ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТЗ ВИГОТОВЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЙБУДІВЕЛЬНИХ СТАЛЕВИХ.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Розробка, організація і проведення виробничих процесів по виготовленню будівельних сталевих конструкцій (надалі у тексті - конструкцій) повинні виконуватися відповідно до вимог діючих відомчих норм і галузевих інструкцій з охорони праці на відповідні види робіт.

1.2. Технологічні процеси виготовлення конструкцій повинні виконуватися по режимах, розроблених відповідно до технічних умов і правил експлуатації, зазначених в паспортах на устаткування чи інструмент.

1.3. На кожний технологічний процес повинна розроблятися технологічна документація за ГОСТ 3.1102-81*.

У технологічній документації повинні бути відображені розміри оброблюваних виробів, режим обробки, інструмент, зазначені місця і засоби кріплення деталей, що забезпечують їх стійке положення в процесі виготовлення, а також засоби індивідуального захисту для працюючих по кожній професії.

1.4. Технологічні процеси виготовлення конструкцій повинні виконуватися на справному устаткуванні і за наявності огороджень небезпечних зон.

1.5. При розробці виробничих процесів виготовлення конструкцій треба передбачати їх максимальну механізацію.

1.6. При розробці і організації виробничих процесів повинно бути передбачено на робочому місці усунення впливів на працюючих у небезпечних зонах шкідливих виробничих факторів відповідно до ГОСТ 12.0.003-74*, які можуть мати місце при виготовленні конструкцій:

1.6.1. Фізичних:

- машин, що рухаються, і механізмів;

- незахищених рухливих елементів виробничого устаткування;

- виробів, що пересуваються, заготівель, матеріалів;

- підвищеної запиленості і загазованості повітря;

- підвищеної чи зниженої температури поверхні устаткування, елементів конструкції;

- підвищеної чи зниженої температури повітря;

- підвищеного рівня шуму;

- підвищеного рівня вібрації;

- підвищеного рівня ультразвуку;

- підвищеної чи зниженої вологості повітря;

- підвищеної чи зниженої рухливості повітря;

- підвищеної чи зниженої іонізації повітря;

- підвищеного рівня іонізуючих випромінювань;

- небезпечного рівня напруги в електричному ланцюзі;

- підвищеного рівня статичної електрики;

- підвищеної напруги електричного струму;

- підвищеної напруженості магнітного поля;

- відсутності чи недостатності природного світла;

- недостатньої освітленості;

- підвищеної яскравості світла;

- зниженої контрастності;

- підвищеного рівня ультрафіолетової радіації;

- підвищеного рівня інфрачервоної радіації;

- інтенсивного випромінювання зварювальної дуги;

- гострих крайок, заусенців, шорсткості на поверхнях заготівель, інструментів і устаткування;

- розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні (підлоги).

1.6.2. Хімічних:

- дрібнодисперсного пилу і газів, що містять у своєму складі токсичні компоненти оброблюваних металів і лакофарбових матеріалів.

1.6.3. Психофізіологічних:

- фізичних перевантажень;

- динамічних і статичних.

1.6.4. Нервово-психічних перевантажень:

- перенапруга аналізаторів;

- монотонність праці.

1.7. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, що утворяться при виготовленні конструкцій, не повинні перевищувати значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88.

2. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

2.1. Вимоги безпеки при очищенні металопрокату і конструкцій.

2.1.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів очищення металопрокату і конструкцій від продуктів корозії і інших забруднень механічною і хімічною обробками повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 8.305-84*, ГОСТ 9.402-80*, ГОСТ 12.2.010-75*, ГОСТ 12.3.005-75*, ГОСТ 12.3.028-82*, ДНАОП 0.00-1.07-87, «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів», затверджених Міністерством хімічного і нафтового машинобудування СРСР, «Правил і норм техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії для фарбувальних цехів заводів і підприємств по виготовленню металоконструкцій», затверджених Міністерством монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

2.1.2. Дробеметна і дробеструйна обробка металопрокату чи конструкцій з наступним очищенням їх поверхонь від пилоподібних залишків і дробу повинні бути механізовані і виконуватися в камерах.

2.1.3. Завантаження і вивантаження конструкцій у дробеструйних камерах, а також відкривання дверей у дробеметних і дробеструйних камерах повинні виконуватися при відключених апаратах, що подають дріб, і повному осіданні пилу.

2.1.4. Повітря, що подається під пневмошолом чистильника, повинне відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, встановленим ГОСТ 12.1.005-88.

2.1.5. Подача розчинів травлення при їх корегуванні повинна здійснюватися централізовано по трубопроводах чи із застосуванням засобів малої механізації.

2.2. Вимоги безпеки при розмітці (позначці) і виготовленні шаблонів.

2.2.1. Організація і проведення розмічальних (наметувальних) робіт і виготовлення шаблонів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.042-88.

2.2.2. Устаткування, що використовується для виготовлення шаблонів, повинне відповідати ГОСТ 12.2.026.0-77*, машини ручні електричні ГОСТ 12.2.013.0-91, «Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії деревообробної промисловості», затвердженим Мінліспромом.

2.3. Вимоги безпеки при обробці металів різанням.

2.3.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів обробки металів різанням повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.023-80*, ГОСТ 12.3.025-80*, ГОСТ 12.3.028-82*.

Устаткування, що використовується при обробці металів різанням, повинне відповідати ГОСТ 12.2.009-80*, пристосування верстатні - ГОСТ 12.2.029-88*, «Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів», затвердженим ЦК профспілок робочих машинобудування.

2.3.2. Розміщення рукавів для подачі мастильно-охолоджуючої рідини (МОР) у зону різання повинне виключати можливість їх зіткнення з різальним інструментом і частинами устаткування, що рухаються.

2.3.3. При роботі на заточувально-шлифувальних верстатах із двома абразивними кругами не допускається різниця зносу абразивних кругів за діаметром більше, ніж на 10%, згідно з «Посібником з експлуатації» на верстатах заточувально-шлифувальних.

2.4. Вимоги безпеки при обробці металів тиском.

2.4.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів обробки металів тиском повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.028-81*, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування.

Устаткування, що використовується при обробці металів тиском, повинне відповідати ГОСТ 12.2.017-86*, ГОСТ 12.2.017-1-89, інструмент ковальський для ручних і молотових робіт ГОСТ 11384-75*, ГОСТ 11435-75*.

2.4.2. Вимоги безпеки при правильно-гибочних роботах.

2.4.2.1. Устаткування, що застосовується для гнуття металу, повинне відповідати ГОСТ 12.2.116-86.

Заправляти і підправляти прокат чи вироби в валки або у напрямні ролики листоправильних чи листовибочних вальців слід за допомогою ломика при виключених вальцях і піднятих верхніх валках.

2.4.2.2. Очищення валків вальців від іржі чи прилиплої окалини повинне виконуватися шкребками з довгою ручкою після повної зупинки валків.

2.4.2.3. Виправлення листів зі значними місцевими деформаціями на листоправильних вальцях повинне виконуватися за допомогою виправленого підкладного листа, що не має тріщин.

2.4.2.4. Дрібні деталі слід правити на спеціальних «малих» вальцях.

Допускається виправлення дрібних деталей на великих вальцях з використанням підкладного листа. Деталі, які укладаються на підкладний лист, повинні бути однакової товщини.

2.4.2.5. Короткі листи і профільний прокат під час згинання повинні підтримуватися кліщами на відстані не менше від згинального інструмента.

2.4.2.6. Виправлення грибовидності зварених двотаврових балок повинне виконуватися після їх очищення від прихваток.

2.4.2.7. Виправлення двотаврових балок із зусиллям стикового шва більше не допускається.

2.4.2.8. Вантажозахватні пристрої повинні зніматися з балки після міцного затиснення її у верстаті.

2.4.3. Різання металу на ножицях.

2.4.3.1. Устаткування, що застосовується при різанні металу на ножицях, повинне відповідати ГОСТ 12.2.118-88.

2.4.3.2. Різання металу на ножицях повинне виконуватися сухими і чистими ножами.

2.4.4. Вимоги безпеки при холодному штампуванні.

2.4.4.1. При пробиванні отворів по шаблону шаблон необхідно кріпити до деталі кляммерами.

2.4.4.2. Одночасне пробивання отворів у пакеті деталей не допускаються.

2.4.4.3. Устаткування, що застосовується при холодному штампуванні, повинне відповідати ГОСТ 12.2.113-86, ГОСТ 12.2.114-86, штампи для листового штампування ГОСТ 12.2.109-85.

2.4.5. Вимоги безпеки при куванні і гарячому штампуванні.

2.4.5.1. Технологічні операції кування і гарячого штампування необхідно проводити при оптимальних для відповідних марок сталі температурах.

Кування, штампування перепаленого чи охолодженого металу не допускаються.

2.4.5.2. Штамп гарячого штампування, бойок, бабу, шток у місці кріплення його до баби, ковадлу і ручний інструмент ударної дії необхідно перед початком роботи підігрівати, а в процесі роботи прохолоджувати до 200-300°С.

2.4.5.3. Зсув крайок верхнього і нижнього бойків у процесі роботи не допускається в молотів з вагою падаючих частин до 1,0 т - не більше , понад 1,0 т – не більше .

2.4.5.4. Штампи і бойки повинні бути надійно закріплені, опорні поверхні суворо рівнобіжні.

Застосування багатошарових прокладок не допускається.

2.4.5.5. Не допускається робота за наявності повітряних мішків у гідравлічній системі преса, повітря з гідросистем слід вчасно видаляти через спускні пробки.

Устаткування, що застосовується при гарячому штампуванні, повинне відповідати ГОСТ 12.2.113-86.

2.4.6. Вимоги безпеки при клепці.

2.4.6.1. Елементи конструкцій, що склепуються, повинні бути покладені на міцні вивірені стелажі і надійно закріплені.

2.4.6.2. Подачу стиснутого повітря в клепальну скобу чи молоток необхідно здійснювати після установки інструмента (обтиску і підтримки) у робоче положення - притиснення до заклепки, що знаходиться в отворі, до конструкції.

2.4.6.3. Клепальну скобу необхідно підвішувати на тросі чи ланцюзі з восьмикратним запасом міцності і з запасним тросом на випадок обриву основного.

2.4.6.4. Хвостовик обтиску перед роботою повинен бути обігрітий.

2.5. Вимоги безпеки при зварюванні і термічному різанні металів.

2.5.1. Розробка, організація і проведення технологічних процесів зварювання (газового і електричного) і термічного різання металів повинні виконуватися відповідно до вимог: ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.019-79*, ГОСТ 12.3.003-86*, ГОСТ 12.03.036-84, ГОСТ 12.3.039-85, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування, «Санітарних правил при зварюванні, наплавленні і різанні металів», затверджених Мінздравом СРСР, «Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополум’яної обробці металів», затверджених ЦК профспілки робочих машинобудування, «Правил безпеки в газовому господарстві» (зі змінами, затвердженими Постановою Колегії Держміськтехнагляду України), ДНАОП 0.00-1.07-87, «Правил пожежної безпеки при проведенні зварювальних і інших вогневих робіт на об'єктах народного господарства», затверджених ДУПО МВС СРСР, Держміськтехнаглядом СРСР, ВЦСПС, ДНАОП 0.00-1.21-84, СНіП ІІІ-4-80*, «Техніка безпеки в будівництві».

2.5.2. Устаткування і апаратура, що застосовуються при виконанні зварювальних робіт і термічному різанні металів, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.00.0-76*, ГОСТ 12.2.07.8-75*, ГОСТ 12.2.008-75*, ГОСТ 297-80Е*, ГОСТ 5614-74*, ГОСТ 8213-75*, ГОСТ 10594-80*, ГОСТ 19130-79*Е, ГОСТ 21694-82*Е; перетворювачі зварювальні - ГОСТ 7237-82*Е, трансформатори однофазні однопостові для автоматичного дугового зварювання під флюсом ГОСТ 7012-77*Е, генератори зварювальні - ГОСТ 304-82*Е.

2.5.3. Ручні різаки для термічного різання повинні відповідати вимогам ГОСТ 5191-79*Е, машинні різаки для термічного і полум'яного різання повинні відповідати кресленням і технічним умовам на їх виготовлення.

Пальники однополум'яні універсальні для ацетилено-кисневого зварювання, пайки і підігріву повинні відповідати ГОСТ 1077-79*Е.

2.5.4. Балони для кисню, стиснутих плазмоутворюючих і пальних газів повинні відповідати вимогам ГОСТ 949-73*.

2.5.5. Редуктори балонні для термічного різання повинні відповідати вимогам ГОСТ 13861-89Е.

2.5.6. Рукави гумові для подачі газу повинні відповідати вимогам ГОСТ 9356-75*.

2.5.7. Електродотримачі для ручного дугового зварювання повинні відповідати вимогам ГОСТ 14651-78*Е.

2.5.8. Кабелі і кабельна арматура повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.14-75*.

2.5.9. Переміщення гумових рукавів при русі різака (пальника) у процесі роботи повинне бути вільним.

2.5.10. Прочищення мундштуків різака повинне виконуватися мідними чи латунними голками.

2.5.11. Виконання газополум’яних робіт на металі, що знаходиться в підвішеному стані, не допускається.

2.5.12. Виконання газополум’яних робіт на висоті повинно виконуватися за нарядом-допуском.

2.5.13. Виконання плазменного різання в умовах підвищеної вологості не допускається.

2.5.14. Контроль якості зварених з'єднань варто робити відповідно до вимог ГОСТ 3242-79, ГОСТ 6996-66*, ГОСТ 7512-82*, ГОСТ 14782-86, ГОСТ 13353-79, ГОСТ 28277-89, СНіП ІІІ-18-75, «Правил охороні праці при промисловій гамма-дефектоскопії», затверджених Держсанінспекцією СРСР.

2.5.15. Зварювальні пристрої для обертання повинні відповідати ГОСТ 19140-84*, ДСТ 19141-84*, ГОСТ 19143-84*.

2.5.16. Колони для зварювальних напівавтоматів повинні відповідати ГОСТ 28408-85*.