10.17. Посудини газифікаторів та інші посудини з рідким азотом чи аргоном, встановлені зовні будівель споживачів, повинні розташовуватися біля стін, які не мають отворів, на відстані 1 м від габаритів.
Віконні отвори на відстані 6 м у кожний бік і на 3 м уверх від габаритів посудин не повинні мати елементів, що відкриваються. Зазначені вимоги не розповсюджуються на посудини, у яких розняття зливоналивних пристроїв розташовані від стіни будівлі понад 9 м.
10.18. Перевірку щільності азото- і аргонопроводів необхідно проводити щомісяця. Перевірку щільності газопроводів і арматури слід проводити обмилюванням, а за допомогою переносного газоаналізатора здійснювати контроль за наявністю кисню у приміщенні.
10.19. На устаткування об'єктів споживання азоту і аргону повинні матися формуляри або паспорти, що відповідають вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 2.601-68 та СТ СЕВ 1798-79.
10.20. Трубопровід азоту чи аргону може бути включений у роботу при наявності наступних документів: паспорту трубопроводу, актів випробувань і паспортів арматури, актів перевірки трубопроводу на щільність і міцність, актів приймання КВП і А, сертифікатів на матеріали труб, сертифікатів на зварювальні матеріали, списку зварювальників, які брали участь у зварюванні трубопроводу з вказівкою номерів посвідчень і клейм, схеми трубопроводів, інструкції щодо безпечного застосування азоту чи аргону.
10.21. При виявленні витоку або розриву трубопроводу необхідно огородити небезпечну зону, вивести з неї людей, відключити пошкоджену дільницю трубопроводу і після цього усунути виток.
10.22. Посудини, трубопроводи, арматура і пристрої, виключені з технологічної схеми, повинні бути демонтовані або відключені заглушками.
10.23. Газозапірна арматура повинна бути укладена у шафи з дверцятами, що добре замикаються.
10.24. На арматурі та шафах повинні бути закріплені плакати чи зроблені написи: "Аргон — небезпечно", "Азот — небезпечно".
10.25. Експлуатація систем азото- і аргонопостачання з пропусками в арматурі фланцевих та інших з'єднань не допускається.
10.26. Не допускається усунення пропусків у фланцевих з'єднаннях з тиском в трубопроводі вище атмосферного.
10.27. З'єднання трубопроводу за допомогою гнучкого шлангу не допускається.
10.28. При з'єднанні трубопроводу з робочим агрегатом, механізмом, пристроєм за допомогою гнучкого шлангу необхідно перевірити, що дозволений робочий тиск у шлангу більше або дорівнює максимально-допустимому тиску у трубопроводі.
До трубопроводу гнучкий шланг приєднується через спеціальні штуцери з хомутами. На трубопроводі перед штуцером повинна бути встановлена відсікаюча арматура.
10.29. В закриті приміщення, де встановлено обладнання, яке споживає азот чи аргон, за відсутністю приладів контролю середовища, дозволяється виходити тільки під час роботи вентилятора по закінченні часу, який дозволить зробити трикратний обмін повітря.
10.30. Кнопка включення вентилятора повинна бути влаштована перед входом у приміщення, де може бути витік азоту чи аргону.
10.31. Трубопроводи азоту чи аргону повинні піддаватися гідравлічним або пневматичним випробуванням на щільність після ремонтів і внесення змін у технологічну схему і конструкцію.
Випробування на щільність повинні бути проведені у точній відповідності з вимогами, зазначеними у проекті.
10.32. Виведення устаткування, яке споживає азот чи аргон, і трубопроводів цих газів у ремонт і приймання їх з ремонту повинні оформлюватися актом.
10.33. Ремонтні роботи у газонебезпечних місцях, де влаштовані об'єкти споживання аргону і азоту, повинні проводитися за нарядом-допуском після проведення аналізу повітря в цих місцях на наявність кисню; аналіз повітря в усіх цехах проводить газорятувальна станція, в цехах кисневого виробництва — цехові лабораторії.
Приступати до роботи дозволяється тільки при наявності кисню у аналізованому повітрі в межах 19-23%.
10.34. Дільниця трубопроводу або агрегат, що ремонтуються, повинні бути відключені від системи, тиск знижено до атмосферного, на трубопроводі після арматури встановлені заглушки. На арматурі необхідно вивісити плакати: "Не включати! Працюють люди!".
10.35. В період ремонту устаткування, трубопроводів, арматури необхідно контролювати наявність кисню в атмосфері, де проводяться роботи.
Періодичність проведення аналізів на наявність кисню визначається технологією (інструкцією) ремонту і вказується у наряді-допуску.
10.36. При наявності кисню у повітряному середовищі нижче 19% ремонтні роботи повинні бути негайно припинені, а ремонтний персонал повинен бути виведений у безпечну зону.
10.37. При влаштовуванні та зніманні заглушок контроль за вмістом кисню повинен здійснюватися безупинно переносним автоматичним газоаналізатором з звуковою сигналізацією при зміні вмісту кисню вище 23% і нижче 19%.
11. ВНУТРІШНЬОЦЕХОВИЙ ТРАНСПОРТ
11.1. Особи, які обслуговують внутрішньоцеховий транспорт, повинні бути не молодше 18 років, пройти відповідну професійно-технічну підготовку, здати іспит і одержати посвідчення.
11.2. Після одержання посвідчення, оператор внутрішньоцехового транспорту проходить стажування на певній машині під наглядом досвідченого наставника і під контролем майстра, та по мірі набуття необхідних практичних навиків допускається до роботи самостійно.
11.3. Експлуатація залізничного транспорту на під'їздних коліях прокатних цехів повинна відповідати діючим междержавним стандартам ГОСТ 9238-83, Правилам технічної експлуатації промислового залізничного транспорту і Типовим інструкціям з безпеки праці для робітників залізничного транспорту металургійних підприємств.
Крім цього, спеціальний рухомий склад, а також наближення залізничних колій до будівель, споруд і складів повинні відповідати спеціальним габаритам, передбачених для підприємств чорної металургії.
В діючих цехах при неможливості доведення габаритів до нормальних величин повинна бути влаштована відповідна сигналізація (світлова, звукова, світлозвукова) згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.4.026-76, що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будівлі, яка має вихід назовні, допускається не менше 3,1 м за умови обладнання огороджувальних бар'єрів, розміщених між виходом з будівлі та залізничними коліями, паралельно її стінам.
11.4. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту в цех повинен проводитися після включення дозволяючого сигналу світлофору або видачі складачу поїзда спеціального жетона. Рух транспорту по цеху повинен проводитися при наявності особи, яка супроводжує транспорт і яка іде попереду нього.
11.5. При експлуатації автотранспортного, автотракторного і електрокарного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил шляхового руху.
11.6. Обладнання та експлуатація електровізків повинні відповідати вимогам Правил обладнання електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.
11.7. На підприємствах повинні бути розроблені і затверджені у встановленому порядку інструкції з безпечної експлуатації внутрішньоцехового транспорту.
11.8. Згідно з наказом на підприємстві з числа спеціалістів повинні призначатися особи, які відповідають за безпечну експлуатацію цехового транспорту.
11.9. В цеху між прольотами, призначеному тільки для руху транспортних засобів, встановлюється забороняючий знак безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76. Проїзди повинні бути освітлені та вільними від сторонніх предметів.
11.10. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями, замками, сигналізацією і т.і., що виключають можливість їх використання сторонніми особами.
11.11. Забороняється:
використання автокарів в цехах, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією чи нейтралізаторами відпрацьованих газів;
транспортувати вантаж, якщо він закриває оглядовий шлях;
проїжджати в місця з недостатньо освітлених або в місцях, що не відповідають нормі по ширині проїзду.
11.12. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами, кінцевими вимикачами і звуковою сигналізацією, що включається одночасно з пересуванням візка.
Забороняється використовувати передавальні візки при несправних гальмах, освітлювальних приладах і звуковій сигналізації.
Ходові колеса передавальних візків повинні обладнуватися запобіжними щитками, що встановлені на висоті 10 мм від головки рейки і щитками, які попереджають наїзд колеса візка на будь-що, що знаходиться на шляху його пересування.
11.13. Передавальні візки повинні бути обладнані для перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. При необхідності перевезення іншого вантажу повинні бути розроблені спеціальні кріплення, що забезпечують стале положення вантажу на візку.
11.14. Колії пересування передавальних візків повинні бути в справному стані та мати тупикові упори, встановлені у кінці рейкового шляху, а також упори, які мають амортизуючі накладки. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що виключає падіння працюючих у траншею.
11.15. Забороняється експлуатація електровізка при несправності струмоприймача, контролера, гальм і сигналів, а також за відсутністю запобіжних пристроїв від впливу електричного струму (діелектричного килимка, діелектричних рукавиць).
11.16. Плитковий настил і рейкові колії повинні бути справними, стики рейок і плит повинні бути на одному рівні. Вагони, що подаються під навантаження і вивантаження, повинні закріплюватися гальмовими башмаками.
11.17. Обладнання та експлуатація візків повинні виключати можливість падіння зливків, заготовок та інших матеріалів під час їх транспортування.
11.18. Конструкція і експлуатація візків повинні виключати можливість самоперекидання при навантаженні і вивантаженні та транспортуванні.
11.19. Відстані між найбільшими частинами візків, що виступають, і конструкціями будівлі, устаткуванням і матеріалами, які складуються в цеху, повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.
11.20. Під час руху електрокара, електронавантажувача або електрокарного крану в шумних місцях необхідно подавати звуковий сигнал часто і безперервно.
Якщо на шляху руху зустрічаються переносні сходи або інші пристрої, на яких знаходяться люди, їх треба об'їжджати на відстані не ближче 1 м. Якщо такий об'їзд неможливий, треба припинити рух і усунути з проїзду зазначені сходи або пристрої.
12. УЛЬТРАЗВУКОВІ УСТАНОВКИ
12.1. Проектування, будівництво і експлуатація ультразвукових установок повинні проводитися відповідно до вимог міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001-69, ГОСТ 12.2.051-80 і Санітарних норм та правил при роботі на промислових ультразвукових установках.
12.2. Допустимі рівні ультразвуку в зонах контакту руки, інших частин тіла оператора з робочими органами установок і приладів не повинні перевищувати 110 дБ.
12.3. Рівні звукового тиску повинні контролюватися після монтажу установки, ремонту, а також періодично, у процесі експлуатації, не рідше одного разу на рік.
При визначенні ультразвукової характеристики вимір необхідно проводити не менше, як у 4 контрольних точках на висоті 1,5 м від підлоги, на відстані 0,5 м від контуру установок і не менше, як 2 м від навколишніх поверхонь. Відстань між точками виміру не повинна перевищувати 1 м.
Виміри рівней звукового тиску, що розповсюджується у повітряному середовищі, повинні проводитися згідно з ГОСТ 12.4.077-79.
12.4. Зони з рівнями ультразвукових коливань, що перевищують гранично допустимі, повинні бути означені попереджувальними знаками відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
12.5. Ультразвукові установки, що генерують шум, в якому рівні звукових тисків в частотних смугах спектру перевищують допустимі значення, повинні бути обладнані кожухами або екранами (сталеві листи товщиною 1,5-2 мм, покриті гумою товщиною до 1 мм, поролоном, пористою гумою).
12.6. Ультразвукові установки повинні мати блокування, що відключає перетворювачі при відкриванні кожухів.
12.7. У тих випадках, коли за допомогою кожухів і екранів неможливо знизити шум до допустимих розмірів, технологічна частина ультразвукових установок повинна бути розміщена у звукоізольованих кабінах, доступ у які дозволяється тільки особам, безпосередньо зайнятим обслуговуванням установки та забезпеченим засобами індивідуального захисту від шуму.
12.8. Під час роботи ультразвукового устаткування повинен бути повністю виключений контакт руки робочих з рідиною, ультразвуковим інструментом і деталями, що опрацьовуються шляхом:
механізації та автоматизації процесів спаювання, очищення і знежирювання деталей і т.і.;
застосування автоматичного відключення установок при виконанні допоміжних операцій (завантаження і вивантаження продукції та т.і.);
використання пристроїв для фіксації положень джерела ультразвуку або оброблюваних металів і виробів;
застосування подвійних бавовняних і гумових рукавиць, що відбивають ультразвук шаром повітря.
12.9. Як засіб індивідуального захисту працюючих від шкідливого впливу ультразвуку повинні застосовуватися протишуми за ГОСТом 12.4.051-87.
13. ПРОФІЛАКТИЧНІ ОГЛЯДИ ТА РЕМОНТ УСТАТКУВАННЯ
13.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки, передбачені графіками, затвердженими у встановленому порядку і у відповідності до вимог "Тимчасового положення про технічне обслуговування і ремонти" (ТОіР) механічного устаткування підприємств системи чорної металургії, Положенням про планово-запобіжні ремонти електрообладнання металургійних заводів, Положенням про капітальні ремонти устаткування, будівель і споруд на підприємствах чорної металургії, Правилами технічної експлуатації механічного устаткування прокатних цехів, Правилами безпеки при ремонті устаткування на підприємствах чорної металургії, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки безпеки.
