- 5 % від маси, в тому числі не більше ніж 1,7 % суми оксидів А^Оз та Fe2O3 у сировині, що призначена для неактивованого мінерального порошку;

-15 % від маси порошку, в тому числі не більше ніж 5 % суми оксидів АІ2О3 та Fe2O3 у сировині, що призначена для активованого мінерального порошку.

  1. Кількість глинистих домішок при неоднаковій за походженням сировині для виготовлення мінерального порошку може бути визначена для кожної сировини окремо, але їх сумарна кількість не повинна перевищувати вимог 5.2.4.

  1. Показник бітумоємності не повинен перевищувати:

  • 50 г у сировині, що призначена для активованого мінерального порошку;

  • 65 г у сировині, що призначена для МП І;

  • 75 г у сировині, що призначена для МП II.

  1. Число пластичності сировини не повинно перевищувати 4 з урахуванням вимог таблиці 5.

  2. Величина ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів у сировині (Асум) повинна відповідати вимогам ДБН В.1.4-1.01.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

  1. Охорона праці на місці проведення робіт, на складах (складування та зберігання), підприємствах, організаціях, лабораторіях під час виконання операцій з виготовлення, використання, випробування мінерального порошку чи застосування та випробування сировини, активаторів, а також при транспортуванні, зберіганні і утилізації некондиційної продукції мінерального порошку та інших відходів повинна бути організована та виконуватись відповідно до Законів України "Про охорону праці" та "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

    1. Вимоги з охорони праці згідно з 6.1 повинні виконуватись також із дотриманням положень НПАОП 63.21-1.01, НПАОП 63.21-1.09, НАПБ А.01.001, СП 3905.

    2. Мінеральний порошок, сировину, некондиційну продукцію мінерального порошку, відходи зберігають та транспортують з дотриманням вимог ДБН Г.1-4.

  2. Відповідно до ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 повинна проводитись радіаційно-гігієнічна оцінка сировини, а також мінерального порошку перед його використанням.

  3. Сировина (гірські породи, металургійні шлаки), цемент, мінеральний порошок за характером шкідливості та ступенем дії на організм людини відносяться до малонебезпечних речовин - IV клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007 (а також 6.2 ДСТУ Б В.2.7-119), а також відносяться до негорючих, нетоксичних, пожежо- і вибухобезпечних речовин.

  4. При виготовленні та використанні мінерального порошку необхідно вживати заходи щодо забезпечення усунення запилення повітря робочої зони.

Г ранично-допустимі концентрації пилу у повітрі робочої зони під час виготовлення та використання мінерального порошку кожного класу та виду відповідно до походження сировини (та при транспортуванні, зберіганні мінерального порошку, утилізації його некондиційної продукції, відходів) не повинні перевищувати вимог ГОСТ 12.1.005. При цьому концентрація речовини у вигляді суспендованих твердих частинок в повітрі робочої зони визначається та контролюється для кожного класу та виду мінерального порошку (відповідно до походження сировини) відповідно до вимог чинних нормативних документів [1]. Контроль повітря робочої зони за концентрацією пилу при виробництві та застосуванні мінерального порошку необхідно здійснювати не менше одного разу на квартал за методиками ГОСТ 12.1.016, враховуючи вимоги ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.014.

Гранично-допустима концентрація пилу (ГДК) в повітрі робочої зони не повинна перевищувати: при роботі з домішками пилу діоксиду кремнію - 2 мг/м3, з цементом (в якості мінерального порошку) - 4 мг/м3, з карбонатним пилом - 6 мг/м3 відповідно до ГОСТ 12.1.005.

  1. При виконанні робіт необхідно дотримуватись санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування згідно з ДСТУ 3273, ГОСТ 12.3.002. Працюючі повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями згідно з ДБН В.2.2-28.

  2. Обладнання і комунікації виробничих процесів для виготовлення та використання мінерального порошку повинні відповідати вимогам безпеки та охорони праці згідно з ГОСТ 12.2.003, засоби захисту від статичної електрики - ГОСТ 12.1.018 та ДСТУ ГОСТ 12.1.038; електрообладнання установок - згідно з ДСТУ 7237.

  3. При вакуумному або шнековому навантаженні та розвантаженні мінерального порошку повинні виконуватись вимоги згідно з ГОСТ 12.3.009.

Переміщення мінерального порошку повинно здійснюватись пневмотранспортом або іншими закритими транспортними засобами.

  1. При виконанні робіт у виробничих приміщеннях необхідно застосовувати системи вентиляційні згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 з дотриманням положень та вимог санітарних норм мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042.

Природне і штучне освітлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.

Температура повітря у приміщенні, де здійснюють роботи з випробування мінерального порошку та сировини, повинна бути від 15 °С до 25 °С.

  1. Рівень шумового навантаження на працюючих при виготовленні, використанні, випробуванні мінерального порошку не повинен перевищувати 80,0 дБА еквівалентного рівня згідно з ДСН 3.3.6.037, загальні вимоги безпеки за рівнем шуму впроваджують згідно з ГОСТ 12.1.003, контроль - згідно з ГОСТ 12.1.050.

  2. Гігієнічний контроль еквівалентних рівнів загальної вібрації на робочих місцях здійснюють згідно з ДСН 3.3.6.039, ДСТУ ГОСТ 12.1.012 (показники еквівалентних рівнів загальної вібрації не повинні перевищувати 92 дБ).

  3. При роботах з мінеральним порошком та сировиною, активаторами, бітумними в’яжучими необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004. Виробничі, лабораторні приміщення, де проводяться такі роботи, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з НАБП Б.03.001.

  4. Особи, які виконують роботу, попередньо, до початку самостійного виконання робіт згідно з НАПБ Б.06.001, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум відповідно до НАПБ А.01.001), а потім постійно відповідно до порядку перевірки знань, встановленого НАПБ Б.02.005.

Працівники, які задіяні у роботах із виготовлення, використання, з відбору проб, випробування чи утилізування мінерального порошку або сировини, активаторів повинні:

  • проходити медичні огляди. До роботи допускаються працівники, які пройшли попередній та періодичний медичні огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій ;

  • проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.12.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі - посадові особи, які не пройшли навчання, інструктажі і перевірку знань з питань охорони праці.

  1. Працівники, які задіяні у виготовленні та використанні мінерального порошку, відповідно до характеру виконуваної роботи забезпечуються спецодягом і спецвзуттям, захисними окулярами та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 63.21-3.03 та у порядку, який визначають згідно з НПАОП 0.00-4.01 (засоби індивідуального захисту ДСТУ 3835 (ГОСТ 28507), ДСТУ 7239, ДСТУ EN ISO 20347, ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.099, ГОСТ 12.4.100, ГОСТ 12.4.103).

  2. При виконанні робіт, додатково до вимог 6.1 - 6.13, необхідно дотримуватись вимог безпеки за характером робіт з кожним видом активаторів мінерального порошку відповідно до чинних нормативних документів на матеріали (додаток А). Ці матеріали повинні відповідати класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007 для кожної з вказаних добавок.

Концентрації летких шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничого середовища при випробуванні мінерального порошку з активаторами не повинні перевищувати граничнодопустимої концентрації (ГДК) згідно з ГОСТ 12.1.005 для кожної з вказаних добавок (додаток А).

Органічні в’яжучі повинні відповідати класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007:

  1. (речовини помірнонебезпечні) - при інгаляційному впливі;

  2. (речовини малонебезпечні) - при потраплянні на шкіру та в шлунок.

При активації чи випробуванні мінеральних порошків з органічними в’яжучими до повітря робочої зони та атмосферного повітря надходять викиди - хімічні речовини, при цьому за технологічної температури не відбувається надходження канцерогенних та мутагенних речовин у навколишнє середовище, що вказано в 6.16 ДСТУ Б В.2.7-119.

При зазначених згідно з ДСТУ 4044 та ДСТУ Б В.2.7-247 температурах у викидах превалюють пари аліфатичних насичених вуглеводнів С2-С13. Показники ГДК при роботі з органічними в’яжучими, що підлягають контролю згідно з ГОСТ 12.1.005, наведені в таблиці 6 (у тому числі - ГДК сірки діоксиду згідно з ДСТУ 4044).

Таблиця 6 - ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони

Назва речовини

ГДК, мг/м3

1

2

Пари вуглеводнів С2-С13 (у перерахунку на вуглець)

300,0

Парафін

300,0

Етанол

1000,0

Пари ксилолу

50,0

Вуглецю оксид

20,0

Азоту оксиди (у перерахунку на NO2)

5,0

Азоту діоксид

2,0

Сірки діоксид

10,0

Пари фенолу

0,3

Пари бензолу

15,5

Пари толуолу

50,0



Пари етилакрилату

5,0

Циклогексан

80,0



Контроль за концентраціями викидів у повітрі робочої зони здійснюють відповідно до вимог нормативних документів [2], [3].

6.15 До горючих віднесені речовини згідно з ГОСТ 12.1.044. Температура займання горючих речовин повинна відповідати вимогам ДСТУ 4058, а також для бітумів нафтових дорожніх - згідно з ДСТУ 4044.

Виробничі приміщення, де проводяться роботи з органічними в’яжучими за пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002, повинні відноситись до категорії В.

Як засоби гасіння, що застосовують відповідно до 6.11, дорожніх бітумів чи добавок з органічними в’яжучими повинні використовуватись пісок, вогнегасний порошок, піни. Не дозволяється застосування води.

До роботи з органічними в’яжучими чи з активаторами мінерального порошку в суміші з органічними в’яжучими (згідно з додатком А) допускаються робітники, які пройшли попередній і періодичний медичні огляди та інструктаж з безпечних методів роботи з такими речовинами. Не дозволяється допускати до робіт з цими речовинами вагітних жінок, підлітків, а також осіб з захворюваннями шкіри.

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. УТИЛІЗАЦІЯ

7.1 У процесі підготовки та організації виробництва при виконанні робіт з виготовлення мінерального порошку, а також використання, випробування, транспортування, зберігання мінерального порошку чи сировини, активаторів та утилізації некондиційної продукції мінерального порошку, яка не відповідає вимогам цього стандарту та/або інших відходів (згідно з 7.3, 7.3.1), необхідно виконувати вимоги чинних законів України, нормативно-правових актів, нормативних актів, нормативних документів, які стосуються охорони навколишнього природного середовища, а саме:

  • Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

  • Закону України "Про охорону атмосферного повітря;

  • Закону України "Про відходи";

  • Земельного кодексу України;

  • Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами;

  • ДСанПіН 2.2.7.029;

  • Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць та відповідно до вимог нормативного документа [4].

При технологічних операціях з виготовлення мінерального порошку, а також при використанні, випробуванні, транспортуванні та зберіганні згідно з ДБН Г.1-4 мінерального порошку чи сировини, активаторів (згідно з додатком А), некондиційної продукції та/або інших відходів необхідно дотримуватись вимог щодо запобігання забрудненню всіх об’єктів навколишнього природного середовища.

Для недопущення небезпечних режимів використання мінерального порошку необхідно дотримуватись вимог розділу 6 ДСТУ Б В.2.7-119, де викладено норми щодо охорони навколишнього природного середовища при виробництві асфальтобетонних сумішей.

  1. Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати граничнодопустимих викидів (ГДВ), встановлених ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 з недопущенням розпорошення мінерального порошку. Контроль за станом повітряного середовища при виготовленні, під час використання, випробування, транспортування, зберігання мінерального порошку чи сировини та при технологіях переробки, утилізації некондиційної продукції, відходів, а також впровадження природоохоронних заходів необхідно проводити відповідно до правил ДСП 201, настанов з контролю забруднення атмосфери [5].

  2. Охорону ґрунту від забруднення некондиційною продукцією або іншими відходами необхідно здійснювати згідно з СанПиН 42-128-4433, контроль - згідно з ДСанПіН 2.2.7.029.

  3. Заходи з відведення стічних вод та охорони поверхневих вод від забруднення повинні здійснюватись згідно з правилами та нормами СанПиН 4630, Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

  1. Сировину, мінеральний порошок, некондиційну продукцію, відходи необхідно зберігати та транспортувати з дотриманням відповідних природоохоронних вимог, визначених розділом 7 та додатково - супровідними документами на конкретні активатори, вживаючи заходів проти розпорошення мінерального порошку.