4.13.2. Канати мають бути зняті та замінені новими при втраті перерізу сталі дротів, що досягає:
а) 10% – для підйомних канатів у вертикальних стволах з довжиною виска понад 900 м, що навішуються відповідно до пункту 4.12.3 Правил за відношенням сумарного розривного зусилля всіх дротів до кінцевого вантажу, для підйомних канатів людських і вантажно-людських двоканатних і триканатних підйомних установок, не обладнаних парашутами, помостових канатів, що навішуються із запасом міцності, меншим від шестикратного при поліспастовій схемі підвішування помостів, а також гальмівних канатів парашутів;
б) 15% – для підйомних канатів з металевим осердям, триграносталкових з круглими пластично обтисненими сталками, що навішуються із запасом міцності відповідно до пункту 4.12.2 Правил, а також для канатів усіх конструкцій у вертикальних стволах з довжиною виска до 900 м, які навішуються відповідно до пункту 4.12.3 Правил, а також канатів підвішування стволопрохідницьких комбайнів, що навішуються із запасом міцності, меншим від шестикратного;
в) 18% – для круглосталкових канатів з органічним осердям на вертикальних і похилих людських і вантажно-людських підйомах, а також діаметром 45 мм і менше на вантажних підйомах, що навішуються із запасом міцності відповідно до пункту 4.12.2 Правил, і для провідникових канатів при побудові та експлуатації шахт і канатів для підвішування прохідницького устаткування;
г) 20% – для круглосталкових канатів діаметром понад 45 мм з органічним осердям на вертикальних вантажних підйомах, що навішуються із запасом міцності, не меншим від 6,5-кратного, для відбійних канатів і канатів для підвішування помостів;
ґ) 24% – для врівноважувальних канатів.
4.13.3. Гумотросові врівноважувальні канати мають підлягати інструментальному контролю для визначення цілісності тросів і бракуватися відповідно до вимог „Инструкции по эксплуатации огнестойких резинотроссовых уравновешивающих канатов в шахтных стволах”, затвердженої Міністерством металургії СРСР 25.07.91.
4.13.4. Результати огляду і контролю канатів повинні в той самий день заноситися до Книги огляду канатів та їх витрат (додаток 7). До цієї книги заносяться всі без винятку випадки пошкодження каната та їх перепанцирування за результатами щодобового, щотижневого та щомісячного огляду канатів.
На кожну підйомно-транспортну установку ведеться окрема книга, яка повинна бути пронумерована, прошита та скріплена печаткою. Відповідальність за правильне ведення книги та своєчасне її заповнення покладається на головного механіка шахти.
4.13.5. Якщо в процесі експлуатації канат зазнав екстремальних навантажень, то робота даної установки повинна бути негайно припинена для огляду каната. Результати огляду повинні бути записані до відповідної книги огляду канатів. У разі невідповідності каната вимогам, викладеним у Правилах, він повинен бути замінений.
4.14. Підвісні та причіпні пристрої
4.14.1. Кліті людських та вантажно-людських підйомів повинні мати подвійну незалежну підвіску – робочу і запобіжну.
Дозволяється відсутність запобіжної підвіски на багатоканатних підйомах за умови кріплення посудин і противаг до канатів не менше ніж у двох точках. Противаги одноканатних підйомів запобіжною підвіскою не облаштовуються.
Круглі зрівноважувальні канати повинні прикріплюватися до посудин за допомогою вертлюжних пристроїв.
4.14.2. При навішуванні каната запаси міцності (щодо розрахункового статичного навантаження) повинні бути не меншими від:
а) тринадцятикратного – для підвісних і причіпних пристроїв людських підйомних установок, а також для причіпних пристроїв і дужок прохідницьких цебер;
б) десятикратного – для підвісних і причіпних пристроїв посудин вертикальних підйомів і похилих підйомів з кінцевими канатами, незалежно від їх призначення, монорейкових і нагрунтових доріг, причіпних пристроїв стволового прохідницького устаткування (помостів, опалубок та ін.) і зрівноважувальних канатів підйомних установок. Запаси міцності причіпних пристроїв для зрівноважувальних канатів повинні визначатися щодо їх маси. Підвісні та причіпні пристрої вантажно-людських підйомних установок повинні забезпечувати тринадцятикратний запас міцності щодо маси максимальної кількості людей, яких спускають;
в) шестикратного – для причіпних пристроїв провідникових і відбійних канатів, зчіпних пристроїв вагонеток і причіпних пристроїв при відкатці безконечним канатом;
г) чотирьохкратного щодо границі текучості матеріалу – для причіпних пристроїв типу “баранчик” при відкатці безконечним канатом.
4.14.3. Кожен тип причіпного пристрою повинен забезпечувати міцність закріпленого в ньому каната, не меншу за 85% агрегатної міцності нового каната.
На експлуатаційних підйомно-транспортних установках термін служби підвісних і причіпних пристроїв повинен бути не більшим ніж 5 років (на аварійно-ремонтних, а також підйомних установках флангових і вентиляційних стволів, що призначені для перевезення людей в аварійних випадках – не більше 7 років), а причіпних пристроїв цебер і дужок цебер – не більше двох років. Рішенням спеціальної комісії під керівництвом головного механіка шахти за результатами інструментальної перевірки із застосуванням методів неруйнівного контролю, виконаного спеціалізованою організацією, термін служби підвісних і причіпних пристроїв може бути продовжений для експлуатаційних установок на 2 роки, а на причіпних пристроях дужок прохідницьких цебер – на 1 рік.
Цією самою комісією дозволяється продовження терміну служби підвісних і причіпних пристроїв максимально до 3 років (понад 7 років загального строку експлуатації) на підставі аналізу динаміки підйомної установки, визначення залишкової довговічності пристроїв та висновку експертизи однієї з організацій, що мають Дозвіл Держнаглядохоронпраці України на проведення експертного обстеження (технічного діагностування).
Дужка цебра підлягає заміні або ремонту при зношенні його вушка або змінної втулки у вушку більше ніж на 5% діаметра осі. Сумарне зношення вушка або змінної втулки дужки та осі, яка з’єднує її з баддею, не повинне перевищувати 10% діаметра осі.
Причіпні пристрої цебер повинні мати пристосування, що надійно закривають зів гака під час руху цебра й унеможливлюють його самовільне розчеплення.
Підвісні та причіпні пристрої всіх типів повинні мати маркування із зазначенням заводського номера і дати виготовлення.
4.14.4. У разі проведення похилих або вертикальних виробок, де відбувається підіймання та опускання людей та вантажів, підвісні пристрої перед навішуванням повинні бути випробувані на подвійне кінцеве навантаження; такі самі випробування проводяться не рідше одного разу на півроку, за винятком пристроїв підвісного прохідницького устаткування.
Запанцировані причіпні пристрої у разі відкатки кінцевим канатом у похилих виробках повинні випробовуватися при кожному запанцируванні каната шляхом опускання і підіймання максимального вантажу.
Результати випробувань повинні заноситися до Книги огляду підйомної установки (додаток 5).
4.14.5. Підвісні пристрої прохідницького устаткування і всі вузли кріплення канатів у стволі повинні оглядати щодня черговий слюсар, двічі на місяць – механік проходки (дільниці) та один раз на місяць – головний механік шахтобудівельного управління.
Якщо в процесі експлуатації підвісний пристрій зазнавав дії екстремальних навантажень, то робота повинна бути негайно припинена з метою його огляду.
Результати огляду та заходи, ужиті щодо усунення несправностей, мають заноситися до „Книги осмотра подвесного проходческого оборудования”, наведеної в додатку 2 до „Правил технической эксплуатации проходческих лебедок и подвесного оборудования”, затверджених Мінвуглепромом СРСР 07.05.84.
5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ГОСПОДАРСТВО
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Застосовувані в шахтах електроустаткування (кабелі) та системи електропостачання у процесі експлуатації повинні гарантувати електробезпеку працівників шахти, а також вибухо- та пожежобезпеку.
5.1.2. Шахтні електроустановки на поверхні повинні відповідати вимогам Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 № 272 (далі – ДНАОП 0.00-1.32-01), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 і зареєстрованих в Мін'юсті України 10.02.98 за № 93/2533 (далі – ДНАОП 0.00-1.21-98) та ПТЕ.
5.1.3. Електропостачання шахт, що будуються та реконструюються, повинне здійснюватися за схемами з відокремленим живленням підземних електроприймачів. Не дозволяється застосування кільцевих схем електропостачання.
5.1.4. Не дозволяється у шахтах застосовувати мережі з глухозаземленою нейтраллю трансформаторів, за винятком трансформаторів, призначених для живлення перетворювальних пристроїв контактних мереж електровозної відкатки. Приєднання інших споживачів та пристроїв до таких трансформаторів та мереж, що від них живляться, крім випадків, передбачених розділом 5 Правил, не дозволяється.
5.1.5. Захист людей від ураження електричним струмом повинен здійснюватися застосуванням захисного заземлення, а в підземних електроустановках – також і апаратів захисту від витікання струму з автоматичним відключенням пошкодженої мережі. До освоєння промисловістю випуску апаратів захисту від витікання струму для мереж напругою понад 1200 В у вибухобезпечному виконанні дозволяється застосування захисту від однофазних замикань на землю.
Загальний час відключення пошкодженої мережі напругою 380, 660 В та контактних мереж не повинен перевищувати 0,2 с, а напругою 1140 В – 0,12 с. Для мереж напругою 127 та 220 В, а також заряджувальних мереж час спрацювання апаратів захисту від витікання струму встановлюється випробувальною організацією (МакНДІ).
5.1.6. На трансформаторах, що містяться на поверхні та живлять підземні електричні мережі, обладнані захистом від витікання струму, пробивні запобіжники можуть не встановлюватися.
5.1.7. Дистанційне, телемеханічне та автоматичне керування електроприймачами напругою понад 1200 В дозволяється лише за наявності пристроїв, що блокують включення після спрацювання максимального струмового захисту або захисту від замикання на землю. Ця вимога не поширюється на лінії, що живлять центральні підземні підстанції (далі - ЦПП) та розподільні підземні пункти (далі - РПП). За відсутності оперативного персоналу в головній поверхневій підстанції (далі - ГПП) повинна бути сигналізація для гірничого диспетчера про спрацювання захисту від замикань.
5.1.8. На кожній шахті мають бути схеми підземного електропостачання, складені за вимогами „Инструкции по типовому оформлению схем подземного электроснабжения шахт” до НАОП 1.1.30-1.05-75. При цьому дозволяється складання суміщеної схеми електропостачання відкатки контактними електровозами та контактної мережі шахти, нанесеної на схематичний план гірничих виробок.
На кожній дільниці повинні бути структурна схема системи електропостачання та керування очисним комплексом (або комбайном), на якій позначені склад та розміщення у виробках (у лаві та на штреках) комутаційної апаратури, зібраної у розподільний пункт (далі - РП), та окремо від нього машини, устаткування, кабелі, пульти та інші засоби системи. Така схема повинна вивішуватися на видному місці в нарядній дільниці.
Схеми електропостачання підземних електроустановок, що є у віданні підрядних організацій, повинні узгоджуватися та затверджуватися у порядку, установленому для експлуатаційних шахт.
5.1.9. Під час монтажу та ремонту електроустаткування у шахтах, небезпечних щодо газу, повинен здійснюватися контроль за вмістом метану в місці проведення робіт.
Під час робіт з випробування кабелю (мегомметром та ін.) у виробках повинен контролюватися уміст метану і не перевищувати 1%.
5.1.10. Кожний комутаційний апарат, комплектний розподільний пристрій (далі - КРП), силовий вихід станції керування мають бути позначені чітким написом, що вказує установку, яка включається, або дільницю, а також розрахункову величину уставки спрацювання максимального струмового захисту.
Кришки відділень апаратури, що мають електричні захисти, пристрої блокування та регулювання мають пломбуватися іменними пломбами.
5.1.11. Не дозволяється:
а) обслуговування та ремонт електроустаткування та мереж без приладів та інструменту, призначених для цього;
б) оперативне обслуговування електроустановок напругою понад 1140 В без захисних засобів (діелектричних рукавичок, ботів та ізолювальних підставок);
в) оперативне обслуговування та керування електроустановками, не захищеними апаратами захисту від витікання струму, без діелектричних рукавичок, за винятком електроустаткування напругою 42 В і нижче, а також електроустаткування з іскробезпечними колами та апаратури телефонного зв'язку;
г) ремонтувати частини електроустаткування та кабелі, що перебувають під напругою, приєднувати або від'єднувати іскронебезпечне електроустаткування та електровимірювальні прилади під напругою, за винятком пристроїв напругою 42 В і нижче в шахтах, безпечних щодо газу або пилу, і таких самих пристроїв з іскробезпечними колами у шахтах, небезпечних щодо газу або пилу;
ґ) експлуатувати електроустаткування з несправними засобами вибухозахисту, пристроями блокування, заземленням, апаратами захисту, порушенням схем керування, захисту та при пошкоджених кабелях;
д) мати під напругою невикористовувані електричні мережі, за винятком резервних;
е) відкривати кришки оболонок вибухобезпечного електроустаткування у газових шахтах без попереднього зняття напруги з відділення оболонки, що розкривається, та виміру концентрації метану;
є) змінювати заводську конструкцію та схему електроустаткування, схеми апаратури керування, захисту та контролю, а також градуювання пристроїв захисту без узгодження із заводом-виробником;
