- Монтаж збірних бетонних (або з іншого матеріалу) водовідвідних лотків та бордюрів для поздовжнього або поперечного водовідведення потрібно виконувати знизу вгору. Шви між секціями лотків та бордюрів потрібно омонолічувати цементним розчином з обов'язковою промазкою в'язким бітумом. Монолітні ділянки лотків треба влаштовувати з цементобетону з морозозахисними і пластифікуючими добавками.
- Розмиви на укосах насипу або виїмки повинні бути ліквідовані протягом тижня після їх виникнення. Місця розмивів насипів необхідно засипати щебеневою чи піщано-гравійною сумішшю, великоуламковим ґрунтом, ґрунтощебенем з обов'язковим використанням спеціальної техніки для ущільнення укосів. Усунення місць розмивів потрібно здійснювати знизу вгору з пошаровим ущільненням. Не дозволяється засипати місця розмивів ґрунтом.
20.4Земляні роботи в зимових умовах
20.4.1В зимовий період дозволено виконувати такі види земляних робіт:
- розробка виїмок та резервів у необводнених пісках, гравійно-галькових та скельних ґрунтах;
- спорудження насипів із зв'язних ґрунтів з числом пластичності Ір 12 при допустимій вологості, що відповідає даним таблиці 6.5;
- розробка виїмок у тих же ґрунтах завглибшки понад 3 м;
- спорудження земляного полотна з використанням піщаних ґрунтів на болотах;
- виторфовування;
- укріплення укосів насипів регуляційних споруд та русел рік відсипкою із кам'яного матеріалу, бетонними плитами тощо;
- влаштування глибоких дренажних прорізів.
20.4.2Для спорудження насипів у зимовий період можна використовувати без обмежень скельні, великоуламкові ґрунти та непилуваті піски. Для спорудження насипів треба використовувати тільки талий ґрунт. Застосовувати мерзлі ґрунти для спорудження насипу дозволено при будівництві земляного полотна не пізніше ніж за один рік до влаштування дорожнього одягу.
- Основу під насип потрібно підготувати в теплий період року. Поверхню основи перед початком спорудження насипу необхідно очистити від снігу та льоду.
- Ущільнення ґрунтів потрібно проводити до їх змерзання.
20.5Спорудження земляного полотна на болотах
20.5.1Спорудження земляного полотна на болотах здійснюється за індивідуальним проектом.
20.6Розробка виїмок у скельних ґрунтах та спорудження насипів з використанням великоуламкових ґрунтів
- Виїмки в скельних ґрунтах потрібно розробляти горизонтами механізованим або вибуховим способом згідно з [4]. Укоси виїмок у скельних ґрунтах, що утворені вибуховим способом, необхідно очистити від нестійких уламків гірської породи та від козирків, що нависають над укосом.
- Розробка виїмок у скельних ґрунтах здійснюється за індивідуальним проектом.
- Для спорудження насипів можна використовувати без обмежень великоуламкові ґрунти водостійкої структури (показник зниження міцності гірської породи при насиченні водою понад 0,75 згідно з ДСТУ Б В.2.7-71).
- Найбільший розмір уламків у ґрунті для відсипки насипу не повинен перевищувати дві третини товщини шару, що відсипається.
Товщина шару, що ущільнюється, повинна визначатися за результатами пробного ущільнення.
- Водостійкі великоуламкові ґрунти, що містять більше ніж 60 % дрібнозему (ґрунтового заповнювача з розміром часток менше ніж 2,0 мм), потрібно ущільнювати при вологості останнього, близької до оптимальної відповідно до таблиці 6.5; ґрунти, що містять менше ніж 30 % дрібнозему, потрібно ущільнювати при вологості останнього, близької до межі текучості; ґрунти, що містять від 30 % до 60 % дрібнозему, потрібно ущільнювати при вологості, яка визначається за результатами лабораторних досліджень.
- Великоуламкові ґрунти потрібно ущільнювати трамбувальними машинами чи важкими котками на пневматичних шинах, вібраційними або комбінованими.
20.7Влаштування земляного полотна на засолених ґрунтах
- Спорудження земляного полотна на засолених ґрунтах при високому рівні ґрунтових вод необхідно виконувати в період, коли вологість ґрунтів відповідає вимогам таблиці 6.5.
- Верхній шар засоленого ґрунту та сольові прошарки завтовшки понад 3 см необхідно видаляти з поверхні резервів та основи насипу перед його спорудженням.
- Для спорудження насипів на засолених ґрунтах при високому рівні ґрунтових вод, глибині резервів не більше ніж 0,5 м треба використовувати бульдозери та автогрейдери. Використання грейдер-елеваторів для спорудження насипів на солончаках дозволяється при рівні ґрунтових вод не ближче ніж 1 м від поверхні землі.
Спорудження насипу з привізного ґрунту на мокрих солончаках потрібно вести відсипанням способом "від себе".
20.8Спорудження земляного полотна із застосуванням геосинтетичних матеріалів
- Спорудження земляного полотна із застосуванням геосинтетичних матеріалів повинно здійснюватися згідно з [4].
- Влаштування дренуючих, армуючих, розділяючих, теплоізолюючих, гідроізолюючих прошарків з геотекстильного матеріалу, який вибирається відповідно до вимог використання з характеристиками, що забезпечують стійкість до кліматичних факторів, потрібно виконувати по вирівняній, спрофільованій та ущільненій основі згідно з таблицею 20.1.
Таблиця 20.1 – Вимоги до геотекстильних матеріалів тканого і нетканого видів
|
Ч. ч.
|
Найменування показників
|
Вид матеріалу
|
|
|
|
тканий
|
нетканий
|
|
|
|
сітки
|
полотна
|
|
|
1
|
Ширина, м
|
2,0-4,0
|
2,0-4,0
|
2,0-3,5
|
|
2
|
Розмір чарунок, мм, не менше
|
25,0x25,0 чи перемінний
|
-
|
-
|
|
3
|
Щільність, кг/м2
|
200,0-250,0
|
300,0-380,0
|
120,0-500,0
|
|
4
|
Границя міцності при розриві, кН/м, не менше:
– вздовж волокон
– впоперек волокон
|
50,0
45,0
|
30,0
25,0
|
4,0
3,5
|
|
5
|
Границя міцності при розтягуванні, кН/м, не менше
|
400,0
|
400,0
|
-
|
|
6
|
Водопроникність при тиску 1,5 кН/м, дм3/м2 . с, не більше
|
-
|
1,2-1,5
|
2-2,5
|
|
7
|
Подовження при розриві, %, не більше
|
8,0-10,0
|
12,0-18,0
|
60,0
|
|
8
|
Повзучість, %/год
|
0,1
|
0,2
|
4,0
|
|
9
|
Температура плавлення, °С, не менше
|
160,0
|
160,0
|
160,0
|
- Рулони геосинтетичних матеріалів потрібно розкочувати поперек земляного полотна за допомогою спеціальних машин, пристроїв або вручну з невеликим натягуванням та розрівнюванням збрижів. Смуги полотен потрібно перекривати одна відносно одної не менше ніж на 0,15 м. Зону перекриття вздовж полотен через 15 м треба закріплювати скобами або анкерами (діаметр стержнів від 3 мм до 4 мм). Краї смуг потрібно закріпляти через кожні 1,5-2,0 м.
- Ґрунт або інший матеріал захисного шару дорожнього одягу завтовшки не менше ніж від 0,25 м до 0,30 м треба насувати бульдозером на шар геосинтетичного матеріалу способом "з голови". Проїзд дорожніх машин по захисному шару можна відкривати після його ущільнення. При укладанні георешіток їх чарунки треба заповнювати ґрунтом за допомогою екскаватора.
- Поздовжнє розкочування геосинтетичних матеріалів треба починати від основи насипу з перекриттям смуг на 0,2 м. Зони перекриття закріплюють через кожні 15 м анкерами або скобами, середину рулону треба фіксувати анкерами через кожні 6-10 м.
- Геосинтетичні матеріали потрібно закривати захисним шаром родючого ґрунту насуванням знизу вгору або піском з наступним укладанням плит.
- Улаштування траншейного дренажу потрібно виконувати в такій послідовності:
- вирізання дренажної траншеї;
- укладання геосинтетичного матеріалу;
- влаштування водовідвідного елемента;
- засипка траншеї дренуючими матеріалами з пошаровим ущільненням;
- опорядження ділянки робіт.
- Після зачищення та контролю якості влаштування траншеї на її дно укладають полотнища геосинтетичного матеріалу. Один край полотнища потрібно закріпляти на поверхні ґрунту анкерами через кожні 4-5 м, потім полотнище треба опустити в траншею, розрівняти і закріпити його другий край. Такий варіант технології треба використовувати з урахуванням перекриття кінців полотнища на 0,3 м після обгортання всього периметру траншеї.
- Дренуючий матеріал потрібно засипати в траншею на геосинтетичний матеріал, розрівнювати і пошарово ущільнювати.
- Краї полотнищ потрібно звільняти від анкерів і загортати на поверхні дренуючого шару.
- На стадії опорядження потрібно відновлювати конструкцію укосів ґрунтом та ретельно планувати ділянку укладання дренажу.
- Поперечне розкочування виконують від брівки насипу. Край полотнища закріплюють скобами в траншеї, рухом стріли екскаватора рулон розкочують до основи насипу, легко натягують і нижній край закріплюють в траншеї скобами через кожні 1-1,5 м. Край рулону обрізають і переміщують на верхню позицію для повторення робочих операцій. Сусідні полотнища перекривають на 0,10-0,15 м і закріплюють через кожні 4 м анкерами.
- Допускається з'єднання окремих полотен геосинтетичних матеріалів способом склеювання, зварювання або зшивання.
20.9Контроль якості робіт
20.9.1При вхідному контролі до початку робіт із спорудження земляного полотна необхідно перевірити відповідність проектних та натурних показників складу (зерновий склад, пластичність) та стану (вологість, щільність) ґрунтів в кар'єрах, резервах, виїмках, природних основах насипів та штучних споруд згідно з ГОСТ 5180, ГОСТ 22733.
Також необхідно перевіряти склад та об'єм геодезичної розбивочної основи згідно зі СНиП 3.01.03, закріплення ґрунтових кар'єрів та резервів на місцевості.
При роботі на крутосхилах крутизною понад 1:3, а також на слабких ґрунтах потрібно постійно (в період будівництва) перевіряти відсутність осідань та зсувів земляного полотна нівелюванням.
При реконструкції земляного полотна додатково контролюють глибину розпушування укосів (не менше ніж 0,3 м) або розміри та похил уступів.
20.9.2Операційний контроль якості спорудження земляного полотна передбачає перевірку:
- правильності розміщення осьової лінії поверхні земляного полотна в плані та висотних відміток;
- товщини родючого шару ґрунту, що зрізається;
- щільності ґрунту в основі земляного полотна;
- вологості ґрунту, який використовується для спорудження земляного полотна;
- товщини шарів ґрунту, що відсипається в тіло насипу;
- однорідності ґрунту в шарах насипу;
- щільності ґрунту в шарах насипу;
- рівності поверхні земляного полотна;
- поперечного профілю земляного полотна (відстань між віссю та брівкою, поперечний похил, крутизна укосів);
- якості підготовки траншей;
- відповідності проекту підготовленої основи під труби;
- відповідності проекту матеріалів фільтруючих шарів.
Допустимі відхилення геометричних параметрів, що підлягають контролю, та щільності ґрунту наведені у розділі 22.
При операційному контролі якості земляних робіт, що виконуються у зимових умовах, додатково контролюють наявність мерзлих грудок і якість очищення поверхні від снігу та льоду.
При операційному контролі якості спорудження земляного полотна на болотах додатково контролюють: повноту виторфовування, величину осідання, геометричні розміри вертикальних піщаних дрен та коефіцієнт фільтрації піску в них.
При операційному контролі якості спорудження земляного полотна із великоуламкових ґрунтів додатково потрібно контролювати кількість і вологість дрібнозему.
20.9.3Перевірку правильності розміщення осі земляного полотна, висотних відміток, параметрів поперечного профілю земляного полотна, узбіч та товщин шарів потрібно виконувати не рідше ніж через 200 м (у трьох точках на поперечному перетині) у місцях розміщення знаків робочої розбивки за допомогою геодезичних інструментів та шаблонів.
Щільність ґрунту треба контролювати у кожному технологічному шарі вздовж осі земляного полотна та на відстані від 1,5 м до 2,0 м від брівки.
Контроль щільності ґрунту потрібно виконувати на кожній змінній захватці роботи ущільнюючих машин, але не рідше ніж через 100 м при висоті насипу до 3 м та не рідше ніж через 50 м при висоті насипу понад 3 м.
Контроль щільності верхнього шару потрібно виконувати не рідше ніж через 50 м.
Додатковий контроль щільності треба виконувати в кожному шарі ґрунту при засипці пазух труб, над трубами, у конусах та в місцях сполучення з мостами.
Контроль щільності потрібно проводити на глибині 1/3 товщини ущільнюваного шару, але не менше ніж 8 см.
Відхилення від нормативного значення коефіцієнта ущільнення в бік зменшення допускаються не більше ніж в 10 % випробувань від їх загальної кількості і не більше ніж на 0,04, у решти 90 % випробувань відхилення не повинно перевищувати 0,01.
- Контроль вологості ґрунту для спорудження земляного полотна та для опоряджувальних і укріплювальних видів робіт треба проводити як у місці його розробки (резерв, кар'єр, виїмка), так і в місці відсипки не рідше одного разу за зміну та обов'язково після атмосферних опадів.
- Щільність та вологість ґрунту потрібно визначати згідно з ГОСТ 5180. При операційному контролі для однорідних ґрунтів дозволяється використовувати прискорений та польовий експрес-методи, але не менше ніж 10 % вимірів повинно бути виконано стандартним методом. При приймальному та інспекційному контролі використання експрес-методів не дозволяється.
- Рівність поверхні земляного полотна контролюється по осі дороги та смуг руху нівелюванням у трьох точках поперечного профілю (по осі, лівій та правій брівках). Відстань між точками контролю повинна становити не більше ніж 100 м.
- Однорідність ґрунту треба контролювати один раз за 5 змін. Для оцінки однорідності з різних місць відсипаного шару змінної захватки, але не менше ніж на 2000 м2 площі, відбирається не менше ніж 10 проб ґрунту, у яких визначається число пластичності. Оцінка однорідності ґрунту здійснюється згідно з ДСТУ Б В.2.1-2, ГОСТ 12536, ГОСТ 5180 і вимогами цих Норм.
