Усі роботи зі ртуттю необхідно проводити відповідно до СанПиН 4607-88 «Санитарные правила при работе со ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением», затверджених Мінохорони здоров’я СРСР 04.04.88 № 4607-88.

Під час ремонту контрольно-вимірювальних приладів не дозволяється проводити роботи зі ртуттю у приміщеннях, де встановлено щити КВП, а також у виробничих приміщеннях.

  1. У всіх випадках, коли в пневматичних приладах застосування суміші повітря з горючими речовинами виробництва не дозволяється, стиснене повітря необхідно замінити на стиснений азот або інший інертний газ, який подається до приладів з буферних ємностей.
  2. Під час застосування осушеного стисненого повітря або азоту з технологічних установок для приладів і засобів автоматизації відключення мереж повітря або азоту від трубопроводів цих установок повинно здійснюватися автоматично зворотним клапаном або іншим пристроєм, який установлений перед буферною ємністю.
  3. У приміщенні щитової, де розміщені КВП, застосовувати водяне пожежогасіння, а також установлювати шафи для пожежних кранів та рукавів не дозволяється.

У цих приміщеннях необхідно застосовувати вуглекислотне пожежогасіння.

  1. Перевірку справності приладів і регуляторів системи КВП необхідно проводити не менше одного разу на рік на стенді та оформляти відповідними протоколами або робити відповідні записи в спеціальних журналах.
  2. Перевірку та випробування приладів у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б необхідно проводити за умов, які унеможливлюють іскроутворення.
  3. Не дозволяються роботи з регулювання та перевірки електричних приладів і електропроводки одночасно з проведенням у цьому приміщенні газонебезпечних робіт.
  4. Усі планові або позапланові вимкнення засобів вимірювання, засобів автоматизації і систем автоматизації, відмова яких призводить до зупинки виробничого процесу та надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище, повинні узгоджуватися з технічним персоналом письмово (із записом у спеціальних журналах).

УІІІ.ГАЗОВЕ ГОСПОДАРСТВО КОКСОХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

(ВИРОБНИЦТВ)

  1. Газове господарство коксохімічних підприємств, що проектуються, будуються та експлуатуються, повинно відповідати вимогам Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.04.2007 за № 441/13708 (далі - НПАОП 27.1
  2. 10-07), і цих Правил.

На коксових батареях, що будуються та реконструюються, газопідігрівники з фланцевими з’єднаннями до опалювальних газопроводів повинні бути винесені на відкриті майданчики, що провітрюються (проміжні майданчики на рівні поду печей). При цьому кожна батарея повинна бути забезпечена індивідуальним газопідігрівачем і окремою запірною арматурою на підвідних і розподільних газопроводах.

На газопроводах коксового газу клинові дводискові засувки необхідно встановлювати на горизонтальних ділянках у положенні приводу засувки «приводом угору».

  1. Проекти газових установок, що будуються у приміщеннях категорій А і Б, повинні передбачати повну автоматизацію з дистанційним керуванням і контролем з диспетчерського пункту або суміжного приміщення, де немає вибухонебезпечних зон.
  2. Ущільнювати фланцеві з’єднання на газопроводах коксового газу низького тиску необхідно при будь-якому діаметрі фланців плетеним азбестовим шнуром, просоченим суриком на натуральній оліфі, або паронітом.
  3. Окремі газові мережі та непрацюючі ділянки газопроводів і газових апаратів, якщо через них немає руху газу, не повинні бути під розрідженням.
  4. Подачу пари в газопроводи для пропарювання, продування та підтримання позитивного тиску необхідно проводити відповідно до інструкції, яка затверджена роботодавцем; при цьому пару необхідно подавати в газопровід поступово.

Швидкість зростання температури газу не повинна перевищувати 150С на годину.

Температура газу в газопроводах під час пропарювання нафталіну не повинна бути більше ніж 850С.

  1. Для контролю за роботою газових пальників у топкових дверцятах, бокових стінках або фронтальних плитах необхідно обладнувати отвори з кришками.
  2. На димоходах від кожного агрегата до спільного лежака повинні бути встановлені шибери для регулювання тяги в топках агрегатів.

Управління шиберами, що не мають автоматичного управління, повинно бути винесене на робоче місце оператора, який обслуговує агрегат.

  1. У районі розміщення непрацюючих (або резервних) газодувок необхідно систематично контролювати повітряне середовище в приміщенні машинного залу.

Забезпечення герметичності обладнання та виключення виділення коксового газу в приміщення машинного залу повинно бути відображене у відповідній технологічній інструкції, затвердженій роботодавцем.

Під час експлуатації газових нагнітачів перепуск газу з нагнітального боку у всмоктувальний газопровід необхідно здійснювати тільки через зовнішній байпас.

  1. Під час виконання робіт на прямому газопроводі допускається відкривати не більше одного лючка.
  2. У разі одночасної раптової зупинки всіх газових нагнітачів або компресорів через спрацювання захисного автоблокування чи припинення подачі електроенергії повинні бути вимкнені електродвигуни всіх машин.

Для підтримки позитивного тиску газу в системах усмоктування газопідвищувальних станцій засувки на всмоктуванні та нагнітанні газових нагнітачів необхідно залишати відкритими.

У машинних залах коксохімічних виробництв засувки на байпасах повинні бути закриті.

  1. Улаштування та експлуатація обладнання газопередачі та вловлювання хімічних продуктів під тиском повинні проводитися згідно з цими Правилами.
  2. Проектування, будівництво та експлуатація магістральних газопроводів коксового газу повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84 «Технологическое оборудование и технологические трубопроводы», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 № 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).

ІХ.УТРИМАННЯ, ОГЛЯД, РЕМОНТ І ОЧИЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ

  1. Робота виробничого устаткування, його навантаження та основні параметри процесу повинні відповідати встановленому технологічному режиму і його паспортним даним.
  2. У разі порушення визначених норм тиску, температури, рівня рідини та інших параметрів повинні з’ясовуватися причини та вживатися заходи, що унеможливлюють такі порушення.
  3. Товщину стінок апаратів і трубопроводів, які містять вибухо- і пожежонебезпечні речовини, необхідно періодично перевіряти з відповідним записом у спеціальному журналі.

Періодичність, методи та точки контролю повинні визначатися інструкцією, яка затверджена роботодавцем.

  1. Апаратура, сховища та трубопроводи перед уведенням в експлуатацію після монтажу або ремонту повинні підлягати випробуванню на герметичність і міцність стисненим повітрям, інертним газом або водою під тиском, наведеним у технічних умовах або робочих кресленнях. Випробування на міцність і щільність апаратів, сховищ і трубопроводів необхідно проводити згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

Результати випробувань апаратів і трубопроводів необхідно оформляти актом.

  1. Усі запобіжні клапани перед уведенням в експлуатацію необхідно відрегулювати на спеціальному стенді на встановлений тиск, опломбувати та перевірити на щільність затвора та рознімних з’єднань. Усе це необхідно оформляти відповідним актом, який є обов’язковим додатком до акта введення клапанів в експлуатацію.
  2. Ревізію запобіжних клапанів необхідно проводити під час кожної зупинки агрегата на огляд, очищення або ремонт, але не рідше одного разу на рік, що повинно бути засвідчено в агрегатному журналі.
  3. Запірні пристосування та арматура для апаратів і трубопроводів перед їх установленням і після кожного ремонту повинні підлягати випробуванням на герметичність. Ці випробування необхідно проводити після закінчення притирки та слюсарно-механічної обробки. Випробування повинні проводитися згідно з чинними стандартами та технічними умовами.
  4. Апарати, посудини та трубопроводи, що підлягають розкриванню для внутрішнього огляду, очищенню або ремонту, повинні бути спорожнені від продуктів, відключені від діючої апаратури запірними пристроями та заглушками. Крім того, залежно від продуктів, що містилися в них, і конструкції вони повинні бути пропарені гострою парою або промиті водою та продуті чистим повітрям.

Розбирання фланцевих з’єднань на внутрішніх газопроводах опалювального газу коксових батарей (заміна діафрагм, засувок, ділянок газопроводів, установлення засувок, ремонт газопідігрівачів) необхідно проводити на відключеній та заглушеній ділянці газопроводу після установлення відсічних пристроїв на зовнішній ділянці газопроводу, за винятком робіт з дотриманням технології обігріву коксових печей (чищення та мащення кантувальних і стопорних кранів «на газ», заміни регулювальних циліндрів і шайб, гнучких і гумових шлангів, знеграфітувальних пристроїв і їх деталей, кантувальних кранів, газоповітряних клапанів, вхідних патрубків, корнюрів).

Під час спорожнення апаратів і трубопроводів від залишків хімічних продуктів у вигляді рідини, пульпи тощо необхідно дотримувати спеціальних заходів безпеки.

  1. Перед розкриванням апаратів і газопроводів коксового газу необхідно проводити їх пропарювання, а після розкривання - зволоження та видалення пірофорного (сірчистого) заліза.

У разі зупинення апарата на ремонт та його частина, що ремонтуватиметься, повинна бути заземлена до заглушок. При цьому заземлювальний провідник необхідно приварювати до апарата газовим зварюванням після виконання підготовчих заходів, необхідних і достатніх для проведення вогневих робіт.

  1. Відключення апаратів, посудин та трубопроводів, які підлягають внутрішньому огляду, очищенню або ремонту, необхідно проводити шляхом від’єднання їх від діючих трубопроводів і апаратів, забезпечивши повітряний розрив не менше ніж 200 мм між кінцями відключених трубопроводів.

У разі, коли через конструктивні особливості від’єднання неможливі, установлення заглушок у кожному окремому випадку необхідно здійснювати з дозволу роботодавця. Установлювати міжболтові заглушки в цих випадках не дозволяється.

  1. Усі хімічні апарати, що не працюють, повинні бути відключені від працюючих апаратів запірними пристроями та металевими заглушками; арматура продувальних свічок повинна залишатися відкритою.

Необхідно вжити всіх заходів для запобігання їх самозайманню та вибухам.

  1. Металеві заглушки, що застосовуються для відключення апаратів, газопроводів і продуктопроводів, повинні виготовлятися відповідно до стандартів і технічних умов. Заглушки повинні встановлюватися після запірного пристрою та мати хвостовики, що виступають за межі фланців.

Установлення та виймання заглушок необхідно зазначати в цеховому журналі за підписом працівника, який виконував цю роботу.

  1. Під час очищення всі поверхні апаратів, резервуарів і трубопроводів, покриті відкладеннями смол, полімерів, сірчистого заліза та нез’ясованих осадів, необхідно зволожувати. Відкладення повинні бути зібрані та після закінчення очищення видалені з приміщення у пожежобезпечне місце.
  2. Під час виконання ремонтних робіт у газонебезпечних місцях не дозволяється одночасне виконання інших робіт, а також присутність інших працівників, які не стосуються цих робіт.

Ремонтні роботи повинні бути припинені, якщо:

до устаткування, що ремонтується, підключена хоча б частина діючого устаткування;

виявлена невідповідність фактичного стану підготовки та проведення робіт вимогам безпеки;

виникла загроза для життя та здоров’я працівників;

змінилися обсяг і характер робіт так, що змінюються схеми відключення або умови виконання цих робіт;

подано сигнал про аварію;

раптово з’явився запах або видима кількість небезпечних продуктів виробництва.

  1. Порядок підготовки для огляду або ремонту агрегатів, апаратів і комунікацій, що в робочому режимі містять шкідливі або вибухонебезпечні речовини, повинен бути викладений у плані виконання робіт.
  2. Усі роботи з відключення діючих апаратів, посудин та трубопроводів, а також очищення їх від залишків технологічних продуктів, пропарювання та інші підготовчі заходи повинні виконуватися експлуатаційним персоналом. Виконання цих робіт персоналом підрядних організацій не дозволяється.

Х.ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ГАЗОНЕБЕЗПЕЧНИХ РОБІТ І РОБІТ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

  1. Організація та проведення газонебезпечних робіт повинні здійснюватися згідно з цими Правилами, а також:

на об’єктах газового господарства, де горючі гази використовуються як паливо, згідно з НПАОП 27.1-1.10-07;

на об’єктах, які безпосередньо не належать до газового господарства, але які використовують токсичні горючі та негорючі гази і пари (аміак, сірководень, діоксид сірки, сірковуглець, бензольні вуглеводні, піридин, нафталін тощо), згідно з «Типовой инструкцией по организации безопасного проведения газоопасных работ», затвердженою Держгіртехнаглядом СРСР від

  1. (далі - НПАОП 0.00-5.11-85).

Організація та проведення робіт підвищеної небезпеки повинні здійснюватися згідно з цими Правилами, а також відповідно до вимог «Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР», затвердженого Міністерством металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

  1. Газонебезпечні роботи необхідно поділяти на роботи, що пов’язані:

а)з нормальним веденням технологічного процесу;

б)з ремонтом, внутрішнім очищенням і оглядом хімічних апаратів, ємностей, устаткування, газопроводів і продуктопроводів, у яких перебували або перебувають шкідливі чи вибухонебезпечні продукти;