Періодичність і порядок прибирання пилу і заходи безпеки при цьому повинні визначатися інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства.
9.5.12. Тара, призначена для транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матерілів і сумішей, повинна бути чистою, сухою та справною.
В інструкції підприємства повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпечне виконання робіт при обчищенні тари з-під зазначених матеріалів і селітри.
9.5.13. Транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і сумішей повинно вироблятися у закритій тарі, яка виключає просипання суміші та попадання вологи у тару з сумішшю.
9.5.14. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей спільно з окислювачами, кислотами та лугами забороняється.
9.5.15. Засоби транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою і по інших предметах.
Внутрішньоцеховий транспорт повинен відповідати вимогам пожежо-вибухобезпе-ки.
9.5.16. Піддони та внутрішні поверхні контейнерів, що використовуються для транспортування барабанів, бочок, банок і т.і. тари з легкозаймистими порошковими матеріалами та сумішами, повинні бути облицьовані матеріалом, що виключає утворення іскри у випадку удару чи тертя по контейнеру або піддону при навантаженні, перевезенні та вивантаженні.
9.5.17. Транспортування легкозаймистих матеріалів і сумішей поблизу високотемпературних джерел забороняється.
9.5.18. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів пневмотранспортом повинно здійснюватися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту. Під час роботи пневмотранспорта наявність окислювача у газі повинна контролюватися автоматично.
9.5.19. Зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинно здійснуватися у закритих складах. В приміщенні складу порошкові матеріали повинні зберігатися окремо за видами.
Відстань між штабелем (барабанів, ящиків, бочок, банок) з легкозаймистими порошковими матеріалами та стіною повинна бути не менше 1 м.
Штабелі повинні бути сталими. Висота їх не повинна перевищувати 1,7 м.
Зберігати в одному приміщенні легкозаймисті матеріали і окислювачі (типу селітри), лугу і кислоти забороняється.
9.5.20. В приміщеннях, де зберігаються легкозаймисті матеріали, проводити сортування, змішування та інші роботи щодо підготовки матеріалів і приготування сумішей забороняється.
9.5.21. Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей та технологічне устаткування, яке використовується для проведення цих процесів повинні відповідати вимогам пожежобезпеки.
Технологічні процеси виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, при яких можливо утворення вибухонебезпечного середовища, і технологічне устаткування, що використовується для проведення цих процесів, повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.
9.5.22. Запобігаючи утворенню вибухонебезпечного середовища треба використовувати флегматизацію матеріалів.
Технологія флегматизації легкозаймистих порошкових матеріалів і речовини, що для цього застосовуються, повинні виключати можливість утворення вибухонебезпечних аерозависів при подальшій переробці порошкових матеріалів.
9.5.23. Устаткування, що застосовується для розмелювання, змішування і розфасовування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинно бути оснащено пристроєм для запобігання видалення пилу у приміщення шляхом її локалізації або уловлювання.
9.5.24. Розмелювання легкозаймистих матеріалів, під час якого можливо утворення вибухонебезпечного середовища, повинне проводитися із застосуванням захисної атмосфери. Склад захисної атмосфери та граничне значення окислювача в ньому повинні відповідати проекту.
При виборі захисної атмосфери необхідно враховувати можливість видалення пальних газів із розмелених легкозаймистих порошкових матеріалів.
Устаткування, що застосовується для розмелювання зазначених матеріалів, повинно бути герметизовано і мати прилади для підтримування атмосфери заданого складу, безперервного контролю окислювача і автоматичної зупинки розмельного устаткування при наявності окислювача в атмосфері вище граничного значення.
Розмелювання зазначених матеріалів з одночасною їх флегматизацією допускається проводити без інертної атмосфери в агрегатах відкритого типу.
9.5.25. Всі матеріали, що є вихідними для сумішей, після розмелювання повинні підлягати магнітній сепарації.
9.5.26. Змішувачі, всередині яких при приготуванні сумішей можливе утворення вибухонебезпечного середовища, повинні мати внутрішню поверхню і перемішуючі пристрої, що виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів, або бути облицьовані ними.
9.5.27. Для приготування сумішей, які спроможні до самостійного горіння та утворення вибухонебезпечного середовища, повинні використовуватися змішувачі закритого типу із застосуванням захисної атмосфери у відповідності до проекту.
Суміші на основі легкозаймистих порошкових матеріалів, заздалегідь флегматизованих, допускається виготовлювати без застосування захисної атмосфери.
9.5.28. Для приготування сумішей, чутливість до механічного впливу яких складає менше 25 Дж, повинні застосовуватися змішувачі, у яких немає у внутрішній порожнині обертових частин.
9.5.29. У відділенні приготування кількість сумішей, що зберігаються, не повинна перевищувати дводобової потреби. Для їх зберігання повинно бути відведено спеціальне місце.
9.5.30. Приймальні пристрої (воронки, жолоби та т.і.) у тракті подавання легкозаймистих порошкових матеріалів, спроможних утворювати вибухонебезпечне середовище, а також відсікаючі пристрої у тракті подавання матеріалів у змішувачі, повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів чи облицьовані ними.
9.5.31. В приймальних пристроях бункерів легкозаймистих порошкових матеріалів, а також перед змішувачем повинні бути встановлені запобіжні сітки з розміром чарунок не більше 25??30 мм, що виключають потраплення у змішувач сторонніх предметів.
9.5.32. Пристрої для передачі легкозаймистих порошкових матеріалів, спроможних утворювати вибухонебезпечне середовище, від накопичувальних бункерів до змішувачів та іншому устаткуванню повинні бути виконані з неіскристих струмопровідних матеріалів. Використовувати для цієї мети елеватори забороняється.
Застосування шнекових конвейєрів для передачі сумішей, чутливість яких до механічного впливу (тертя, удару) складає менше 25 Дж не допускається.
9.5.33. Все технологічне устаткування, яке використовується для виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинно бути захищено від статичної електрики у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у виробництвах хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості.
9.5.34. Інструменти та пристрої, що застосовуються для розтинання тари (банок, барабанів, контейнерів та ін.) з легкозаймистими порошковими матеріалами, повинні бути виконані з неіскристих матеріалів.
9.5.35. Електрообладнання і електроосвітленість, що застосовуються у приміщеннях, де зберігаються або виготовляються легкозаймисті порошкові матеріали і суміші, повинні відповідати Правилам влаштування електроустановок.
9.5.36. Розкупорювання тари, розфасування і пересипання легкозаймистих порошкових матеріалів необхідно проводити механізованим способом, що виключає пиловидаляння.
9.5.37. Сушіння і прокалювання легкозаймистих порошкових матеріалів повинно проводитися окремо за видами при температурі, що виключає самозапалювання матеріалів. Режим сушіння повинен встановлюватися інструкцією підприємства.
9.5.38. Температура сухих і прогартованих порошкових матеріалів перед застосуванням не повинна перевищувати 80 градусів Цельсію.
Сушіння готових порошкових сумішей забороняється.
9.5.39. При приготуванні сумішей, що спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище, в склад яких входить селітра або інші активні окислювачі, у змішувальний пристрій або завантажувальний бункер, у першу чергу, повинні завантажуватися інертні матеріали або важковідновні окиси, після цього активні окислювачі. Після перемішування цих компонентів необхідно проводити завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів та остаточне змішування.
При приготуванні сумішей, у складі яких відсутні активні окислювачі та легкозаймисті порошкові матеріали, що спроможні утворювати вибухонебезпечне середовище, в першу чергу, повинні завантажуватися інертні матеріали та окислювачі, а після цього легкозаймисті порошкові матеріали. Завантаження легкозаймистих порошкових матеріалів допускається без попереднього перемішування компонентів.
9.5.40. Дозування компонентів суміші, подавання суміші для пресування виробів (брикетів, втулок і т.і.), їх формування і видавання повинні бути механізовані.
9.5.41. Приготування суміші з рідкими добавками для виготовлення виробів повинно проводитися у змішувачах, обладнаних відсмоктувачем повітря з їх внутрішньої порожнини.
Змішувальні пристрої необхідно щодня очищувати від решти суміші з дотриманням заходів безпеки, що передбачені інструкцією підприємства. При обчищенні змішувача, удари по шару суміші не допускаються.
9.5.42. Сушіння виробів (брикетів, втулок і т.і.), виготовлених із сумішей, повинно здійснюватися у спеціальних сушилках, обладнаних вентиляцією. Температура сушіння повинна виключати самозаймання виробів. Режим сушіння встановлюється інструкцією підприємства.
9.5.43. Забракована суміш у випадку неможливості її використання у виробництві повинна бути знищена з дотриманням заходів безпеки, що передбачені інструкцією, затвердженою головним інженером підприємства.
10. ВИКОРИСТАННЯ АЗОТУ ТА АРГОНУ
10.1. До роботи на устаткуванні, у технологічному процесі якого використовується азот чи аргон, або туди, де проходять трубопроводи, заповнені цими газами, можуть бути допущені особи, не молодше 18-ті років, які пройшли медичний огляд, навчання за фахом і ті, що мають посвідчення на право експлуатації такого устаткування.
10.2. В кожному цеху, де встановлено устаткування, для якого використовується аргон чи азот, повинна бути призначена особа, відповідальна за безпечну експлуатацію систем аргоно- і азотопостачання.
Особи, відповідальні за безпечну експлуатацію, а також резерв кадрів на їх заміщення, повинні пройти один раз на рік перевірку знань спеціальних правил безпеки під час роботи з азотом і аргоном в комісії, яка очолюється керівництвом підприємства чи організації.
10.3. Газонебезпечними вважаються дільниці, на яких розташовано устаткування, в технологічних процесах якого використовується аргон чи азот, або ті, де проходять трубопроводи, заповнені цими газами.
Азот чи аргон до устаткування може подаватися через трубопровід від магістральних трубопроводів, зв'язаних безпосередньо з цехами виробництва продуктів розділяння повітря, а також від газифікаторів чи реципієнтів сумарною гідравлічною ємкістю понад 50 куб.м.
10.4. Монтаж і експлуатація об'єктів споживання і трубопровід азоту та аргону повинні здійснюватися в точній відповідності з проектом.
Не допускаються зміни в технологічних схемах, конструкції та режимі роботи зазначеного устаткування і трубопроводів без узгодження з розробником проекту і відділом головного енергетика.
10.5. На всі діючі і знов введені до діючих об'єктів споживання азоту чи аргону повинні бути складені інструкції щодо безпечної експлуатації всіх видів устаткування та їх взаємодії, затверджені у встановленому порядку. Інструкції повинні знаходитися на робочих місцях, а також видаватися обслуговуючому персоналу під розпис.
10.6. Приміщення, в яких проводяться роботи з азотом чи аргоном і концентрація кисню в повітрі яких може знижуватися нижче 19% за обсягом, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Необхідність обладнання вентиляції та кратність обміну повітря визначаються проектною організацією.
10.7. В цехах, де споживають азот чи аргон, повинні бути складені плани ліквідації можливих аварій.
10.8. Конструкція систем продувок азотних і аргонних трубопроводів повинна виключати можливість надходження цих газів у приміщення.
10.9. Цехова інструкція щодо безпечного застосування азоту і аргону повинна передбачати порядок дій при первинному або ж після ремонту заповненні трубопроводу азотом чи аргоном.
10.10. Крім загальноцехової схеми азото- і аргонопроводів повинні бути схеми азото- і аргонопостачання кожної дільниці чи агрегату. Зазначені схеми повинні бути на робочих місцях персоналу, обслуговуючого це устаткування.
10.11. На кожному підприємстві повинен бути складений перелік приміщень з технологічним устаткуванням, де вміст кисню за об'ємною часткою може бути менше 19% (в аварійній ситуації) з вказівкою видів і періодичності контролю, а також заходів щодо нормалізації складу повітря. Перелік цих місць повинен бути затверджений головним інженером підприємства.
Приміщення повинні бути обладнані знаками безпеки відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76.
10.12. Приміщення і місця, де можливе зниження концентрації кисню нижче 19%, повинні бути оснащені стаціонарними чи переносними газоаналізаторами.
10.13. Прокладання трубопроводів газоподібного аргону в землю або у траншеях та приямках не допускається.
10.14. Не допускається використання азоту чи аргону для випадкових робіт і цілей, що не передбачені проектом (обдування одягу, устаткування і т.і.).
10.15. Трубопроводи повинні бути пофарбовані у сигнальні кольори чи мати сигнальні смуги відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 14202-69.
10.16. Трубопроводи азоту і аргону не повинні мати перетинків з іншими газопроводами, не передбачених проектом.
