Страница 3: НПАОП 23.1-1.01-08. Правила безпеки в коксохімічному виробництві (32585)

Крім запірної арматури, повинна передбачатися регулювальна арматура. Використовувати регулювальну арматуру як запірну не дозволяється.

1. Для вимикання агрегатів і апаратів, що працюють під тиском 4 МПа (40 кгс/см ) і вище, на кожному відводі від основних колекторів повинно бути встановлено по два запірних пристрої (вентилі, засувки), між якими необхідно передбачати пробкові крани для контролю за щільністю запірної арматури.
2. У разі розташування засувок і арматури у колодязях, лотках та інших заглибленнях необхідно передбачати подовжені штоки або штурвали управління, а також забезпечувати безпечний доступ до них для ремонту або заміни арматури.

УІ.ВЕНТИЛЯЦІЯ, ВОДОПОСТАЧАННЯ, КАНАЛІЗАЦІЯ, ОСВІТЛЕННЯ, ОПАЛЕННЯ

1. Вентиляція
2. Повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Міністерства охорони здоров'я України від 01.12.99 № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99), та ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005-88).
3. Пуск, налагодження та експлуатація вентиляційних систем повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.4.021-75 «ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования» та інших чинних нормативно-правових актів.
4. У виробничих приміщеннях, у яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості шкідливих речовин (крім пилу), а також у приміщеннях з виробництвами категорій А і Б, у яких можливе раптове надходження у повітря великої кількості вибухонебезпечних газів і парів, крім загальнообмінної, повинна бути обладнана аварійно-витяжна вентиляція. Аварійна вентиляція повинна бути обладнана в: машинному залі цеху вловлювання; газокомпресорній;

закритому приміщенні вакуум-насосної сірководневого газу; закритих приміщеннях з контактними апаратами відділення мокрого каталізу цеху очищення коксового газу від сірководню з отриманням сірчаної кислоти;

насосній відділення дистиляції бензолу; головному корпусі ректифікації бензолу; насосній цеху ректифікації бензолу; мийному відділенні цеху ректифікації бензолу; закритих складах бензольних продуктів; насосних складах бензольних продуктів та ацетону; цеху збагаченого антрацену, де застосовується ацетон; приміщеннях з апаратами піридинової установки сульфатного відділення; приміщеннях з апаратами цехів ректифікації легких та важких піридинових основ та піридинових продуктів;

розливних, закритих складах, насосних піридинових та бензольних продуктів;

приміщеннях насосів і апаратів для виготовлення дициклопентадієну. Крім зазначених випадків, необхідність обладнання аварійної вентиляції повинна визначати проектна організація на стадії проектування.

1. Приміщення, у яких передбачено обладнання аварійної вентиляції, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами. Аварійна вентиляція повинна бути зблокована з газоаналізатором і повинна автоматично вмикатися, якщо концентрації газів або парів у приміщенні досягають 20% нижнього концентраційного рівня займання або в разі перевищення ГДР концентрації згідно з ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху санитарной зоны». Автоматичні газоаналізатори повинні бути зблоковані з пристроями для світлової та звукової сигналізації.

Якщо приміщення обладнано газоаналізаторами для визначення ГДР концентрацій газів або парів, обладнувати ці приміщення сигналізаторами на довибухову концентрацію не треба.

Крім автоматичного вмикання аварійної вентиляції, повинно бути також передбачено і ручне дистанційне вмикання, пускові пристрої якого необхідно розташовувати біля однієї з основних дверей зовні приміщення.

За відсутності автоматичних газоаналізаторів аварійну вентиляцію в зазначених вище випадках дозволяється вмикати вручну одночасно з подачею попереджувального сигналу. При цьому контроль концентрації газів і парів у приміщенні повинен здійснюватися лабораторією за графіком, затвердженим роботодавцем. При ручному вмиканні аварійної вентиляції пускові пристрої повинні бути розташовані як усередині, так і зовні приміщення.

1. У приміщеннях з виробництвами категорій А і Б усі металеві повітроводи та обладнання припливних і витяжних установок повинні бути заземленні відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
2. Припливні та витяжні агрегати приміщень категорій А і Б повинні встановлюватися в окремих камерах. Обладнувати припливні агрегати в одній камері з витяжними агрегатами не дозволяється.
3. Зовнішній огляд і перевірку справності дії вентиляційних установок повинен здійснювати змінний персонал на початку кожної зміни.
4. Водопостачання
5. Системи водопостачання повинні відповідати вимогам будівельних норм СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 № 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), та ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 № 173, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.96 за № 379/1404 (далі - ДСП 173-96).
6. Забезпечення безпеки під час експлуатації, налагодження, випробування та ремонту мереж і споруд водного господарства повинне здійснюватися згідно з «Правилами техники безопасности в водных хозяйствах предприятий черной металлургии», затвердженими Міністерством чорної металургії СРСР 07.08.81 (НПАОП 27.1-1.05-81).
7. Вибір джерел водопостачання та якості води для господарчо-питних потреб і душових пристроїв повинен регламентуватися чинними нормами та правилами.
8. Господарчо-питні водопроводи, що живляться від міського водопроводу, не повинні мати безпосереднього сполучення з іншими господарчо-питними водопроводами, які живляться від місцевих джерел водопостачання.
9. З’єднання мереж господарчо-питного водопостачання з мережами водопроводів, які подають технічну воду, не дозволяється.
10. Для користування питною водою у цехах повинні бути обладнані фонтанчики. Кількість фонтанчиків визначається відповідно до СНиП
11. 87 «Административные и бытовые здания», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.87 № 313 (далі - СНиП 2.09.04-87).

Якщо немає господарчо-питного водопроводу, необхідно встановлювати зачохлені питні баки з фонтанувальними насадками.

1. Каналізація
2. Обладнання систем каналізації повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий», затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 № 169 (далі - СНиП 2.04.01-86), та вимогам ДСП 173-96.

Не дозволяється з’єднання (сполучення) каналізації різного призначення.

1. Умови спуску стічних вод у водойми повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
2. Роботодавець повинен забезпечувати регулярний контроль за ефективністю очищення промислових та побутових стічних вод.
3. Скидання в каналізацію сировини та продуктів виробництва під час аварій, а також під час ремонтів і ревізій апаратури не дозволяється.

Скидання повинне передбачатися у технологічну каналізацію з подальшим поверненням продукту, що скидається, у технологічний цикл.

1. Відвід конденсату від конденсатовідвідників повинен проводитися з розривом струменя, за винятком конденсатовідвідників у тунелях і в приміщеннях під кінцевими та проміжними майданчиками коксових печей.
2. Огляди та очищення каналізаційних мереж і колодязів необхідно проводити відповідно до порядку ведення газонебезпечних робіт.
3. Освітлення
4. Виробничі цехи коксохімічних підприємств повинні бути обладнані робочим, аварійним та евакуаційним освітленням.
5. Робоче освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість і яскравість відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15.05.2006 № 168 (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих поверхнях освітленість не менше як 5% від норм, установлених для цих поверхонь.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та сходах не менше ніж 3 лк.

1. Для освітлення приміщень, у яких розташовані виробництва категорій А і Б, а також приміщень з газопроводами коксових батарей повинні застосовуватися світильники лише у вибухозахищеному виконанні та придатні для цього середовища відповідно до чинних нормативно-правових актів.
2. Для внутрішнього освітлення апаратів, ємностей і споруд під час їх огляду, очищення та ремонту в діючих вибухо- і пожежонебезпечних цехах повинні застосовуватися вибухозахищені переносні світильники напругою не більше ніж 12 В або вибухозахищені акумуляторні лампи для відповідної категорії та групи середовища з вибухонебезпечності.
3. Опалення
4. Для опалення будинків та споруд підприємств коксохімічного виробництва повинні бути передбачені системи, прилади і теплоносії, які не створюють додаткових шкідливих факторів.
5. У приміщеннях хімічних цехів, які належать до категорій А і Б з вибухопожежної та пожежної небезпеки, повинно застосовуватися лише повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією.
6. Для працівників, які працюють у неопалюваних виробничих та складських приміщеннях, а також на відкритому повітрі, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігрівання відповідно до СНиП 2.09.04-87.
7. Закриті галереї стрічкових конвеєрів необхідно опалювати.

Необхідність обладнання опалення визначається кліматичними умовами,

вологістю продукту, що транспортується, і конструкцією конвеєрних галерей.

УІІ.ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ТА КОНТРОЛЬНО- ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

1. Вимоги до електроустановок
2. Електроустановки коксохімічного виробництва повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від
3. № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1143/13017, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 № 4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-21-98), а також вимогам інших чинних нормативно-правових актів.
4. Експлуатацію електроустановок повинні здійснювати спеціально підготовлені працівники відповідно до вимог НПАОП 40. 1-21-98.
5. На роботах, які пов’язані з небезпекою ураження електричним струмом, необхідно застосовувати захисні засоби згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
6. Металеві частини устаткування та механізмів, які не перебувають під напругою (корпуси електродвигунів, пускових приладів, щитків, зборок тощо), але можуть опинитися під нею внаслідок пошкодження ізоляції, повинні бути заземлені відповідно до чинних нормативно-правових актів.
7. Якщо немає вибухозахищених електродвигунів, що відповідають класу вибухонебезпечної зони, а також категорії та групі вибухонебезпечних сумішей, допускається застосування електродвигунів загального призначення при додержанні таких вимог:

електродвигуни повинні бути встановлені у приміщеннях, ізольованих від приміщень з вибухонебезпечними зонами глухою негорючою стіною з межею вогнестійкості 0,75 години, а приміщення повинні мати окремий вхід (вихід) і в них повинен забезпечуватися надлишковий тиск повітря;

передача механічної енергії від двигунів до апаратів повинна здійснюватися за допомогою вала, який пропущений через стіну з обладнанням у ній сальникового або іншого надійного ущільнення;

у приміщеннях, де встановлені електродвигуни або розподільні пристрої та вся пускова апаратура, не повинно бути вибухонебезпечних зон.

Розміщення розподільних пристроїв у приміщеннях, суміжних з вибухонебезпечними приміщеннями, не дозволяється.

1. У приміщеннях, де здійснюється переробка токсичних матеріалів, повинно проводитися вологе прибирання. Прибраний пил необхідно утилізувати. У таких приміщеннях електропроводка та пускове обладнання повинні бути у пиловодонепроникному виконанні.
2. Електропроводка у приміщеннях, де можливий розлив рідких продуктів виробництва, повинна бути розташована у місцях, де унеможливлене потрапляння на неї цих продуктів, або мати відповідний захист.
3. Тролейні проводи, які прокладено над проходами або проїздами, повинні бути огороджені захисними сітками із заземленням.
4. Електрозварювальні установки, які застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Електрозварювальні установки, що призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні мати пристрої автоматичного вимикання напруги холостого ходу, обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше ніж 1 с.

1. Вимоги до контрольно-вимірювальних приладів (далі - КВП)
2. Для кожного цеху, відділення, технологічного агрегата повинен бути складений і затверджений роботодавцем перелік параметрів і приладів, без яких робота технологічного обладнання не дозволяється.
3. Необхідно, щоб прилади за своїм виконанням відповідали середовищу, у якому вони експлуатуються.
4. Контрольно-вимірювальні прилади, що встановлені зовні приміщення, повинні бути захищені від атмосферних впливів, а в необхідних випадках обладнані обігрівними пристроями і теплоізоляцією.
5. Прилади (імпульсні лінії), якими вимірюються параметри продуктів, що замерзають, застигають або кристалізуються при мінусовій температурі навколишнього середовища та негативно впливають на КВП, необхідно заповнити інертним середовищем, що не замерзає, не застигає, не розчиняє продукт, параметри якого вимірюються, та не змішується з ним.
6. Рідину, яка заповнює імпульсні лінії, що йдуть від розподільних посудин до КВП і апаратів, необхідно систематично контролювати на вміст у ній вимірювального продукту та, залежно від кількості його у рідині, її замінювати.
7. Ртутні прилади повинні мати вловлювачі або інші захисні пристосування на випадок викиду ртуті.