г) електричної мережі від небезпечних витікань струму на землю – автоматичними вимикачами або одним вимикальним апаратом у комплексі з одним апаратом захисту від витікання струму на всю електрично пов'язану мережу (підключену до одного або групи трансформаторів, що працюють паралельно); при спрацюванні апарата захисту від витікання струму повинна відключатися уся мережа, підключена до вказаних трансформаторів, за винятком відрізку кабелю довжиною до 10 м, що поєднує трансформатори із загальномережним автоматичним вимикачем.
Довжина кабелів, приєднаних до одного трансформатора або трансформаторів, що працюють паралельно, повинна обмежуватися місткістю відносно землі не більшою за 1 мкФ на фазу.
При живленні підземних електроприймачів з поверхні через свердловини допускається установлення автоматичного вимикача з апаратом захисту від витікання струму під свердловиною на відстань не більшу за 10 м від неї. У цьому разі під час спрацювання апарата захисту від витікання струму електроприймачі на поверхні та кабель у свердловині можуть не вимикатися, якщо на поверхні є пристрій контролю ізоляції мережі, який не впливає на роботу апарата захисту, а електроприймачі мають безпосереднє відношення до роботи шахти (вентилятори, лебідки та ін.) та приєднуються за допомогою кабелів.
Захист від витікання струму може не застосовуватися для кіл напругою не більшою за 42 В, кіл дистанційного керування та блокування КРП, а також кіл місцевого освітлення пересувних підстанцій, що живляться від вбудованих освітлювальних трансформаторів, за умови металевого жорсткого або гнучкого зовнішнього з'єднання їх з корпусом підстанції, наявності вимикача в колі освітлення та напису на світильниках “Розкривати, відключивши від мережі”.
Вимога захисту від витікання струму не поширюється на іскробезпечні системи.
У всіх випадках захисного вимикання дозволяється однократне АПВ за умови наявності в КРП максимального струмового захисту та захисту від витікань (замикань) на землю, що мають пристрої блокування проти подавання напруги на лінії або електроустановки після їх спрацювання.
Терміни обладнання захистом від струмів перенавантаження встановлюються Держнаглядохоронпраці України.
5.7.3. Величина вставки струму спрацювання реле максимального струму автоматичних вимикачів, магнітних пускачів та станцій керування, а також номінальний струм плавкої уставки запобіжників повинні обиратися за відповідними розрахунками. Не дозволяється застосовувати запобіжники без патронів та некалібровані плавкі вставки.
5.8. Електропостачання дільниці та управління машинами
5.8.1. Електропостачання дільниці повинне здійснюватися від пересувних трансформаторних підстанцій, що приєднуються до розподільної мережі за допомогою КРП. Дозволяється підключати до одного КРП не більше трьох однакової потужності технологічно зв'язаних пересувних підстанцій або трансформаторів за умови забезпечення чутливості максимального струмового захисту. В окремих випадках електропостачання дільниці може здійснюватися від стаціонарних дільничних підстанцій. Дозволяється електропостачання дільниць з поверхні через свердловини. При цьому в разі встановлення шахтних пересувних підстанцій на поверхні мають бути вжиті заходи щодо їх захисту від грозових перенапружень.
Живлення пересувних трансформаторних підстанцій, що встановлюються в окремих випадках з дозволу технічного керівника виробничого об'єднання (компанії, концерну, самостійної шахти) у виробках з вихідним струменем повітря, що безпосередньо прилягають до очисних вибоїв пологих та похилих пластів, небезпечних за раптовими викидами, повинне здійснюватися з відокремленої мережі із захистом від витікання струму (замикань) на землю. Місця розміщення підстанцій повинні бути обладнані апаратурою, що вимикає живильну мережу в разі перевищення допустимої концентрації метану.
5.8.2. Для приєднання до мережі пересувних підстанцій та трансформаторів, що встановлюються у виробках з вихідним струменем повітря шахт ІІІ категорії за газом та вище, слід застосовувати КРП з апаратами попереджувального контролю ізоляції мережі відносно землі – блок реле витоку (далі - БРВ) та дистанційним керуванням з іскробезпечними колами. Допускається телемеханічне керування КРП з пульту гірничого диспетчера (оператора). КРП повинні встановлюватися у камерах на свіжому струмені повітря.
Для вмикання РПП дільниці та іншого електроустаткування, розміщеного у виробках з вихідним струменем повітря, повинні застосовуватися комутаційні апарати з БРВ, які забезпечують захисне відключення та автоматичний контроль безпечної величини опору кола заземлення.
5.8.3. Усі вибійні машини повинні приєднуватися до мережі за допомогою магнітних пускачів або спеціальних магнітних станцій (станцій керування), керованих дистанційно.
Машини, на яких для керування окремими електродвигунами встановлені магнітні станції або ручні вимикачі, також повинні приєднуватися до мережі за допомогою пускачів з дистанційним управлінням.
5.8.4. Керування машинами (за винятком ручних) з виймання вугілля у лавах, проведення підготовчих виробок, нарізання розвантажувальних пазів (щілин) та буріння свердловин вугілля діаметром понад 80 мм, що застосовуються на викидонебезпечних пластах або у викидонебезпечних зонах, повинні мати дистанційне керування з безпечних відстаней, що регламентуються НАОП 1.1.30-5.06-89.
5.8.5. Для подавання напруги на вибійні машини в шахтах, небезпечних щодо газу або пилу, повинні застосовуватися пускачі (магнітні станції) з іскробезпечними схемами керування.
5.8.6. Схема керування вибійними машинами та механізмами повинна забезпечувати:
нульовий захист;
безперервний контроль заземлення корпусу машини;
захист від самочинного вмикання апарата під час замикання у зовнішніх колах керування;
іскробезпеку зовнішніх кіл керування (для шахт, небезпечних щодо газу або пилу).
Не допускається застосовувати однокнопочні пости для керування магнітними пускачами крім випадків, коли ці пости застосовуються лише для вимикання.
5.8.7. Не допускається застосовувати схеми, що допускають пуск машин або подавання напруги на них одночасно з двох та більше пультів управління. Ця вимога не поширюється на схеми управління ВМП.
5.8.8. Перед виконанням ремонтних та допоміжних робіт на машинах напруга повинна бути знята та вжиті заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машини.
5.8.9. У лавах повинна передбачатися можливість зупинки конвеєра з пульта управління комбайном та із спеціальних пультів, розміщених у лаві.
5.8.10. Експлуатація гідромуфт на машинах допускається лише при справному захисті, що здійснюється температурними реле або спеціальними каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле повинні бути опломбовані.
Заправка гідромуфт повинна проводитися негорючими рідинами.
Не допускається експлуатація машин без кожухів на гідромуфтах.
5.9. Зв'язок та сигналізація
5.9.1. Кожна шахта повинна бути обладнана такими видами зв'язку та сигналізації:
а) системою фіксованого телефонного зв'язку;
б) системою загальношахтного аварійного оповіщення;
в) місцевими системами оперативної та попереджувальної сигналізації на технологічних дільницях (підйомі, транспорті, очисних вибоях та ін.);
5.9.2. Усі підземні лінії іскробезпечних систем зв'язку повинні бути гальванічно відділені від поверхневих ліній зв'язку та силових мереж.
Підземні телефонні лінії у шахтах повинні бути двопровідними. Не допускається використання землі як одного з проводів.
5.9.3. Телефонні апарати повинні встановлюватися відповідно до проекту, у тому числі на всіх експлуатаційних дільницях, основних пунктах відкатки та транспортування вантажів, на всіх пунктах посадки людей у транспортні засоби, у всіх електромашинних камерах, ЦПП, розподільних пунктах напругою понад 1200 В, біля стволів, на складах вибухових матеріалів, у медпунктах, у виробках підготовчих дільниць та в місцях, передбачених планом ліквідації аварій.
5.9.4. Система загальношахтного аварійного гучномовного оповіщення у гірничих виробках повинна забезпечувати:
а) оповіщення про аварії людей, що перебувають під землею;
б) приймання на поверхні повідомлення про аварію, що передається з шахти;
в) ведення переговорів та передавання з автоматичним записом на магнітофон вказівок, пов'язаних з ліквідацією аварії.
У всіх телефонних апаратах загальношахтної телефонної мережі повинна бути передбачена можливість передавання повідомлення про аварію шляхом набирання спеціального номера, що легко запам'ятовується.
Крім спеціальної апаратури аварійного оповіщення та зв'язку для передавання повідомлення про аварію повинні використовуватися засоби місцевого технологічного зв'язку.
5.9.5. Апаратура аварійного зв'язку та оповіщення повинна встановлюватися:
у виробках шахт – згідно з планом ліквідації аварій;
на поверхні – у кабінетах диспетчера та головного інженера шахти.
5.9.6. Засоби шахтного радіозв'язку повинні забезпечувати сумісність роботи із системами автоматики, сигналізації, засобами захисту та енергопостачання.
5.9.7. Очисні вибої на пологих та похилих пластах повинні обладнуватися гучномовним зв'язком між пультом машиніста комбайна та переговорними постами, установленими впродовж лави та на прилеглих виробках.
5.9.8. Кліті, призначені для підіймання і опускання людей, повинні оснащуватися засобами зв'язку з машинним відділенням.
5.9.9. Живлення транспортних сигнальних пристроїв дозволяється від контактної мережі напругою не вищою ніж 275 В за умови, що сигнальні пристрої розраховані на зазначену напругу, їх приєднання до контактного проводу проводиться кабелем (а в необхідних випадках і спеціальними приєднувальними пристроями) та здійснюється захист плавкими запобіжниками.
5.9.10. Пристрої зв'язку з мережним живленням повинні забезпечуватися резервним автономним джерелом для їх роботи протягом не менше ніж 3 години.
5.9.11. У разі створення нових гірничих машин, механізмів, транспортних засобів та технологій розробники повинні передбачати використання необхідних видів зв'язку та сигналізації для гарантування безпеки робіт.
5.10. Заземлення
5.10.1. Заземленню підлягають металеві частини електротехнічних пристроїв, що не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, а також трубопроводи, сигнальні троси та ін., розміщені у виробках, у яких є електричні установки та проводки.
У шахтах, небезпечних щодо газу та пилу, для захисту від нагромадження статичної електрики заземленню підлягають поодинокі металеві повітропроводи та пневматичні вентилятори.
Вимоги даного пункту не поширюються на металеве кріплення, неструмопровідні рейки, оболонки відсмоктувальних кабелів електровозної контактної відкатки, а також на металеві пристрої для підвішування кабеля.
5.10.2. У підземних виробках шахт повинна монтуватися загальна мережа заземлення, до якої повинні приєднуватися усі об'єкти, що підлягають заземленню.
5.10.3. Загальна мережа заземлення повинна створюватися шляхом безперервного електричного з'єднання між собою усіх металевих оболонок та заземлювальних жил кабелів, незалежно від величини напруги, з приєднанням їх до головних та місцевих заземлень.
Крім того, біля тягової підстанції електровозної контактної відкатки до загальної мережі заземлення повинні приєднуватися струмопровідні рейки, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
За наявності в шахті декількох горизонтів до головних заземлювачів повинна приєднуватися загальна мережа заземлення кожного горизонту. Для цього дозволяється використання броні силових кабелів, що прокладені між горизонтами. За відсутності таких кабелів з'єднання загальної мережі горизонту з головним заземлювачем повинне проводитися за допомогою спеціально прокладеного провідника.
5.10.4. Головні заземлювачі в шахтах повинні влаштовуватися у зумпфах або водозбірниках.
У разі електропостачання шахти за допомогою кабелів, що прокладаються у свердловинах, головні заземлювачі можуть розміщуватися на поверхні або у водозбірниках шахти. При цьому як один з головних заземлювачів можуть бути використані обсадні труби, якими закріплені свердловини.
У всіх випадках слід влаштовувати не менше двох головних заземлювачів, розміщених у різних місцях, що резервують один одного на час огляду, чищення або ремонту одного з них.
У разі окремого електропостачання блоків та за відсутності головного водовідливу головні заземлювачі повинні розміщуватися у зумпфах або спеціальному колодязі, заповненому водою.
5.10.5. Для місцевих заземлювачів повинні влаштовуватися штучні заземлювачі у водовідвідних канавках або в інших придатних для цього місцях.
У гідрошахтах як місцеві заземлювачі дозволяється використовувати металеві жолоби самопливного гідротранспорту вугілля.
Для місцевих заземлювачів може використовуватися металеве рамне кріплення.
5.10.6. Кожна кабельна муфта з металевим корпусом крім з'єднувачів напруги на гнучких кабелях, що живлять пересувні машини, повинна мати місцеве заземлення та з'єднуватися із загальною мережею заземлення шахти.
Дозволяється для мереж стаціонарного освітлення влаштовувати місцеве заземлення не для кожної муфти або світильника, а через кожні 100 м кабельної мережі.
Для апаратури та кабельних муфт телефонного зв'язку на дільниці мережі з кабелями без броні дозволяється місцеве заземлення без приєднання до загальної мережі заземлення.
У разі відкатки контактними електровозами заземлення електроустановок постійного струму, що знаходяться безпосередньо біля рейок, повинне здійснюватися шляхом приєднання заземлювальної конструкції до рейок, що використовуються як зворотний провід контактної мережі.
