8.83 Освітлення оглядових канав, тупиків слід передбачати:

а) загальне - від мережі змінного струму напругою 220 В стаціонарними світильниками із силікатним склом і захисними сітками, що установлюються через з кожного боку канави в шаховому порядку та на бокових стінках тунелів, конструкція яких повинна виключати можливість доступу до лампи без застосування інструмента;

б) місцеве – від мережі змінного струму напругою 12 В переносними світильниками з установленням штепсельних розеток на одному боці канави і на бокових стінах тупиків через .

Місцеве освітлення в тупиках з коліями без оглядових канав на ділянці відстою поїздів слід передбачати переносними світильниками від мережі змінного струму напругою 12 В з установленням штепсельних розеток на бокових стінах тупиків через .

8.84 Для освітлення гостряків стрілкових переводів слід установлювати додаткові світильники, що підключаються до самостійної групи аварійного освітлення.

8.85 Живлення груп робочого освітлення перегінних тунелів, а також тунелів тупика або службової вітки (включаючи перехресний з’їзд і стрілкові переводи) слід здійснювати від підстанції по двох кабельних лініях, груп аварійного освітлення - по одній кабельній лінії.

С.118 ДБН В.2.3-7-2003

8.86 Живлення навантажень потужністю до 100 Вт в шафах зв’язку на станціях і тупиках слід передбачати від мереж робочого освітлення напругою 220 В.

8.87 В притунельних спорудах живлення мережі робочого освітлення напругою 220 В слід передбачати від трансформаторів 380/220 В, що підключаються до місцевих розподілювальних пунктів 380 В, а мережі аварійного освітлення - від груп аварійного освітлення перегінних тунелів.

8.88 В приміщеннях для пасажирів на станціях і у вестибюлях слід передбачати приховану електропроводку в тонкостінних металевих трубах.

В карнизах дозволяється відкрита електропроводка кабелями.

В тунелях і притунельних спорудах, службово-побутових та технологічних приміщеннях слід передбачати відкриту електропроводку кабелями, а в колекторах і під платформою станції, а також в оглядових канавах тупиків - в тонкостінних металевих трубах.

Прокладання кабелів через стіни і перекриття приміщень виконувати відповідно до 14.21.

8.89 Мережі освітлення підхідних тунелів до шахт і стволів шахт, а також притунельних споруд, що мають входи (виходи) із тунелів обох колій, слід проектувати за схемою двостороннього включення (виключення) світильників.

8.90 Живлення АКП і автоматів видачі жетонів та проїзних карток слід передбачати змінним струмом напругою 220 В по двох лініях від різних секцій щита робочого освітлення вестибюлю.

В приміщенні старшого касира повинні бути встановлені дві триполюсні розетки на напругу 220 В для монеторахувальних машин, а також розетки на напругу 220 В для комп'ютерного обладнання пасажирської автоматики та джерел безперебійного живлення.

8.91 В приміщеннях ДПС, ЧС, кросових, радіовузлах, ЛАЦ, релейних, машинних приміщеннях і натяжних камерах ескалаторів, в проходах між конструкціями суміжних ескалаторів, в камерах тунельної вентиляції, приміщеннях калориферних і насосних водовідливних установок, біля стрілкових переводів, біля затворів слід передбачати штепсельні розетки напругою 12 В для підключення переносних світильників, а в водозбірниках і фекальних збірниках насосних стаціонарні світильники напругою 12 В.

ДБН В.2.3-7-2003 С.119

У торцях станцій необхідно установлювати штепсельні розетки відповідно до 14.23.

В тунелях і притунельних спорудах в місцях розташування приав АТРП і шаф зв'язку слід передбачати двополюсну штепсельну розетку на напругу 220 В.

8.92 В приміщеннях для пасажирів і в службових приміщеннях з постійним перебуванням персоналу, на ескалаторах і сходових маршах, відповідно до 14.23, слід передбачати автоматичне включення світильників мережі аварійного освітлення при відключенні мережі робочого освітлення. В інших приміщеннях, а також в тунелях, тупиках і пунктах огляду рухомого складу аварійне (евакуаційне) освітлення слід включати вручну.

8.93 Керування освітленням станції і перегінних тунелів - згідно з 10.7.

8.94 Робоче освітлення тунелей віток в електродепо на припортальних ділянках слід збільшувати з рівномірним підвищенням на дві ступені шкали нормованої освітленості.

8.95 У службових приміщеннях дозволяється підключення світильників роз'ємними контактними з'єднаннями з дотриманням відповідних вимог до ПУЕ.

С.120 ДБН В.2.3-7-2003

9 ЗАХИСТ СПОРУД ТА ОБЛАДНАННЯ ВІД ЕЛЕКТРОКОРОЗІЇ

9.1 Лінії або ділянки метрополітену, які будуються заново або реконструюються і експлуатуються, повинні бути надійно захищені від корозії блукаючими струмами (електрокорозії), яка викликана метрополітенами та іншими джерелами (трамвай, електрифіковані залізниці постійного струму).

Захист споруд, конструкцій і обладнання метрополітенів від ґрунтової корозії не виконується у випадках, коли при здійснені захисту від електрокорозії представляється можливим одними і тими ж засобами забезпечити захист від ґрунтової корозії.

9.2 Захисту від корозії блукаючими струмами (електрокорозії) підлягають такі споруди, конструкції і обладнання метрополітенів:

- конструкції підземних споруд - чавунні і залізобетонні тунельні оправи, внутрішні сталеві оболонки та залізобетонні сорочки;

- конструкції наземних (надземних) метрополітенів і естакад;

- рейки і рейкові скріплення;

- кабелі - силові, зв'язку, контрольні і сигнально-блокувальні;

- кабельні конструкції;

- сталеві і чавунні трубопроводи;

- обладнання тягового електропостачання в частині вимог з обмеженням витоку тягових струмів;

- обладнання рейкових ланцюгів автоблокування в частині вимог каналізації тягових струмів, підключення відсмоктувальних (негативних, що живлять) ліній і міжколійних рейкових перемичок (з'єднувачів) тягової мережі, захисного обладнання від електрокорозії;

- обладнання зливання, наливання та зберігання легкозаймистих матеріалів в частині вимог з усунення іскроутворення, яке викликане блукаючими струмами.

9.3 Оцінку ступеня небезпеки від електрокорозії споруд, конструкцій та обладнання метрополітенів, що мають контакт з електричним середовищем (ґрунт, водяні розчини, бетон), слід визначати комплексом електричних вимірювань відповідно до ЦМетро/3986.

9.4 Оцінку небезпеки ґрунтової корозії для споруд, конструкцій і обладнання метрополітенів слід провадити за показниками ГОСТ 9.602.

ДБН В.2.3-7-2003 С.121

9.5 Захист споруд, конструкцій і обладнання метрополітену від електрокорозії повинен здійснюватися методами пасивного захисту згідно з ЦМетро/3986 та ГОСТ 9.602.

9.6 Активний (електричний) захист в метрополітенах дозволяється застосовуватися у виключних випадках при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні.

При цьому, застосування електричних методів захисту споруд, конструкцій і обладнання метрополітену від електрокорозіі не повинно приводити до збільшення витоку тягових струмів з рейок метрополітену.

9.7 Електричні вимірювання по контролю електрокорозійного стану споруд, конструкцій і обладнання метрополітену, а також контроль за роботою обладнання захисту слід виконувати на КВП, обладнаних для вимірювань:

  • потенціалів ходових рейок по відношенню до чавунної оправи тунелю або шин заземлення (КВП-1);
  • потенціалів чавунної оправи або арматури залізобетонної оправи до зовнішнього ( по відношенню до тіла тунелю) середовища – грунту (КВП-11).

9.8 КВП-1 слід розташовувати:

а) на кожній станції (в одному із торців);

б) у пунктах відсмоктування тягових струмів;

в) на метромостах, шляхопроводах та естакадах;

г) на вводах в метрополітен трубопроводів і кабелів;

д) у тупиках та біля рампи тунелю в електродепо;

е) у кожному перегінному тунелі через 500-.

Місця встановлення КВП-І при двониткових рейкових ланцюгах повинні співпадати з місцями установлення дросель-трансформаторів. У випадках, якщо КВП-І розташовується на станції або по одній колії в тунелі поряд з дросель-трансформатором, до якого приєднуються кабелі відсмоктування або кабелі міжколійної перемички, КВП-І по другій колії встановлювати не треба.

9.9 КВП-ІІ слід розташовувати в перегінних тунелях з чавунною оправою, а також із залізобетонною оправою (якщо арматура оправи має металеве з'єднання з кабельними кронштейнами і конструкціями кріплення труб безпосередньо або через шину заземлення) в місцях перехрещення або зближення ліній метрополітену з лініями трамваю та електрифікованими на постійному струмі залізницями.

С.122 ДБН В.2.3-7-2003

На ділянках пересічення ліній метрополітену і трамваю або залізниці ці КВП-II слід встановлювати в одному із тунелів безпосередньо поблизу пересічення і по обидва боки від нього на відстані .

На ділянці зближення ліній КВП-II слід встановлювати в ближньому до лінії трамваю або електричної наземної дороги тунелі по кінцях ділянки зближення та через кожні (відстань між трасами менше ) і (відстань між трасами від до ).

Якщо в зоні пересічення або зближення розташовується тягова підстанція трамваю або електрифікованої залізниці, тоді встановлення одного із КВП-II слід передбачати у тунелі поблизу пункту відсмоктування цієї підстанції.

КВП-II слід також розміщувати в тунелях, що споруджуються в агресивному середовищі.

9.10 КВП-I та КВП-II слід встановлювати разом.

9.11 Обладнання КВП-I та КВП-II слід розміщувати у спеціальних ящиках.

КВП-I і КВП-II слід з'єднувати чотирижильним кабелем перетином не менше 2,5 мм2 з шафою монтажу КВП'ів, які встановлені на кожній станції у приміщенні апаратної вимірювання блукаючих струмів.

9.12 Усі електричні вимірювання слід виконувати дистанційно. Виконання електричних вимірювань всередині тунелю при рухові поїздів дозволяється у виняткових випадках з дотриманням вимог безпеки праці при виконанні електричного вимірювання і експлуатації захисного обладнання згідно з розділом 10 ЦМетро/3986.

ДБН В.2.3-7-2003 С.123

10 АВТОМАТИКА І ТЕЛЕМЕХАНІКА УСТАНОВОК ЛІНІЇ

10.1 Системи автоматики і телемеханіки слід застосовувати для місцевого, дистанційного керування і телекерування установками та пристроями підстанцій і контактної мережі, а також для керування екскалаторами та іншими електромеханічними установками на лінії.

Системи керування, сигналізації та вимірювання параметрів установок повинні розроблятися з урахуванням максимальної автоматизації процесу їх експлуатації, контролю за дотриманням заданих режимів роботи і сигналізації при відхиленні від них.

Пульти дистанційного керування і контролю повинні розміщуватися на ДПС телекерування і контролю - на ДПЛ.

10.2 На тяговознижувальних і знижувальних підстанціях необхідно передбачати:

а) місцеве поелементне керування об'єктами: світлову та звукову сигналізацію про їх аварійне виключення, автоматичний контроль наявності напруги на шинах 10 кВ, РУ-825 В і в ланцюгах оперативного струму на шинах 380 В, 220 В, СЦБ, контроль ізоляції розподільних мереж напругою 380 і 220 В, СЦБ, оперативних ланцюгів постійного і змінного струму, контроль навантажень на фідерах 825 В;

б) місцеве дублююче керування вимикачами РУ 6-10 кВ (для схем керування шаф КРУ без дугового захисту. При цьому необхідно вилучити кнопку вимикання на шафі) ;

в) місцеве автоматизоване керування об'єктами;

г) відключення вимикачів в мережах 6-10 кВ та 825 В від дії захисту і блокування вмикання за умов безпеки;

д) переключення мереж аварійного і евакуаційного освітлення на живлення від акумуляторних батарей згідно з 14.23;

е) включення резервного зарядно-підзаряджувального агрегату акумуляторної батареї при відключенні робочого агрегату та їх блокування відповідно до 10.9;