6.3.5У разі неможливості виконання вимог 6.3.3 повинні бути передбачені заходи щодо забезпечения міцності і стійкості земляного полотна та робочого шару шляхом:
Найбільш доцільні заходи слід вибирати на основі техніко-економічних розрахунків.
6.3.63 метою отримання найбільш економічних рішень робочий шар земляного полотна необхідно проектувати в комплексі з дорожнім одягом так, щоб він сприяв зміцненню дорожнього одягу, при цьому не збільшуючи вартості земляного полотна.
6.4Насипи
6.4.1Споруджувати насипи із ґрунтів і відходів промисловості, що мало впливають на міцність і стійкість земляного полотна під дією погодно-кліматичних факторів, дозволяється без обмеження. Ґрунти, що змінюють з часом міцність і стійкість під дією цих факторів і навантажень, належать до особливих ґрунтів, які можна використовувати з обмеженнями, обґрунтовуючи в проекті їх використання за результатами випробувань. У необхідних випадках слід передбачати конструктивні заходи для захисту цих ґрунтів від дії погодно-кліматичних факторів.
Не допускається застосовувати для будівництва насипу такі ґрунти: засолені ґрунти, глинисті з вологістю, яка перевищує допустиму, дочетвертичні глинисті, мул, сапропель, глинисті ґрунти з домішками мулу та органічних речовин, ґрунт рослинного шару, тальковий, пірофілітовий ґрунт, трепел, ґрунт з домішками гіпсу.
Вищеназвані ґрунти можна застосовувати у виняткових випадках для будівництва автомобільних доріг III, IV, V категорій з обов'язковим здійсненням додаткових заходів, спрямованих на забезпечення необхідної міцності та стійкості земляного полотна.
При використанні великоуламкових ґрунтів необхідно передбачати влаштування верхнього шару насипу завтовшки не менше 0,5 м з ґрунтів, що містять уламки розміром не більше 0,2 м.
До слабких необхідно відносити основи, у межах активної зони яких є шари слабких ґрунтів потужністю не менше 0,5 м, визначені відповідно до 6.2.7.
Величина активної зони встановлюється в кожному конкретному випадку з урахуванням фактичної потужності слабких шарів, умов їх розташування й розрахункового навантаження на основу. Як нижню межу активної зони приймають:
За відсутності даних про структурну міцність ґрунту орієнтовно потужність активної зони основ із прошарками зі слабких ґрунтів можна приймати рівною висоті насипу при проектуванні насипів заввишки до 12 м і не менше півтори висоти насипу – при їх висоті більше 12 м.
6.4.4Крутизну укосів насипу заввишки до 3 м слід призначати з урахуванням забезпечення безпечного з'їзду транспортних засобів у аварійних ситуаціях, як правило, на дорогах I-а, І-б, II та III категорій не крутіше 1:4, а для доріг інших категорій – не крутіше 1:3.
6.4.5Допускається збільшення крутизни укосів до граничних значень, наведених у таблиці 6.9, за умови встановлення на узбіччі огорожі бар'єрного типу.
Таблиця 6.9 – Найбільша крутизна укосів насипів
Ґрунт насипу |
Висота укосу, м |
||
|
від 3 до 6 |
від 6 до 12 |
|
|
|
в нижній частині від 0 до 6 |
у верхній частині від 6 до 12 |
Брили зі слабовивітрюваних порід |
від 1:1 до 1:1,3 |
від 1:1,3 до 1:1,5 |
від 1:1,3 до 1:1,5 |
Великоуламковий і піщаний (крім дрібного та пилуватого піску) |
1:1,5 |
1:1,5 |
1:1,5 |
Піщаний дрібний та пилуватий, глинистий та лесовий |
1:1,5 1:1,75 |
1:1,75 1:2 |
1:1,5 1:1,75 |
Примітка 1. Під рискою подані значення для пилуватих різновидів ґрунтів у дорожньо-кліматичних зонах У-І – У-ІІІ і для однорозмірних пісків. Примітка 2. Висота укосу визначається як різниця між відміткою брівки насипу і відміткою підошви насипу. За наявності крутосхилості висота низового укосу визначається як найбільша різниця між відміткою брівки і відміткою підошви насипу (низової відмітки укосу). |
6.4.8 При проектуванні резервів або використанні ґрунтів виїмок фактичний об'єм потрібного ґрунту для насипу Vн слід визначати за формулою:
Vн=K1 Vn(1)
де К1 – коефіцієнт відносного ущільнення (відношення найменшої щільності ґрунту в насипу, яка встановлюється з урахуванням даних таблиці 6.8, до його щільності в резерві або кар'єрі, що встановлюється при вишукуваннях). Орієнтовно коефіцієнт відносного ущільнення необхідно призначати за таблицею 6.10;
Vп — об'єм запроектованого насипу, м3.
Таблиця 6.10 – Значення коефіцієнтів відносного ущільнення ґрунту
Потрібний коефіцієнт ущільнення ґрунту |
Значення коефіцієнта відносного ущільнення K1, для ґрунту |
|||||
|
Пісок, супісок, суглинок пилуватий |
Суглинок, глина |
Лес і лесоподібний ґрунт |
Скельний ґрунт при щільності ґрунту, г/см3 |
||
|
|
|
|
1.9-2.2 |
2.2-2.4 |
2.4-2.7 |
1,00 |
1,10 |
1,05 |
1,30 |
0,95 |
0,89 |
0,84 |
0,98 |
1,08 |
1,03 |
1,25 |
0,93 |
0,87 |
0,83 |
0,95 |
1,05 |
1,00 |
1,15 |
0,9 |
0,85 |
0,80 |
6.4.9При проектуванні насипу з ґрунтів, вологість яких перевищує допустиму (таблиця 6.5), необхідно передбачати заходи, що забезпечують необхідну стійкість земляного полотна. До таких заходів належать:
За вологості ґрунту менше 0,9 від оптимальної слід передбачати в проекті спеціальні заходи для їх ущільнення (додаткове зволоження, ущільнення більш тонкими шарами тощо).
6.4.10При проектуванні насипу заввишки понад 12 м для забезпечення стійкості насипу і його укосів слід визначати розрахунком:
6.4.11Висоту насипу на ділянках доріг, що проходять на відкритій місцевості і заносяться снігом під час хуртовин, слід визначати розрахунком за формулою:
h=hc+hn,(2)
де h – висота снігонезаносимого насипу, м;
hc – розрахункова висота снігового покриву в місці, де споруджується насип, з ймовірністю перевищення 5 %, м. За відсутності вказаних даних допускається спрощене визначення hc з використанням метеорологічних довідників;
hn – підвищення брівки насипу над розрахунковим рівнем снігового покриву, яке необхідне для його незанесення снігом, м.
Примітка. У випадку коли hn виявляється менше підвищення брівки насипу над розрахунковим рівнем снігового покриву hnс (див. нижче), у формулу (3) замість hn вводиться hnс.
Підвищення брівки насипу (hn) над розрахунковим рівнем снігового покриву необхідно призначати не менше:
1,0 м – для доріг I-а, І-б категорій;
0,7 м – -"- -"- II категорії;
0,6 м – -"- -"- III -"-;
0,5 м – -"- -"- IV -"-;
0,4 м – -"- -"- V -"-.
6.4.12В районах, де розрахункова висота снігового покриву перевищує 1 м, необхідно перевіряти достатність підвищення брівки насипу над сніговим покривом за умови безперешкодного розміщення снігу, що видаляється з дороги під час снігоочищення, використовуючи формулу:
,(3)
де hnc – підвищення брівки насипу над розрахунковим рівнем снігового покриву за умови снігоочищення, м;
а – відстань в метрах, на яку відкидається сніг з дороги при його видаленні снігоочищувачем. Для доріг з регулярним режимом зимового утримання допускається призначати а = 8 м;
b – ширина земляного полотна, м.
6.4.13 При проектуванні земляного полотна, розташованого на перезволожених та слабких ґрунтах, а також для збільшення стійкості укосів та захисту від ерозії при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні доцільно застосовувати геосинтетичні матеріали. Сфера застосування та характеристика матеріалів регламентується технічними показниками та умовами виробників геосинтетичних матеріалів.
6.5Виїмки
6.5.1 Крутизну укосів виїмок, що не належать до об'єктів індивідуального проектування, слід призначати згідно з таблицею 6.11.
Таблиця 6.11 – Крутизна укосів виїмок
Ч. ч. |
Ріновид ґрунтів |
Висота укосу, м |
Найбільша крутизна укосу |
1 |
Скельні: - слабовивітрювані - легковивітрювані, що не розм'якшуються - легковивітрювані, що розм'якшуються |
до 16 до 16 до 6 |
1:0,5 1:1 – 1:1,5 1:1 0 1:2 |
2 |
Великоуламкові |
до 12 |
від 1:1 до 1:1,5 |
3 |
Піщані (крупні та середні) |
до 12 |
1:1,5 |
4 |
Глинисті однорідні (твердої, напівтвердої консистенції) |
до 12 |
1:1,5 |
5 |
Піщані (дрібні, пилуваті) |
до 12 |
1:2 |
6 |
Глинисті однорідні туго пластичної консистенції |
до 12 |
1:2 |
7 |
Лес |
до 12 |
від 1:1 до 1:1,5 |
Примітка 1. У скельних слабовивітрюваних ґрунтах допускається влаштовувати вертикальні укоси. Примітка 2. Висота укосу виїмки визначається як різниця між відміткою брівки укосу і відміткою підошви укосу. |
Поверхні закюветних полиць надають похил від 20 ‰ до 40 ‰ в бік кювету. При скельних породах похил можна не передбачати.
6.5.4При проектуванні виїмок слід виконувати розрахунки стійкості укосів, розробляти заходи з їх забезпечення, з призначення відповідного поперечного профілю, влаштування дренажів, захисних шарів, укріплення укосів тощо.
6.6Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах