Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ 4461:2005
/ 3

На замовлення споживача вентилятори можна виготовляти для роботи за номінальних напруг і частоти струму живильної мережі, відмінних від указаних.

    1. Вентилятори повинні працювати в нормальному режимі за зниження напруги на затискачах електродвигуна на 10 % порівняно з номінальною. При цьому температура обмотки статора не повин­на більше ніж на 5 К (°С) перевищувати температуру, передбачену ГОСТ 183 для номінального режи­му роботи електродвигуна.

    2. Параметри вентиляторів з пневматичним приводом треба забезпечувати за надмірного ро­бочого тиску стисненого повітря не менше ніж 500 кПа, за температури стисненого повітря на вході у пневмодвигун від 293 К (плюс 20 °С) до 303 К (плюс ЗО °С) і за температури повітря, що переміщується у вентилятор від 283 К (плюс 10 °С) до 297 К (плюс 24 °С). Під час роботи вентилятора з надмірним робочим тиском стисненого повітря 400 кПа його номінальна продуктивність не повинна бути знижена більше ніж на 14 %, а номінальний повний тиск — більше ніж на 22 %.

  2. Конструктивні вимоги

    1. Конструкція вентилятора повинна забезпечувати:

  • простоту догляду та технічного обслуговування;

  • безперервний режим роботи.

  1. Конструкція вентилятора повинна передбачати можливість:

  • захоплення підіймальними засобами;

  • установлення і переміщення по підошві гірничої виробки без додаткових пристроїв;

  • підвішування осьових вентиляторів до покрівлі гірничої виробки;

  • установлення осьових вентиляторів з номінальним діаметром приєднувального патрубка до 600 мм у похилому положенні з кутом нахилу осі ± 30°;

  • постачання вентиляторів споживачу в повністю зібраному вигляді.

Залежно від конструкції і габаритів вентиляторів та виду транспорту допустимо постачання пе­рехідних елементів вентилятора окремим місцем.

  1. Вентилятори повинні мати в робочій області стійку аеродинамічну характеристику без зон зриву та помпажу. Робоча область вентиляторів з електричним приводом повинна охоплювати режими з повним коефіцієнтом корисної дії не менше ніж 0,40, а вентиляторів з пневматичним приводом — не менше ніж 0,15.

  2. Приєднувальні патрубки вентилятора повинні забезпечувати зручне рознімне з’єднання з гнучкими та жорсткими вентиляційними трубами і сполучення вентиляторів між собою (тільки осьових).

  3. Поповнення мастилом підшипників двигунів повинно бути безпечним, і його треба здійсню­вати без розбирання вентиляторів.

  4. Складові одиниці та деталі, заміна яких передбачена ремонтом, повинні бути взаємозамін­ними.

  5. Для виготовлення зварних деталей робочих коліс треба застосовувати сталь вуглецеву спо­кійну або напівспокійну згідно з ДСТУ 2651/ГОСТ 380 або сталь низьколеговану згідно з ГОСТ 19281.

  6. Вимоги для зварних швів робочих коліс вентиляторів — згідно з ГОСТ 14771 та ГОСТ 23518.

  7. Радіальний зазор між лопатками робочого колеса і корпусом осьового вентилятора або між циліндричною поверхнею покривного диска робочого колеса і корпусом вентилятора (або вхідною тру­бою для радіальних вентиляторів) має бути не менше ніж 1 мм.

  8. Робочі колеса осьових вентиляторів з електричним приводом повинні витримувати частоту обертання, підвищену порівняно з номінальною, не менше ніж на 10 %, з пневматичним приводом — не менше ніж на 25 %.

  9. Робочі колеса вентиляторів повинні бути динамічно відбалансовані. У вентиляторах, у яких відношення осьового розміру робочого колеса до його діаметра більше ніж 0,2, динамічне балансування треба проводити удвох площинах корекції.

Допустимий залишковий дисбаланс А, г ■ мм, визначають за формулою:

А = /77 • Є (1)

де т — маса робочого колеса, г;

е — питомий залишковий дисбаланс, який залежить від частоти обертання п робочих коліс (таблиця 2), мм.

Таблиця 2

п, хв 1

5000

4000

3000

1500

е, мм

0,012

0,015

0,020

0,040

  1. Вимоги надійності

    1. Середній наробіток на відмову, год, повинен бути не менше ніж:

  • 10000 — для вентиляторів з електричним приводом;

  • 2000 — для вентиляторів з пневматичним приводом.

  1. Середній ресурс до першого капітального ремонту, год, повинен бути не менше ніж:

  • 20000 — для вентиляторів з електричним приводом;

  • 4000 — для вентиляторів з пневматичним приводом.

  1. Критеріями відмов вентилятора є:

  • пошкодження підшипників і (або) обмоток електродвигуна;

  • поломка лопаток робочого колеса або пневмотурбіни;

  • деформація корпусу, яка перешкоджає обертанню робочого колеса з необхідними зазорами; — перевищення установлених шумових характеристик.

  1. Вимоги економного використовування матеріалів та енергії

    1. Питома маса, кг/кВт, повинна бути не більше ніж:

  • 45 — для вентиляторів з електричним приводом;

  • 40 — для вентиляторів з пневматичним приводом.

  1. Максимальний повний коефіцієнт корисної дії (ККД) повинен бути не менше ніж:

  • 0,66 — для осьових вентиляторів з електричним приводом з номінальним діаметром приєднувального патрубка до 600 мм;

  • 0,68 — те саме, понад 600 мм;

  • 0,71 — для радіальних вентиляторів з електричним приводом;

  • 0,33 — для вентиляторів з пневматичним приводом.

  1. Вимоги стійкості до зовнішніх дій

    1. Вентилятори повинні забезпечувати стійкість до зовнішніх дій шахтного середовища для кліматичного виконання У категорії 5 згідно з ГОСТ 15150, за нижнього значення температури навколиш­нього повітря 253 К (мінус 20 °С). Інші види кліматичних виконань указують в технічних умовах на кон­кретні типи (типорозміри) вентиляторів на вимогу споживача.

    2. Лакофарбові покриття вентиляторів повинні бути виконані згідно з ГОСТ 9.032.

Зовнішні необроблені металеві поверхні треба фарбувати у сірий, голубий, фісташковий або в інші нейтральні кольори.

Внутрішні необроблені металеві поверхні корпусу, робочих коліс, захисні ґрати, стрілки, маслянки, знаки маркування щодо вибухозахисту і заземлення треба фарбувати у червоний колір.

Клас покрить VI — згідно з ГОСТ 9.032. Підготовлення поверхонь перед нанесенням покрить не­обхідно проводити згідно з ГОСТ 9.402. Вимоги до блиску поверхонь не установлюють.

Покриттю не підлягають таблички, деталі з полімерних матеріалів і електродвигуни, якщо на них не пошкоджено лакофарбове покриття.

    1. Кріпильні деталі повинні мати протикорозійне покриття Ц9.хр ГОСТ 9.306 або інше рівноцін­не щодо захисних властивостей.

    2. Захисна здатність покрить повинна бути не менше ніж два роки.

  2. Комплектність

    1. У комплект поставки повинні входити:

  • вентилятор;

  • експлуатаційні документи — згідно з ГОСТ 2.601: настанова з експлуатації (РЭ), форму­ляр (ФО). Каталог деталей та складових одиниць (КДС) входить до комплекту поставки на вимогу спо­живача.

    1. На вимогу споживача вентилятор може бути додатково укомплектований засобами глушін­ня шуму.

  2. Вимоги транспортабельності

    1. Маркування

      1. На корпусі вентилятора повинна бути укріплена захищена від корозії табличка, виконана згідно з ГОСТ 12969 та ГОСТ 12971, із зазначенням:

  • товарного знака або назви виробника;

  • назви та умовної познаки вентилятора;

  • порядкового номера виробу за системою нумерації виробника;

  • номінальної продуктивності, м3/с;

  • номінального повного тиску, Па;

  • максимального повного ККД;

  • потужності приводу, кВт;

  • напруги мережі, В;

  • частоти обертання, хв'1;

  • року та місяця виготовлення виробу;

  • позначення технічних умов;

  • знака відповідності для сертифікованих вентиляторів.

Технічні вимоги до маркування — згідно з ГОСТ 26828.

    1. На корпусі вентилятора повинні бути добре видні рельєфні покажчики напрямку потоку по­вітря і напрямку обертання робочих коліс. На корпусі вентилятора з вмонтованим електродвигуном по­винні бути прикріплені рельєфні знаки заземлення — згідно з ГОСТ 21130, знаки маркування щодо ви­бухозахисту (РВ-ЗВ) — згідно з ГОСТ 12.2.020 або знак рудникового нормального виконання (РН1) — згідно з ГОСТ 24754.

  2. Пакування

    1. Вентилятори поставляють без паковання, захист виробу КУ-0 — згідно з ГОСТ 23170.

На торцевій поверхні вентилятора з всмоктувального боку повинні бути прикріплені щити, а отвори кабельного вводу вентиляторів з електричним приводом і отвори ніпеля сопла вентиляторів з пневма­тичним приводом повинні бути заглушені. У вентиляторів з номінальними діаметрами приєднувального патрубка більше ніж 800 мм щит повинен бути прикріплений і з нагнітального боку.

Паковання експлуатаційної та товаросупровідної документації — згідно з ГОСТ 23170. Упакована документація повинна бути прикріплена до захисних ґрат.

  1. Нефарбовані зовнішні оброблені поверхні вентилятора підлягають консервації згідно з ГОСТ 9.014.

Група виробу— 11-1, варіант тимчасового захисту ВЗ-1, варіант внутрішньої упаковки ВУ-1.

Термін захисту без переконсервації два роки для умов зберігання 3 згідно з ГОСТ 15150.

  1. Транспортування і зберігання

    1. Транспортують вентилятори усіма видами транспорту відповідно до правил перевезення вантажів, чинних на відповідному виді транспорту.

Допустимо транспортування вентиляторів у спеціалізованих контейнерах згідно з ГОСТ 19667. У цьому випадку між рядами треба прокласти дерев’яні щити, а установлення щитів на торцевих по­верхнях вентиляторів не потрібне.

Під час транспортування вентиляторів у вагонах допустимо укладати їх не більше ніж у три ряди за висотою із встановленням прокладок між рядами.

  1. Умови транспортування вентиляторів щодо механічних чинників — Ж згідно з ГОСТ 23170, щодо кліматичних чинників — 8 згідно з ГОСТ 15150.

  2. Транспортне маркування необхідно проводити згідно з ГОСТ 14192. На бічній поверхні вен­тилятора повинен бути нанесений маніпуляційний знак «Місце стропування».

Спосіб нанесення марковання — фарбування за трафаретом.

    1. Рекомендовані умови зберігання вентиляторів — 3 (неопалювані сховища) згідно з ГОСТ 15150.

  2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. Вентилятори повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.2.003, НПАОП 10.0-1.01-05 [1], НПАОП 0.00-1.34-71 [2].

    2. Вибухозахищені вентилятори з електричним приводом повинні бути укомплектовані вибухоза- хищеними електродвигунами з рівнем захисту РВ-ЗВ згідно з ГОСТ 12.2.020, а вентилятори рудникові у нормальному виконанні повинні бути укомплектовані електродвигунами у виконанні РН1 згідно з ГОСТ 24754 з ізоляцією рівня 1 згідно з ГОСТ 24719.

    3. Ступінь захисту електродвигунів вентиляторів повинен бути не нижче ІР54 згідно з ГОСТ 17494.

    4. Електробезпека електродвигунів вентиляторів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.038 та ГОСТ 12.2.007.0. Клас за способом захисту людини від ураження електричним струмом І згідно з ГОСТ 12.2.007.0

    5. Корпус і лопатки робочих коліс вибухозахищених вентиляторів треба виготовляти з матеріалів, які утворюють пару, безпечну щодо займання від фрикційних іскор суміші метану з повітрям.

Виготовлення корпусів вентиляторів з алюмінієвих сплавів не допустимо.

  1. Лопатки робочих коліс вибухозахищених вентиляторів треба виготовляти з матеріалів, безпеч­них щодо електростатичних зарядів (тобто з електричним опором ізоляції не більше ніж 1011 Ом) або повинні бути армовані металевим провідником так, щоб відстань від найбільш віддаленої точки на діе­лектрику до заземленого провідника не перевищувала 50 мм.

  2. Корпус вентилятора повинен мати заземлювальний затискач для приєднання до кола зазем­лення (основного та резервного), а ввідний пристрій електродвигуна повинен мати внутрішній зазем­лювальний затискач для приєднання заземлювальноїжили живильного кабелю та кабелю теплового контролю обмотки електродвигуна та його підшипників. Заземлювальні затискачі повинні бути виконані згідно з ГОСТ 21130.

  3. Опір ізоляції обмотки статора електродвигунів відносно корпусу і між обмотками після їх ус­тановлення на вентилятори повинен бути не менше ніж ЗО МОм, виміряний за температури (293 ± 5) К ((20 ±5) °С).

  4. Кріплення обертових частин вентилятора треба захищати від самочинного роз’єднання та ослаблення.

  5. На всмоктувальному отворі вентилятора повинні бути встановлені захисні ґрати зі ступенем захисту не менше ніж ІР10 згідно з ГОСТ 17494, технічні вимоги до ґрат — згідно з ГОСТ 12.2.062.

  6. Вентилятори повинні мати місця або пристрої для стропування.

  7. Вимоги до шумових характеристик

    1. Шумовими характеристиками вентиляторів є:

  • рівень звукової потужності в октавних смугах частот, LP, дБ.

  • коригований рівень звукової потужності, Z-pA, дБА.

  1. Рівні звукової потужності в октавних смугах частот і коригований рівень звукової потужності не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 3.

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →