Особливості організації та проведення медоглядів працюючих у м. Києві

Основна діяльність фахівців відділень гігієни праці санепідстанцій спрямована на контроль та організацію заходів щодо профілактики професійних і професійно зумовлених захворювань.
Робота з профілактики професійних захворювань включає такі напрями: обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 17 Закону «Про охорону праці», наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246); психофізіологічну експертизу (ст. 5 і 17 Закону «Про охорону праці», наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246); обстеження умов праці та складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (ст. 26 Закону «Про охорону праці», наказ МОЗ України від 13.12.2004 р. № 614); розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій (ст. 22 Закону «Про охорону праці», постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112); вивчення та аналіз показників стану здоров’я працюючих.
Вважаємо за необхідне поінформувати читачів про деякі особливості організації та проведення медоглядів працюючих в умовах дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що склалися впродовж останніх років у Києві.
Дані, наведені в таблицях і на графіках, дають змогу простежити динаміку кількості працюючих у шкідливих умовах праці, одержати уявлення про медичні огляди та профзахворюваність у столиці порівняно з показниками в цілому по Україні.
Питанням якості медоглядів працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці санепідслужба міста надає великого значення. Аналіз показників виявлення профзахворювань під час медоглядів і під час звернення потерпілих порівняно з більшістю інших областей і в цілому по Україні свідчить про позитивні тенденції. Якщо по Україні в 2007 р. виявлення під час медоглядів становило 51,5%, то по м. Києву — 87,5%. Досвід роботи санепідслужби Києва було враховано під час підготовки нової редакції Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Він діє вже більше року і є базовим. Порядок затвердження переліку комісій, що проводять медогляди, діяв у Києві з 2002 р.
Деякі проблемні та більш детальні питання щодо виконання нового Порядку ми спробували відобразити у спільному наказі № 32/14 від 21.01.2008 р. «Про удосконалення системи профілактичних оглядів працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці та введення в дію наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», що був зареєстрований у міському управлінні юстиції в лютому 2008 р.
Не всі вимоги, викладені в спільному наказі, були новими для санепідслужби та для комісій, що проводять медогляди, більшість з них пройшли випробування часом. Конкретизація вимог полегшувала роботу під час перевірок діяльності наявних комісій і давала змогу підготуватися тим, які хотіли заявити себе на цей вид діяльності. Статус спільного наказу та його реєстрація в міському управлінні юстиції забезпечили додаткову юридичну обов’язковість і відповідальність сторін.
Наказом затверджено: перелік комісій, положення про комісію, положення про районного лікаря-профпатолога, вимоги до матеріально-технічного оснащення, інструкцію з проведення медоглядів, що доповнюють і не суперечать затвердженому Порядку, а також регулюють відносини між роботодавцями, робітниками, закладами охорони здоров’я.
Основні положення наказу спрямовані на досягнення таких цілей:
регулярне обстеження стану здоров’я працюючих цієї категорії;
визначення єдиних вимог щодо роботи комісій, у тому числі матеріально-технічного оснащення, що відповідає кваліфікаційному рівню членів комісій, уточнення порядку звітності, ведення та зберігання документації;
притягнення до відповідальності осіб за невиконання чи невідповідне виконання вимог законодавства про медогляди;
визначення порядку контролю та нагляду за проведенням медичних оглядів;
створення єдиної бази даних групи ризику та хворих на профзахворювання на базі Міського центру профпатології.
Крім того, у березні поточного року вийшов наказ Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації від 26.03.2008 р. № 134 «Про удосконалення роботи Міського центру профпатології м. Києва». Ним також було затверджено низку положень з урахуванням нових вимог.
Якими ж є основні аспекти й суть надання медичної допомоги працюючим у шкідливих умовах праці, що регламентує нова законодавча база?
У спільному наказі визначено список медичних закладів (комісій), яким надано право проведення медичних оглядів (попередніх і періодичних) працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці. Тому, перш ніж укладати договір з медичним закладом, роботодавець повинен вимагати ліцензію на цей вид діяльності та перевіряти, чи входить ця комісія до діючого переліку. Сьогодні у м. Києві функціонують близько 50 комісій, і роботодавець має право вибрати саме ту, яка надає якісне обслуговування та повний комплекс медичних послуг. Разом з тим територіальна санепідстанція може рекомендувати проведення медоглядів у комісіях району, які краще ознайомлені зі специфікою виробництва та конкретними шкідливими факторами, що впливають на стан здоров’я працюючих.
Усіх керівників Києва попереджено про те, що у разі проходження медоглядів у комісіях, які не ввійшли до затвердженого переліку, територіальна санепідстанція має право не визнати результатів медоглядів і відсторонити людей від роботи або застосувати інші санкції. У практиці роботи попередніх років такі випадки вже були. Робітники ряду підприємств проходили попередні медичні огляди у НВЦ «Профілактика здоров’я людини» («Зелена хвиля»). Періодичний медогляд робітників ВАТ «Завод гумових і латексних виробів» і ряду інших підприємств було проведено в медичній комісії клінічної лікарні працівників нафтопереробної промисловості України. Обидві ці комісії не заявляли себе на цей вид діяльності.
Визначення категорій працюючих, які підлягають періодичним медоглядам, проводиться тільки за письмовою заявою роботодавця. При визначенні категорій згідно з додатком № 4 враховуються всі без винятку фактори, з якими контактує працюючий. Одним з таких оціночних механізмів сьогодні виступає атестація робочих місць за умовами праці. На наш погляд, результати атестації потрібні для їх «якісного», а не «кількісного» уточнення. Позиція санепідслужби залишається колишньою — є перевищення ГДК і ГДР: припис, закриття; є шкідливий фактор — застосовуйте профілактичні заходи, у тому числі медогляди, а не пільги та компенсації.
При визначенні категорій лікарі санепідстанції роблять в актах позначки про необхідність проходження наркологічних, психіатричних, психофізіологічних обстежень. Відповідні позначки переносяться у списки. Складання окремих актів і списків за видами обстежень, на наш погляд, тільки збільшує кількість документів.
Координацію проходження всіх додаткових обстежень не на базі основної комісії має здійснювати відповідальна особа від підприємства. Періодичність різних видів обстежень не завжди співпадає, їх координація вимагає значних зусиль і часу. Тільки за наявності всіх «сертифікатів» голова комісії може зробити остаточний висновок про можливість продовження роботи за професією.
Нова вимога наказу — ведення «Картки працівника», який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, у двох примірниках. Один зберігається в комісії, другий — у роботодавця. Де конкретно буде на підприємстві зберігатися картка, доцільно вирішувати на місці: у відділі кадрів, службі охорони праці, у медпрацівника. Головне — знайти їх впродовж усього терміну, прописаного наказом Міністерства охорони здоров’я. Тому, на наш погляд, на підприємствах повинні призначатися відповідальні особи за збереження такої документації.
На роботодавців покладено завдання щодо забезпечення та медичного обстеження працюючих з підозрою на профзахворювання, а також медичної реабілітації, лікування та диспансеризації груп ризику розвитку профзахворювань.
Поглиблене медичне обстеження, медична реабілітація та експертиза працездатності покладені на Міський центр профпатології (МЦПП), що був створений у 1997 р. і розташований на базі Київської міської клінічної лікарні № 5. До структури МЦПП входять стаціонарне відділення профпатології на 40 ліжок, амбулаторне консультативно-діагностичне відділення, лікарська експертна комісія та організаційно-методичний кабінет. За результатами профілактичних медоглядів районна комісія направляє працівників, які входять до групи ризику, до МЦПП для вирішення питання про професійну придатність, дообстеження чи лікування.

І. КОНОНОВА, завідувачка відділення гігієни праці Київської міськСЕС
На знімках:
І. Кононова;
завідувач відділення фізичних факторів
А. Олексенко (ліворуч),
завідувачка відділення гігієни праці
і фізико-хімічних методів діагностики В. Бєлова
та лікар-лаборант санітарно-гігієнічної лабораторії
Київської міськСЕС Е. Моісеєва
демонструють роботу приладів.

Фото К. РУДИКА та М. НАЗАРЕНКА