Страница 16: НПАОП 10.0-1.01-05. Правила безпеки у вугільних шахтах [укр] (33608)

Додаткові кінцеві вимикачі (основні та дублюючі) на установках з перекидними клітями мають включатися до ланцюга захисту в залежності від заданого режиму “вантаж” і “люди”. Для перевірки справності та правильності установлення вимикачів (основних і дублюючих) на пульті машиніста мають бути установлені кнопки або перемикачі (без фіксування положення);

б) обмежувачем швидкості, який викликає вмикання запобіжного гальма у випадку:

перевищення в період уповільнення швидкості захисної тахограми, величина якої в кожній точці шляху уповільнення визначається за умови запобігання аварійному перепідйому скіпів і кліті (швидкість більша за 1 м/с);

перевищення швидкості рівномірного ходу на 15%;

наближення посудини до верхнього та нижнього приймального майданчика, а також до жорстких напрямних при канатному армуванні ствола зі швидкістю більшою за 1 м/с при опусканні-підійманні людей і 1,5 м/с – при опусканні-підійманні вантажу.

Вимоги підпункту “б” цього пункту поширюються на діючі підйомні установки зі швидкістю руху більше ніж 3 м/с і такі, що проектуються, – більше ніж 2 м/с.

Решта підйомних установок повинна бути оснащена апаратами, що вимикають установку у разі перевищення швидкості рівномірного ходу на 15%;

в) амортизаційними пристроями, що встановлюються на копрі та в зумпфі ствола з багатоканатною підйомною установкою, крім установок, що реконструюються, з підйомними машинами, які встановлені на землі.

4.7.4. Шахтні підйомні установки мають бути обладнані такими захисними та блокувальними пристроями:

а) пристроєм блокування від надмірного зношення гальмівних колодок, який спрацьовує при збільшенні зазору між ободом барабана і гальмівною колодкою більше ніж на 2 мм (ця вимога не поширюється на вантажні підземні та прохідницькі лебідки);

б) максимальним та нульовим захистом;

в) захистами від провисання струни каната, крім багатоканатних підйомів;

г) пристроєм блокування запобіжних ґрат, який унеможливлює їх відкривання до приходу підіймальної посудини на приймальний майданчик і вмикає сигнал “стоп” у машиніста при відкритих ґратах. Дозволяється відкривання запобіжних ґрат при розміщенні підйомних посудин поза приймальними майданчиками при опусканні-підійманні негабаритних вантажів у режимі “Обладнання” та при огляді підйомного комплексу в режимі “Ревізія”. Після завершення цих операцій блокування має бути відновлено. Рух підйомних посудин шахтним стволом повинен здійснюватися із зачиненими запобіжними ґратами усіх приймально-відправних майданчиків;

ґ ) пристроєм блокування, який дозволяє вмикати двигун після перепідйому посудини тільки в бік ліквідації перепідйому;

д) пристроєм блокування, який не допускає зняття запобіжного гальма, якщо рукоятка робочого гальма не перебуває у стані “загальмовано”, а рукоятка апарата управління (контролера) – в нульовому стані;

е) пристроєм блокування, який забезпечує зупинку цебра при підході його до нульового майданчика з закритими лядами, а також пристроєм блокування, який забезпечує при проходженні ствола зупинку цебра за 5 м до підходу його до робочого помосту і при підході до вибою ствола;

є) пристроєм, що подає сигнали машиністу й стволовому при висмикуванні гальмівних канатів у місці їх кріплення в зумпфі;

ж) пристроєм, що подає сигнал машиністу при недопустимому піднятті петлі врівноважувального каната;

з) дублюючим обмежувачем швидкості або пристроєм, що забезпечує контроль цілісності передавання від вала підйомної машини до покажчика глибини, якщо обмежувач швидкості не має повного самоконтролю;

и) пристроєм, що сигналізує машиністу про положення майданчиків, які гойдаються, і посадочних кулаків;

і) автоматичним дзвінком, що сигналізує про початок періоду уповільнення (за винятком вантажних підйомних установок, що працюють в автоматичному режимі).

4.7.5. Шківи з литими або штампованими ободами, для яких не передбачається застосування футерівки, мають замінюватися новими при зношенні реборди або обода на 50% початкової їх товщини і у всіх випадках, коли оголюються торці спиць.

Дозволяється спеціалізованими організаціями наплавка жолоба шківа при зношенні його в глибину не більше ніж на 50% початкової товщини.

4.7.6. У разі поломки підйомної машини або застрявання підйомних посудин у стволі мають бути обладнані аварійно-ремонтні підйомні установки.

За наявності в одному стволі двох підйомних установок або однієї підйомної установки і драбинного відділення, додаткова аварійно-ремонтна установка може бути відсутня.

Для стволів (свердловин), обладнаних одним підйомом, який використовується в аварійних випадках і для ремонтних робіт, мають бути затверджені головним інженером шахти за погодженням з МакНДІ заходи щодо виведення людей із підйомної посудини, що застрягла (зависла).

Дозволяється відсутність стаціонарної аварійно-ремонтної підйомної установки за наявності на озброєнні ДАРС /ДВГРС/, який обслуговує шахту, пересувної підйомної установки.

Для шахт глибиною до 100 м дозволяється застосування з цією метою ручних лебідок, обладнаних гальмами і храповим зупинником.

При проходці і поглибленні стволів на випадок аварії з підйомом необхідно мати підвісну аварійно-рятувальну драбину довжиною, яка забезпечує розміщення на ній одночасно всіх працівників найбільшої за чисельністю зміни. Драбина прикріплюється до каната лебідки, обладнаної гальмами і яка має комбінований привід (механічний і ручний). Ручний привід лебідки повинен забезпечувати підіймання драбини при аварійному відключенні електроенергії.

На нижньому поверсі робочого помосту повинна знаходитися аварійна канатна драбина необхідної довжини для виходу людей із вибою ствола на прохідницький поміст. У разі можливості проходження рятівної драбини через поміст до вибою наявність на помості аварійної канатної драбини не обов'язкова.

При проходці стволів глибиною до 100 м лебідки для підвіски аварійно-рятівних драбин можуть мати тільки ручний привід і мають бути обладнані гальмами і храповим зупинником.

4.7.7. Не допускається перехід людей через підйомні відділення ствола.

На всіх горизонтах шахти перед стволами мають бути встановлені запобіжні ґрати для попередження переходу людей через підйомні відділення. На проміжних горизонтах не допускається застосування посадочних кулаків.

При підійманні та опусканні людей, а також при роботі підйому в режимі “Ревізія” механізми обміну вантажів (вагонеток) на всіх приймальних майданчиках ствола мають автоматично вимикатися.

Дозволяється на діючих шахтах застосування на верхньому приймальному майданчику дверей гільйотинного типу за наявності додаткової огорожі, яка перешкоджає доступу людей до ствола до повної зупинки кліті і в період її відправлення.

Вимоги сигналу “стоп”, передбаченого підпунктом “г” пункту 4.7.4 цих Правил не поширюються на підйомні установки, обладнані дверима гільйотинного типу.

4.7.8. У стволах шахт, у яких не передбачене опускання та підіймання людей, користуватися підйомними установками дозволяється тільки особам, зайнятим на огляді та ремонті цих стволів, за винятком аварійної ситуації.

При проходженні стволів під час опускання-підіймання устаткування прохідницькими лебідками робота підйому дозволяється тільки для пересування працівників і технічного персоналу, який наглядає за виконанням цих робіт.

4.7.9. Усі проміжні, нижні та верхні приймальні майданчики вертикальних стволів, якими проводиться підіймання та опускання вантажів у вагонетках, а також майданчики перед перекидачем мають бути обладнані стопорними пристроями, що забезпечують разове дозування і попереджають довільне скочування вагонеток.

4.8. Армування

4.8.1. Сумарний зазор між напрямними башмаками ковзання підйомної посудини (противаги) та провідниками при їх установленні повинен складати:

а) на базовій позначці??:

для рейкових провідників – 10 мм;

для дерев'яних – 20 мм;

б) за глибиною ствола:

для рейкових провідників – 10±8 мм;

для дерев'яних – 20±10 мм.

При застосуванні на підйомних посудинах пружних робочих напрямних пристроїв кочення обов'язкова наявність запобіжних башмаків, які встановлюються безпосередньо на несучій конструкції підйомної посудини і конструктивно не пов'язаної з робочими напрямними пристроями.

Сумарний зазор між контактними поверхнями запобіжних башмаків ковзання та провідників при їх установленні повинен складати на базовій позначці:

для рейкових провідників – 20 мм;

для провідників прямокутного перерізу – 30 мм.

Башмаки ковзання або їх змінні вкладиші підлягають заміні при зношенні контактних поверхонь понад 8 мм на один бік.

Сумарне зношення провідників і башмаків на один бік не повинне перевищувати:

для рейкових провідників – 10 мм;

для дерев'яних – 18 мм.

При цьому дозволяється загальне зношення бокових поверхонь башмака і рейкового провідника двобічного розташування до 20 мм.

Глибина зіва робочих напрямних башмаків ковзання відкритого типу при їх установленні повинна бути:

для рейкових провідників – 60 мм;

для дерев'яних – 80 мм.

Глибина зіва запобіжних башмаків ковзання при їх установленні повинна бути:

для провідників із рейок – 65 мм;

для провідників прямокутного перерізу – 110 мм.

Внутрішній діаметр нових вкладишів робочих напрямних пристроїв ковзання для канатних провідників при їх установленні повинен бути на 10 мм більшим за діаметр провідникового каната. Глибина канавки роликів при застосуванні напрямних роликоопор повинна бути не меншою за 1/3 діаметра провідникового каната. Для запобіжних напрямних пристроїв при застосуванні канатних провідників різниця в діаметрах нового вкладиша і провідникового каната повинна складати 20 мм, а припустиме зношення вкладишів напрямних – 15 мм діаметром.

4.8.2. Провідники підлягають заміні при зношенні на один бік:

рейкові – понад 8 мм;

дерев’яні – понад 15 мм;

коробчасті – понад половини товщини стінки.

При цьому допускається сумарне бокове зношення рейкових провідників при їх двобічному розташуванні відносно посудин до 16 мм.

Зношення полиці, яка з'єднує головку рейкових провідників з підошвою, дозволяється не більше ніж на 25% номінальної її товщини.

При парашутах різання дерев’яні провідники у стволі підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.

Дозволяється експлуатація провідників при зношенні, що перевищує вказане вище значення зносу, на підставі експертного висновку НДІГМ і МакНДІ за узгодженням з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України.

Повна інструментальна перевірка зношення провідників повинна проводитися на кожному ярусі армування:

для металевих – через 1 рік;

для дерев'яних – через 6 місяців.

Відповідальним за проведення перевірки є головний механік шахти.

У стволах, де строк служби металевих провідників складає менше ніж 5 років, перевірка їх зношення повинна проводитися через 6 місяців.

4.8.3. Експлуатаційні зазори між максимально виступними частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, мають відповідати величинам, наведеним у таблиці 4.4.

Проектні зазори обираються за „Нормами безопасности на проектирование и эксплуатацию канатных проводников многоканатных подъемных установок”, затверджених Мінвуглепромом СРСР 15.01.82 та Держгіртехнаглядом СРСР 22.02.82 (далі – Норми), і „Нормами безопасности на проектирование и эксплуатацию канатных проводников одноканатных подъемных установок”, затверджених Мінвуглепромом СРСР 09.08.89 та Держгіртехнаглядом СРСР 05.09.89 (далі – Норми безпеки).

Таблиця 4.4

Продовження таблиці 4.4