7.5.5. Перетин спускових трубопроводів повинен забезпечувати стікання палива з баків протягом 2-3 хвл. Спускові вентилі повинні розташовуватися у легкодоступних місцях. На дільниці спускового трубопроводу від баку до спускового вентиля (крану) не допускається застигання палива.
7.5.6. Аварійні ємкості для зливання палива при спорожнюванні трубопроводів повинні встановлюватися поза будівлі цеху.
7.5.7. Для спуску палива у випадку пожежі витратні баки повинні бути з'єднані з закритими трубопроводами, що мають спеціальні ємкості, до яких повинні бути підведені переливальні трубки витратних баків.
7.5.8. Для швидкого відключення палива у випадку аварії чи пожежі на паливопроводах повинні бути спеціальні вентилі, що розміщені у доступних для обслуговування місцях.
7.5.9. Паливопроводи повинні бути теплоізольованими та мати похил не менше 0,003 вбік можливого їх спорожнювання.
Паралельно з паливопроводом у спільній з ним ізоляції повинен прокладатися обігрівний паропровід.
Повинна бути забезпечена можливість продування парою паливопроводу від верхньої його позначки до нижньої.
7.5.10. На вводі паливопровода у цех повинна бути встановлена вимикаюча засувка.
7.5.11. Паливо, що подається для запалювання в печі, повинно бути профільтровано і підігріто до температури, яка не перевищує температури спалаху парів, встановленої для даної марки палива.
7.5.12. При опаленні печі рідким паливом до форсунок повинен бути забезпечений вільний доступ для обслуговування і ремонту.
Печі зі склепінними форсунками повинні бути обладнані стаціонарними майданчиками з теплоізоляційною підшивкою.
Використання переносного настилу не допускається.
Запобігаючи опіків при зворотному ударі полум'я отвори для установки форсунок повинні перекриватися засувками, а вентилі повинні бути декілька зміщені у бік.
Запалювання форсунок повинно проводитися у відповідності до інструкції, затвердженої головним інженером підприємства.
7.5.13. Зміна положення форсунок повинна здійснюватися механізованим способом.
7.5.14. Запобігаючи вибухів і хлопків при припиненні надходження повітря, подачу пального треба негайно припинити.
7.5.15. Перед чисткою форсунок подача палива і повітря у них повинна бути припинена.
7.5.16. Розлите паливо повинно бути негайно прибрано з печі.
7.5.17. Знаходження людей у ємкості для нафтопродуктів можливо лише за нарядом-допуском після відключення баків від трубопроводів засувкою та заглушкою, спорожнення, пропарювання, провітрювання та аналізу повітря у них на вміст шкідливих речовин. При проведенні ремонтів трубопроводів із зварювальними роботами, крім звільнення їх від пального і продування парою, вони додатково повинні продуватися повітрям.
Під час знаходження людей у ємкостях, усі люки повинні бути відкриті. Якщо при цьому не забезпечується природнє провітрювання баків, необхідно застосовувати примусове провітрювання.
Під час роботи людей всередині ємкостей для освітлення повинні використовуватися світильники у вибухозахищеному виконанні з напругою не вище 12 В, а їх включення повинно проводитися зовні баків.
Роботи в ємкості повинні виконуватися не менше, як трьома робітниками, двоє з яких повинні знаходитися нагорі баку і безперервно спостерігати за тим, хто знаходиться у баку. Перед спусканням у бак робітник повинен одягнути запобіжний пояс.
7.6. Електротермічні установки
7.6.1. Влаштування, розміщення і безпечна експлуатація електротермічних установок (установки індукційного нагріву, опір електропечі, високочастотні установки для нагрівання металу, у тому числі, гартівні машини з струмами високої частоти і т.д.) повинні відповідати міждержавним стандартам ГОСТ 12.2.007.9-88, ГОСТ 12.2.007.10-87, ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.006-84, Санітарно-гігієнічним нормам допустимої напруженості електростатичного поля (№ 1757-77), Гранично допустимим рівням впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями та магнітними матеріалами (№ 1742-77), Санітарним нормам і правилам при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких і надвисоких частот (№ 848-70).
7.6.2. Електротермічні установки повинні бути оснащені необхідними блокувальними пристроями, що забезпечують безпечне обслуговування електрообладнання і механізмів цих установок.
7.6.3. Для забезпечення допустимих значень напруженості полів при роботі електротермічних установок необхідно:
зменшувати потужність випромінювання у самому джерелі через застосування спеціальних пристроїв;
встановлювати стаціонарні чи переносні екрануючі пристрої;
передбачати обмеження часу перебування людини в зоні дії полів;
розміщувати робочі зони (пульти керування) на такі відстані від джерел полів, де напруженість не перевищує допустимих норм;
використовувати комбінований захист щодо часу і відстані одночасно чи інші комбінації захисту;
застосовувати спеціальні засоби індивідуального захисту.
7.6.4. Для кожної електротермічної установки, що випромінює електромагнітну енергію вище гранично допустимих значень, повинні виділятися окремі зони, у яких інтенсивність опромінювання перевищує норми. Ці зони повинні огороджуватися або у них повинні встановлюватися попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 або застосовувати попереджаючу сигналізацію згідно з ГОСТ 12.1.006-84.
7.6.5. На щитах керування повинна бути передбачена сигналізація включеного і відключеного положень електротермічних установок.
7.6.6. При охолодженні електротермічних установок водою і можливості виходу води під небезпечним для обслуговуючого персоналу потенціалом повинні бути передбачені ізолюючі шланги. Металеві трубопроводи системи водоохолодження повинні бути заземлені.
Температура води на виході не повинна перевищувати рівень, що був передбачений інструкцією підприємства.
7.6.7. Контроль за безперервним надходженням охолодженої води повинен здійснюватися за допомогою спеціальних приладів, що при необхідності автоматично вимикають печі у випадку перебою подавання води, а також приладів, які сигналізують про перегрівання води у системі охолодження.
7.6.8. Індукційні нагрівальні установки повинні бути обладнані приладами керування процесом нагрівання, а також механізмами подавання заготовки в індуктор і їх витягнення.
7.6.9. Кожухи індукційних печей повинні бути надійно ізольовані від індуктора і заземлені. Вся електрична апаратура і струмоведучі частини індукційної установки повинні бути огороджені.
7.6.10. Печі повинні мати автоматичне відключення напруги при пробиванні індуктора.
7.6.11. Конструкція електропечі опору повинна виключати можливість випадкового дотику обслуговуючого персоналу до нагрівачів.
7.6.12. Ремонт устаткування, заміна роликових проводок і запобіжників повинні проводитися при знятій напрузі.
7.7. Термічні печі
7.7.1. Процеси термічної обробки металу повинні бути максимально механізовані та автоматизовані, а також повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.004-75.
7.7.2. Розміщення органів керування печами повинно виключати можливість опромінювання робітників.
7.7.3. Приміщення цехів, де розташовані печі, що працюють з використанням водню, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами з влаштуванням світлової та звукової сигналізації.
7.7.4. Термічні печі, що працюють з використанням вибухонебезпечних і токсичних захисних газів, повинні бути герметичні.
7.7.5. Матеріали, що застосовуються для герметизації місць рознімання кожухів і вузлів, повинні виключати хімічну взаємодію з воднем, а також погіршення газонепроникності або випарювання під впливом термічних деформацій.
7.7.6. Затвори ковпакових печей повинні виключати можливість виходу вибухонебезпечних і токсичних захисних газів зовні та відсмоктування повітря у робочий простір печі.
7.7.7. Взаємне розміщення підводів і відводів вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинно забезпечувати ефективне продування печі і виключати утворення застійних зон.
7.7.8. Піч повинна бути обладнана приладами, що вимірюють витрати вибухонебезпечних і токсичних захисних газів.
7.7.9. Викидання вибухонебезпечних і токсичних захисних газів з-під муфеля у приміщення цеху забороняється.
7.7.10. Кладку ковпака вакуумно-водневих печей необхідно виконувати з вогнетривкого матеріалу, стійкого до водневого середовища.
7.7.11. При падінні тиску під муфелем або під ковпаком (для вакуумно-водневих печей) повинна автоматично припинятися подача вибухонебезпечних і токсичних захисних газів, а також включатися продувка інертним газом. При цьому повинна спрацьовувати звукова і світлова сигналізація.
7.7.12. У термічному відділенні повинні бути передбачені стенди для випробування на щільність для ремонту муфелів і ковпаків.
Конструкція стендів повинна передбачати наявність центруючих пристроїв для точної установки муфеля.
7.7.13. Муфель повинен бути герметичним.
7.7.14. Установки для приготування вибухонебезпечних і токсичних захисних газів повинні мати мінімальну кількість рознімних фланцевих з'єднань.
7.7.15. Конструкція установок, агрегатів по виробництву вибухонебезпечних і токсичних газів та газопроводів повинні забезпечувати можливість продування всієї системи устаткування і газопроводів, а також окремих дільниць газопроводів і одиниць устаткування, що вимикаються.
7.7.16. Підключення підводів газу до окремих ковпаків, запалювання газу, відключення ковпакових газових печей і ремонт газопроводів повинні здійснюватися у відповідності до вимог Правил безпеки у газовому господарстві підприємств чорної металургії.
7.7.17. Всі печі, що використовують захисні гази, повинні мати пристрої, що сприяють зведенню до мінімуму витоку захисних газів.
7.7.18. Безперервні установки термообробки повинні мати світлозвукову сигналізацію, яка сповіщає про пуск механізмів, а також про перевищення понад допустимої концентрації окису вуглецю та інших токсичних газів, і аварійні вимикачі біля основних агрегатів.
7.7.19. При охолодженні смуг чи листів водою після термічної обробки повинні бути передбачені пристрої (щити, зонти та ін.), що виключають можливість попадання пари та бризок води у приміщення.
7.7.20. Вилучення кінців відірваної смуги з печі повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв.
7.7.21. Кабіни машиністів кранів, що працюють у термічному відділенні, повинні бути обладнані кондиціонерами.
7.7.22. Термічні печі з висувним подом повинні мати блокування відкривання дверей під час руху поду, а також звукову сигналізацію.
8. ПРОКАТНІ СТАНИ
8.1. Загальні вимоги
8.1.1. Експлуатація прокатних станів повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.094-83.
8.1.2. Для уникнення аварійних ситуацій на прокатних станах необхідна установка автоматизованих систем контролю за роботою основного механічного і електричного устаткування з використанням ЕОМ.
8.1.3. На станах, що будуються, регулювання зазору між валками повинно бути механізовано. Ручне регулювання зазору між валками повинно здійснюватися відповідно до вимог інструкції підприємства з безпеки праці. Головний пост керування прокатним станом повинен мати переговорний зв'язок і сигналізацію з машинним залом та з постами керування допоміжних агрегатів.
8.1.4. Пуск в хід стана повинен здійснюватися після подавання двох відповідних звукових сигналів, які добре чути на всіх робочих місцях стана та його допоміжних агрегатів, а також світлової сигналізації.
8.1.5. До подачі сигналу про пуск стана майстер чи старший вальцювальник зобов'язаний перевірити справність стана, всіх його огороджувальних і запобіжних пристроїв.
Розпорядження про пуск стана може бути дано тільки після узгодження з керівниками ремонтних робіт слюсарів, гідравліків, електриків і після виведення всіх людей від устаткування стана.
Забороняється пуск зламаного стана, а також при наявності несправностей огороджувальних і запобіжних пристроїв.
Дозвіл про пуск стана може бути даний тільки майстром, який керує прокатуванням, а у його відсутність — старшим вальцювальником.
8.1.6. Для попередження травмування обслуговуючого персоналу прокатних станів необхідно проводити своєчасне змащення підшипників і муфт шпинделей, строго дотримуватися режиму нагрівання зливків і заготовок.
Забороняється подавати для прокатування нерівномірно прогріті заготовки та зливки.
Настроювання стана повинно здійснюватися згідно з інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства (прокатного виробництва).
Забороняється застосовувати виводні проводки без бокових лінійок.
У процесі прокатування необхідно слідкувати за станом кінця розкоту, який задається, у кліть. При незадовільному стані кінець розкоту повинен бути обрізаний. При неможливості обрізання бракованого кінця розкіт не повинен допускатися до прокату.
Замірювання профілю прокатуваного металу під час роботи стана допускається здійснювати лише дистанційно, за допомогою відповідних вимірювальних приладів.
8.1.7. Всі єднальні шпинделі, муфти і корінні вали прокатних станів повинні огороджуватися загратованими або суцільними щитами чи кожухами не тільки з боків, але і згори. На великосортних і високошвидкісних станах запобіжні кожухи повинні бути дуже міцними, щоб витримувати удари кусків муфт, які роздробилися. Шпинделі блюмінгів і слябінгів повинні огороджуватися щільним бар'єром з обладнанням майданчика з поручнями для зручності обслуговування.
8.1.8. Непрацюючі калібри валків повинні закриватися щитами. Перевірку калибрів, зазора між валками, а також положення проводок повинні відбуватися за допомогою відповідних пристроїв. Забороняється проводити ремонт стана під час роботи.
8.1.9. На дрібносортних безперервних і лінійних станах, на відвідних рольгангах необхідно встановлювати борти потрібної висоти, а рольганги огороджувати високими бортами.
