Допускається з'єднання та ремонт (поновлення) гнучких та броньованих кабелів у шахтах за допомогою пастоподібних або липких стрічкових та інших полімерних ізоляційних матеріалів за методиками, затвердженими головним інженером шахти після узгодження з МакНДІ.
5.3.9. Для живильних кабельних ліній напругою до 1200 В, якими проходить сумарний струм навантаження споживачів, повинні як правило застосовуватися кабелі одного перерізу. Допускається для цих ліній застосування кабелів з різними перерізами жил за умови забезпечення усіх ділянок лінії захистом від струмів короткого замикання.
У місцях відгалуження від магістральної живильної лінії, де переріз жил кабелю зменшується, повинен встановлюватися апарат захисту від струмів короткого замикання відгалуження. Від живильної лінії допускається мати відгалуження довжиною до 20 м, якщо забезпечується захист від струмів короткого замикання апаратом магістральної лінії.
Застосування розподільних коробок без установлення на відгалуженнях до електродвигунів апаратів захисту допускається лише для багатодвигунових приладів за умови, якщо кабель кожного відгалуження захищений від струмів короткого замикання груповим захисним апаратом.
5.3.10. Кабелі, що прокладаються у лавах, мають бути захищені від механічних пошкоджень пристроями, що входять до складу комплексу. Допускаються й інші засоби механічного захисту кабелів, передбачені проектом електропостачання дільниці шахти.
Найближча до машини частина гнучкого кабелю, що живить пересувні машини, може бути прокладена на підошві на відстань не більшу за 30 м.
Для машин, що мають кабелепідбирач або інші аналогічні пристрої, допускається прокладання гнучкого кабелю на підошві виробки.
У разі роботи комбайнів та врубових машин на пластах потужністю до 1,5 м допускається прокладання гнучкого кабелю на підошві очисної виробки, якщо конструкцією цих машин не передбачений кабелеукладач.
5.3.11. Гнучкі кабелі, що перебувають під напругою, мають бути розтягнуті та підвішені. Не допускається тримати гнучкі кабелі під напругою у бухтах та вісімках.
Ця заборона не поширюється на екрановані кабелі з оболонками, що не розповсюджують горіння і які за умовами експлуатації повинні знаходитися у бухтах або на барабанах. У цьому разі струмове навантаження на кабель має бути знижене на 30% проти номінального.
5.3.12. У горизонтальних та похилих виробках кабелі розміщуються на такій висоті, яка унеможливлює їх пошкодження рухомим транспортом.
У шахтах, небезпечних щодо газу, кабелі слід прокладати на такій висоті, де малоймовірне утворення шарових скупчень метану.
Прокладання кабелів зв'язку та сигналізації, а також голих проводів у виробках проводиться на відстані не меншій за 0,2 м від силових кабелів. Голі проводи потрібно прокладати на ізоляторах.
Не допускається сумісне прокладання з одного боку виробки електричних кабелів та вентиляційних труб.
5.4. Електричні машини та апарати
5.4.1. Для живлення електричних машин та апаратів повинна застосовуватися напруга:
для стаціонарних приймачів електричної енергії, пересувних підстанцій та трансформаторів, а також при проходженні стволів – не більше ніж 6000 В;
для пересувних електроприймачів – не більше ніж 1140 В. В окремих випадках допускається з дозволу Держнаглядохоронпраці України застосування напруги 6000 В;
для ручних машин та інструментів – не більше ніж 220 В;
для кіл дистанційного керування та сигналізації КРП - не більше ніж 60 В, якщо жоден з провідників цього кола не приєднується до заземлення;
для кіл дистанційного керування стаціонарними та пересувними машинами та механізмами – не більше ніж 42 В.
5.4.2. Потужність короткого замикання у підземній мережі шахти повинна бути обмежена величиною, що відповідає номінальним характеристикам установленого в шахті електроустаткування і перерізові кабелів, але не повинна перевищувати 100 МВ??А.
Потужність відключення вимикачів КРП загального призначення при установці їх у шахтах повинна бути удвічі вищою від потужності короткого замикання мережі.
5.4.3. Кабельні вводи електроустаткування повинні бути надійно ущільнені. Невикористані кабельні вводи повинні мати заглушки, що відповідають рівню вибухозахисту електроустаткування.
5.4.4. Приєднання жил кабелів до затискачів електроустаткування повинне проводитися за допомогою наконечників, спеціальних шайб або інших рівноцінних пристроїв, що унеможливлюють наявність дротиків жил кабелю поза затискачем.
Не дозволяється приєднання декількох жил кабелів до одного затискача, якщо це не передбачене конструкцією затискача.
5.4.5. Продовження експлуатації електроустановок понад 1000 В, граничний строк експлуатації яких закінчився, здійснюється уповноваженими організаціями, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України на проведення відповідної роботи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.
5.5. Камери для електричних машин та підстанцій
5.5.1. Не дозволяється застосовувати в підземних виробках комутаційні, пускові апарати й силові трансформатори, що містять масло або іншу горючу рідину. Ця вимога не поширюється на КРП, установлені в камерах з найвищим ступенем вогнестійкості кріплення.
Не дозволяється спорудження нових камер для КРП з масляним заповненням між паралельними виробками.
5.5.2. У всіх камерах, де встановлене електроустаткування з масляним заповненням, повинні влаштовуватися суцільні пожежні двері. В інших камерах повинні бути ґратчасті двері із запірними пристроями. Двері камер, у яких немає постійного обслуговувального персоналу, повинні бути зачинені. Біля входу камери вивішується знак “Стороннім вхід заборонено”, а в камері на видному місці - укріплені відповідні попереджувальні плакати.
У камерах, де встановлене електроустаткування з масляним наповненням, влаштовується поріг заввишки не менше ніж 100 мм.
5.5.3. У камерах підстанцій та електромашинних камерах довжиною понад 10 м має бути два виходи, що розташовані у найбільш віддалених одна від одної частинах камери.
5.5.4. Між машинами та апаратами в камерах повинні залишатися проходи, достатні для транспортування машин та апаратів під час їх ремонту або заміни, але не менші за 0,8 м. З боку стін камер залишаються монтажні проходи завширшки не менше ніж 0,5 м.
Якщо не вимагається доступ до машин або апаратів з тильної та бокової сторони для обслуговування, монтажу та ремонту, то їх можна встановлювати впритул один до одного і до стіни камери.
Відстань між верхньою частиною апарата та покрівлею повинна бути не меншою за 0,5 м.
5.5.5. Пересувні трансформаторні підстанції, комплектні розподільні пристрої розміщуються у добре закріплених та зручних для обслуговування місцях, мають бути захищені від води, що протікає з покрівлі виробки, та механічних пошкоджень і не заважати роботі транспорту та пересуванню людей. Відстань від електроустаткування до состава поїзда або конвеєра повинна бути не меншою за 0,8 м, до стінки виробки та до покрівлі проміжок повинен бути не меншим за 0,5 м. Не допускається установлення підстанцій у рейкових уклонах, за винятком ніш та заїздів, оснащених бар'єром.
В окремих випадках допускається установлення комплектного устаткування, якщо це передбачено конструкцією, над скребковим конвеєром. Проміжок між електроустаткуванням та покрівлею у цьому разі повинен бути достатнім для обслуговування, але не меншим за 0,5 м, а між бортом конвеєра та помостом – не меншим за 0,4 м.
У цих місцях у покрівлі не повинне бути куполів та інших факторів, що сприяють утворенню місцевих (шарових) скупчень метану.
5.6. Компресорні установки та повітропроводи
5.6.1. Влаштування, монтаж та експлуатація поверхневих та підземних компресорних установок та повітропроводів мають задовольняти вимоги Правил влаштування та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів та газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.
5.6.2. На встановлення пересувної компресорної станції у шахті розробляється проект, який має містити заходи загальної та пожежної безпеки та затверджуватися головним інженером шахти.
Підземні пересувні компресори повинні мати тепловий захист, що відключає компресор сухого стиску при температурі стисненого повітря понад 182 °С, а маслозаповнений – при температурі понад 125 °С.
Робочий тиск стисненого повітря цих компресорів не повинен перевищувати 0,6 МПа (6 кгс/см2), а запобіжний клапан компресора повинен налагоджуватися на тиск спрацювання 0,66 МПа (6,6 кгс/см2) та пломбуватися.
Маслозаповнені компресори повинні мати захист, що унеможливлює займання масла.
5.6.3. Підземна пересувна компресорна установка розташовується на горизонтальному майданчику на свіжому струмені повітря. Місця установлення компресора повинні бути закріплені негорючим кріпленням на відстань не меншу за 10 м з обох боків компресорної станції. Відстань до місць навантаження вугілля повинна бути не меншою за 30 м.
У місцях розташування установки силові кабелі та кабель зв'язку треба прокладати на протилежному боці виробки із захистом від впливу пожежі або вибуху (труби, екрани тощо).
З обох боків установки розташовуються ящики з піском або інертним пилом місткістю не меншою за 0,4 м3 та по 5 порошкових вогнегасників. Телефонний апарат повинен розташовуватися на відстані, яка дає змогу вести розмову при роботі компресора.
Дозволяється застосування пересувних гвинтових компресорних установок у тупикових виробках шахт, небезпечних з газу або пилу, за умови наявності не менше трьох ступенів теплового захисту та виносу масла при роботі компресора не більше 0,02 г/м3 і узгодження проекту на його встановлення з НДІГМ, ЕТЦ.
5.6.4. Підземна компресорна установка повинна обслуговуватися спеціально навченою особою відповідно до інструкції з її експлуатації.
Підземна пересувна компресорна установка оглядається щоденно особою, відповідальною за безпечну експлуатацію, не менше одного разу на тиждень механіком дільниці та не менше одного разу на квартал головним механіком шахти (шахтопрохідницького управління). Результати огляду повинні фіксуватися у Книзі обліку роботи компресорної установки, передбаченої Правилами влаштування та безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів та газопроводів, затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71.
5.6.5. Не допускається вмикання та робота підземної пересувної компресорної установки за умови:
а) умісту метану в місці розташування установки на свіжому струмені понад 0,5%;
б) відсутності або несправності теплового захисту;
в) несправності регулятора продуктивності, запобіжних клапанів, манометрів та термометрів;
г) витікання масла;
ґ) зворотного обертання гвинтів компресора.
5.6.6. Як прокладний матеріал для фланцевих з'єднань повітропроводів має застосовуватися пароніт, азбест та інші матеріали з температурою тління не нижчою за 350 °С.
Пошкоджені ділянки повітропроводів замінюються цілими або для їх ремонту використовуються металеві штуцери та хомути.
5.6.7. Не рідше одного разу на рік спеціалізована організація за участю енергомеханічної служби шахти має проводити технічний огляд компресорної установки (гвинтової, поршневої, відцентрової). У цей же термін суб’єкт господарювання, що має відповідний дозвіл Держнаглядохоронпраці України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687, здійснює роботи з налагодження, ремонту, модернізації або її реконструкції.
5.7. Захист кабелів, електродвигунів та трансформаторів
5.7.1. У підземних мережах напругою понад 1200 В повинен здійснюватися захист ліній, трансформаторів (пересувних підстанцій) та електродвигунів від струмів короткого замикання та витікань (замикань) на землю.
На шахтах, що будуються та реконструюються, установка захисту від замикань на землю повинна бути також і на лініях, що живлять ЦПП.
На відхідних лініях ЦПП та РПП-6 (розподільні підземні пункти) захист від струмів короткого замикання та селективний від витікань (замикань) на землю повинен бути миттєвої дії (без затримки часу).
На лініях, що живлять ЦПП, дозволяється застосування максимального струмового захисту з обмежено залежною витримкою часу та відсічкою миттєвої дії, яка має охоплювати й збірні шини ЦПП, а також захист від замикань на землю з витримкою часу до 0,7 с.
Для електродвигунів передбачаються також захист від струмів перевантаження та нульовий захист.
У всіх випадках відключення мережі захистами дозволяється застосування пристрою автоматичного повторного вмикання (далі - АПВ) одноразової дії, а також застосування пристроїв автоматичного вмикання резерву (далі - АВР) за умови використання апаратури з пристроями блокування проти подавання напруги на лінії та електроустановки в разі пошкодження їх ізоляції відносно землі та короткого замикання.
Вибір вимикальних апаратів, пристроїв релейного захисту, АПВ та АВР повинен здійснюватись на підставі розрахунку та перевірки параметрів спрацювання цих пристроїв.
Терміни обладнання підземних мереж напругою понад 1200 В видами релейного захисту, яких не вистачає, установлюються Держнаглядохоронпраці України.
5.7.2. При напрузі до 1200 В повинен здійснюватися захист:
а) трансформаторів та кожного відхідного від них приєднання від струмів короткого замикання – автоматичними вимикачами з максимальним струмовим захистом – миттєво у межах до 0,2 с;
б) електродвигунів та кабелів, що їх живлять:
від струмів короткого замикання – миттєвий або селективний у межах до 0,2 с;
від струмів перевантаження або від перегрівання (для електродвигунів, що працюють у режимі екстрених перевантажень – від перекидання та нездійсненого пуску);
нульовий;
від вмикання напруги при зниженому опору ізоляції відносно землі;
в) іскронебезпечних кіл, що відходять від вторинних обмоток знижувального трансформатора, вбудованого в апарат, від струмів короткого замикання і витоків струму на землю;
