3.8. Не дозволяється видалення абразиву з деталей після очищення струм е-нем стисненого повітря.
3.9. Працівник, який здійснює управління соплом під час очищення деталей, повинен знаходитися поза робочою зоною камери на спеціально обладнаній ста-ціонарній площадці.
3.10. Камери для очищення великих виробів повинні бути обладнані механічними пристосуваннями для переміщення виробів у камері. Управління пристосуванням повинно бути механізованим.
3.11. Деталі, що розміщені в гідропіскоочисній камері для очищення, повинні надійно кріпитися спеціальним пристосуванням.
3.12. Під час роботи гідропіскоочисних камер працівник повинен знаходитися поза камерою на дерев'яній решітці.
3.13. Вивантаження, укладання і зняття деталей необхідно виконувати при справному блокуванні, що унеможливлює подачу пульпи в очисну камеру.
3.14. Не дозволяється очищення деталей в очисних камерах ручним механізованим інструментом з абразивними кругами.
3.15. Завантаження та повернення абразиву в установках дробоструменевого та гідропіскоструменевого очищення, включення та відключення подачі стисненого повітря, піску і пульпи та очищення камери від відпрацьованої пульпи по-винно бути механізованим.
3.16. Для гідропіскоструменевого очищення деталей необхідно використ о-вувати кварцовий пісок із застосуванням струменя води.
3.17. Шліфувальні верстати для очищення виробів повинні бути обладнані захисними екранами та місцевими відсмоктувачами, зблокованими з механізмом пуску верстата.
3.18. Технологічні процеси галтування необхідно виконувати в щільно закритих барабанах або барабанах, що розміщені у ванні з розчином солей лугу.
3.19. Підготовка поверхні виробів хімічним способом повинна здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 9.402-80 та ГОСТ 12.3.008-75 "Система стандартов безопасности труда. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности".
3.20. Очищення деталей хімічним способом необхідно виконувати з використанням механізованих агрегатів для знежирення, фосфатування, пасивування в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
3.21. Промивання деталей органічними розчинниками під час ручного очищення необхідно виконувати в спеціальних шафах з негорючих матеріалів з металевими ваннами або столами з кольорових металів усередині. Над бортами ванни або стола та у верхній частині шафи повинні бути вентиляційні відсмоктувачі.
3.22. Очищення деталей з використанням хлорованих вуглеводнів необхідно виконувати в герметичних установках автоматичної дії з використанням розчинників з антистатичними домішками.
3.23. Миття та знежирення деталей і виробів необхідно здійснювати із з а-стосуванням негорючих сполук.
3.24. Чищення виробничого устаткування, що містить залишки органічних розчинників, необхідно виконувати при включеній вентиляції після продування устаткування повітрям або парою до повного видалення парів розчинників.
4. Вимоги охорони праці під час фарбування
4.1. Стиснене повітря під час пневматичного розпилення лакофарбувальних матеріалів повинно відповідати вимогам ГОСТ 9.010-80 "Единая система защиты от коррозии и старения. Воздух сжатый для распыления лакокрасочных материалов. Технические требования и методы контроля".
Запобіжні клапани повинні бути відрегульовані на граничнодопустимий тиск та відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки".
4.2. Лакофарбувальні матеріали повинні надходити до робочих місць готовими до використання; подачу їх до робочих місць (у разі відсутності цен-тралізованої подачі) необхідно виконувати в тарі, що щільно закривається.
4.3. Пневматичне розпилення лакофарбувальних матеріалів необхідно виконувати на визначених постах, у спеціальних установках або камерах, обладнаних конвеєрами або столами, що обертаються, та місцевою витяжною вентиляцією.
Дрібні та середні деталі під час фарбування повинні знаходитися всередині камери для фарбування, а працівник - зовні. Допускається розташування робочого місця у відкритому прорізі камери.
4.4. Фарбування методом пневматичного розпилення (за винятком викор и-стання лакофарбувальних матеріалів, що містять свинець) великогабаритних виробів, для яких неможливо обладнати постійні пости фарбування, необхідно виконувати на відкритих дільницях, обладнаних вентиляційними решітками в підлозі.
Під час фарбування виробів заввишки більше 2 м місце фарбування повинно бути огороджено негорючими перегородками полегшеного типу. Роботи необхідно виконувати із застосуванням підйомників, пересувних підмостків, малярних візків портального (велосипедного) типу, візків з платформою.
4.5. Установка для підігріву лакофарбувальних матеріалів і повітря повинна бути обладнана редуктором та запобіжним клапаном. Температура лакофарбувальних матеріалів та повітря повинна підтримуватися автоматично.
4.6. Під час подачі стисненого повітря та лакофарбувальних матеріалів необхідно перевірити герметичність роботи запірної голки, отвору матеріальної насадки, ущільнювачів, прокладок та сальників. Запірна голка повинна переміщатися по осі отвору матеріальної насадки.
4.7. Виконувати роботи з монтажу (демонтажу) та очищення устаткування пневматичного розпилення необхідно після припинення подачі стисненого повітря.
4.8. Не дозволяється наносити лакофарбувальні матеріали, що містять сполуки сурми, свинцю, миш'яку, міді, хрому, сполуки епоксидних смол та кам'яно-вугільного лаку, методом пневматичного розпилення.
4.9. Фарбування виробів методом електростатичного розпилення лакофар-бувальних матеріалів в електричному полі високої напруги необхідно виконувати в спеціальній фарбувальній камері, обладнаній витяжною вентиляцією.
4.10. Подача високої напруги до електрофарбувальної камери повинна суроводжуватися одночасними автоматичними попереджувальними сигналами.
4.11. В електрофарбувальних установках повинно бути встановлено захисне блокування для унеможливлення:
пуску конвеєра раніше 5 - 10 хвилин після появи звукового сигналу;
включення системи розпилення при непрацюючій вентиляції, нер ухомо-му конвеєрі, відключеній високій напрузі;
включення високої напруги при відключеній вентиляції.
4.12. Під час фарбування на спеціальних установках ручними електроста-тичними розпилювачами вироби в зоні фарбування повинні бути заземлені.
4.13. Процес фарбування методом електроосадження повинен бути автоматизованим та включати операції підготовки поверхні під фарбування та сушіння покриття.
Лакофарбувальні матеріали у ванні установки для електроосадження повинні постійно циркулювати для запобігання седиментації (випадінню пігменту в осад).
4.14. Процеси фарбування методом струменевого обливання повинні бути автоматизовані. Технологічні параметри (постійна в'язкість, температура та тиск лакофарбувальних матеріалів, оптимальна концентрація парів розчинника всер е-дині установки) необхідно підтримувати в автоматичному режимі роботи уста-новки.
4.15. Крайки силуетів всередині установки струменевого обливання та дно каналу для проходження пари необхідно викладати алюмінієм або іншим кольоровим металом для запобігання іскроутворенню.
4.16. Чищення сопла установки струменевого обливання необхідно вик о-нувати при відключеному конвеєрі та включеній вентиляції.
4.17. Фарбування виробів методом занурення необхідно виконувати у ваннах із застосуванням пристроїв, що унеможливлюють забруднення рук.
Під час дрібносерійного виробництва вироби необхідно занурювати у ванну з лакофарбувальними матеріалами за допомогою підйомників, тельферів або вручну залежно від ваги та конструкції виробів.
Під час великосерійного виробництва вироби у ванну камери для фарбування необхідно подавати за допомогою конвеєрів.
4.18. Фарбування поверхонь щітками або валиком необхідно виконувати при працюючій загальнообмінній або місцевій витяжній вентиляції.
Фарбування великогабаритних виробів необхідно виконувати із застосуванням підйомників, пересувних підмостків, малярних візків портального (велосипедного) типу, візків з платформою.
4.19. Нанесення порошкових покриттів необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 9.410-88 "Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия порошковые полимерные. Типовые технологические процессы".
4.20. Печі для формування порошкових покриттів повинні бути обладнані вентиляційним зонтом та мати блокування для запобігання підняттю температу-ри вище встановленої норми.
4.21. Очищення покриттів виробів шліфуванням та поліруванням необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.009-80 "Система стандартов безопасности труда. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности".
5. Вимоги охорони праці під час сушіння виробів
5.1. Виконання робіт на устаткуванні для сушіння виробів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці при термічній обробці металів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 року № 315, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 року за № 66/14757 (НПАОП 28.5-1.02-07), та ГОСТ 12.2.007.9-88 "Система стандартов безопасности труда. Оборудование электротермическое. Требования безопасности".
5.2. Сушильні камери повинні бути обладнані:
автоматичними регуляторами температури з розміщенням контрольно-вимірювальних приладів зовні камери в місцях, доступних для спостереження;
блокувальним пристроєм, що унеможливлює подачу теплоносія при відключенні вентиляції або зупинці конвеєра;
запобіжними вибуховими мембранами в камерах з рециркуляцією повітря.
Не дозволяється обладнання сушильних камер відкритими спіралями або електроконтактами всередині камери.
5.3. Нагрівальні прилади сушильних камер повинні бути захищені від потрапляння на них крапель лакофарбувальних матеріалів з пофарбованих виробів та торкання лакофарбувальної плівки.
5.4. Природне сушіння виробів необхідно виконувати в камерах або витяжних шафах при включеній місцевій витяжній вентиляції.
Дозволяється сушіння великогабаритних виробів на місцях фарбування при працюючій вентиляції.
Директор Департаменту промислової безпеки,
охорони праці, цивільного захисту та фізичного
захисту, трудової та соціальної політики О. М. Онищенко
ПОГОДЖЕНО:
Директор виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України В. Акопян
