2.4.10. Виймання вугілля в очисних вибоях пологих і похилих викидонебезпечних пластів проводиться самозарубними комбайнами або струговими установками.
У разі застосування несамозарубних комбайнів виймання вугілля в нішах проводиться вибурюванням, відбійними молотками або струсним підриванням.
Виймання вугілля вузькозахватними комбайнами слід провадити за однобічною схемою. Виймання вугілля за двобічною схемою допускається в безпечних зонах, установлених поточним прогнозом, а також у зонах, оброблених способами відвернення раптових викидів, з контролем за їх ефективністю.
2.4.11. Управління покрівлею в очисних вибоях викидонебезпечних пластів повинне провадитися повним обваленням або повним закладанням виробленого простору. Застосування інших способів управління покрівлею допускаються за погодженням з ДонВУГІ (ДонНДІ) і МакНДІ.
2.5. Утримання і ремонт виробок
2.5.1. Технічний стан горизонтальних і похилих виробок діючих (що будуються, реконструюються, ліквідуються) шахт повинен перевірятися посадовими особами дільниц, у віданні яких вони перебувають: гірничими майстрами дільниць – щозмінно, начальниками або заступниками (помічниками) начальників дільниць – щодобово, гірничими майстрами дільниць ВТБ – при контролі ними стану рудникової атмосфери.
2.5.2. Працівники зобов'язані вживати негайних заходів щодо відновлення вибитого або порушеного кріплення, а у виробках без кріплення або з анкерним кріпленням – щодо видалення кусків породи і вугілля, що відшарувалися з боків і покрівлі.
Кріплення та армування вертикальних, похилих (понад 45°) стволів і свердловин, обладнаних підйомними установками, має оглядатися: щодобово – спеціально призначеними особами, раз на тиждень – механіком підйому, не рідше одного разу на місяць – головним механіком і одного разу на квартал – головним інженером шахти. Кріплення похилих (до 45°) стволів щозмінно оглядається гірничими майстрами, щодобово – начальниками дільниць або їх заступниками (помічниками), у віданні яких вони перебувають, і один раз на квартал – головним інженером шахти. Результати огляду й заходи, що приймаються щодо усунення порушень, заносяться перевіряльниками в Книгу огляду стволів шахт (додаток 1). У книзі записуються всі зауваження, несправності, пошкодження провідників та кріплення ствола, а також трубопроводів та порушення у прокладці кабельних ліній. Книга повинна бути пронумерована, прошита та скріплена печаткою шахти.
У період будівництва (реконструкції, поглиблення) шахти кріплення та армування стволів при їх проходці, поглибленні й експлуатації має оглядатися начальником або головним інженером шахтопрохідницького (шахтобудівельного) управління не рідше одного разу на місяць. Крім того, армування повинно оглядатись головним або старшим механіком не рідше двох разів на місяць, а механіком підйому – не рідше одного разу на тиждень.
У проектах будівництва головних стволів шахт повинне бути передбачене спостереження за станом кріплення в процесі будівництва за допомогою контрольно-вимірювальних пристроїв. Спостереження за станом кріплення покладається на маркшейдерську службу організації, що здійснює будівництво.
Після виконання ремонтних робіт ствол повинен бути детально оглянутий посадовою особою, відповідальною за ремонт, і проведені пробні спускання і підіймання посудин за відсутності в них людей і вантажів.
У вертикальних стволах у терміни, встановлені головним інженером шахти, але не рідше ніж один раз на два роки, слід проводити вимір зазорів і профільну зйомку армування.
2.5.3. У разі перекріплення виробки з метою збільшення поперечного перерізу або при заміненні кріплення, що стало непридатним, не дозволяється одночасно видаляти більше двох рам (арок). Рами (арки), що знаходяться попереду і позаду тих, що видаляються, мають бути тимчасово посилені розпірками чи стояками і розшиті.
Перекріплення виробок повинне провадитись за паспортом, затвердженим головним інженером шахти, з яким ознайомлюють під розписку гірничих майстрів і працівників. Перекріплення сполучень штреків із квершлагами, бремсбергами, уклонами, камерами, хідниками повинне провадитися, крім того, у присутності змінного керівника робіт на дільниці.
У разі перекріплення і ремонтних робіт у горизонтальних виробках з локомотивною відкаткою мають бути виставлені світлові сигнали і попереджувальні знаки “Ремонтні роботи” на відстані довжини гальмівного шляху, але не менше за 80 м в обидва боки від місця роботи.
Не допускається знімати сигнали і знаки, що огороджують місце перекріплення виробок і ремонтних робіт, до повного закінчення робіт і перевірки стану колії.
2.5.4. Роботи з ліквідації завалів в очисних і підготовчих виробках (незалежно від розміру завалу за довжиною виробки) необхідно проводити відповідно до спеціальних заходів, затверджених головним інженером шахти. Місця завалів наносяться на плани гірничих виробок.
2.5.5. Під час проведення ремонтних робіт у вертикальних і похилих виробках не допускається підняття (спускання) і пересування ними людей, не зайнятих ремонтом.
Не допускається одночасно проводити ремонтні роботи в зазначених виробках більше ніж в одному місці, за винятком виробок з кутом нахилу до 18°.
У разі спускання і піднімання вантажів, призначених для ремонту стволів, уклонів і бремсбергів, повинна бути обладнана сигналізація від осіб, що приймають вантаж, до рукоятника-сигналіста або машиніста підйомної установки.
2.5.6. Ремонт похилих відкатних виробок з безконечною відкаткою дозволяється проводити лише при звільненні каната від вагонеток. Допускається залишати вагонетки, призначені для ремонту виробки, за умови їх надійного закріплення, а у виробках з кінцевою канатною відкаткою, крім того, прикріплення їх до тягового каната.
2.5.7. У проекті з ремонту ствола повинне передбачатися:
а) перекриття ствола нижче місця ремонту запобіжним помостом, що унеможливлює падіння в ствол кусків породи, елементів кріплення, армування та інструментів;
б) перекриття ствола на висоті не більше ніж 5 м від місця роботи для захисту працівників від предметів, що можуть випадково падати зверху;
в) проведення робіт з укріпленого нерухомого або підвісного помосту. З цього помосту до помосту драбинного відділення повинна бути підвісна драбина.
Працівники на ремонті ствола мають використовувати запобіжні пояси.
2.5.8. Під час проведення будь-яких робіт у зумпфі рух підйомних посудин стволом повністю припиняється, а працівники в зумпфі мають бути захищені від падіння предметів зверху.
2.5.9. Розкриття та відновлення стволів і шурфів старих шахт проводиться за проектом, погодженим з ДАРС /ДВГРС/ та територіальним органом Держнаглядохоронпраці України.
2.6. Попередження падіння людей і предметів у виробки
2.6.1. Устя діючих вертикальних і похилих виробок та тих, що проходяться (стволів, шурфів та ін.), обладнаних підйомними установками, мають бути огороджені з неробочих боків стінками або металевою сіткою заввишки не менше ніж 2,5 м, а з робочих боків мати ґрати або двері, обладнані пристроєм блокування, що включає сигнал “стоп” у машиніста при відкритих дверях.
Кріплення устів стволів, шурфів та інших вертикальних і похилих виробок, не обладнаних підйомом, повинне виступати над поверхнею не менше ніж на 1 м у напрямку виробки.
Устя слід перекривати лядами або ґратами, жорстко закріпленими на кріплення, з надійними запорами.
Зумпфи стволів повинні мати огородження для запобігання падінню в них людей.
У разі пересічення вертикальної виробки з горизонтальною для переходу людей повинна бути проведена обхідна виробка. Дозволяється обладнання проходу під драбинними відділеннями.
2.6.2. Устя виробок з кутом нахилу понад 25° у місцях їх сполучень з горизонтальними виробками мають бути огороджені або перекриті міцними помостами, лядами або металевими ґратами.
У разі ліквідації цих виробок устя їх мають бути перекриті помостами й огороджені.
2.6.3. Під щитовим перекриттям при щитовій системі виймання металеві ґрати мають бути підвішені до перекриття, при цьому найближча до цілика вуглеспускна піч повинна бути перекрита ґратами на рівні підошви вхідної збійки. Решту збійок між ходовою і вуглеспускною печами слід ізолювати.
2.6.4. Перед устями стволів при піднятті в цебрах як на нижньому, так і на верхньому приймальному майданчиках мають бути встановлені перегородки для опори рукоятників і цеберників. За відсутності механічного приводу для відкривання ляд рукоятники і цеберники мають працювати із запобіжними поясами.
2.6.5. Драбинні відділення стволів і шурфів мають бути ізольовані від інших відділень дощатою або металевою перегородкою, пришитою з внутрішнього боку за всією довжиною виробки всуціль чи врозгін з проміжками, не більшими за 0,1м.
2.7. Ліквідація виробок і шахт
2.7.1. Ліквідація шахт повинна провадитися відповідно до вимог „Инструкции о порядке ликвидации и консервации предприятий по добыче полезных ископаемых”, затвердженої постановою Держгіртехнагляду СРСР від 11.07.85 №28.
Гірничі виробки, що ліквідуються, які мають вихід на поверхню (вертикальні стволи, шурфи і свердловини діаметром 200 мм і більше), мають повністю засипатися негорючими, нетоксичними матеріалами (за винятком глини) на підставі висновку НДІГС, а потім перекриватися залізобетонними помостами.
При розробленні проектів ліквідації шахт потрібно передбачити заходи із:
а) запобігання можливому проникненню на поверхню метану й інших газів;
б) попередження зсуву земної поверхні після ліквідації шахти;
в) оцінки небезпеки і запобігання зараженню токсичними речовинами атмосфери, поверхневих вод і сусідніх шахт;
г) оцінки небезпеки і запобігання можливості підтоплення земної поверхні і сусідніх шахт.
Перед здаванням-прийманням шахти, що закривається на ліквідацію, все стаціонарне устаткування і машини, які потрібні для ліквідації, мають бути збережені, приведені в працездатний стан, пройти ревізію і наладку, встановлену нормативними документами.
На час ліквідації виробок устя їх слід огороджувати.
Ліквідація вертикальних стволів та їх ізоляція від діючих виробок слід провадити за проектом, затвердженим технічним керівником об'єднання чи головним інженером самостійної шахти, а ліквідація шурфів, свердловин великого діаметра – за проектом, затвердженим головним інженером шахти за погодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України.
Устя ліквідованих похилих виробок, що мають вихід на земну поверхню, мають бути закриті цегляними, кам'яними або бетонними перемичками.
При засипці вертикального вентиляційного і до закриття устя похилого вентиляційного стволів обов'язкове влаштування ізоляційної перемички на сполученні ствола з каналом вентилятора з оформленням акта на приховані роботи.
2.7.2. Похилі і горизонтальні гірничі виробки, що мають вихід на земну поверхню, ліквідуються шляхом установлення двох ізолювальних цегляних, кам'яних або бетонних перемичок, одна з яких установлюється на глибині від земної поверхні, не меншій за десятикратну повну висоту виробки начорно, а друга – за 10 м від устя виробки. Ділянка виробки між перемичками і решта частини до земної поверхні мають бути повністю засипані негорючим матеріалом, що має висновок НДІГС про його пожежобезпечність.
Не допускається виймання кріплення на ділянці, що заповнюється закладним матеріалом.
Похилі гірничі виробки ліквідуються за проектом, затвердженим головним інженером шахти.
2.7.3. Устя ліквідованих виробок мають бути огороджені водовідвідними канавами, а за необхідності слід уживати додаткових заходів проти затоплення діючих гірничих виробок.
Ліквідовані гірничі виробки мають бути своєчасно відображені на планах гірничих виробок.
Устя ліквідованих виробок, що мають вихід на поверхню, не рідше одного разу на рік оглядаються комісіями під керівництвом головного інженера шахти.
Результати виконання проекту ліквідації виробок і оглядів оформлюються актами.
2.7.4. Погашення виробок, що передбачає застосування механізмів для виймання кріплення, повинне провадитися за проектом, затвердженим головним інженером шахти.
Не допускається виймання кріплення із стволів шахт та інших вертикальних виробок, а також із похилих виробок з кутом нахилу понад 30°.
Виймання кріплення з горизонтальних і похилих виробок із кутами нахилу до 15° повинне здійснюватись працівниками після проведення спеціального інструктажу з погашенням виробки в напрямку, що має вихід до ствола шахти. Виймання кріплення в похилих виробках з кутом нахилу від 15° до 30° провадиться лише в напрямку знизу вверх.
3. ПРОВІТРЮВАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВИРОБОК ТА ПИЛОГАЗОВИЙ РЕЖИМ
3.1. Рудникове повітря та вентиляційні мережі шахт
3.1.1. Витрата повітря для провітрювання шахт повинна визначатися відповідно до вимог „Руководства по проектированию вентиляций угольных шахт”, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 20.12.93 №131 (далі - ДНАОП 1.1.30-6.09-93). Провітрювання шахт повинне бути стійким.
Уміст кисню в повітрі виробок, у яких перебувають чи можуть перебувати люди, повинен становити не менш як 20% (за об'ємом). Уміст метану в рудниковому повітрі не повинен перевищувати норми, що вказані в таблиці 3.5, а вміст діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) у рудниковому повітрі не повинен перевищувати: на робочих місцях та у вихідних струменях виїмкових дільниць та тупикових виробок – 0,5%, у виробках з вихідним струменем крила, горизонту й шахти в цілому – 0,75%, а під час проведення та відбудови виробок завалом – 1%.
Уміст водню в зарядних камерах не повинен перевищувати 0,5%. Повітря в діючих підземних виробках не повинне містити шкідливих газів більше від граничної концентрації, яка вказана в таблиці 3.1. У разі застосування матеріалів чи технологічних процесів, під час яких можливе виділення інших шкідливих речовин, повинен здійснюватися контроль за їх умістом в повітрі відповідно до вимог державних стандартів.
