Свого часу, щоб забезпечити роботою
дружин гірників, у Донбасі було
створено цілу низку підприємств
легкої промисловості. Наприклад, у
Шахтарську успішно діяла відома на
весь Радянський Союз
швейно-трикотажна фабрика.
Говорять, що кожен сьомий
трикотажний виріб, виготовлений у
величезній країні, був родом
звідси. Але шахтарське життя
коротке — і у гірників, що
видобувають паливо в особливо
небезпечних умовах, і у міст.
Шахтарськ виник трохи більше як
півстоліття тому і процвітав, коли
видавав на-гора рекордні тонни
вугілля. Тепер, незважаючи на
квітучий вік, разом із сусідніми
містами Торез і Сніжне, де більшу
частину шахт закрито, місто
віднесено до числа
неперспективних. Багато соціальних
проблем виявилися невирішеними.
Як завжди у важкі
часи, основний тягар взяли на себе
жінки. У роки Великої Вітчизняної
війни вони спустилися у вугільні
вибої і давали країні паливо. Тепер
підтримують свої сім’ї, нерідко
відправляючись на заробітки далеко
від домівки, або ж, як у Шахтарську,
піднімаючи з небуття приречені на
загибель підприємства. І щодо цього
приклад ТОВ «Шахтарський трикотаж»
є особливо показовим. Для багатьох
— це справжній острів надії та
порятунку.
Шахтарськ і навколишні міста
авторові цих рядків пам’ятні з
давніх давен. Тут у середині
минулого століття ударними темпами
будувалися комсомольські шахти.
Усього їх планувалося 35, але молодь
з усіх міст України постаралася, і
протягом короткого часу було
споруджено 37 шахт. Багато з них
одержали імена областей, звідки
приїхали ентузіасти. А незабаром в
одному з наймолодших міст України
з’явилася й багатоповерхова
будівля швейно-трикотажної
фабрики. Здавалося, що світло, яке
ллється у вікна її цехів, було
дійсно видобуте люблячими
чоловіками під землею і щедро
подароване працюючим тут
жінкам.
Тепер усе це згадується як міраж. У
реальності зяють чорними провалами
порожні прорізи вікон надшахтних
будівель.
Видобувники
сонячного каменю, яким після
«реструктуризації» шахт усе-таки
пощастило знайти роботу за
спеціальністю, їздять тепер рубати
вугілля за кілька десятків
кілометрів від дому — у міста, де
годувальниці-шахти ще черпають
«чорне золото» повною мірою. Дехто,
ризикуючи життям, намагається
знайти своє робоче щастя у
«копанках», видобуваючи
браконьєрським способом вугілля в
розташованих біля самої поверхні
пластах. Інші й зовсім впали у
відчай. І всі ці біди лягли на
жіночі плечі. На щастя, справа
майстринь м. Шахтарська не
вмерла.
У ТОВ «Шахтарський трикотаж», що
сповна перейнялося всіма
проблемами гірняцького міста, мені
вдалося поговорити і з першим
керівником, і з працівницями «від
верстата». А це — сучасні лінії з
виготовлення найпрестижнішого
трикотажного одягу як для дорослих
жінок і чоловіків, так і для
дітей.
Сьогодні зношення устаткування
підприємств легкої промисловості
сягає в області 80%. У Шахтарську ж —
усе нове, доглянуте, виблискує
свіжою фарбою. А надійне
устаткування — гарантія не тільки
високої продуктивності, але й
безпеки, належних умов праці на
кожному робочому місці.
Євген Миколайович Лебеденко, який
очолює колектив товариства,— один
з небагатьох чоловіків у
численному жіночому царстві. Він
розповів, що на підприємстві працює
більше двохсот працівниць різного
віку — від випускниць місцевого
професійно-технічного училища до
досвідчених робітниць, які вже
досягли пенсійного віку. А в 2000 р.
починали справу всього 14 осіб.
Заступник директора з
виробництва Т. Чижевська та
головний бухгалтер Н. Бутенко
повідомили, що керівництво не
шкодує коштів для створення в
кожному цеху безпечних і здорових
умов праці. «А погляньте,— з
гордістю говорять жінки,— яка у нас
висота стелі у цехах — три метри!»
Тому й дихається тут легко і вільно.
Повітря чисте. Узимку тепло, влітку
працює вентиляція. Так що умови
праці комфортні. Частини
механізмів, що рухаються й
обертаються, огороджено. Побутові
приміщення зручні. Місця
вивантаження матеріалів і
навантаження готової продукції
холодної пори року додатково
утеплені полотнами брезенту, що
захищають від протягів і вологи.
Усе це і багато чого іншого
передбачено колективним договором,
що суворо виконується.
На підприємстві регулярно
проводяться медичні огляди.
Відповідно до договору
санепідстанція періодично бере
проби повітря у виробничих цехах —
відступів від норми не було
допущено жодного разу. Нещасних
випадків на підприємстві навчилися
уникати.
Нині встановлюється устаткування,
що забезпечить виконання
технологічних операцій практично
без застосування ручної праці.
Йдеться про систему автоматичної
підготовки й розкрою матеріалу. А
це — і гарантія безпеки і,
безумовно, високої якості
продукції, що випускається. Понад 70%
продукції відправляють за кордон: у
Францію, Бельгію, Німеччину...
Одним словом, і за умовами праці, і
за якістю продукції, що
випускається, ТОВ «Шахтарський
трикотаж» не тільки орієнтується
на європейські стандарти, а й за
багатьма параметрами успішно їх
досягає.
Та невелика частина
шахтарського трикотажу, що
надходить у магазини Києва,
Дніпропетровська, Донецька,
Сімферополя, йде, як кажуть,
нарозхват. Адже для пошиття
використовується натуральна
сертифікована тканина — без
жодного додавання синтетики.
Барвники нешкідливі навіть для
немовлят. Вироби, що також усі
сертифіковані та відповідають
європейським вимогам, не линяють,
не мнуться, зберігають первісну
форму після прання.
Не випадково багато виробів
шахтарських трикотажників
неодноразово були відзначені
високими нагородами на престижних
виставках і конкурсах серед
найкращих споріднених підприємств
України.
Технолог М. Гончар провела мене
цехами підприємства, познайомила з
працівниками. А. Ковальова тільки
недавно закінчила Шахтарське
професійно-технічне училище,
одержала в ньому добру підготовку,
і тому відразу влилася у колектив,
стала однією з кращих працівниць. Н.
Конопльова за високої якості
роботи і при додержанні заходів
безпеки постійно перевиконує
виробничі завдання не менш як у
півтора разу.
Комірники, пакувальники,
завідувачка складу — усі стежать
за тим, щоб кожен виріб знайшов своє
місце, був доступним, проходи в
приміщеннях не захаращувалися, щоб
додержувались заходів
протипожежної безпеки.
У День працівників легкої
промисловості редакція журналу
вітає колектив ТОВ «Шахтарський
трикотаж» і всіх трудівників
нелегкої і такої необхідної усім
нам галузі з їхнім професійним
святом. Здоров’я вам, сімейного
щастя і матеріального
благополуччя, продуктивної та
безпечної праці.
Геннадій ЩУРОВ,
наш власкор
На знімках:
заступник директора
з виробництва Т. Чижевська,
директор ТОВ «Шахтарський
трикотаж» Є. Лебеденко і
головний
бухгалтер Н. Бутенко (зліва направо)
задоволені результатами роботи,
з якими їхнє підприємство
зустрічає професійне свято;
до роботи швеї-мотористки
Н. Конопльової (ліворуч)
у технолога М. Гончар, як завжди,
претензій немає;
нагороди, якими удостоєно
продукцію товариства
на престижних виставках;
комірник Н. Лозинська,
пакувальник Л. Сіренко і
комірник
А. Самойленко (зліва направо)
готують продукцію
до передачі на склад.
Фото автора
