в) з ліквідацією аварій у газовому господарстві, розливанням шкідливих, вибухонебезпечних і легкозаймистих продуктів.

  1. До газонебезпечних робіт, пов’язаних з нормальним веденням технологічного процесу, належать:

пропарювання газопроводів хімічних апаратів і повітряних клапанів;

виміри рівнів рейками та відбір проб сирого бензолу, продуктів його ректифікації та інших легкозаймистих рідин у ємностях;

очищення газової арматури в тунелях коксових печей;

перекачування кислот та лугів і ремонт устаткування, що стикається з кислотами та лугами;

завантаження арсену в розчинники;

установлення та виймання заглушок і заміна засувок на продуктових комунікаціях після випорожнення їх від продуктів;

заміна водомірного скла, а також скла на оглядових ліхтарях хімічних апаратів;

уключення та відключення устаткування, що працює під газом, якщо це не пов’язано з установленням та видаленням заглушок; пуск і зупинка газових топок;

навантаження токсичних і вибухонебезпечних продуктів у залізничні цистерни та інші ємності;

зняття та установлення заглушок під час переходу з одного вакуум-насоса на інший в цехах сіркоочищення;

очищення корнюрів коксових печей;

усі роботи з коксового та машинного боків коксових батарей.

  1. До газонебезпечних робіт, що пов’язані з ремонтом, внутрішнім очищенням і оглядом хімічних апаратів, ємностей, устаткування, газопроводів і продуктопроводів, що зазначені в підпункті «б» пункту 2 цього розділу, належать:

очищення градирень бензольного відділення;

очищення цистерн від залишків сірчаної кислоти, каустику та інших хімічних продуктів;

ремонт і очищення каналізаційних колодязів та тунелів; роботи в заглиблених місцях на території та поза територією підприємства;

установлення та виймання заглушок, а також установлення та заміна діафрагм на газопроводах, урізання у діючі газопроводи, заміна окремих ланок газопроводів і газових засувок на них, внутрішнє очищення, огляд і ремонт газопроводів і всіх газових апаратів і устаткування, уключаючи гідрозатвори та газоскидні клапани;

ремонт, внутрішнє очищення та огляд хімічних апаратів, ємностей та продуктопроводів, у яких перебували шкідливі та вибухонебезпечні продукти;

уключення і відключення газопроводів прямого та зворотного коксового газу, а також газопроводів доменного, генераторного та сірководневого газів;

уключення та відключення сатураторів і електрофільтрів, коли це пов’язано з виїмкою або установленням заглушок на газопроводах на вході та виході газу;

ремонтні роботи, що проводяться в складах бензолу, чистих і проміжних продуктів;

“розходжування” засувок, що проводиться в тунелях коксових батарей та в інших приміщеннях з газопідвідною та газовідвідною арматурою, які не провітрюються.

  1. Газонебезпечні роботи, що зазначені в підпункті «б» пункту 2 цього розділу, повинні виконуватися за нарядом-допуском установленої форми відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90 і спеціально розробленого плану організації та проведення газонебезпечних і небезпечних робіт (додаток).

Виконання цих робіт повинне здійснюватися бригадою не менше ніж з двох працівників, а в апаратах, лежаках, газоходах і подібних місцях бригадою не менше ніж з трьох працівників.

  1. План організації та проведення газонебезпечних робіт повинен складатися до початку їх проведення відповідальним керівником робіт.

Під час проведення газонебезпечних та робіт підвищеної небезпеки силами загальнозаводського ремонтного персоналу, підрядної організації або ремонтного цеху відповідальний керівник робіт від підрядної організації повинен брати безпосередню участь у складанні плану організації робіт.

  1. Газонебезпечні роботи повинні виконуватися під безпосереднім наглядом газорятувальників.

Розпочинати виконання газонебезпечної роботи, а також залишати робоче місце без відома керівника робіт не дозволяється.

Під час виконання газонебезпечних робіт повинна систематично здійснюватися перевірка наявності всіх виконавців робіт на робочих місцях.

Перевірка наявності всіх учасників роботи повинна також проводитися під час перерв, які пов’язані з виведенням працівників, і після закінчення роботи.

  1. Усі роботи, що пов’язані з перебуванням працівників усередині хімічних апаратів і ємностей, повинні проводитися лише після їх відключення, звільнення від продукту та продування відповідно до вимог пункту 8 розділу ІХ цих Правил, а також перевірки (аналізу) повітряного середовища в них на вміст шкідливих і вибухонебезпечних газів та парів, який не повинен перевищувати ГДР згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Повторні аналізи повинні здійснюватися кожну годину.

  1. Каналізаційні колодязі перед спуском у них працівників повинні бути провентильовані, після чого повинен бути зроблений аналіз їх середовища на вміст шкідливих речовин.
  2. Усі роботи всередині апаратів, резервуарів, посудин та каналів, у яких середовище за даними аналізу не відповідає вимогам санітарних норм, повинні здійснюватися працівниками у шлангових протигазах із застосуванням страхувальних мотузок та запобіжних поясів.

Запобіжні пояси повинні мати наплічні паски з кільцями на їх перетині з боку спини для кріплення страхувальної мотузки. Застосовувати пояси без наплічних пасків не дозволяється.

За умов умісту парів і газів нижче рівня, установленого санітарними нормами, та неможливості підвищення його в процесі роботи дозволяється проводити роботи без застосування шлангового протигаза, але за наявності його в підготовленому стані.

Використовувати фільтрувальні протигази під час виконання зазначених робіт не дозволяється.

На місці проведення газонебезпечних робіт повинен обов’язково бути газорятувальник.

  1. На всіх робочих місцях у цехах, де можливе виділення газів, парів і пилу, повинні бути газозахисні апарати.

Кількість і місце розташування газозахисних апаратів, а також строки перевірки їх стану повинні визначатися відповідальним керівником робіт та начальником газорятівної служби.

  1. Під час проведення газонебезпечних робіт, де можливі виділення вибухопожежонебезпечних речовин, повинні застосовуватися інструменти, що не дають іскор під час удару або тертя.
  2. У разі розливу шкідливих і пожежонебезпечних продуктів необхідно ліквідувати його причину та прибрати розлиту рідину з подальшою її утилізацією.

Прибирання повинен проводити працівник під наглядом газорятівників із застосуванням шлангових протигазів або ізолювальних кисневих респіраторів (залежно від місця та розмірів розливу).

  1. Протягом усього часу прибирання повинно бути забезпечене підсилене провітрювання приміщень.
  2. Газонебезпечні роботи, що пов’язані з ліквідацією аварій, повинні виконуватися відповідно до затверджених планів ліквідації аварій.
  3. До робіт підвищеної небезпеки належать:

демонтаж і монтаж громіздкого устаткування та металоконструкцій, маса яких більше ніж одна тонна;

роботи, що проводяться на висоті понад п’ять метрів;

ремонт майданчиків для обслуговування коксових батарей, заміна анкерних колон, броні та армувальних рам, перекладання головок над армувальними рамами;

очищення вугільних і коксових бункерів, вугільних силосів, башт і пилових бункерів;

перекладання верхньої вистилки коксових батарей, заміна завантажувальних люків, газовідвідного устаткування та арматури;

гарячий ремонт мурування камер коксування з установленням перемичок і перекладкою ділянок стін;

роботи, що пов’язані з розфасуванням і навантаженням роданистих солей і арсеновмісного ангідриду;

земляні роботи на території та поза територією підприємства та інші.

  1. До виконання газонебезпечних робіт і робіт з підвищеною небезпекою допускаються працівники, які мають спеціальність і кваліфікацію, що відповідають характеру робіт, які виконуються, а також які вміють користуватися засобами індивідуального захисту, знають способи першої (долікарської) допомоги потерпілому, пройшли навчання, інструктажі та перевірку знань з охорони праці, медичний огляд і мають посвідчення на право виконання газонебезпечних робіт у газозахисній апаратурі.

Усі працівники та спеціалісти, які беруть участь у газонебезпечних роботах, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

Перед виконанням кожної газонебезпечної роботи повинна бути перевірена справність газозахисних апаратів, а паски та мотузки оглянуті.

Під час виконання цих робіт не дозволяється застосовувати паски та мотузки із синтетичних матеріалів.

Відповідальними керівниками газонебезпечних робіт і робіт підвищеної небезпеки, які виконуються за спеціально розробленим планом робіт і нарядом- допуском, можуть бути:

від експлуатаційного персоналу - начальник цеху, заступник начальника цеху та механік цеху (енергетик цеху);

від підрядних ремонтних організацій - начальник дільниці, виконавець

робіт;

від загальнозаводських ремонтних служб - начальник ремонтного цеху, заступник начальника цеху, начальник дільниці.

Роботи, що пов’язані із зупинкою декількох цехів, необхідно проводити під керівництвом роботодавця або вповноваженого ним працівника.

  1. Керівником газонебезпечних робіт може бути лише особа з числа спеціалістів за посадою не нижче майстра; під час проведення газонебезпечних робіт, які передбачено інструкціями штатної експлуатації, керівником робіт може бути бригадир.
  2. Перед початком проведення робіт керівник повинен проінструктувати всіх працівників про додержання необхідних заходів безпеки під час виконання цієї роботи та правил надання першої (долікарської) допомоги потерпілим. Працівники, які не пройшли інструктаж, до роботи не допускаються.

До виконання газонебезпечних робіт може залучатися тільки навчений персонал підрядної організації.

  1. Газонебезпечні роботи та роботи підвищеної небезпеки, що проводяться згідно з планом, повинні проводитися у денний час. Цілодобове проведення робіт допускається лише з дозволу роботодавця.
  2. Вогневі роботи в приміщеннях з вибухопожежонебезпечним виробництвом повинні виконуватися відповідно до вимог чинних нормативно- правових актів.
  3. Організація газорятувальної служби на коксохімічному підприємстві повинна відповідати вимогам Типового положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.12.93 № 138, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.94 за №67/276 (далі - НПАОП 0.00-4.10-93).

ХІ.ВУГЛЕПІДГОТОВЧІ ЦЕХИ ТА ВУГЛЕЗБАГАЧУВАЛЬНІ

ФАБРИКИ

  1. Бункери вуглеприймальних ям і приймальні бункери вагоноперекидачів необхідно перекривати міцно закріпленими ґратами з розміром чарунок 300 х 400 мм.

Уздовж вуглеприймальних ям повинні бути вкладені спеціальні містки завширшки не менше ніж 0,6 м і заввишки, що забезпечує зручне і безпечне відчинення затворів вагонів.

Зачинення затворів безпосередньо з ґрат вуглеприймальних ям не дозволяється.

  1. Вуглеприймальні ями та вагоноперекидачі повинні бути обладнані автоматичною звуковою та світловою сигналізацією, що спрацьовує під час переставляння вагонів.
  2. Подрібнення брил вугілля, що змерзлося, на ґратах приймальних бункерів вагоноперекидача необхідно проводити спеціальними механізмами. При цьому маса інструменту, що використовується для подрібнення брил ручним способом, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
  3. Ротор вагоноперекидача необхідно обладнати гальмівним пристроєм, що забезпечує точне установлення вагонів відносно верхніх упорів, що притискуються.
  4. Підтягувальну лебідку та ротор вагоноперекидача необхідно зблокувати так, щоб унеможливити одночасну їх роботу під час подачі вагонів у ротор.
  5. Двері на огорожі вздовж ротора повинні бути зблоковані з електродвигуном ротора.

Довжина огородження повинна визначатися довжиною ротора вагоноперекидача.

Вихід на залізничні колії з-за рогу будівель поза ротором не дозволяється.

  1. Під час очищення на вагоноперекидачі вагони необхідно встановлювати під кутом 850 до первинного положення, а привід вагоноперекидача знеструмлювати.

Під час очищення вагонів повинно бути унеможливлене випадання торцевих дверей вагонів.

  1. Зупинку спорожнених вагонів після вагоноперекидача необхідно проводити гальмовими башмаками.
  2. Під час розвантаження залізничних вагонів команду про їх рух повинен подавати працівник, відповідальний за розвантаження вугілля.
  3. Локомотиви, що проводять маневрові роботи, повинні бути обладнані іскрогасниками.
  4. В’їзд локомотивів у будівлі вагоноперекидача та приймальних бункерів не дозволяється. У разі необхідності подання вагонів у кінець тупика маневрові роботи можна проводити лише за наявності прикриття з вагонів чи платформ.
  5. Очищення приймальних бункерів від залишків вугілля дозволяється лише зверху. При цьому повинні застосовуватися вібратори, що відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
  6. Перед спуском працівників у бункер повинні бути зупинені живильники, вимкнені та заблоковані пускачі. На пускачах повинен бути вивішений плакат «Не вмикати, працюють люди!». Плакат може бути знятий лише за вказівкою відповідального керівника роботи та після того, як усі люди вийдуть з бункера.
  7. Очищення вугільних і пилових бункерів, а також вугільних башт і силосів необхідно проводити лише за планом організації робіт і за нарядом- допуском.
  8. Конструкція жолобів і матеріал, з якого вони зроблені, повинні забезпечувати нормальний схід вугілля, що виключає їх захаращування. Для очищення від вугілля ручним способом спеціальними ломиками, у разі його зависання, повинні бути споруджені зручні майданчики, огороджені поручнями.
  9. Дробильні та змішувальні агрегати, а також місця перепаду та перевантажування вугілля необхідно обладнувати спеціальними укриттями, що виключають вибивання пилу та які приєднані до аспіраційної мережі.