Розмітки 1.14.1, 1.14.2 і 1.14.3, 1.15 слід наносити перпендикулярно до осі проїзної частини дороги, що перетинається.
3.2.18. Розмітки 1.16.1-1.16.3 повинні застосовуватись для позначення напрямних острівців, при цьому розмітку 1.16.1 слід застосовувати в місцях розділення транспортних потоків протилежних напрямків, 1.16.2 – в місцях злиття транспортних потоків одного напрямку (додаток 2, рис. 10) і 1.16.3 – в місцях злиття транспортних потоків (додаток 2, рис. 9). На острівцях, що мають велику площу, розмітки 1.16.1-1.16.3 дозволяється виконувати відповідно до додатка 2 (рис. 7).
3.2.19. Розмітка 1.17 повинна застосовуватись для позначення місць зупинок транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, і стоянок таксі, за винятком відокремлених від основної проїзної частини зупинних майданчиків. Довжина розмітки 1.17 повинна визначатись з урахуванням кількості транспортних засобів, що одночасно зупиняються чи стоять, але не менше ніж для зупинок тролейбусів, автобусів і для стоянок таксі.
3.2.20. Розмітка 1.18 повинна застосовуватись для зазначених дозволених на перехресті напрямків руху по смугах. Приклади наведено в додатку 2 (рис. 4, 9, 10, 12). При цьому повинно послідовно наноситись 2 (3) чи більше стріл з відстанню між ними від 20 до . Основа стріли, найближчої до перехрестя, повинна бути на рівні початку розмітки 1.1, що розділяє потоки попутних напрямків руху.
Розмітка з зображенням тупика повинна наноситись перед перехрещенням доріг з проїзними частинами, що розділені бульваром, чи широкою розділювальною смугою, коли поворот на найближчу проїзну частину заборонено. Ця розмітка не наноситься, якщо ширина бульвару чи розділювальної смуги дозволяє нанести стріли без зображення тупика відповідно до умов, наведених в цьому пункті.
3.2.21. Розмітку 1.19 слід наносити у місцях, де зменшується кількість смуг руху в даному напрямку, чи у сполученні з розміткою 1.6 перед розміткою 1.1 чи 1.11, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків за обмеженої видимості (пп.3.2.3 та 3.2.13) (додаток 2, рис. 1-3, 5, 6, 9). При цьому повинні послідовно наноситись 2 (3) чи більше стріл з відстанями між ними 15, 30, і т. д. (30, 60, і т. д.).
3.2.22. Розмітка 1.20 повинна застосовуватись для позначення наближення до розмітки 1.13 і наноситись на кожній смузі руху.
Відстань між основою трикутника розмітки 1.20 і розміткою 1.13 повинна бути від 2 до (від 10 до ). Приклад наведено в додатку 2 (рис. 9).
3.2.23. Розмітка 1.21 повинна застосовуватись у поєднанні з розміткою 1.12, якщо встановлено знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", і наноситись на кожній смузі руху.
Відстань між розмітками 1.21. і 1.12 повинна бути від 2 до (від 10 до ). Приклад наведено в додатку 2 (рис. 3).
3.2.24. Розмітка 1.22 повинна застосовуватись у поєднанні з розміткою 1.18 для позначення номера дороги чи маршруту в тих випадках, коли дорога перехрещується з іншою дорогою, такою ж чи більш високої категорії, або коли маршрут в місці перехрещення з іншою дорогою змінює свій напрямок.
Ця розмітка повинна наноситись посередині кожної смуги руху, що відповідає напрямку маршруту, перед перехрестями та після них.
Розмітка з буквою "Е" повинна застосовуватись на дорогах, призначених для міжнародного руху в установленому порядку.
Розмітка 1.22 повинна наноситись на відстані від розмітки 1.18. Приклад застосування наведено в додатку 2 (рис. 10).
3.2.25. Розмітку 1.23 наносять на смуги, позначені знаком 5.11 "Смуга для маршрутних транспортних засобів", і призначені для руху тільки маршрутних транспортних засобів. Приклад застосування наведено в додатку 2 (рис. 12). Допускається наносити її на смуги гальмування на пунктах зупинки маршрутних транспортних засобів. Приклад застосування наведено в додатку 2 (рис. 13).
Ця розмітка повинна наноситись по осі смуги руху основою в бік транспортних засобів, що рухаються по ній. На початку смуги на відстані від межі перехрещення проїзних частин наноситься перша розмітка, а через 20 м – друга.
Розмітку 1.23 слід повторювати після пункту зупинки маршрутних транспортних засобів, розташованого більше ніж за перехрестям.
На перегоні довжиною більше ніж розмітку 1.23 слід повторювати через . В залежності від конкретних умов цю відстань може бути змінено.
3.2.26. Ширина лінії розміток 1.1, 1.3-1.7, 1.9-1.11, 1.17, а також граничних ліній розміток 1.16.1-1.16.3 повинна бути 0,1 (0,08) м.
3.2.27. Для написів, що не передбачені цим стандартом і є додатковим засобом інформації, що не запроваджують будь яких обмежень (назви населених пунктів, маршрутів руху тощо), повинні застосовуватись букви висотою 1,6 або (в залежності від швидкості руху транспортних засобів). Розміри основних елементів букв можуть вибиратись з урахуванням розмірів елементів цифр, наведених у додатку 1 (рис. 6, 7, 8).
3.3. Вертикальна розмітка (табл. 2)
3.3.1. Розмітка 2.1 повинна застосовуватись для позначення вертикальних елементів дорожніх споруд, металевих, бетонних конструкцій, опор штучного освітлення та інших перешкод, що розташовані в межах узбіччя чи знаходяться на відстані менше ніж від краю проїзної частини, а у разі наявності бордюру – на відстані менше ніж , а також в інших випадках, коли ці елементи є небезпечними для транспортних засобів, що рухаються. Приклади застосування наведено в додатку 2 (рис. 14-18).
Під час великої ширини вертикальної поверхні допускається розмічати тільки найближчий до поїзної частини край на ширину , у разі великої висоти – на висоту 2 м. Приклад наведено в додатку 2 (рис. 17).
3.3.2. Розмітка 2.2 повинна застосовуватись для позначення нижнього краю проїзної конструкції тунелів, мостів та шляхопроводів, коли відстань від нього до покриття дороги менша ніж . Розмітку наносять над серединою кожної смуги, по якій здійснюється рух у напрямку дорожньої споруди. Приклади застосування розмітки наведено в додатку 2 (рис. 14-16).
Допускається наносити розмітку 2.2 на прольотних будівлях по всій ширині проїзної частини, по якій здійснюється рух у напрямку споруди.
3.3.3. Якщо розмітку 2.1 чи 2.2 неможливо нанести безпосередньо на поверхню дорожніх споруд, вона повинна виконуватись на щитах, що прикріплюються до цих споруд чи встановлюються безпосередньо перед ними.
3.3.4. Розмітку 2.3 застосовують для позначення круглих тумб у випадках, коли вони розташовуються на розділювальних смугах чи острівцях безпеки. Приклад застосування наведено в додатку 2 (рис. 18).
Білі смуги розміток 2.1-2.3 на ділянках доріг, що не мають штучного освітлення, допускається виконувати з світлоповертальних матеріалів.
3.3.5. Розмітка 2.4 повинна застосовуватись для позначення розташованих в межах дорожнього полотна напрямних стовпчиків, надовбів, опор огороджень, стійок дорожніх знаків тощо. Приклад застосування розмітки наведено в додатку 2 (рис. 18).
Нижній край чорної смуги розмітки 2.4 повинен бути повернутий в бік проїзної частини.
3.3.6. Розмітку 2.5 слід застосовувати для позначення бокових поверхонь початку дорожніх огороджень (протягом не менше ніж 10), що установлені на небезпечних ділянках доріг, а також по всій довжині огороджень на розв'язках різних рівнів, кривих у плані з радіусом меншим ніж , крутих спусках. Приклад застосування розмітки наведено в додатку 2 (рис. 18).
3.3.7. Розмітка 2.6 повинна застосовуватись для позначення бокових поверхонь дорожніх огороджень в усіх інших випадках, крім установлених в п.3.3.6. Приклад наведено в додатку 2 (рис. 18).
Огороджувальні та напрямні пристрої, позначені розміткою 2.4-2.6, повинні мати світлоповертальні елементи. Ці елементи повинні бути праворуч за напрямком руху червоного кольору, а ліворуч – білого.
Площина світлоповертального елемента повинна бути за можливості перпендикулярною до напрямку руху транспортних засобів.
Світлоповертальні елементи встановлюються відповідно до п.2.2.4.
3.3.8. Розмітка 2.7 повинна застосовуватись для позначення поверхні піднятих острівців безпеки, бордюрів на кривих в плані з радіусом меншим ніж , в місцях звуження дороги та на інших небезпечних ділянках. Приклади застосування наведено в додатку 2 (рис. 17, 18).
Розміри елементів розмітки 2.7 чорного і білого кольорів відповідно слід приймати: для острівців безпеки – 0,2 і , для бордюрів – 0,5 і (1,0 і 2,0) м.
Додаток 1
Обов’язковий
Рисунок 1
Продовження додатка 1
Рисунок 2
Продовження додатка 1
Розміри в міліметрах
|
v, км/год |
L |
L1 |
a1 |
a2 |
b |
c |
d1 |
d2 |
e |
f |
k |
|
|
3,00 |
1,20 |
0,45 |
0,50 |
0,30 |
0,25 |
0,35 |
1,55 |
0,30 |
0,20 |
0,30 |
|
|
6,00 |
2,40 |
0,90 |
1,00 |
0,60 |
0,50 |
0,70 |
3,10 |
0,40 |
0,30 |
0,80 |
Рисунок 3
Продовження додатка 1
Рисунок 4
Продовження додатка 1
Рисунок 5
Рисунок 6
Продовження додатка 1
км/год
Рисунок 7
км/год
Рисунок 8
Продовження додатка 1
|
|
|
|
км/год |
км/год |
Рисунок 9
Продовження додатка 1
Рисунок 10
|
|
|
Рисунок 11
|
|
|
|
Рисунок 12
|
Закінчення додатка 1
|
|
|
Рисунок 13
|
|
|
|
Рисунок 14
|
|
|
|
Рисунок 15
|
Додаток 2
Обов’язковий
Рисунок 1
Рисунок 2
_______
* м – мінімальна відстань видимості, що забезпечує безпеку руху за даної швидкості, м
Продовження додатка 2
Рисунок 3
Рисунок 4
Продовження додатка 2
Рисунок 5
Рисунок 6
Рисунок 7
Продовження додатка 2
Рисунок 8
Рисунок 9
Рисунок 10
Продовження додатка 2
Рисунок 11
Рисунок 12
Рисунок 13
Рисунок 14
Рисунок 15
Продовження додатка 2
Рисунок 16
Рисунок 17
Рисунок 18
Інформаційні дані
1. Розроблено Науково-дослідним центром безпеки дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ України
Розробники: Б.Д. Раціборинський, к. е. н.; З.Д. Дерех (керівник теми); В.О. Баклаєв; О.С. Забишний, к. т. н.; Ф.П. Гончаренко, к. т. н; Ю.Є. Заворицький; О.А. Охріменко; Л.В. Карпінська
ВНЕСЕНО Міністерством внутрішніх справ України
2.ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 138 від 10 червня 1994 р.
Зміст
1. Загальні вимоги2
1.1. Характеристика розмітки2
1.2. Технічні вимоги8
1.3. Методи контролю10
2. Видимість розмітки11
2.1. Вимоги щодо норм видимості розмітки11
2.2. Вказівки щодо забезпечення видимості розмітки13
2.3. Методи контролю14
3. Правила застосування дорожньої розмітки16
3.1. Загальні вимоги16
3.2. Горизонтальна розмітка16
3.3. Вертикальна розмітка21
Додаток 123
Додаток 232
Інформаційні дані38
